Доопрацьовано законопроекти щодо реформи фінансування охорони здоров’я

Як повідомляє МОЗ України, Національна рада реформ розглянула консолідовану позицію робочої групи, яка доопрацювала пакет законопроектів щодо реформи фінансування охорони здоров’я, та рекомендувала Парламенту визначити їх як невідкладні. Наразі тексти законопроектів не оприлюднено.

Нагадаємо, як повідомляв на сторінці у Facebook народний депутат Сергій Березенко, член Комітету Верхов­ної Ради України з питань охорони здоров’я, урядові законопроекти «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№ 6327), «Про додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів особам, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність в антитерористичній операції та забезпечують її проведення» (№ 6328), «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (№ 6347) об’єднано в один.

Андрій Шипко, народний депутат України, на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook повідомив, що під час засідання Національної ради реформ він наголосив на тому, що попри важливість медичної реформи, відбутися вона має з обов’язковим збереженням державних фінансових гарантій для вагітних, дітей та малозабезпечених. Окрім того, він зауважив, що доцільним є введення механізму медичної субсидії для незахищених верств населення, аналоги якої з успіхом застосовуються в ряді країн, зокрема в Канаді та Болгарії.

Народний депутат звернув увагу на те, що сьогодні можливо запровадити медичне страхування в України без додаткових законів та змін до Конституції, додавши всього один розділ до запропонованих законопроектів. Свої пропозиції він подав до робочої групи Верховної Ради та МОЗ, їх суть полягає в тому, що додаткове фінансове навантаження не має лягати на плечі людей. Також А. Шипко прокоментував необхідність створення нового органу влади, який займатиметься виплатою коштів за контрактами з медичними закладами.

«На моє переконання, рішення щодо розподілу коштів та договорів на місцях мають прийматися з урахуванням висновків представників регіонів, місцевого самоврядування, професійних лікарських об’єднань», — додав парламентар.

Відповідно до інформації МОЗ, проектом закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» визначається обсяг медичних послуг та ліків, які держава зобов’язується оплачувати за наперед встановленим єдиним тарифом, що затверджуватиметься КМУ щороку.

Внесено уточнення, що державні фінансові гарантії надаватимуться іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, однак лише у випадку, якщо вони зареєстровані платниками податків в Україні. Раніше така вимога була відсутня.

Уточнено, що медичні послуги в рамках державного гарантованого пакета надаватимуться закладами охорони здоров’я будь-якої форми власності.

Фінансові гарантії запроваджуватимуться поступово, на первинному рівні вже з січня 2018 р., на інших рівнях — до 2020 р. При цьому пільги, що на сьогодні існують у сфері медичного обслуговування, залишаються чинними та реалізовуватимуться відповідно до тих законів, якими вони впроваджені.

Також урегульовано особливості надання медичної допомоги на первинному рівні та поступове запровадження електронної системи охорони здоров’я (e-health).

А законопроектом «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» передбачено приведення статей, що визначають розмежування видатків між бюджетами, у відповідність з новою моделлю фінансування первинної медичної допомоги та системи громадського здоров’я.

Доопрацьованою редакцією уточнено строки запровадження нового підходу до розмежування видатків між бюджетами. Так, цей процес пропонується розпочати з 1 січня 2018 р. для первинної медичної допомоги, і з 1 січня 2020 року — для вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

МОЗ оприлюднено й інформацію про прогнозований обсяг витрат на охорону здоров’я. Повідомляється, за прогнозними даними, протягом 2018–2021 рр. очікується стале зростання валового внутрішнього продукту України в середньому на 3,27% на рік. Запровадження офіційної співоплати за медичні послуги пропонується розпочати поступово, з поетапним збільшенням частки таких надходжень відповідно до розширення послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, що надаватимуться за новим принципом. Згідно з проведеними розрахунками, частка витрат за рахунок офіційної співоплати досягне 13,3% від загального обсягу витрат галузі у 2021 р.

Розрахунки здійснено з урахуванням припущення, що фінансування охорони здоров’я з Державного бюджету шляхом закупівлі послуг через єдиного національного замовника буде збільшено протягом 2018–2020 рр. з 2,4% ВВП до 3,8% ВВП. Це дозволить підвищити якість послуг, забезпечити підтримку закладів охорони здоров’я в перехідний період, а також розпочати заміщення неформальних платежів бюджетним фінансуванням.

Для аналізу можливостей реалізації запровадження державного гарантованого пакету медичних послуг та лікарських засобів на «первинці» з січня 2018 р. було проведено підрахунки вартості надання послуг первинної допомоги та порівняння цих витрат з розміром пропонованого тарифу на відповідні послуги.

Відповідно до розрахунків профільного міністерства, за поточного мінімального фінансування первинної допомоги медична практика (лікар + медсестра), що обслуговує 2000 пацієнтів, буде отримувати середній дохід в обсязі 35 000 грн. на місяць. Підрахунки необхідних витрат, пов’язаних з виконанням галузевих вимог на рівні первинної медичної допомоги, свідчать, що максимальна сума, яку має витратити такий суб’єкт на діагностичні тести, витратні матеріали та амортизацію оснащення, становитиме 9081 грн. на місяць. Таким чином, обсяг коштів для оплати зарплати та інших поточних видатків становитиме в середньому 25 919 грн. на місяць.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!