Профільний комітет підтримав ініціативу щодо скасування закупівель через міжнародні організації

На початку засідання народні депутати були ознайомлені з результатами аудитів ефективності використання коштів медичної субвенції, спрямованих на забезпечення лікування хворих на ниркову недостатність методом гемодіалізу, а також на здійснення заходів Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр.

Ситуація з гемодіалізом

Ігор Стефанюк, заступник директора департаменту з питань використання коштів державного бюджету в регіонах Рахункової палати Украї­ни, розповів про ситуацію із використання коштів медичної субвенції, виділених на гемодіаліз.

Починаючи з 2016 р. цільові видатки на лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу закладено в медичну субвенцію. Це дало можливість певною мірою упорядкувати та підвищити рівень забезпечення відділень нефрології та діалізу комунальних медичних закладів відповідними медикаментами та витратними матеріалами для безкоштовного щотижневого лікування хворих. Водночас відсутність з боку МОЗ України, Міністерства фінансів Украї­ни, ряду департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій належних дій щодо практичної реалізації цієї норми не забезпечує повною мірою потребу, належну якість і права хворих, негативно впливає на ефективність використання виділених ресурсів з державного бюджету.

Основними недоліками системи лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу є:

• ускладнений доступ хворих до цієї процедури через недостатню сформованість системи надання їм медичної допомоги;
• недосконалість інструментів формування потреби в цільових коштах;
• неурегульованість процедур закупівлі медичних послуг з гемодіалізу та відсутність належного контролю за плануванням і використанням коштів, медикаментів і витратних матеріалів.

Нормативно-правове забезпечення планування та використання цільових коштів медичної субвенції на лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу є недостатнім у частині обґрунтованого визначення обсягів цих коштів, відображення їх у звітності, контролю за їх використанням, а також щодо закупівлі процедур гемодіалізу як цілісної медичної послуги. Жодним нормативно-правовим актом КМУ і МОЗ не передбачено, за яким окремим розрахунком має визначатися обсяг цільових коштів для лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу.

Крім того, розподіл між регіонами цільових видатків на 2016 і 2017 р. здійснено МОЗ на підставі інформації про кількість хворих, але критерії обрахунку таких даних Міністерством не доведено. Це створило ризики невизначення у складі медичної субвенції достатнього обсягу цільових коштів і як наслідок — виділення окремим регіонам недостатніх обсягів фінансування та утворення в бюджетах інших регіонів завідомо незатребуваних цільових видатків.

Через відсутність моделі закупівлі саме медичної послуги медичні заклади, які отримують гемодіалізне обладнання безкоштовно або в тимчасове користування, залежать від постачальників витратних матеріалів, що сумісні виключно із цими апаратами. У результаті складова конкуренції та економного використання коштів фактично відсутня. Середня вартість однієї процедури гемодіалізу лише за ціною витратних матеріалів суттєво коливалася в регіонах: у 2015 р. — від 1176,2 грн. до 1951 грн.; у 2016 р. — від 1129,8 грн. до 2539,5 грн. в залежності від установленої в закладі марки апарату.

Внаслідок недостатнього внутрішнього контролю керівники департаментів охорони здоров’я окремих обласних державних адміністрацій та комунальних медичних закладів не запобігли фактам непродуктивного, неекономного та з порушенням законодавства використання коштів медичної субвенції. Такі факти виявлено у 5 областях.

Роман Ілик повідомив, що для розробки нормативно-правових актів щодо забезпечення хворих нефрологічного профілю витратними матеріалами для гемодіалізу у жовтні 2016 р. створено відповідну робочу групу. 6 червня 2017 р. було проведено її засідання, за результатами якого вирішено до 30 червня розробити проект документа, в якому буде прописано послугу із проведення гемодіалізу та прораховано ризики від її впровадження.

Павло Ковтонюк додав, що гемодіаліз — це та сфера, яка вже давно готова до переходу на оплату медичної послуги. Передбачається, що це розпочнеться вже з початку наступного року.

За словами народного депутата Андрія Шипка, кардинально вирішує проблеми хворих нефрологічного профілю не гемодіаліз, а транс­плантація нирки: «За ті кошти, які роками сплачуються на процедуру для одного хворого, можна в іншій країні пересадити нирку. І так вже відбувається в цивілізованих країнах. Наприклад, у Німеччині відділення гемодіалізу частково закриваються, бо не потрібні в такій кількості».

Члени Комітету вирішили звернутися до КМУ та МОЗ із рекомендаціями взяти до уваги озвучені Рахунковою палатою пропозиції. Крім того, окреме звернення буде направлено до Генеральної прокуратури із проханням перевірити озвучені факти із закупівлями в регіонах розхідних матеріалів.

Результати аудиту програми з протидії туберкульозу

Ігор Заремба, член Рахункової палати Украї­ни, повідомив, що за результатами аудиту Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр. виявлено, що МОЗ, яке відповідальне за її реалізацію, не забезпечило належної координації дій центральних і місцевих органів влади, установ, закладів і громадських організацій, залучених до її виконання. Із 61 заходу виконано в повному обсязі лише 8, реалізовано частково — 47, взагалі не виконано — 3, а стан виконання ще 3 оцінити неможливо через втрату ними актуальності.

Протягом дії програми на її виконання було спрямовано понад 3,2 млрд грн., з них 2,1 млрд грн. — бюджетні кошти і 1,1 млрд грн. — міжнародна допомога. Проте реалізація програми не дала очікуваних результатів. Зокрема, якщо до початку дії програми у 2011 р. серед пацієнтів з ВІЛ-інфекцією/СНІДом захворіло на туберкульоз 4787 осіб, то торік — уже 5622. Збільшилася на 60% кількість випадків захворювання на мультирезистентний туберкульоз. Стрімко (більше ніж удвічі) зріс рівень захворюваності серед медичних працівників.

У той же час серед позитивних моментів — зменшилась загальна кількість хворих та показник смертності серед дітей, хворих на туберкульоз.

Було висвітлено питання закупівель протитуберкульозних засобів через міжнародні організації. Так, у 2015 р. ПРООН закуплено препарати вдвічі дешевше порівняно з тими, які придбало МОЗ у попередньому році. Разом з тим через поставки ліків із скороченими термінами придатності (півроку та менше) станом на 1 червня вже втрачено лікарських засобів на суму майже 21,5 млн грн. Також зявилась нова інформація щодо поставок ліків із терміном придатності 1–1,5 міс, які апріорі не зможуть бути використані.

На завершення доповіді І. Заремба зазначив, що 22 березня Уряд прийняв Стратегію забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, у тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 р. та затвердив план заходів щодо її реалізації.

У ній наголошується, що необхідно розробити проект Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017–2021 рр. Проте станом на сьогодні цей документ так і не створено.

Людмила Мельниченко, начальник Управління аудиту і аналітики МОЗ України, пояснила, чому відбулася втрата ліків через завершення термінів придатності: «У 2014 р. поставки протитуберкульозних препаратів за державний кошт відбувалися неритмічно. Для уникнення переривання лікування Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією надав потрібні медикаменти. У певний період пішло перенасичення, коли вони поступали паралельно і від МОЗ, і від Глобального фонду».

Члени Комітету взяли звіт Рахункової палати до уваги та визнали діяльність МОЗ із протидії туберкульозу незадовільною. Також визнано незадовільними результати виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 рр.

Нормотворча робота

Народні депутати більшістю голосів підтримали проект закону «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» (реєстраційний № 6494, автори — народні депутати Андрій Шипко, Ігор Шурма, Олег Мусій), яким пропонується вивести з-під дії Закону України «Про публічні закупівлі» процедуру закупівель лікарських засобів та медичних виробів через міжнародні організації. Даний проект документа розроблено з метою реалізації законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів)», який зареєстровано в Парламенті 13 квітня 2017 р. за реєстраційним № 6367.

Натомість законопроект «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо переліку спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі» (реєстраційний № 6245, автор — народний депутат Ольга Богомолець) не було підтримано членами Комітету. Зазначимо, що даним законопроектом пропонується окремі положення Закону України «Про публічні закупівлі» викласти в новій редакції, у якій замість вичерпного переліку зазначити лише узагальнену інформацію, що до спеціалізованих організацій, які здійс­нюють закупівлі, належать спеціалізовані фонди, організації та механізми, які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов’язані із цим послуги.

Також було прийнято рішення створити при Комітеті робочу групу з підготовки до другого читання проекту Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (реєстраційний № 6327, доопрацьований, ініціатор — КМУ). Співголовами групи обрано О. Богомолець та Сергія Березенка. Нагадаємо, що 8 червня 2017 р. цей законопроект було ухвалено у першому читанні з четвертої спроби. До нього було включено поправку А. Шипка з голосу щодо запровадження соціальних гарантій для незахищених верств населення, дітей та вагітних. Проте під час засідання Комітету він повідомив, що чомусь ця правка не ввійшла до схваленого документа.

До складу робочої групи уже увійшли 10 народних депутатів від різних фракцій. Участь у роботі групи можуть взяти всі народні депутати, а також громадські активісти. Проте останні матимуть лише дорадчий голос. За регламентом до вечора 22 червня Комітет продовжить приймати пропозиції до законопроекту, після цього робоча група підготує перелік запропонованих правок, а Комітет прийме щодо них рішення та підготує таблицю до голосування.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!