Як працюють аптеки в умовах підвищення тарифів на комунальні послуги?

Як відомо, в Україні майже в усіх сферах і напрямках економічного і соціального розвитку проголошені реформи. Мова йде про реформи поліції, медицини, освіти, збройних сил, органів місцевого самоврядування тощо. Майже усі ці ініціативи викликають неоднозначну реакцію суспільства — від підтримки до категоричного несприйняття. Професійна громадська організація «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део», до лав якої входять працівники фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я, також переймається змінами, які відбуваються у медичній та фармацевтичній сфері.

Для фармацевтичних працівників індикатором соціальних настроїв є відвідувачі аптек — споживачі. Вони першими відчувають наслідки будь-яких змін у системі охорони здоров’я.

Наприклад, як відомо, на Вінниччині реалізується проект щодо створення госпітальних округів. У процесі реалізації він викликав негативну реакцію з боку мешканців області. Ми бачили тисячі людей, які у різних районах області вийшли на вулиці з акціями протесту.

Місцева влада, професійна спільнота, громадські організації провели багато зустрічей, аби відпрацювати алгоритм спільних дій з урахуванням всіх пропозицій. Питання навіть розглядалося на сесії обласної ради, й місцеві депутати прийняли рішення звернутися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з проханням відтермінувати створення госпітальних округів.

Про які б реформи не йшлося, неодмінно виникає питання фінансування. Від обсягів фінансування залежать розмір середньої заробітної плати у галузі, доступність медичної послуги та лікарських засобів тощо.

На сьогодні спостерігається зменшення обсягів державного фінансування медичної галузі. Разом з тим відбувається зростання тарифів на комунальні послуги. Такий стан справ ускладнює провадження господарської діяльності з роздрібної реалізації лікарських засобів й врешті решт негативно впливає на якість фармацевтичної послуги.

Проблеми галузі обговорювалися під час VIII Національного з’їзду фармацевтів України. Фармацевтична спільнота піднімає ці питання у межах професійних громадських організацій — Всеукраїнської фармацевтичної палати, Аптечної професійної асоціації України, регіональних асоціацій, а також під час засідань громадських рад.

Але допоки на рівні центральних органів влади вирішуються глобальні питання, такі як реформа медицини та реімбурсація, в аптечних закладах на місцях з’являються нові проблеми. Одна з найболючіших — це зростання тарифів на комунальні послуги.

Ця проблема стосується усіх учасників фармацевтичного ринку, яких умовно можливо розподілити на 4 категорії:

1) великі аптечні мережі;

2) середні та малі аптечні мережі;

3) аптеки, що належать фізичним особам — підприємцям;

4) комунальні аптечні підприємства.

Якщо для великих мереж підвищення тарифів на комунальні послуги суттєво не впливає на загальні показники господарської діяльності, то для середніх та невеликих аптечних закладів, навпаки, — це суттєво позначається на фінансових результатах.

Можна впевнено казати, що на сьогодні невеликі аптечні підприємства здійснюють діяльність в екстремальних умовах. Вони балансують на межі виживання.

Постійне зростання тарифів на комунальні послуги, необхідність підвищення заробітної плати працівників аптек й автоматичне зростання податкового навантаження — все це разом призводить до збільшення витрат і зменшення прибутку підприємства. Це з одного боку, а з другого — купівельна спроможність населення низька, тому що в Україні низький рівень заробітної плати та пенсій порівняно із сусідніми країнами, не кажучи вже про європейські.

Внаслідок сукупного впливу вищезазначених негативних факторів в малих та середніх аптечних підприємствах намітилася тенденція до зниження прибутковості.

Багато аптечних підприємств не в змозі своє­часно й у повному обсязі оплачувати комунальні послуги. Така ситуація не може тривати довго. І хоча на сьогодні нам невідомі факти щодо закриття аптек у зв’язку з неможливістю сплачувати тарифи на комунальні послуги, але вірогідність того, що найближчим часом цей процес розпочнеться, надзвичайно висока.

Крім того, постає логічне питання — чи призводить систематичне підвищення тарифів на комунальні послуги до підвищення цін на лікарські засоби та чи впливає це на якість послуг, які надаються?

Прямої і чесної відповіді на це питання держава не надає. Але не секрет, що кінцева вартість товару залежить від низки факторів, у тому числі й від обсягів витрат на його зберігання.

Зменшення прибутків аптечного підприємства призводить до браку коштів на персонал. Тобто можливості аптечного підприємства за­охочувати фахівців та забезпечувати підвищення їх кваліфікації поступово зменшуються. А це істотно впливає на рівень мотивації працівників, що відображається на якості послуг.

З огляду на вищезазначене, виникає питання — яким чином невеликі аптечні підприємства проваджують діяльність в умовах постійно зростаючих тарифів на комунальні послуги? Які шляхи для оптимізації бізнес-процесів вони використовують? У цьому контексті доречно згадати відомий вислів: «Спасіння тих, що тонуть, — справа їх власних рук».

Зрозуміло, що у нинішніх ринкових умовах кожний розраховує лише на власні сили, досвід, можливості.

У мережевих аптеках вартість комунальних послуг покривається за рахунок загального бюджету підприємства. З метою збільшення обороту аптечні підприємства застосовують маркетингові акції, системи знижок, інформаційно-рекламні кампанії, тобто різноманітні методи залучення і збереження клієнтів.

Якщо площа аптечного закладу дозволяє, то її частину можна здати у субаренду.

Поширеним явищем стала економія на опаленні приміщень. Аптечні заклади припиняють опалювати приміщення на місяць раніше закінчення опалювального сезону. Але це негативно впливає на умови праці, створюючи некомфортні умови для співробітників.

На сьогодні все менше аптек функціонує у нічний час. Якщо раніше до роботи у нічний час залучалися студенти, то після підвищення розміру мінімальної заробітної плати наймати їх стало невигідно.

Існують приклади, коли власники аптек вимушені економити на охоронцях та прибиральницях. Таким працівникам пропонується перейти на 0,5 ставки, але часто це не задовольняє співробітників і вони звільняються.

Все частіше у професійних колах обговорюються питання щодо об’єднання малих аптечних підприємств або приєднання їх до прибуткових і більш перспективних мереж.

Підвищення тарифів на комунальні послуги призводить до підвищення закупівельних цін. Це зумовлює підвищення роздрібних цін. Однак рентабельність підприємства зменшується тому, що суттєва частина коштів витрачається на оплату комунальних послуг.

Здається, це замкнене коло. Соціальний захист фармацевтичних працівників погіршується, питання їх мотивації загострюється, адже стає все складніше забезпечувати підвищення заробітної плати та соціальний пакет. Як наслідок — знижується продуктивність праці.

Збільшення витрат на комунальні послуги негативно позначається не лише на працівниках аптек, а й на споживачах, особливо тих, хто має право на пільги. Як відомо, комунальні аптеки зобов’язані обслуговувати соціально вразливі верстви населення, які мають право на безкоштовні ліки. Але щоб забезпечити пацієнтів препаратами, їх потрібно придбати у постачальника. Відповідно, значні кошти йдуть на виплату дебіторської заборгованості. Тобто відбувається вимивання обігових коштів, але, незважаючи на це, аптечне підприємство кожен місяць повин­не виплачувати зарплату та аванс працівникам.

Все це, безумовно, впливає на роботу аптечних закладів та якість надання ними послуг. І все очевиднішим стає перехід до жорсткої конкуренції на фармацевтичному ринку, в якій переможуть найсильніші.

Як знайти консенсус і розумний баланс інтересів споживача, держави, власника аптечного бізнесу та фармацевтичного працівника? Професійна спільнота Вінниччини переконана, що держава має створити умови для існування та розвитку аптечного бізнесу усіх форм власності. Це досягається за рахунок створення рівних конкурентних умов.

Натомість що ми бачимо на сьогодні? Великі аптечні мережі мають більш вигідні умови провадження господарської діяльності порівняно із середніми та малими. Справа у тому, що маркетингові договори виробники укладають саме з великими мережами, а середні та малі змушені виживати у складних економічних умовах.

Нескладно спрогнозувати, яка доля очікує фізичних осіб — підприємців, котрі володіють аптеками, що функціонують переважно у сільській місцевості. Швидше за все, вони будуть змушені припинити діяльність.

Фактично це виглядає як наступ на малий та середній бізнес. Але цей наступ матиме негативні для суспільства наслідки.

З об’єктивних причин великі мережеві аптечні підприємства практично не здійснюють діяльність у сільській місцевості. З огляду на це, стає зрозумілим, що мешканців українських сіл чекає нерадісна перспектива.

Розмови щодо реформи медицини тривають, але чомусь фармацевтичний сектор залишився поза увагою реформаторів. Так, наприклад, нещодавно до Вінниччини завітав заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. Він розповідав про госпітальні округи, про те, що гроші підуть за пацієнтом, але у його виступі взагалі не йшлося про фармацевтичний сектор, перспективи та плани держави щодо поліпшення медикаментозного забезпечення населення.

Між тим 2/3 населення Вінницької області мешкає у сільській місцевості, а перспективи медикаментозного забезпечення сільських мешканців на сьогодні невтішні.

Який же вихід із цієї ситуації? Держава має усвідомити, що негативні наслідки підвищення тарифів на комунальні послуги та зменшення торговельних надбавок можна нівелювати через створення рівних конкурентних умов у роздрібному сегменті фармацевтичного ринку.

Наприклад, коли у 2012–2014 рр. в Украї­ні реалізовувався пілотний проект з державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії, то усі аптеки були зобов’язані брати у ньому участь. Це створювало рівні умови для усіх аптечних закладів та забезпечувало фізичну доступність лікарських засобів, що підлягають реімбурсації, для населення.

Натомість на сьогодні участь аптек у програмі «Доступні ліки» є добровільною. Зрозумі­ло, що більша частина комерційних аптечних підприємств не беруть участь у цій програмі. А це означає, що комунальні мережі, які задіяні у програмі відшкодування, знаходяться у нерівних конкурентних умовах з комерційними аптеками, що не задіяні у проекті.

Як бачимо, у фармації накопичилося багато проблем. Вінницька обласна асоціація фармацевтів «Кум Део» вкотре наголошує, що вирішувати їх можна тільки шляхом об’єднання зусиль професійної спільноти.

Лариса Просяник,
голова правління Громадської організації
«Вінницька обласна асоціація фармацевтів
«Кум Део»

Коментарі

бувалий аптекар 07.07.2017 10:52
Шановна пані Ларисо! Не потрібно так захищати "нещастних" приватних підприємців в нашій галузі, які "розкатують" на "Мерседесах", ні один із них не відкрив аптеку чи її структурний підрозділ в селі, не маючи перед цим, завідомо вигідну "маржу", І відсутність їх їх в державній програмі "Доступні ліки" обумовлена не вищезазначеними Вами причинам, а небажанням останніх витрачати додаткові трудові та матеріальні ресурси ( в плані програмного забезпечення і т.п.), а, також, "світити" ( в податковому плані ) реальний товарообіг.
Частный предприниматель 10.07.2017 1:11
Г-н бувалий аптекар, Вы себе же противоречите, да действительно владелец крупной сети, раскатывающий на "Мерседесе", не откроет аптеку в селе. Проблемы, поднятые в этой статье очень актуальны, в нашей области частные предприниматели закрываются массово, потому что не могут выдержать конкуренции с сетевым бизнесом. У нас, например, появилась "Аптека без наценки". Кто-нибудь может объяснить, за счет чего тогда существует эта коммерческая структура. Угрозу, какую несет в себе уничтожение малого бизнеса, я не буду описывать, полностью поддерживаю г-жу Ларису Просяник. Фармацевтическая отрасль не имеет права вступать в ценовую гонку, потому что на весах качество обслуживания больных людей.
ЯНА. 11.07.2017 1:50
Я в аптечній мережі працюю майже 40 років.Працювала в державній аптеці часів СРСР,в комунальній аптеці,в приватній аптеці,зараз стала сама ФОП.Приватна аптека відкрилася в селищі міського типу з добрими намірами-допомогти людям з медикаментами,так як хоч і СМТ,але з ліками було дуже погано.Купили будівлю,повністю зробили ремонт,провели освітлення,встановили опалення,оформили договір оренди земельної ділянки.Приміщення відповідало всим вимогам ліцензійних умов.на початку своєї діяльності підприємство приносило невеликий,але прибуток.Жителі СМТ були дуже задоволені як цінами,так і працівниками аптеки.Але через деякий час в приміщенні амбулаторії сімейної медицини ,яка розташована за 20 метрів від аптеки,відкрився аптечний пункт великої аптечної мережі,керуючі органи,якої,знаходяться взагалі не в нашій області.Це по-перше.По-друге:розумні люди зразу ж звернуть увагу на витрати по обслуговуванню великої будівлі аптеки та аптечного пункту.Звісно,через деякий час аптека змушена була закритися і продати своє приміщення на радість конкурентам,тому що для аптеки підвищилися тарифи для оплати за опалення,оренда землі з кожним місяцем росла як на дріжджах,підвищився проїзд працівника аптеки з міста проживання до місця роботи і ще багато чого,що стосується аптеки.А для аптечного пункту все залишилось на своїх місцях,бо як кажуть рука руку миє.на сьогоднішній день населення різко зменшилося в СМТ.По кількості населення це СМТ повинно б було стати селом,але керівники не спішать з цим,бо звісно тоді б зменшилась би сума коштів,яка виділяється державою для розвитку.А скільки таких СМТ на сьогоднішній день у нас на Україні?На сьогоднішній день я відкрила аптеку в місті.Приміщення орендоване,в спальному районі,але і оренда відповідна.Прибутку майже ніякого,але я її відкрила для душі.Маю зарплату,пенсія.Але для мене основне-це те.що люди ходять з задоволенням до мене.Я їх слухаю з повагою і надаю всіляку допомогу,не зважаючи на час.Для мене основне,щоб людина отримала від мене повністю консультацію стосовно ліків,і не тільки.І поряд через якихось 100 метрів,а то і менше відкриваються комерційні аптеки,з низьким цінами.Скажіть будь ласка,де ви берете ці ліки.Дуже погано,що сьогодні такі умови створюються не для всих.Не враховуються умови відкриття аптек в селі, вСМТ,відстань між аптеками,кількість населення на одну аптеку в місті,в селі.Якщо аптека бере участь у соціальних програмах,то я вважаю. вона повинна мати якісь пільги.А у нас, навпаки,,міський голова, з своєю командою, наперекір всим законам вважає,що якщо аптечний пункт стоїть в лікувально -профілактичному закладі ,то щоб не стала аптека мілліардером,повинна сплачувати за оренду за ставкою 100% від оціночної вартості будівлі.А якщо аптека не може платити таку оренду,то нехай вона закриється.Те,що аптека.яка зареєстрована за місцем провадження діяльності сплачує податки до місцевого бюджету,а інші як пливом пливуть з інших областей України і сплачують податки не до нашого міста,його не стосується,чи може знову рука руку миє?Він намагається створити свою комунальну аптеку.Майже два роки він говорить про це,повиганяв всі аптечні пункти з приміщень лікарень міста,бо як він сказав -тут буде стояти тільки аптека комунальна міста.В результаті проходять суди за приміщення,за оренду лікарні не отримують гроші і він вважає,що це не корупція.Тоді таке питання,шановний мер міста,чому ви створююте уиови для приватного підприємця,тільки одного,який,чи яка спокійно працює,займаючи одночасно керівну посаду і в комунальному підприємстві,і працює як приватний підприємець?І як можно працювати на керівній посаді аптеки,якщо ти не провізор?Я думаю,що ви зрозуміли,що я хотіла цим сказати.Це стосується заборони перевірок.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті