Підвищення рівня смертності від ботулізму: причини та наслідки

Ситуація щодо захворюваності на ботулізм та смертності внаслідок цього захворювання в нашій країні є доволі складною, зокрема, через відсутність реєстрації імунобіологічних препаратів для специфічного лікування даної хвороби та наявність випадків отруєння харчовими продуктами промислового виробництва. Щоб обговорити причини та наслідки цих обставин, 20 липня 2017 р. в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція на тему «Нові смерті від ботулізму — наслідок системного явища». Учасниками заходу були народний депутат, голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, заслужений лікар України, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за фахом «Інфекційні хвороби» Ольга Голубовська, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі — Держпродспоживслужба) Володимир Лапа, заступник голови профспілки працівників охорони здоров’я України Ірина Швець та начальник Головного управління Держпродспоживслужби в м. Київ Олег Рубан.

За словами Ольги Голубовської, цьогорічна ситуація із захворюваністю на ботулізм вирізняється високим рівнем смертності від цієї хвороби. На ботулізм хворіють у багатьох країнах, не винятком є і розвинені, проте завдяки наявності специфічного лікування цього захворювання смертність внаслідок нього у цих країнах знаходиться на низькому рівні. Так, наприклад, за період 2010–2014 рр. у країнах Східної Європи було офіційно зафіксовано трохи більше 120 випадків захворювання на ботулізм, при цьому інформації про летальні наслідки не було, повідомила спікер. Починаючи з 1970 р., у США описали 5 спалахів ботулізму у цій країні. Останній з них було зафіксовано в 2010 р. у штаті Огайо, з кількістю потерпілих 80 осіб та 1 смертельним випадком.

«Ситуація щодо ботулізму в нашій країні є страшною тому, що в Україні немає достатньої кількості ботулінічного антитоксину. З 2014 р. в Україні відсутня реєстрація на сироватку проти ботулізму. При тому, що цей імунобіологічний препарат є життєво необхідним», — розповіла О. Голубовська. 4 липня 2017 р. в Україну в якості гуманітарної допомоги від ПРООН прибуло 25 доз ботулінічного антитоксину. Проте такої кількості імунобіологічного препарату замало, до того ж він зберігається на складі у Києві. Натомість вкрай необхідним є розподілення ботулінічного антитоксину у віддалені регіони України, де, за статистичними даними, є найбільша кількість зареєстрованих випадків захворювання, щоб у разі необхідності отримати його можна було протягом кількох годин. О. Голубовська наголосила, що раннє введення антитоксину може зберегти життя пацієнту.

Прим. ред.: За інформацією, розміщеною на сайті МОЗ України, станом на 19.07.2017 р. на відповідальному зберіганні на складах ДП «Укр­вакцина» знаходиться 22 дози ботулінічного антитоксину. Перші 3 флакони було використано для лікування пацієнтів з встановленим діагнозом «ботулізм». Сироватку було поставлено в Кіровоградську, Хмельницьку та Івано-Франківську області. Оскільки випадки захворювання на ботулізм не обмежені певною територією, сироватка виділятиметься окремо для кожного пацієнта, йдеться у повідомленні. МОЗ України запевняє, що відпрацьовує процедуру закупівлі ліків для хворих на інфекційні захворювання, що супроводжуються високим рівнем смертності (дифтерія, сказ, правець, ботулізм, малярія) за кошти державного бюджету.

Спікер додала, що, окрім загрозливої ситуації щодо смертності внаслідок ботулізму, в Україні також критичним є стан імунопрофілактики інфекційних захворювань. За даними ВООЗ, за підсумками 2016 р. Україна увійшла до топ-8 країн з показником охоплення щепленням проти кору, дифтерії та правця (3 дози вакцини) нижче 50%. «Ми пережили епідемію дифтерії у 1990-ті роки. Досвідчені лікарі досі пам’ятають ту страшну картину. Натомість молоді лікарі, на щастя, не стикалися із цим захворюванням. Смертність від дифтерії є набагато вищою, ніж від ботулізму, при цьому це захворювання передається повітряно-крапельним шляхом, тому вкрай низький показник рівня охоплення щепленнями від дифтерії викликає тривогу».

На думку О. Голубовської, потребує вирішення питання розбалансованості роботи служб інформування та реагування на випадки особливо небезпечних інфекційних хвороб, контроль яких забезпечує національну безпеку країни. «Така ситуація є неприпустимою і добре, що наша країна поки що не стикнулася зі спалахом інших смертельних захворювань, як, наприклад, спалах ентерогеморагічної кишкової палички у країнах Європи у 2011 р. Більше 20 країн Європи зіткнулися із цим смертельним захворюванням у той період».

О. Голубовська підкреслила, що в Україні наразі потрібно створити стратегічний запас життєво необхідних ліків (імунобіологічні, протималярійні препарати тощо) та розподілити його у ключові регіони країни.

Ольга Богомолець надала статистичні дані щодо захворюваності на ботулізм, починаючи з 2007 р., акцентувавши увагу на значному підвищенні рівня смертності внаслідок цієї хвороби.

  • 2007 р. — 186 хворих, 6 — померли (кожен 31-й хворий помер);
  • 2008 р. — 187 хворих, 9 — померли (кожен 21-й хворий помер);
  • 2009 р. — 147 хворих, 8 — померли (кожен 18-й хворий помер);
  • 2010 р. — 183 хворих, 6 — померли (кожен 30-й хворий помер);
  • 2011 р. — 157 хворих, 6 — померли (кожен 26-й хворий помер);
  • 2012 р. — 133 хворих, 2 — померли (кожен 66-й хворий помер);
  • 2013 р. — 172 хворих, 6 — померли (кожен 29-й хворий помер);
  • 2014 р. — 178 хворих, 9 — померли (кожен 20-й хворий помер);
  • 2015 р. — 139 хворих, 6 — померли (вже без урахування окупованих територій Донецької та Луганської обл.) (кожен 23-й хворий помер);
  • 2016 р. — 119 хворих, 12 — померли (кожен 9-й хворий помер);
  • І півріччя 2017 р. — 90 хворих, 9 — померли (кожен 10-й хворий помер).

О. Богомолець підкреслила, що в середньому в період 2007–2015 рр. кожен 30-й хворий на ботулізм помирав, натомість починаючи з 2016 р., смертність від ботулізму зросла втричі. На її думку, це є наслідком несистемної роботи щодо запровадження реформ: по-перше — відсутності дисципліни виконавчої влади, яка не виконує покладених на неї зобов’язань та не звертає уваги на думку професійної спільноти, по-друге — недолугим реформуванням — демонтаж старих систем під лозунгом боротьби з корупцією за відсутності нових ефективних структур, наприклад ліквідація Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі — Держсанепідслужба України). «Впровадження реформи — це не тільки руйнування старої системи, але й впровадження нових ефективних механізмів, які б покращували життя та здоров’я громадян, — підкреслила О. Богомолець. — Наразі тривожним є те, що чверть випадків захворювання на ботулізм пов’язані із вживанням продуктів промислового виробництва, що напряму пов’язано з ліквідацією Держсанепідслужби України та неефективною роботою нової структури — Держпродспоживслужби».

Що ж до того, у яких регіонах України спостерігається найбільша кількість випадків захворювання на ботулізм, спікер повідомила, що у 2017 р. у Запорізькій обл. було зареєстровано 11 хворих на ботулізм, у Вінницькій обл. та м. Київ — по 9, у Львівській обл. — 7, Хмельницькій — 7, Київській — 6, Чернігівській — 6, Черкаській — 5, Донецькій — 3, Івано-Франківській — 3, Кіровоградській — 3, Одеській — 3, Тернопільській — 3, Чернівецькій — 3, Полтавській — 2, Житомирській — 2, Закарпатській — 2, Волинській — 2, Дніпропетровській — 1, Сумській — 1, Харківській — 1, Херсонській — 1.

О. Богомолець також звернула увагу на специфічні симптоми ботулізму, розпізнавання яких якомога швидше і, відповідно, звернення за допомогою до лікарні може знизити ризик тяжких наслідків та попередити смерть пацієнта. До таких симптомів належать: двоїння в очах, слабка реакція зіниць на світло, слабкість у м’язах, що починається з потилиці (найтяжче — тримати голову), погіршення ковтання, поверхневе дихання, зміна тембру голосу.

О. Голубовська додала, що під час надання допомоги пацієнту з ботулізмом слід пам’ятати, що промивання шлунку при цьому захворюванні небезпечно проводити вдома через порушення ковтання, а слід обов’язково звернутися в лікарню.

Володимир Лапа надав статистичні дані щодо спалахів в Україні кишкових інфекційних захворювань, а також розповів про запобіжні заходи до тих суб’єктів господарювання, що недотримуються вимог щодо безпеки харчових продуктів.

За словами спікера, з початку 2017 р. в Украї­ні було зареєстровано 79 спалахів кишкових інфекційних захворювань, внаслідок яких постраждало 942 особи (750 — діти), за аналогічний період 2016 р. — 71 спалах з кількістю постраждалих 1587 осіб. У порівнянні з минулим роком дещо змінилася їх структура: у 2016 р. половина спалахів кишкових інфекційних захворювань була викликана сальмонелами, у 2017 р. переважна більшість спалахів спричинена збудниками вірусної етіології. Найбільша кількість випадків захворювання на кишкові інфекційні захворювання спостерігалася в Одеській, Київській, Запорізькій, Вінницькій, Тернопільській областях та м. Київ.

«Оператори ринку часто порушують технологію виробництва харчових продуктів, не дотримуються вимог законодавства щодо документального супроводу цієї продукції. Іноді навіть не можуть надати товарно-транспорту накладну та відповісти на питання, хто є постачальником тієї чи іншої продукції. І мова йде про порушення не лише з боку невеличких торговельних майданчиків, але й окремих великих супермаркетів», — зауважив В. Лапа, додавши, що це є наслідком 2-річного мораторію на перевірки та запровадження спеціального режиму здійснення державного контролю, який передбачає обмеження здійснення перевірок суб’єктів господарювання.

Прим. ред.: Нагадаємо, що 18 травня 2017 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин», що передбачає ряд новацій у системі держконтролю і наділяє Держпродспоживслужбу дієвими інструментами для забезпечення захисту прав споживачів. Наприклад, у випадках, коли є обґрунтована загроза життю і здоров’ю людей, існує можливість проводити перевірки суб’єктів господарювання без попередження. Документ набуде чинності 04.04.2018 р., окрім певних пунктів, які набули чинності 05.07.2017 р.

За словами В. Лапи, Держпродспоживслужбою у цьому році було перевірено 3405 суб’єктів господарювання, призупинено діяльність 30 з них, також було видано 2207 постанов про накладання штрафів, 507 приписів щодо усунення порушень, відкрито 21 кримінальне провадження.

Олег Рубан наголосив, що, незважаючи на те що ситуація щодо захворюваності та смертності внаслідок ботулізму в країні є важкою, її можна врегулювати завдяки впровадженню жорсткого державного санепіднагляду. «За 2 роки мораторію на перевірки представники бізнесу розслабилися і почали приділяти набагато менше уваги безпеці харчових продуктів. Близько 80% суб’єктів господарювання, у яких нами було проведено перевірки, взагалі не повинні працювати», — підсумував спікер.

Ірина Швець зауважила, що українці наразі пожинають плоди непродуманих реформ, які призвели до ліквідування Держсанепідслужби України. За її словами, профспілка працівників охорони здоров’я України попереджала про ризики ліквідації цієї держаної структури ще у 2014 р., у тому числі акцентувавши увагу на ймовірному виникненні спалахів інфекційних хвороб серед населення. «Наразі систему, що забезпечувала стабільність санітарно-епідеміологічної ситуації, а отже, і національну безпеку держави, не тільки розбалансовано, але й фактично зруйновано», — наголосила спікер.

Світлана Шелепко,
фото автора

Коментарі

Тетяна 21.07.2017 2:18
Ольга Богомолець вже одужала?

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті