Парламентський Комітет з питань охорони здоров’я розпочав роботу в новому політичному сезоні

На порядку денному Комітету — прийняття плану роботи на вересень 2017 р. — лютий 2018 р., обговорення питання ухвалення Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів (далі — Концепція), стану підготовки законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний № 2386а-1) до другого читання, аудиту Рахункової палати України щодо ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2015–2016 рр. та І півріччі 2017 р. МОЗ України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій та ін.

КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА МЕДИЧНИХ ВИРОБІВ

23 серпня Уряд схвалив Концепцію, яка передбачає створення централізованої закупівельної організації. Члени профільного комітету вважають, що норми урядового розпорядження № 582-р містять корупційні ризики.

Заступник голови Комітету Олег Мусій нагадав, що наразі в Україні діють 2 механізми бюджетних закупівель ліків та медичних виробів — через міжнародні організації та на регіональному рівні через електронну систему публічних закупівель ProZorro.

За його словами, Концепція є неприйнятною, оскільки йде в розріз з ідеєю децентралізації. У разі створення централізованої закупівельної організації всі бюджетні кошти на державні закупівлі будуть передані з регіонів і сконцентровані в ній.

Крім того, МОЗ України суперечить саме собі, коли наголошує на тому, що має відійти від невластивих йому функцій — державних закупівель ліків та медичних виробів, і у той же час пропонує створити чергове державне підприємство, яке буде підпорядковуватися йому.

Член Комітету Ігор Шурма звернув увагу і на питання фінансування закупівельної організації. Концепція визначає, що на етапі утворення та початковому етапі діяльності закупівельної організації джерелами її фінансування можуть бути благодійні внески та інші джерела, не заборонені законодавством. Фінансування заходів з реалізації Концепції також здійснюватиметься за рахунок благодійних внесків та інших джерел, не заборонених законодавством, та не потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів. За словами народного депутата, вбачається дивним, що закупівельна організація буде здійснювати свою діяльність за рахунок благодійних внесків.

Народний депутат запропонував провести брифінг членів Комітету і виступити публічно проти створення централізованої закупівельної організації, а також направити відповідне звернення до Прем’єр-міністра України.

Створення такої організації може призвести до непрозорих процедур державних закупівель у сфері охорони здоров’я. На цьому наголосила заступник голови Комітету Тетяна Донець.

Член Комітету Олексій Кириченко вважає, що підвищенню ефективності державних закупівель ліків, прозорості їх проведення і економії бюджетних коштів сприятиме створення саме нових механізмів, а не структур.

За словами заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського, у рамках роботи над створенням нової закупівельної організації, яка має повноцінно запрацювати вже в 2019 р., МОЗ України готове долучати експертне середовище та народних депутатів.

У липні МОЗ України скасувало інститут головних позаштатних спеціалістів, у зв’язку із цим постає питання, про яке експертне сере­довище йде мова. «Я як лікар-онколог постійно знаходжуся в медичному середовищі, і абсолютно відповідально вам кажу, що ніхто з онкологів не приймає участі ні в номенклатурних комісіях, ні в заслуховуванні серйозних питань щодо молекулярного стану», — наголосив член Комітету Костянтин Яриніч, додавши, що він абсолютно не підтримує створення закупівельної агенції.

За результатом обговорення цього питання члени Комітету прийняли рішення направити відповідний лист Прем’єр-міністру України із зазначенням корупційних ризиків, які несе за собою створення закупівельної агенції.

ПЕРСПЕКТИВИ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ В УКРАЇНІ

Перейшовши до наступного питання порядку денного, Ольга Богомолець нагадала, що напередодні літніх канікул Парламенту робочою групою при Комітеті був підготовлений до другого читання законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» (реєстраційний № 2386а-1). Однак його не було винесено у сесійну залу Верховної Ради України у зв’язку з відмовою МОЗ України у його підтримці.

5 вересня під час засідання Комітету від імені профільного міністерства О. Лінчевський під стенограму нарешті надав згоду на підтримку законопроекту.

У зв’язку із цим секретаріату Комітету надано доручення підготувати матеріали на голосування членам Комітету до засідання, яке відбудеться 4 жовтня. Як пізніше повідомила О. Богомолець на публічній сторінці у соціальній мережі Facebook, «тепер Міністерство не зможе відкрито перешкоджати правовому врегулюванню трансплантації органів в Україні і буде змушено закласти в бюджет наступного року видатки на розвиток трансплантації в Україні. Завдяки цьому в українських медичних закладах стануть з’являтися спеціалізовані відділення трансплантології, які зможуть рятувати життя українців».

АУДИТ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ ЩОДО ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ, ВИДІЛЕНИХ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ЛІКІВ

Не могли народні депутати оминути обговорення результатів проведеного Рахунковою палатою України аудиту щодо ефективності використання бюджетних коштів, виділених МОЗ України у 2015–2017 рр. для здійснення міжнародних закупівель ліків.

Ми вже повідомляли про те, що звіт про результати аудиту було розглянуто 22 серпня 2017 р. на засіданні Рахункової палати України, яка виявила суттєві недоліки в роботі профільного міністерства з організації співпраці з міжнародними спеціалізованими організаціями:

• МОЗ України не забезпечило об’єктивності вибору міжнародних організацій для здійснення державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів;
• Міністерство провалило роботу з вирішення процедурних питань відповідних закупівель;
• закупівлі за кошти Держбюджету–2017 ще не починалися;
• профільне міністерство не забезпечило належної організації використання закуплених ліків;
• система закупівель із залученням міжнародних спеціалізованих організацій фактично виведена з-під контролю широкої громадськості;
• на закупівлі, які здійснюють міжнародні спеціалізовані організації, не розповсюджуються вимоги законодавства щодо забезпечення відкритості, прозорості та конкурентних засад при проведенні торгів за бюджетні кошти.

За словами О. Мусія, він направляв депутатський запит з проханням надати копію акта про проведення аудиту. Проте, керуючись чинним законодавством України, Рахункова палата України відмовила народному депутату у наданні копії акта. До затвердження на засіданні Рахункової палати та прийняття з цього питання відповідного рішення можливість надання копії акта не передбачена законодавством.

За словами керівника департаменту з питань науки та гуманітарної сфери Рахункової палати України Тараса Куйбіди, повний текст звіту буде оприлюднено на сайті відомства у найближчі тижні. «Ми отримали близько 300 сторінок тексту — пропозицій і зауважень до звіту — від Міністерства охорони здоров’я, депутатів Верхов­ної Ради, що було оприлюднено на засіданні Рахункової палати. Прийнято рішення дати 3 тиж саме на доопрацювання зауважень до звіту», — зазначив він.

Матеріали аудиту також будуть передані до правоохоронних органів. Народні депутати переконані, що правоохоронці мають надати виявленим фактам відповідну оцінку.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!