Як підвищаться ціни на ліки в 2018 р.?

30 січня 2018 р. в інформаційному агентстві «Голос.UA» відбулася прес-конференція на тему «Новий стрибок цін на ліки: як виживати українцям без доступних медикаментів?». Експертну думку з цього приводу висловили Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, Наталія Ковалко, член Економічного дискусійного клубу, і Олег Панасенко, голова Вільної профспілки медичних працівників України.

Віктор Сердюк прокоментував роль держави у забезпеченні доступності ліків. «У 2017 р. на покупку лікарських засобів українці витратили близько 60 млрд грн. Це колосальна сума. У рамках програми «Доступні ліки» держава компенсувала 600 млн грн. Тобто 1% загального обсягу ринку», — зазначив В. Сердюк.

Доповідач наголосив, що в розвинених європейських країнах масштаб системи компенсації вартості лікарських засобів населенню є набагато більшим: «В інших європейських країнах компенсація вартості ліків становить 30% ринку і більше, до 80%».

В Україні левову частку загальних витрат на лікарські засоби лягає на плечі приватного сектору. «Фактично держава бере на себе тільки 10% фінансування, а 90% витрат на лікарське забезпечення фінансується з кишені споживача», — додав він.

На думку спікера, свого часу Уряд України вживав заходів, які навіть обумовлювали підвищення цін на ліки. Це введення 7% ПДВ на поставки лікарських засобів (з квітня 2014 р.) і 5% додаткового імпортного збору на ввезення лікарських засобів (з лютого 2015 р.). За словами доповідача, сукупно ці фактори спричинили підвищення цін у середньому на 20%. (Прим. ред.: з 1 січня 2016 р. додатковий імпортний збір скасовано).

В. Сердюк також акцентував увагу на тому, що з 26 січня 2018 р. Національний банк України (НБУ) підвищив облікову ставку до 16% річних, що, на думку доповідача, зумовить зростання цін, у тому числі й на лікарські засоби. Важливо зазначити, що темпи зростання цін на ліки, як правило, є нижчими порівняно із загальним рівнем інфляції в країні. «Однак держава робить дуже мало для того, щоб компенсувати населенню вартість лікування, яка з кожним роком підвищується. Необхідно скасувати 7% ПДВ, що сприятиме зниженню рівня цін на лікарські засоби», — вважає В. Сердюк.

Доповідач також звернув увагу на те, що в Україні вже декілька років діє мораторій на перевірки бізнесу. Тож якість лікарських засобів, що реалізуються в аптеках, не перевіряється. За словами В. Сердюка, до введення мораторію відзначали трохи більше 1% фальсифікату, що відповідає середньоєвропейському показнику. Який відсоток зараз — невідомо.

Більш докладно про фактори, які зумовлюють зростання цін, розповіла Наталія Ковалко.

За підрахунками Економічного дискусійного клубу (ЕДК), за 2017 р. вартість «мінімального кошика лікарських засобів» підвищилась на 20%, а в 2018 р. приріст може становити 20–25%. «Мінімальний кошик лікарських засобів» — це мінімальний набір лікарських засобів і медичних виробів, затверджений постановою КМУ № 780. До цього переліку входить 20 позицій ліків (судинозвужувальні, заспокійливі, сорбенти, антисептики та ін.) та медичних виробів (вата, бинт та ін.).

Ціни в різних регіонах України відрізняються, тому ЕДК проводить аналіз вартості «мінімального кошика лікарських засобів» у розрізі 8 економічних регіонів. Станом на січень 2018 р. найнижчу вартість мінімального набору зафіксовано в Подільському економічному регіоні (Він­ницька, Хмельницька та Тернопільська області) і становить 314 грн., а максимальну — 347 грн. — в Карпатському економічному регіоні (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька області).

«За даними Уряду, у минулому році на «мінімальний кошик лікарських засобів» українці витратили 14,5 млрд грн. Але фактично ці витрати є втричі вищими. За оцінкою експертів Аптечної професійної асоціації (АПАУ), у 2017 р. обсяг видатків становив понад 42 млрд грн. У середньому виходить 1 тис. грн. на 1 людину», — зазначила Н. Ковалко.

За 2017 р. вартість «мінімального кошика лікарських засобів» підвищилася на 20%, а в 2018 р. приріст може становити 20–25%

На формування ціни впливає ряд факторів.

Перш за все слід розуміти, що левову частку в структурі роздрібних продажів лікарських засобів у грошовому вираженні складають препарати зарубіжного виробництва. А їх вартість безпосередньо залежить від курсу гривні по відношенню до долара. Слід зазначити, що в державному бюд­жеті України на 2018 р. закладено курс 30,1 грн. за 1 дол. США.

Важливо звернути увагу на такі складові ціни, як вартість логістики. Подорожчання бензину і електрики, звісно, впливає і на ціну ліків. Окрім того, підвищується й вартість оренди приміщень.

Також варто додати, що багато аптек працюють за рахунок того, що беруть кредит у банку. А оскільки кредитна ставка підвищується, це також може позначитися на ціні препаратів.

Олег Панасенко ситуацію в сфері охорони здоров’я описав відомою фразою «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих».

«Влада не розробляє реальних інструментів, якими можна передбачити компенсацію хворим за ліки, не передбачає жодних інструментів, якими можна було б надати медикам гідну заробітну плату. При цьому не забуває регулярно стягувати податки, зокрема відрахування у Фонд соціального страхування України, одне із завдань якого — фінансування страхової медицини. Чомусь цей реальний інструмент (загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування) у нас блокується і на рівні Кабінету Міністрів, і Верхов­ної Ради України. Три проекти закону так і лежать «під сукном». Нам трублять про досягнення реформи медицини. Нарешті прийнятий Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Але хто його читав, побачив там хоч якусь конкретику? Як саме кошти підуть за пацієнтом? Як саме кошти надходитимуть лікарям за надані медичні послуги? Як пацієнтам буде компенсовано вартість ліків, які вони витрачатимуть під час лікування?», — зазначив О. Панасенко. На його думку, у законі конкретна інформація є лише про створення «мегакорупційного органу» Національної служби здоров’я. При цьому незрозуміло, як будуть виділятися кошти безпосередньо лікарям, який пакет медичних послуг держава гарантуватиме пацієнтам. За словами доповідача, є прогнози, що гарантований державою пакет медичних послуг буде зменшуватися.

О. Панасенко також нагадав, що в різних регіонах України проводяться акції проти впровад­ження парамедицини, що, на думку протестувальників, призведе до руйнування системи екстреної медичної допомоги.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті