Що заважає вітчизняній фармацевтичній галузі розвиватися більш динамічно? Свою точку зору висловлюють виробники

7 лютого 2018 р. у прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція, у якій взяли участь Володимир Руденко, директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), Петро Багрій, президент Асоціації «Виробники ліків України», та Юрій Комаров, начальник відділу стратегічного планування компанії «Фармак». У рамках прес-конференції спікери розповіли, як розвивається аптечний ринок та вітчизна фарміндустрія, з якими труднощами стикається аптечний бізнес, які проблеми чи недоліки вітчизняні фармвиробники бачать у правовому полі.

Володимир Руденко прокоментував розвиток аптечного сегменту. За минулий рік кількість аптек збільшилася. Переважну більшість нових аптек відкрито у великих містах з населенням більше 50 тис. осіб. У селах та невеликих містах також відзначається позитивна динаміка.

У містах кількість аптек набагато більша, вони мають більший товарообіг, ширший асортимент, рівень навантаження та конкуренції порівняно з меншими населеними пунктами.

На одну аптеку в Україні припадає 2 тис. населення. За словами доповідача, цей показник не дуже відрізняється від багатьох європейських країн, хоча є й такі, у яких кількість жителів на 1 аптеку становить і 4 тис., і більше. В. Руденко підкреслив, що в Україні кількість аптек не регулюється на законодавчому рівні.

За словами спікера, сьогодні в аптечному сегменті відчувається дефіцит кадрів. В. Руденко наголосив на тому, що лікарські засоби в аптеці мають право відпускати виключно фахівці з фармацевтичною освітою. А оскільки відкриваються нові аптеки, спеціалісти з фармацевтичною освітою досить затребувані.

Доповідач зазначив, що на сьогодні в Украї­ні зареєстровано близько 14 тис. торгових назв лікарських засобів. Переважна більшість — зарубіжного виробництва. Але вітчизняна галузь розвивається, і кількість препаратів, що реєструються українськими виробниками, має тенденцію до збільшення. На сьогодні число зареєстрованих вітчизняних лікарських засобів налічує 4 тис.

У структурі аптечного продажу в натуральному вираженні левову частку займають вітчизняні виробники, у грошовому — з невеликою перевагою превалюють їх зарубіжні колеги.

Підсумовуючи, доповідач виокремив основ­ні труднощі, з якими зараз стикається аптечний бізнес. Це висока конкуренція, зарегульованість галузі, дефіцит фармацевтичних кадрів.

За словами Петра Багрія, минулий рік був непростим для вітчизняної Фарми, але в той же час досить успішним. Позитивною тенденцією є те, що вітчизняні виробники запускають в експлуа­тацію власні виробничі потужності для виготовлення субстанцій.

Доповідач підкреслив, що підтримка віт­чизняної фармацевтичної промисловості — це питання національної безпеки та економічного зростання. Слід зазначити, що фармацевтична промисловість робить значний внесок у ВВП, а також є одним із найбільших платників податків.

З точки зору П. Багрія, в регуляторному полі є ряд недоліків, усунення яких сприятиме більш потужному розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості.

Зокрема, існує ряд питань стосовно Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік). Доповідач зауважив, що принципи формування Національного переліку залишаються невідомими. Незрозуміло, за якими критеріями ті чи інші лікарські засоби потрапляють до Національного переліку та вилучаються з нього. А це, у свою чергу, не дає змоги виробникам ефективно планувати на 3–5 років вперед. «Уявіть ситуацію. Фармацевтичний завод планує виробництво того чи іншого препарату з урахуванням Національного переліку. Роками вкладає кошти в розробку та виробництво. А потім держава без пояснень причин змінює підходи, і цей препарат не потрапляє у Націо­нальний перелік, — зазначив П. Багрій. — Хотілося б, щоб держава задекларувала чіткі принципи формування Національного переліку».

Те саме стосується й програми «Доступні ліки». Принципи формування нозологій, переліку ліків, що покриваються цією програмою, також мають бути прозорими та зрозумілими ринку, знову ж таки, щоб виробники могли планувати на довгострокову перспективу розробку та виробництво того чи іншого препарату.

Також є недоліки у сфері патентного права, що, на думку доповідача, потребує детального опрацювання і врегулювання. Цю тему більш детально розвинув Юрій Комаров. Він зазначив, що на сьогодні існує маса неврегульованих питань, і цим користуються недобросовісні позивачі, щоб зупинити розробку препаратів, ввезення зразків, субстанцій. «Правове поле у цій сфері має бути прописане більш прозоро», — вважає доповідач. Наразі у Верховній Раді України зареєстровано проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів і корисних моделей». З точки зору Ю. Комарова, прий­няття цього законопроекту дозволить швидше розробляти генерики в Україні.

Доповідач також прокоментував ситуацію з Національним переліком. Заклади охорони здоров’я можуть закуповувати інші препарати, необхідні для лікувального процесу, тільки після задоволення потреби у препаратах з Національного переліку на 100%. Ю. Комаров звернув увагу на те, що лікувальні заклади в умовах чинного законодавства мають планувати потребу на рік. Але досить складно передбачити, наприклад, якою буде епідеміологічна ситуація. На думку доповідача, необхідність закуповувати річну потребу лікарських засобів з Національного переліку, а вже потім препарати, що не входять до нього, — це заморожування коштів. Ю. Комаров вважає, що необхідно брати більш короткі періоди, наприклад квартал, щоб мати можливість враховувати ті чи інші зміни та краще планувати потребу.

Також доповідач висловив побажання, щоб Національний перелік наповнювався більш сучасними лікарськими засобами, а також щоб при його формуванні враховувалося те, що в Україні сформувалася певна інфраструктура, є локальні заводи та препарати вітчизняного виробництва.

Ю. Комаров зауважив, що наразі законодавче поле, на жаль, не має жодної мотивації до локалізації виробництва. «В Україні запроваджено спрощену процедуру реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих компетентними органами країн із суворою регуляторною системою, у тому числі Європейською аген­цією з лікарських засобів. Коли виробник, який знаходиться в ЄС, подає заявку на спрощену процедуру реєстрації, її приймають. А виробник, який локалізує виробництво (хоча б в частині упаковки) препарату з ЄС, вже не підпадає під цю процедуру», — зауважив доповідач.

Прим. ред.: Зауважимо, що 15–16 лютого 2018 р. в Києві відбудеться XIII Щорічний аналітичний форум «Фармапогляд–2018», у рамках якого ключові гравці фармацевтичного ринку підбиватимуть підсумки минулого року, обговорюватимуть найважливіші та найболючіші питання в роботі фармацевтичного ринку України. Учасників форуму чекає дводенний марафон з аналітичним оглядом розвитку фармринку, обговоренням реформ у сфері охорони здоров’я, перспектив подальшого розвит­ку ринку і не тільки. У найближчих номерах «Щотижневика АПТЕКА» читачі традиційно отримають детальний огляд доповідей та дискусій форуму.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Комментарии

Сергей 16.02.2018 1:55
Локализацию производства необходимо делать комплексно, не только в части упаковки,а в части полного технологического цикла, что приведет к еще большему развитию отечественного производителя, а ,также, затронет с положительной сторони регуляцию интеллектуальной собственности владельца при украинской локализации. Модернизация отечественних предприятий, которая произошла с момента ввода GMP в Украине сегодня виводит украинские заводи на внешние ринки, что является маркером для иностранних владельцев торгових марок относительно качества ГЛС, произведенних по контракту у нас в стране. В результате решается комплексний вопрос цени, портфеля, отпадают проблеми импотрта и т.д. Хорошая новость,что отечественние производители развивают сирьевое производство, однако, єто очень чувствительний вопрос и запрети на ввоз АФИ на данном єтапе недопустими, т.к. страдать будут отечественние торговие марки. Считаю активность АПАУ в вопросе локализации в Украине иностранних производителей очень правильной.Єто общемировой тренд, а Украина здесь отстает, хотя является ФАРМАСТРАНОЙ, в отличие от многих других, с глубокими корнями и историей.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи