Проект розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації»

09 Березня 2018 10:07 Поділитися

ПОВІДОМЛЕННЯ

про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації»

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» (далі – проект розпорядження) розроблено з метою посилення спроможності держави ефективно впроваджувати пріоритетні заходи для забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року.

Основними напрямами реалізації Стратегії є: удосконалення національного законодавства з біологічної безпеки з урахуванням європейських та світових стандартів шляхом удосконалення законодавчої бази у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту, впровадження національного законодавства з біобезпеки та біозахисту; удосконалення процесу організації та контролю у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту; посилення кадрового потенціалу та підвищення професійного рівня фахівців з біологічної безпеки та біологічного захисту, проведення інформаційно-освітніх заходів: підвищення рівня інформування населення; удосконалення організаційного потенціалу; створення нових та удосконалення існуючих систем біобезпеки та біологічного захисту, забезпечення державної підтримки комплексу інженерно-технічних заходів для гарантованого нерозповсюдження небезпечних біологічних агентів.

Прийняття акта є необхідною умовою для забезпечення здійснення функцій у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), що покладені на Міністерство охорони здоров’я, забезпечення епідемічного благополуччя населення, проведення профілактичних та протиепідемічних заходів.

Проект розпорядження, пояснювальна записка та повідомлення про оприлюднення проекту розміщено на сайті Міністерства охорони здоров’я України (www.moz.gov.ua).

Зауваження та пропозиції приймаються Управлінням громадського здоров’я протягом місяця у письмовому та електронному вигляді за адресою: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд.7.

Контактна особа:

Губар Ольга Володимирівна, тел. 253-07-13, e-mail: gubarolga@gmail.com

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» розроблено Міністерством охорони здоров’я України відповідно до пункту 3 розділу IІ Плану пріоритетних дій Уряду, затвердженого розпорядженням від 27.05.2016 № 418-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1002-р «Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я». Необхідність прийняття проекту розпорядження обумовлюється значним зниження рівня біологічної безпеки та біологічного захисту в Україні, у зв’язку зі змінами, що відбулись в національному законодавстві та створенням передумов для незаконного обігу небезпечних продуктів біотехнології та небезпечних біологічних агентів, які можуть бути використані для виготовлення біологічної зброї, а також динамічним зростанням транскордонного переміщення людей, товарів та транспортних засобів, появою нових небезпечних біологічних агентів, нестабільною епідемічною та епізоотичною ситуацією у світі, можливістю завезення на територію країни та поширення збудників небезпечних інфекційних хвороб, потенційною загрозою біотероризму тощо.

  1. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» є посилення спроможності держави ефективно впроваджувати пріоритетні заходи для забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року.

Основними напрямами реалізації Стратегії є: удосконалення національного законодавства з біологічної безпеки з урахуванням європейських та світових стандартів шляхом удосконалення законодавчої бази у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту та впровадження національного законодавства з біобезпеки та біозахисту; удосконалення процесу організації та контролю у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту; посилення кадрового потенціалу та підвищення професійного рівня фахівців з біологічної безпеки та біологічного захисту, проведення інформаційно-освітніх заходів: підвищення рівня інформування населення; удосконалення організаційного потенціалу; створення нових та удосконалення існуючих систем біобезпеки та біологічного захисту, забезпечення державної підтримки комплексу інженерно-технічних заходів для гарантованого нерозповсюдження небезпечних біологічних агентів

  1. Правові аспекти

Правове регулювання у зазначеній сфері забезпечується Конституцією України, законами України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб»,

«Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», «Про ветеринарну медицину» та іншими нормативно-правовими актами.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансове забезпечення реалізації здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік державним органам, установам та організаціям, відповідальним за виконання заходів та інших джерел, не заборонених законодавством.

  1. Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України ««Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» потребує погодження з Мінагрополітики, Мінприроди, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Міносвіти, ДСНС, МЗС, Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою, Міністерством юстиції України, СБУ, МВС, НАН, НАМН, НААН України.

  1. Регіональний аспект

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Проект акту не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

  1. Запобігання корупції

У проекті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

  1. Громадське обговорення

Проект акту оприлюднено на офіційному веб-сайті МОЗ України (www.moz.gov.ua) з метою ознайомлення та отримання пропозицій.

  1. Позиція соціальних партнерів

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» не потребує погодження зі Спільним представницьким органом всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань для ведення колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні та Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.

  1. Оцінка регуляторного впливу

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» не є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» не впливає на ринок праці.

  1. Прогноз результатів

Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» сприятиме посиленню спроможності держави ефективно впроваджувати пріоритетні заходи для забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року.

В.о. Міністра охорони здоров’я України У. Супрун

Проект

оприлюднений на сайті

МОЗ України 13.03.2018 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Про схвалення Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації

  1. Схвалити Стратегію біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року, що додається.
  2. Затвердити план заходів щодо реалізації Стратегії біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року, що додається.
  3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним адміністраціям, відповідальним за виконання плану заходів, затвердженого цим розпорядженням, подавати щороку до 1 березня Міністерству охорони здоров’я інформацію про стан виконання плану заходів для її узагальнення та подання до 1 квітня Кабінетові Міністрів України звіту про хід виконання схваленої цим розпорядженням Стратегії.
Прем’єр-міністр України В. Гройсман

СХВАЛЕНО

СТРАТЕГІЯ

забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року

Стан проблеми біологічної безпеки в Україні

У сучасному світі проблема біологічної безпеки набуває особливе значення в умовах глобалізації та появи нових загроз глобального характеру, які потребують консолідації зусиль держави, суспільства, міжнародної спільноти для вирішення широкого кола питань в галузі нерозповсюдження та протидії, у тому числі проявам тероризму. Відбувається активізація епідемічного процесу та глобальне поширення багатьох інфекційних захворювань, перш за все «нових» («емерджентних») і знову виникаючих («реемерджентних») нозологічних форм. Починаючи з 70-х років ХХ століття, «нові» хвороби виникають з безпрецедентною частотою. В даний час існує майже 40 захворювань, невідомих попередньому поколінню (зокрема, хвороби, що спричинені вірусами Ебола, Марбург, Ласса; коронавірус близькосхідного респіраторного синдрому (MERS-CoV); гарячка Західного Нілу, високо патогенні віруси грипу, вірус Зіка тощо). Динамічне зростання транскордонного переміщення людей, вантажів та транспортних засобів, нестабільна епідемічна та епізоотична ситуація у світі, збільшують ризик завезення та поширення на територію України збудників небезпечних інфекційних захворювань та виникнення надзвичайних ситуацій пов’язаних з біологічними агентами.

Протягом останніх десятиліть спостерігаються зміни клінічних та епідеміологічних проявів інфекційних захворювань, швидкими темпами йде зміна властивостей збудників цих хвороб та їх адаптація до умов перебування. Існує і можливість виникнення загроз біологічного походження, пов’язаних з розвитком сучасних біотехнологій та появою синтетичної біології, що ускладнюється через недосконалість законодавства у цій сфері, відсутність чітких правил поведінки при здійсненні генетично-інженерної діяльності та роботі з небезпечними біологічними агентами. Відсутність законодавчо закріпленого обов’язку суб’єктів, що працюють з небезпечними біологічними агентами, мати відповідні дозволи на роботу, створює передумови для незаконного обігу небезпечних біологічних агентів та продуктів біотехнології, які можуть бути використані для виготовлення біологічної зброї. Такі обставини можуть негативно вплинути на стан біологічної безпеки держави та міжнародний імідж країни.

Ситуація в країні значно ускладнюється внаслідок збройного конфлікту на сході України та тимчасової окупації території Автономної Республіки

Крим. Збільшується кількість вимушених переселенців з окупованих територій, на яких населення не має або має обмежений доступ до лікарських засобів, медичних послуг, а постачання води та енергетичних ресурсів є нестабільним. Інфраструктура на сході України зазнала значних руйнувань внаслідок бойових дій, відбулось значне зниження рівня біологічної безпеки та біологічного захисту.

В сучасних умовах підвищеного ризику терористичних подій в усьому світі та збройного конфлікту на певній території України, особливу увагу привертає загроза біологічного тероризму. Світовий досвід вказує на продовження поширення інцидентів з біологічними збудниками та отруйними речовинами, і це потребує негайної концентрації зусиль для зберігання та укріплення системи реагування на надзвичайні ситуації, при можливому використанні біологічної зброї та біотерористичних подіях. Крім того, Україна, як держава-учасниця Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про її знищення, повинна дотримуватися міжнародних зобов’язань у цій сфері.

Успішна реалізація завдань щодо створення сучасної системи реагування на біологічні загрози в країни, вимагає комплексного підходу і неможлива без залучення значних інтелектуальних і фінансових ресурсів, впровадження ефективних управлінських рішень і підтримки з боку держави, громади та міжнародної спільноти.

Мета і строки реалізації Стратегії

Метою Стратегії є впровадження ефективної системи управління біологічними ризиками, спрямованої на захист населення, суспільства і держави від прямого або опосередкованого (через середовища життєдіяльності людини) впливу небезпечних біологічних факторів, в тому числі таких, що можуть призвести до надзвичайних ситуацій та становити загрозу національній та міжнародній безпеці. Стратегія визначає інтегрований підхід до формування і реалізації державної політики у сфері біологічної безпеки.

Правовою основою Стратегії є Конституція України, закони України, Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України», а також міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Основні джерела біологічних загроз в Україні:

  • інфекційні захворювання, що мають тенденцію до епідемічного/епізоотичного розповсюдження;
  • природні осередки та природні резервуари збудників небезпечних та особливо небезпечних захворювань; біологічно небезпечні об’єкти;
  • біологічний тероризм, застосування біологічної зброї.

Фактори, що сприяють дестабілізації стану біологічної безпеки в Україні:

  • відсутність інтегрованого підходу до формування і реалізації державної політики у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту;
  • недосконала нормативно-законодавча база, відомча розпорошеність; незадовільний стан єдиної державної системи та сил цивільного захисту, системи моніторингу довкілля;
  • регіональна нестабільність – збройний конфлікт на сході України; недостатній рівень захищеності критичної інфраструктури від терористичних посягань і диверсій;
  • масові міграційні процеси, в тому числі нелегальна міграція; надмірний антропогенний вплив і високий рівень техногенного навантаження на територію України;
  • критична зношеність основних фондів біологічно небезпечних об’єктів та недостатній рівень їх фізичного захисту;
  • недостатнє матеріально-технічне та технологічне забезпечення біологічно небезпечних об’єктів;
  • антропогенний вплив на навколишнє середовище; кліматичні зміни;
  • зниження наукового і виробничого потенціалу у медико-біологічній сфері; відсутність вітчизняного виробництва тест-систем та імунобіологічних препаратів, залежність в лікарських, імунобіологічних і діагностичних препаратах від інших країн;
  • зниження рівня підготовки та мотивації персоналу закладів та установ, до складу яких входять або утримуються біологічно небезпечні об’єкти;
  • низький рівень інформованості населення щодо проблеми біобезпеки.

Основні напрями і шляхи реалізації Стратегії

Гармонізація національного законодавства з біологічної безпеки та біологічного захисту з нормами міжнародного права, міжнародними договорами і угодами, учасницею яких є Україна.

Зазначений пріоритетний напрям передбачає удосконалення нормативно- правової бази України в галузі забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту, наукове обґрунтування підходів щодо їх вдосконалення, шляхом:

  • проведення аналізу діючих законодавчих актів, що регулюють сферу забезпечення біологічної безпеки, їх перегляду, з метою виявлення розбіжностей, протиріч і прогалин в законодавстві та уніфікації їх положень;
  • розробки проекту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист»;
  • перегляду чинних нормативно-правових актів (наказів центральних органів виконавчої влади, державних санітарних норм і правил тощо) у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту з метою їх гармонізації з міжнародними стандартами;
  • розробка та затвердження міжвідомчого нормативно-правового акту щодо організації і функціонування єдиної державної системи індикації біологічних патогенних агентів, порядку оперативного реагування та взаємодії центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, відомств і служб у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з біологічними патогенними агентами;
  • розробки та затвердження нормативно-правового акту щодо порядку обліку, зберігання, видачі, транспортування, ввезення в Україну та вивезення за її межі штамів мікроорганізмів, токсинів і отрут тваринного та рослинного походження;
  • розробка та затвердження національного переліку пріоритетних біологічних патогенних агентів.

Організація контролю у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту.

Зазначений пріоритетний напрям передбачає впровадження механізму державного регулювання і контролю у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту, системи координації і взаємодії центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління потенційно небезпечними об’єктами, суб’єктів господарювання та не господарюючих суб’єктів, у власності або користуванні яких перебувають потенційно небезпечні об’єкти, шляхом:

визначення компетентного органу (агенції), уповноваженого на виконання експертних та моніторингових функцій у сфері біологічної безпеки;

визначення та розмежування повноважень і відповідальності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування різного рівня, прав і обов’язків фізичних і юридичних осіб в сфері біологічної безпеки та біологічного захисту;

створення реєстру небезпечних біологічних об’єктів з визначенням їх категорій (категорійності) за ступенем ризику;

визначення та впровадження надійних механізмів контролю за використанням досягнення сучасної біотехнології для гарантування безпеки здоров’ю людини і довкілля (включаючи збереження і стійке використання біологічної різноманітності) при здійсненні генно-інженерної діяльності, впровадженні нової біотехнології, споживанні їх продуктів тощо;

створення національного реєстру лабораторій мікробіологічного профілю, із зазначенням лабораторій, що працюють з особливо небезпечними патогенами;

впровадження механізму аналізу, оцінки та контролю функціонування музеїв, депозитаріїв, колекцій штамів мікроорганізмів, патогенних для людей та/або тварин.

Удосконалення організаційного потенціалу

За зазначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання:

  • проведення експертного аналізу ефективності державної політики в області біологічної безпеки, біологічного захисту, реагування на біологічні загрози;
  • впровадження та розвиток в країні системи управління біологічними ризиками;
  • розробка заходів щодо зменшення впливу небезпечних біологічних факторів на громадське здоров’я та на довкілля;
  • удосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації в галузі громадського здоров’я, незалежно від того, чи є ця подія наслідком природного прояву, або результатом навмисного використання біологічного патогенного агенту;
  • утримання у постійній готовності спеціалізованих мобільних формувань для надання оперативної організаційно-методичної та практичної допомоги при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з біологічними загрозами та ліквідації їх медико-санітарних наслідків;
  • зміцнення матеріально-технічної бази та протиепідемічної готовності медичних закладів, призначених для надання медичної допомоги хворим на особливо небезпечні інфекції;
  • забезпечення державної підтримки комплексу інженерно-технічних заходів та оснащення відповідних установ новітнім обладнанням з метою гарантованого нерозповсюдження небезпечних біологічних патогенних агентів;
  • розроблення та затвердження комплексної програми модернізації та підвищення рівня захисту лабораторної бази країни відповідно до міжнародних стандартів;
  • підвищення ступеню захищеності об’єктів шляхом модернізації та технічного переоснащення;
  • визначення критеріїв розподілу біологічних патогенних агентів за пріоритетністю використання їх в якості біологічної зброї;
  • розробка та впровадження стандартних схем індикації біологічних патогенних агентів;
  • визначення переліку та потреби в сучасних швидких методах діагностики у відповідності до міжнародних стандартів.

Посилення кадрового потенціалу та підвищення професійного рівня За зазначеним напрямом необхідно виконати такі основні завдання: удосконалення системи підготовки, перепідготовки фахівців з біологічної безпеки та біологічного захисту, посилення кадрового потенціалу та підвищення професійного рівня, шляхом:

  • проведення навчань для національних експертів та менеджерів мікробіологічних лабораторій, що працюють з особливо небезпечними та небезпечними патогенами, з питань міжнародних підходів до управління біоризиками, рівнів біобезпеки установ, заходів контролю за особливо небезпечними патогенами (у т.ч. процедур забору, передачі і зберігання біологічно патогенних агентів);
  • впровадження інституту експертів з біобезпеки з визначенням вимог до їх компетентності, системи підготовки та функцій;
  • розроблення та затвердження диференційованих навчальних програм з питань біобезпеки та біозахисту для фахівців різних професійних категорій;
  • розроблення і затвердження програм симуляційних навчань з біобезпеки та біозахисту та організація їх проведення з врахуванням міжнародного досвіду, у тому числі за участю представників міжнародних організацій;
  • визначення та затвердження вимог до компетентності та надійності персоналу, який допускається до роботи з біологічними патогенними агентами;
  • впровадження системи спеціалізованої підготовки фахівців з питань біологічної безпеки та біологічного захисту, у тому числі персоналу першої лінії захисту (МВС, СБУ, фіскальної служби та інш.);
  • організація та проведення командно-штабних і спеціальних навчань функціональної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту з питань біологічного захисту населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із чинниками біологічного походження;
  • створення сприятливих умов та підтримки всебічної просвітницької і освітянської діяльності, формування громадської позиції та впровадження культури біобезпеки та біоетики серед молоді, медичної спільноти тощо; формування культури біоетики серед фахівців;
  • експертної оцінки наукових та експериментальних робіт (з огляду на використання товарів, технологій, знань подвійного використання);
  • впровадження розробки пріоритетної тематики формування державного замовлення на виконання наукових робіт у галузі біобезпеки та біозахисту та відстеження ефективності їх впровадження.

Очікувані результати

Реалізація Стратегії спрямована на досягнення наступних результатів: забезпечення ефективного функціонування національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту, яка має знизити можливість реалізації біологічних ризиків до припустимого рівня;

удосконалення національного законодавства у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту відповідно до міжнародних стандартів;

удосконалення системи управління, підвищення ефективності рівні координації заходів забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту;

удосконалення системи підготовки кадрів з питань біологічної безпеки та біологічного захисту;

удосконалення системи моніторингу та оцінки, планування і реалізації політики, заснованої на фактичних даних.

Реалізація Стратегії дасть змогу:

покращити організаційний потенціал у сфері біобезпеки та біозахисту; забезпечити захист здоров’я людини та навколишнього природного середовища, зокрема об’єктів рослинного і тваринного світу, від впливу небезпечних біологічних агентів;

регламентувати проведення наукових біологічних досліджень; забезпечити збільшення обсягу виробництва конкурентоспроможної продукції для внутрішнього та зовнішнього ринку з метою забезпечення захисту населення, тварин та рослин від впливу небезпечних біологічних агентів;

відновити роботу вітчизняних комплексів з розробки та виготовлення імунобіологічних препаратів (вакцини, сироватки, діагностичні тест- системи);

сприяти інформуванню громадськості та її участі в забезпеченні безпеки при передачі, обробці та використанні живих змінених організмів для збереження і сталого використання біологічного різноманіття, з урахуванням ризиків для здоров’я людини.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік державним органам, установам та організаціям, відповідальним за виконання заходів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ПЛАН ЗАХОДІВ

щодо реалізації Стратегії забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року

  1. Гармонізація національного законодавства з біологічної безпеки та біологічного захисту з нормами міжнародного права, міжнародними договорами і угодами, учасницею яких є Україна:

1) проведення аналізу діючих нормативно-правових актів, що регулюють сферу забезпечення біологічної безпеки та їх перегляд для виявлення розбіжностей, протиріч і прогалин.

МОЗ, Держпродспоживслужба,

заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018 – 2019 років;

2) розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист».

МОЗ, Держпродспоживслужба,

заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2019 – 2020 років;

3) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно-правового акту щодо визначення уніфікованих термінів та понять, що використовуються у сфері біологічної безпеки та біологічного захисту.

МОЗ, Держпродспоживслужба,

заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2019 – 2020 років;

4) підготовка заключної декларації Конвенції про заборону бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї (далі-КБТЗ), щодо виконання міжнародних зобов’язань України як держави-учасниці КБТЗ.

МЗС, МОЗ, Держпродспоживслужба,

заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

щорічно;

5) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно-правового акту щодо визначення національного переліку пріоритетних біологічних патогенних агентів.

МОЗ, Держпродспоживслужба, СБУ

протягом 2019 року;

6) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно-правового акту щодо порядку організації і функціонування єдиної державної системи індикації біологічних патогенних агентів.

МОЗ, Держпродспоживслужба,

заінтересовані центральні органи виконавчої влади, СБУ

протягом 2019 року;

7) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно-правового акту щодо порядку оперативного реагування та взаємодії центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, відомств і служб у разі виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з біологічними патогенними агентами.

МОЗ, Держпродспоживслужба,

заінтересовані центральні органи виконавчої влади, СБУ.

протягом 2018-2019 років;

8) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно­правового акту щодо порядку обліку, зберігання, видачі, транспортування, ввезення в Україну та вивезення за її межі штамів мікроорганізмів, токсинів і отрут тваринного та рослинного походження.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою).

протягом 2019-2020 роки;

9) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно-правового акту щодо порядку оцінки і управління біологічними ризиками.

МОЗ, Держпродспоживслужба,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2019-2020 роки;

  1. Впровадження механізму державного контролю і забезпечення координації взаємодії центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління потенційно небезпечними об’єктами та суб’єктів господарювання та не господарюючих суб’єктів, у власності або користуванні яких перебувають потенційно небезпечні об’єкти:

1) визначення компетентного органу (агенції), уповноваженого на виконання експертних та моніторингових функцій у сфері біологічної безпеки з визначенням його функцій і повноважень.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

2) створення реєстру небезпечних біологічних об’єктів з визначенням їх категорійності за ступенем ризику.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

3) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно­правового акту щодо запровадження механізму проведення аудиту депозитаріїв національних колекцій штамів мікроорганізмів, патогенних для людей та/або тварин.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

  1. Удосконалення системи підготовки, перепідготовки фахівців з біологічної безпеки та біологічного захисту, посилення кадрового потенціалу й підвищення професійного рівня:

1) проведення навчань для національних експертів з питань міжнародних підходів до управління біоризиками, рівнів біобезпеки установ, заходів контролю за особливо небезпечними патогенами.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

2) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно­правового акту щодо диференційованих навчальних програм з питань біобезпеки та біозахисту для фахівців різних професійних категорій.

МОЗ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

3) розроблення та затвердження в установленому порядку плану проведення симуляційних навчань з біобезпеки та біозахисту.

ДСНС, МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

4) Удосконалення наявних механізмів обміну інформацією, інформаційне забезпечення заходів, підвищення рівня інформування населення.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

5) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно­правового акту щодо визначення вимог до компетентності та надійності персоналу, який допускається до роботи з біологічними патогенними агентами.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

6) формування державного замовлення на виконання наукових робіт у сфері біобезпеки та біозахисту.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років.

  1. Удосконалення організаційного потенціалу:

1) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно­правового акту щодо затвердження комплексної програми модернізації та підвищення рівня захисту лабораторної бази країни у відповідності до національних вимог.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2019-2020 років;

2) забезпечення належного фінансування для підвищення ступеню захищеності небезпечних об’єктів шляхом модернізації та технічного переоснащення.

Мінфін, МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

3) розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно­правового акту щодо відновлення функціонування Центрів індикації та ідентифікації біологічних агентів.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

4) модернізація та технічне переоснащення об’єктів науково-промислової бази, які спеціалізуються на створенні вітчизняних систем (засобів) матеріально-технічного або інших видів забезпечення біологічної безпеки.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

органи місцевого самоврядування, СБУ,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років;

5) утримання у постійній готовності спеціалізованих мобільних формувань для надання оперативної організаційно-методичної та практичної допомоги при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з біологічними загрозами.

МОЗ, Держпродспоживслужба, ДСНС, СБУ.

постійно;

6) зміцнення матеріально-технічної бази та протиепідемічної готовності закладів охорони здоров’я, призначених для надання медичної допомоги хворим на особливо небезпечні інфекції.

МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

СБУ, Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2018-2020 років

7) забезпечення державної підтримки комплексу інженерно-технічних заходів та оснащення відповідних установ та закладів, що працюють з біологічними патогенними агентами новітнім обладнанням для гарантованого нерозповсюдження біологічних патогенних агентів.

Мінфін, МОЗ, заінтересовані центральні органи виконавчої влади,

органи місцевого самоврядування,

Національна академія наук (за згодою),

Національна академія медичних наук (за згодою),

Національна академія аграрних наук (за згодою).

протягом 2019-2020 років.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті