Цього року вдалося збільшити бюджет на централізовані закупівлі ліків та медичних виробів на 3,2 млрд грн. Відтак, у 2025 р. фінансування цієї програми становить 14,2 млрд грн, а у 2026 р. перевищить 15 млрд грн. «Це рекордні показники, але ресурси все одно обмежені — більшість коштів країна спрямовує на оборону. Попри це, держава збільшує фінансування медицини, бо це інвестиція в людський капітал», — зазначив заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов.
У 2025 р. вперше використано прогнозування на основі реального споживання за напрямами онкології та серцево-судинних захворювань. Наступного року цей підхід буде поширено й на інші напрями. Завдяки ефекту масштабу великі партії закупівель означають нижчі ціни, а прозорі процедури — рівний доступ у всіх регіонах.
Медичні заклади відіграють центральну роль: від якості заявок і даних про фактичне споживання залежить справедливий розподіл ліків у регіони.
Про те, як виглядає закупівельний цикл МЗУ та розподіл ролей між ними та МОЗ України, розповів генеральний директор МЗУ Олег Кльоц.
МЗУ акцентували увагу на ролі медзакладів у забезпеченні пацієнтів ліками та важливості чіткої взаємодії між усіма учасниками процесу. Адже саме від точності та своєчасності даних, наданих лікарнею, залежить, яку саме кількість препаратів вона отримає та коли, а пацієнти — необхідне лікування.
Своєю чергою, розподіл ліків, медвиробів (крім медобладнання) здійснюється на основі даних про потребу лікарень та наявних у них залишків. При цьому враховуються:
- подані заявки від регіонів та медичних закладів;
- середнє щомісячне споживання;
- наявні залишки на складі і в лікарнях.
«Ми всі працюємо заради пацієнтів. І від злагодженості нашої роботи залежить не просто ефективність процесів, а здоров’я і життя людей», — наголосив О. Кльоц.
Крім того, у межах семінару відбулася підсумкова панельна дискусія на тему «Як у майбутньому мала б виглядати система обліку лікарських засобів у масштабах держави?», до якої долучилися представники МЗУ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», пацієнтських організацій та проєкту SAFEMed, який фінансується урядом США.
Своє бачення розвитку такої системи на національному рівні презентував керівник управління цифрової трансформації МЗУ Ігор Лисенко. За його словами, майбутній функціонал такого обліку має бути комплексним і враховувати інтереси МОЗ, НСЗУ, МЗУ, закладів охорони здоров’я, але насамперед — пацієнтів.
За його словами, завдяки впровадженню в майбутньому національної системи верифікації лікарських засобів кожна упаковка ліків матиме унікальний цифровий «паспорт», що гарантуватиме їхню справжність і безпеку. Це дозволить пацієнтам бачити наявність ліків у лікарнях, планувати власне лікування та отримувати необхідні препарати вчасно й безоплатно.
Для МЗУ це про більш ефективне управління ланцюгом постачання по всій країні, оптимізацію збору потреби та якісніше ухвалення рішень на основі точних даних.
Тому ключовими компонентами такої системи мають стати інтеграція 2D-кодування, прив’язка ліків до пацієнта та доопрацювання національної системи e-Stock та її інтеграція з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ), що створять єдину систему даних у реальному часі.
«Це допоможе ухвалювати швидкі й обґрунтовані рішення, уникати зайвої бюрократії та головне — забезпечувати безперервність лікування. Ми вже крок за кроком рухаємося до цієї мети, щоб ліки завжди були там, де вони потрібні найбільше», — резюмував І. Лисенко.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим