Яка дієта зумовлює більшу втрату маси тіла — низькожирова або низьковуглеводна?

Багато років поспіль відповідь на це питання змінювалася на діаметрально протилежну. Спочатку жир вважався найбільшим ворогом, його обмеження фігурувало в більшості програм із зменшення зайвої маси тіла. На теперішній час вектор змінився і все більшої популярності набувають низьковуглеводні дієти.

Нещодавно було проведено рандомізоване дослідження з вивчення впливу різних факторів на ефективність дієтичних інтервенцій (The Diet Intervention Examining The Factors Interacting with Treatment Success — DIETFITS) з включенням 609 пацієнтів, які дотримувалися здорової збалансованої дієти з низьким вмістом вуглеводів (ДНВВ) або з низьким вмістом жирів (ДНВЖ) протягом 1 року.

Вчені також досліджували вплив генетичних особливостей суб’єктів у групі ДНВЖ. Крім того, вивчався рівень інсуліну після споживання страв для встановлення можливої кращої відповіді на застосування низьковуглеводної дієти.

Наприкінці 12 міс спостереження не було виявлено достовірної різниці у зменшенні маси тіла між учасниками 2 досліджуваних груп. У групі ДНВЖ середня втрата маси тіла склала 5,3 кг у порівнянні із 6,0 кг у групі ДНВВ (різниця статистично недостовірна). Генетичні особливості та рівень інсуліну через 30 хв після вживання їжі не надають можливості прогнозування ефективності ДНВВ або ДНВЖ.

Як оцінювати результати цього дослідження? З одного боку, вони мають сподобатися прибічникам збалансованої гіпокалорійної дієти, яка призначена для зменшення маси тіла. Низка попередніх досліджень вже довели її ефективність у порівнянні з дієтичними планами, які мають різний вміст макронутрієнтів (білків, жирів та вуглеводів). Крім того, повідомляється про краще виконання дієтичних рекомендацій, що становлять основу збалансованої дієти.

З іншого боку, критичний погляд на методологію дослідження дозволяє припустити вплив певних нюансів. Зокрема, різниця у вмісті макронутрієнтів була: ДНВЖ у порівнянні з ДНВВ: вуглеводи 48% проти 30%; жири 29% проти 45%; білки 21% проти 23% відповідно. Отже, можливо, різниця у вмісті основних харчових речовин — джерел калорій була недостатньо значною, щоб продемонструвати достовірний вплив на втрату маси тіла.

Нарешті, дані про споживання харчових продуктів та страв, а також щодо фізичної активності повідомлялися учасниками дослідження. Це також може бути причиною отримання необ’єктивної інформації із похибками та суб’єктивізацією результатів аналізу.

Тим не менш в обох групах було досягнуто головної мети дієтичних інтервенцій — зменшення надлишкової маси тіла незалежно від відносного вмісту жирів або вуглеводів.

За матеріалами www.ncbi.nlm.nih.gov та наданими Асоціацією дієтологів України

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!