Підвищення доступності інноваційного лікування для українських пацієнтів через партнерство

На початку заходу з вітальним словом до учасників звернувся Гійом Шойрер, Надзвичайний і Повноважний посол Швейцарії в Україні та Республіці Молдова. Він акцентував увагу на внеску Швейцарії у дослідницьку діяльність, зауваживши, що саме інновації є важливим фактором розвитку швейцарських компаній, у тому числі й у фармацевтичному секторі.

«Світ все активніше рухається в напрямку розвитку інновацій, і Швейцарія рада ділитися з усіма країнами світу власним досвідом у цьому напрямку. Інновації відкривають доступ на нові ринки та є запорукою налагодження партнерських відносин. Вони також дозволяють укріплювати позиції на вже охоплених територіях діяльності компаній. Фармацевтична промисловість Швейцарії є двигуном експорту краї­ни. У 2016 р. експорт лікарських засобів становив ¹/₃ загальних обсягів експорту Швейцарії. Високу конкуренто­спроможність швейцарської фармацевтичної промисловості забезпечує саме дослідницька діяльність фармацевтичних компаній, які все більше фокусуються на розробці біотехнологічних методів лікування. У 2016 р. 24 компанії — учасники асоціації дослідницьких фармацевтичних компаній у Швейцарії «Interpharma» витратили більше 7 млрд швейцарських франків на R&D-діяльність в країні», — повідомив Г. Шойрер.

Він також акцентував увагу на важливості співпраці між приватними компаніями, державою та науковою спільнотою у напрямку розвитку R&D-діяльності. Саме завдяки партнерству можна пришвидшити впровадження технологічних інновацій в країні, переконаний Г. Шойрер.

Надзвичайний і Повноважний посол Швейцарії в Україні та Республіці Молдова висловив свою підтримку реформуванню системи охорони здоров’я в Україні, підкресливши важливість підвищення ефективності та якості надання медичних послуг для населення. Згідно зі страте­гією співробітництва, яку Швейцарія визначила для себе у відносинах з Україною, на підтримку проведення реформи цією країною було виділено вже понад 12 млн швейцарських франків. У фокусі допомоги в першу чергу — первинна ланка надання медичної допомоги, а також профілактика неінфекційних хвороб.

«Впровадження інновацій має стати невід’ємною частиною розвитку системи охорони здоров’я та економіки України в цілому. Наразі Україна вже може похизуватися впровад­женням інновацій у таких сферах, як агробізнес та ІТ-технології. Приділяючи увагу інноваціям у сфері надання медичних послуг, можна значно покращити якість та збільшити тривалість життя громадян», — переконаний Г. Шойрер.

Про перепони на шляху впровадження інноваційних підходів у лікуванні українських пацієнтів розповів Костянтин Яриніч, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Спікер зауважив, що до них належать як економічний стан нашої країни в цілому, так і більш локальні проблеми: нерозуміння необхідності впровадження інновацій у лікуванні з боку влади на місцях, зволікання з прийняттям рішень, ризики, що заважають вкладати кош­ти в «майбутнє».

«Можна виділити 2 основних джерела фінансування інноваційного лікування — державні кошти та приватні інвестиції. Гроші в України є, не зважаючи на складне економічне становище, проте вони не в медицині. Залучити в Украї­ну інвестиції, аби підвищити доступність інноваційних методів лікування для українців, можна за допомогою запровадження державно-приватного партнерства. Без партнерських взаємовідносин перспектив у медицині бути не може», — переконаний К. Яриніч.

Спікер також акцентував увагу на тому, що наразі в Україні відсутня загальнодержавна програма боротьби з онкологічними захворюваннями, що виступала дорожньою картою для медичних закладів у напрямку лікування таких пацієнтів: «Програма передбачала досягнення певних показників і завдань. Зараз за її відсутності, коли немає вказівок «згори», далеко не всі регіони включилися в роботу. Виникає питання, яким чином наразі взагалі фінансуються ті чи інші державні програми. Так, фінансування лікування одних пацієнтів забезпечується на 100%, проте інших — у рази менше».

Про досягнення «Рош Україна» у напрямку підвищення доступності інноваційного лікування для пацієнтів в нашій країні розповів Деян Нешич, генеральний директор компанії «Рош Украї­на. Він зауважив, що компанія вкладає інвестиції в Україні в наступні напрямки:

• програма підтримки пацієнтів. Вона спрямована на розширення доступності низки інноваційних препаратів для лікування складних захворювань. За останні 3 роки реалізації цієї програми в Україні в неї було інвестовано понад 167 млн грн. За цей час понад 5 тис. пацієнтів з 24 регіонів України змогли взяти участь у цій програмі;
• проведення клінічних досліджень. За останні 3 роки у проведення клінічних досліджень в Україні було інвестовано 276 млн грн. Наразі в нашій країні 30 діючих клінічних досліджень завдяки зусиллям «Roche Україна». Тільки у 2017 р. для участі в клінічних дослідженнях було зареєстровано 981 нового пацієнта;
• інформаційні кампанії та акції;
• розвиток медичної інфраструктури. Компанія приділяє увагу поліпшенню умов лікування пацієнтів, а також передає в медичні заклади сучасне обладнання;
• освітні проекти.

Найближчим часом компанія «Рош Украї­на» планує вивести на український ринок інноваційні імуноонкологічні методи лікування раку, ліки для терапії розсіяного склерозу та гемофілії, а також долучити Україну до програми «Foundation Medicine», що передбачає надання доступу до глобальної світової бази випадків складних захворювань. Це допоможе проводити більш глибоку діагностику і призначати персоналізоване лікування для пацієнтів.

Генеральний директор «Рош Україна» запевнив, що компанія готова використовувати різні підходи для зниження вартості інноваційного лікування для пацієнтів.

Микола Поворозник, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, відзначив ефективність спільних проектів з «Рош Україна» щодо підвищення рівня доступності до інноваційного лікування для киян. «Однак ця проблема не може бути вирішена на рівні міста чи регіону. Тут необхідна участь держави, і ми зі свого боку готові ділитися досвідом такої співпраці. Вагомий вплив на зміну ситуації щодо забезпечення пацієнтів необхідним лікуванням можуть внести громадські організації. Гарним прикладом цього є зміна ситуації щодо забезпечення лікуванням пацієнтів з ВІЛ/СНІДом», — зауважив спікер.

Досвідом партнерства «Roche» з громадськими та пацієнтськими організаціями поділилася Шарбані Чакраборті, голова напрямку суспільної політики Східної Європи, Середнього Сходу та Африканського регіону «Hoffman La Roche». Вона підкреслила, що наразі пацієнти чинять вагомий вплив на політику країн у напрямку забезпечення їх необхідним лікуванням. «Пацієнти активно діляться досвідом лікування, що дозволяє отримати додаткову інформацію стосовно того, як лікування тим чи іншим препаратом вплинуло не тільки на результати терапії хвороби, але й на якість життя пацієнтів у цілому», — додала спікер.

Тетяна Кулеша, голова громадської організації «Орфанні захворювання України», член Громадської ради при МОЗ України, додала, що, незважаючи на активну позицію організацій пацієнтів, далеко не завжди вдається домогтися необхідного фінансування лікування: «За останні роки ситуація, безумовно, змінилася на краще. Однак рівень забезпечення препаратами пацієнтів, особливо з рідкісними і складними захворюваннями, й надалі залишається на вкрай низькому рівні. Основним інвестором інноваційного лікування для пацієнтів все ж таки має виступати держава, як це відбувається в країнах Європи. У нашій країні наразі склалася парадоксальна ситуація з Національним переліком основних лікарських засобів (далі — Національний перелік), що фактично перекриває доступ до інноваційного лікування для багатьох пацієнтів, оскільки життєво необхідні для них ліки не увійшли до цього списку», — зазначила Т. Кулеша.

Її позицію щодо Національного переліку підтримав К. Яриніч, який додав, що питання, яким чином формувався цей список і чому до нього не внесено ті чи інші інноваційні ліки, сьогодні можна почути з боку багатьох закладів охорони здоров’я. Ш. Чакраборті зауважила, що виходом з цієї ситуації може бути проведення дискусії з представниками інших країнах, де також застосовується практика користування такими переліками. Можливо, на думку спікера, досвід цих країн у подоланні проблемних питань при формуванні подібних переліків буде корисним для України.

Таким чином, дискусія поклала початок обговоренню шляхів підвищення доступності інноваційного лікування для українців. Оскільки розв’язання цієї проблеми вимагає прийняття рішень на державному рівні, учасники дискусії висловили надію продовжити розмову й пошук шляхів забезпечення пацієнтів інноваційним лікуванням на майданчику МОЗ України за участю Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів та експертів Світового банку.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!