Тим часом ситуація у сфері поводження з епідемічно небезпечними медичними відходами складається загрозлива. Екологи б’ють на сполох, адже такі відходи потрібно дезінфікувати та спалювати, а не захоронювати на звичайних полігонах для побутових відходів. Однак левова частка медичних відходів опиняється саме там, підвищуючи ризик епідеміологічної небезпеки до критичного рівня.
«БРУДНІ» СКАНДАЛИ
У 2017 р. про ситуацію заговорили декілька разів. Вперше — коли в серпні було виявлено незаконне звалище медичного сміття в лісосмузі в селі Демидів Вишгородського району Київської обл. Десятки мішків з медичними шприцами, контейнерами та іншими відходами органічного походження лежали просто неба. Про це повідомляли в Головному управлінні Національної поліції в Київській області1.
Ще один гучний випадок стався наприкінці 2017 р. Тоді співробітники СБУ задокументували, що фірма, яка має ліцензію на збирання, транспортування та утилізацію небезпечних медичних відходів, грубо порушувала норми чинного законодавства2.
Згідно з правилами знищення лікарських та біологічних засобів, що не підлягають подальшому використанню, вони набувають статусу «відходів» та передаються для знищення. Натомість підприємство звозило залишки до складських приміщень, а також на територію промислового майданчика в Запоріжжі, які незаконно використовували як «звалище».
Під час проведення огляду цих територій правоохоронці виявили 2,5 т використаного медичного інструменту, лікарських діагностичних та дезінфекційних засобів, елементів живлення, приладів та обладнання, що містять ртуть і важкі метали, 1,5 т органічних медичних відходів, предмети, забруднені біологічними рідинами, відходи медичних закладів та мікробіологічних лабораторій, які здійснюють роботи зі збудниками туберкульозу у відкритій формі.
Подібні випадки були зафіксовані й в інших областях України.
ЧИ ЦЕ ЗАКОННО?
В Україні господарська діяльність з поводження з небезпечними відходами підлягає ліцензуванню. Відповідні Ліцензійні умови затверджено постановою КМУ від 13 липня 2016 р. № 446. При цьому вони не поширюються на господарську діяльність з перевезення небезпечних відходів. Така діяльність має відповідати вимогам, встановленим Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Тобто підприємство, яке здійснює операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, знешкодження), а також з їх перевезення, повинно мати 2 окремі ліцензії, видані Міністерством екології та природних ресурсів України (далі — Мінприроди) і Державною службою України з безпеки на транспорті (далі — Укртрансбезпека) відповідно.
Однак, на практиці виявляється, що не завжди ліцензіати додержуються законодавства у сфері поводження з небезпечними відходами, ігнорують отримання необхідних дозвільних документів, здійснюють несанкціоновані викиди небезпечних відходів.
Із чим це пов’язано? У світлі 3-річного мораторію на перевірки суб’єктів господарювання контролюючими органами недобросовісні власники підприємств відчувають безконтрольність.
Внаслідок заборони на перевірки у сфері поводження з небезпечними відходами неможливо відстежити кінцевий результат, що призводить до їх вивезення на звалища побутових відходів або утворення несанкціонованих звалищ у лісосмугах, балках та прибережних захисних смугах водойм.
Таким чином, запровадження мораторію на практиці призвело до недотримання окремими підприємцями вимог екологічного законодавства, законодавства у сфері поводження з небезпечними відходами та значного погіршення екологічної ситуації в Україні.
У 2018 р. мораторій на проведення планових перевірок встановлено частково. Так, 23 лютого 2018 р. набула чинності постанова КМУ від 18.12.2017 р. № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відтак, до переліку контролюючих органів, на які не поширюється дія мораторію, віднесено в тому числі Мінприроди. Натомість Укртрансбезпека у 2018 р. проводити планові перевірки ліцензіатів не може.
Ще один аспект — недобросовісне поводження з медичними відходами окремих закладів охорони здоров’я.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики містять єдине згадування про поводження закладів охорони здоров’я з медичними відходами. Так, ліцензіат серед іншого зобов’язаний дотримуватися встановлених санітарних норм, зокрема щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, вивезення, знищення побутового сміття та медичних відходів.
Загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я встановлені Державними санітарно-протиепідемічними правилами і нормами щодо поводження з медичними відходами, затвердженими наказом МОЗ України від 08.06.2015 р. № 325.
Даним документом передбачено, що медичні відходи, що становлять небезпеку для здоров’я людини, не можуть накопичуватися, тимчасово зберігатися, транспортуватися, знищуватися разом з іншими відходами. Окрім того, медичні відходи після знезараження передаються на підприємства, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та мають відповідне сертифіковане обладнання.
Багато із цих відходів можуть бути токсичними, легкозаймистими, радіоактивними, здатні спричинити інфекційні хвороби, а тому дуже небезпечні під час збору, транспортування та утилізації. Відтак цілком зрозуміло, що їх потрібно здавати на утилізацію до спеціалізованих підприємств-утилізаторів, які мають відповідну ліцензію.
Чому ж заклади охорони здоров’я іноді йдуть на порушення екологічного законодавства і законодавства у сфері поводження з небезпечними відходами?
ПРОЗОРІ РЕАЛІЇ
Медичні заклади мають підписувати договори на утилізацію відходів з підприємствами, ліцензованими на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Як правило, такі договори укладаються з підприємствами за результатами проведених тендерів на закупівлю послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами.
Критерієм вибору замовником переможця є найнижча запропонована ціна за послуги у сфері поводження з небезпечними відходами.
Однак переглянувши статистику тендерів в електронній системі публічних закупівель ProZorro, можна легко помітити, що часто тендери на утилізацію медичних відходів виграють компанії, які взагалі не мають ліцензії та відповідних потужностей на їх утилізацію, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід. Це можна легко перевірити у (поводження з небезпечними відходами) Мінприроди. Такі підприємства мають право лише їх збирати, зберігати та перевозити, проте — не утилізувати. Або ж вони мають договір з організацією, яка має право на здійснення даного виду діяльності. Але це не заважає їм успішно та регулярно вигравати тендери на утилізацію медичних відходів.
Предметом закупівлі є послуги з перевезення та знешкодження відходів медичного походження. Учасник тендера повинен відповідати предмету закупівлі та мати всі дозвільні документи щодо даного предмету закупівлі. Проте є випадки, коли замовник, нехтуючи вимогами наказу МОЗ України № 325 щодо передачі відходів категорії В (органічні відходи хворих, гострі предмети) ліцензованим підприємствам на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та які мають відповідне сертифіковане обладнання, допускає до закупівлі учасників, які не мають відповідної ліцензії.
З аналізу тендерних закупівель вбачається, що часто замовники в обличчі закладів охорони здоров’я прописують у вимогах до кваліфікації учасників серед іншого наявність ліцензії Мінприроди на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, перевезення, знешкодження) або договір з організацією, яка має право на здійснення даного виду діяльності з наданням усіх дозвільних документів.
НАЛЕЖНЕ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ — ЧИ Є ШАНС?
Тож чому заклади охорони здоров’я закривають очі на чинне законодавство, допускаючи до тендерів учасників, які не відповідають встановленим вимогам? Як уже зазначалося, головним критерієм вибору замовником переможця є найнижча запропонована ціна. Фінансовий стан більшості закладів охорони здоров’я залишає бажати кращого. Тому витрати на оплату послуг підприємств, що здійснюють утилізацію медичних відходів, передбачені в недостатньому розмірі.
Можливо, варто було б посилити громадський контроль державних закупівель за допомогою DoZorro — онлайн-платформи, де будь-хто може надати зворотний зв’язок державному замовнику чи постачальнику, суспільству чи правоохоронним органам щодо проведеної процедури закупівлі, обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, проаналізувати закупівлі окремого замовника.
Недостатній контроль з боку держави також провокує на виникнення подібних ситуацій. У цьому контексті доцільно повністю скасувати мораторій на перевірки суб’єктів господарювання з боку контролюючих органів.
8 листопада 2017 р. Уряд ухвалив Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року. Окрему увагу в документі приділено проблематиці поводження з медичними відходами.
Основними проблемами у сфері управління медичними відходами є:
- низький рівень поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я;
- відсутність необхідних засобів та приміщень для збирання, переміщення на території закладів охорони здоров’я та безпечного тимчасового зберігання інфекційних відходів;
- відсутність холодильного обладнання для зберігання відходів при низьких температурах;
- відсутність відповідних контейнерів та упаковок;
- обмежені можливості щодо придбання високоякісного обладнання для оброблення медичних відходів.
Держава визнає, що значна частина медичних відходів вивозиться на полігони та несанкціоновані звалища внаслідок безвідповідальності медичних працівників закладів охорони здоров’я, недостатності та недоступності потужностей з оброблення та видалення медичних відходів.
Украй обмежені фінансові ресурси є важливим стримуючим фактором, який перешкоджає вдосконаленню системи поводження з медичними відходами. Стан національної економіки в останні роки істотно вплинув на фінансове забезпечення медичної галузі та, очевидно, що залучення фінансових ресурсів, необхідних для впровадження належної системи поводження з медичними відходами, є вкрай складним завданням.
Ситуацію коментує Дмитро Агеєв, директор ТОВ «Екологічні переробні технології», яке є активним учасником публічних закупівель щодо надання послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, у тому числі медичними. Компанія має ліцензію Мінприроди на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, знешкодження), ліцензію Укртрансбезпеки на внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями, а також необхідні дозвільні документи, матеріально-технічну базу і кваліфікований персонал:
— Наприкінці минулого року наша компанія брала участь у тендері на утилізацію медичних відходів, що зрештою були несанкціоновано викинуті у складські приміщення Запоріжжя. Тоді замовником була виставлена вимога про знаходження компанії-утилізатора на території Запорізької обл., у чому, очевидно, присутня корупційна складова. Вивчивши перелік ліцензіатів, розміщений у загальнодоступному реєстрі на сайті Мінприроди, можна легко зрозуміти, що лише одна компанія в Запорізький обл. має відповідну ліцензію, і легко здогадатися, що саме вона виграла тендер в черговий раз.
Що стосується медичних закладів Київщини, ми постійно маємо справу із сумнівним проведенням державних закупівель, у яких тендерні комітети медичних закладів під час проведення закупівлі свідомо прописують умови під конкретних учасників (що не мають сертифікованого обладнання для утилізації медичних відходів), чим грубо порушують встановлені Законом України «Про публічні закупівлі» принципи здійснення закупівель.
Також стає все більше фірм, які не мають власної матеріально-технічної бази й виграють тендери, демпінгуючи на ринку. Але ми не відступимося і продовжуватимемо боротися з корупційними схемами у сфері поводження з небезпечними відходами й робитимемо все можливе, щоб наші діти та онуки росли здоровими в екологічно чистій країні.
Зокрема, ми звернулися у відповідні органи з проханням провести перевірку щодо виявлених фактів порушення процедури проведення державних публічних закупівель та притягнути до відповідальності винних посадових осіб згідно з нормами чинного законодавства України.
Наступний етап — ухвалення Національного плану управління відходами, який має визначити конкретні заходи та інструменти реалізації Національної стратегії управління відходами. Для забезпечення моніторингу та контролю поводження з відходами заплановано створити інформаційну систему, яка включатиме відомості про номенклатуру та кількість відходів, що утворюються, переробляються, утилізуються та видаляються. Також буде обліковано суб’єкти господарювання, що надають такі послуги. Важливим інструментом контролю стане створення національного реєстру джерел утворення відходів, потужностей у сфері поводження з ними та системи звітності суб’єктів господарювання.
«Ухваливши Національну стратегію, ми зробили вагомий крок у вирішенні застарілих проблем сфери поводження з відходами. Наразі ключове завдання — адаптувати її до українських реалій. Ця сфера має всі шанси вже найближчим часом стати інвестиційно привабливою», — коментує міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.
1www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1460841557304345&id=190134267708420
2www.ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/4237#.3W G5NxsS.dpbs
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим