Користуючись нагодою, Роман Ілик ще раз наголосив на тому, що Національний перелік — це не обмеження для закладів охорони здоров’я, а інструмент для гарного менеджера з точки зору раціонального й оптимального планування в межах бюджету, який виділяється на закупівлю лікарських засобів. «Ідея політики дуже проста — виокремити короткий базовий список медикаментів, яким у формі гарантованого пакета ми повинні забезпечити кожного хворого у стаціонарі», — підкреслив він. При цьому заклади охорони здоров’я виокремлюють для себе і закуповують саме ті лікарські засоби з Національного переліку, які потрібні для їх профілю.
За словами заступника міністра, запровадивши нову політику у 2018 р., МОЗ України провело моніторинг стану виконання урядового акта й того, які лікарські засоби закуповують медичні заклади в регіонах. Профільне міністерство звернулося до Державної аудиторської служби України, яка контролює процеси цільового використання бюджетних коштів. Тетяна Коба додала, що Державна аудиторська служба України відслідковує порушення, пов’язані зі здійсненням закупівель за Національним переліком.
«Безумовно, що є ті, кому хочеться працювати за старими правилами, — купувати симптоматичні препарати чи ліки, що не мають достатньої доказової бази. Але тут ми маємо твердий намір. Ми хочемо, щоби кожен українець, потрапивши в стаціонар, чітко розумів, що держава йому гарантує, які конкретно ліки він повинен отримати в повному обсязі на увесь курс лікування безоплатно», — зазначив Р. Ілик.
У регіонах проведено ряд тренінгів щодо методології розрахунку обсягу 100% потреби в ліках за Національним переліком, визначено персонально відповідальних людей за правильно визначену потребу і впровадження нової політики. Також МОЗ України спільно з Експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів та МФ «Відродження» підготовлено в електронному і паперовому форматах та відповіді на основоположні питання про Національний перелік.
У рамках нової політики Міністерство в рамках перехідного періоду залишило можливість застосування постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», яка дає можливість безоплатно і на пільговій основі відпускати лікарські засоби без прив’язки до Національного переліку. «Хоча ми мали намір фактично відійти від цієї практики, але беручи до уваги те, що за кошти місцевого бюджету можна забезпечити на амбулаторній ланці, крім доступних ліків, ще й такий механізм забезпечення окремих пільгових категорій населення, до кінцевого формування Національного переліку залишили постанову КМУ № 1303 чинною», — зазначив Р. Ілик.
На його переконання, саме контроль з боку громадських та пацієнтських організацій дозволить поліпшити впровадження Національного переліку в кожній лікарні та унеможливить зловживання під час закупівель ліків на регіональному рівні. «Нам потрібна ваша підтримка щодо моніторингу і контролю того, що відбувається в регіонах», — звернувся він до учасників заходу.
Говорячи про подальше вдосконалення процесу забезпечення українців лікарськими засобами, Р. Ілик повідомив про намір Міністерства ввести в сегмент реімбурсації в більшій мірі ті ліки, що застосовуються на амбулаторному рівні.
У квітні фахівці МОЗ України з представниками ДП «Прозорро» вчергове проведуть ряд навчальних практичних семінарів для спеціалістів медичних закладів у регіонах з приводу методології визначення потреби в лікарських засобах, включених до Національного переліку, а також їх закупівель.
PROZORRO ПРО ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ
На юридичних аспектах публічних закупівель лікарських засобів детально зупинилася Марта Гоголь.
Надпорогові бюджетні закупівлі регламентуються Законом України «Про публічні закупівлі» й застосовуються замовниками за умови, що вартість предмета закупівлі — товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн. Такі закупівлі в обов’язковому порядку мають здійснюватися через систему ProZorro. Надпорогові закупівлі можуть проводитися шляхом застосування однієї з процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура.
Допорогові закупівлі застосовуються замовниками під час здійснення закупівлі товарів і послуг, вартість яких є нижчою за 200 тис. грн., а робіт — меншою 1,5 млн грн. У такому випадку замовники можуть, але не зобов’язані використовувати систему ProZorro. Допорогові закупівлі регламентуються Порядком здійснення допорогових закупівель, що затверджений наказом ДП «Зовнішторгвидав України» вiд 13.04.2016 р. № 35.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вищевказану вартість (200 тис. грн. для товарів і послуг та 1,5 млн грн. — для робіт), замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі ProZorro.
Система ProZorro містить всю інформацію про публічні закупівлі, починаючи від оголошення про їх проведення і закінчуючи укладеним за результатами тендера договором, який можна завантажити в форматі pdf.
За словами М. Гоголь, у контексті контролю за бюджетними закупівлями важливо акцентувати увагу на договорі, який має бути укладений між замовником і переможцем тендера саме на ту суму, яка перемогла. Є випадки, коли за результатом проведеного тендера перемогла одна сума, а в договорі зазначена зовсім інша. «Це є цікавим предметом для громадського моніторингу, оскільки є прямим порушенням закону», — зазначила юрист. Також М. Гоголь порекомендувала звертати увагу на зазначених у договорі постачальників і кількість товару, які іноді також можуть не відповідати результатам торгів.
Команда DoZorro розробляє методологію здійснення перевірки громадськими організаціями публічних закупівель. «До кінця квітня ви зможете ознайомитися з нею на сайті DoZorro. Більш детально буде описано юридичні аспекти з обґрунтуванням того, чому та чи інша діяльність є порушенням, і кому повідомляти», — зазначила М. Гоголь.
Найбільш типовими порушеннями закупівель є:
- безпідставна дискваліфікація замовником учасників;
- дискримінаційні вимоги умов закупівлі;
- уникнення процедури відкритих торгів;
- необґрунтований вибір переможця;
- процедурні порушення.
«Законодавчо не визначено, що вважати дискримінаційними вимогами, та їх перелік, оскільки залежно від конкретної ситуації вони можуть мінятися», — зауважила М. Гоголь, додавши, що в цілому дискримінаційними вимогами вважаються такі, що обмежують конкуренцію на ринку.
За словами юриста, досить часто замовники, свідомо йдучи на порушення і встановлюючи дискримінаційні вимоги, намагаються «протягнути» свого учасника.
У сфері закупівель фармацевтичної продукції проблемним є питання, пов’язане з лотами. Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 р. № 454 встановлено право замовника, а не обов’язок виділити окремі частини предмета закупівлі. Але замовники часто ігнорують положення цього Порядку. Так, наприклад, минулого року замовник включив у медико-технічне завдання, окрім звичайних ліків, наркотичні, на які потрібна окрема ліцензія Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Як наслідок, у закупівлі не могли взяти участь постачальники, які не мали даної ліцензії.
Необґрунтований вибір переможця, тобто акцепт учасника, у складі пропозиції якого відсутній весь пакет документів згідно з переліком тендерної документації, або ж невідповідність запропонованого товару технічним характеристикам, які заявив замовник під час оголошення закупівлі, можна ідентифікувати за допомогою аналізу тендерної документації. «Є випадки, коли замовник акцептовує учасників, які порушили строки завантаження документів у систему», — зазначила М. Гоголь. У такому випадку замовник має дискваліфікувати відповідну пропозицію учасника, а не допускати до участі в тендері.
Є випадки, коли замовник дискваліфікує учасників через формальні помилки (лексичні, граматичні), допущені в тендерній пропозиції. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме — технічні помилки та описки. Тому це не може бути підставою для дискваліфікації учасників.
ЯК КОНТРОЛЮВАТИ БЮДЖЕТНІ ЗАКУПІВЛІ ЗА ДОПОМОГОЮ DOZORRO
Ілля Бібов детально розповів про один з інструментів громадського контролю бюджетних закупівель — DoZorro (). Завдяки цій онлайн-платформі (порталу) будь-хто може надати зворотний зв’язок державному замовнику чи постачальнику, суспільству чи правоохоронним органам щодо проведеної процедури закупівлі, оцінити умови конкретної закупівлі, проаналізувати закупівлі окремого замовника.
Будь-який тендер, оголошений у системі публічних закупівель ProZorro, одразу відображається на порталі DoZorro та на нього може бути залишено відгук та коментар.
Основний функціонал порталу — подання структурованого відгуку на обраний за заданими параметрами тендер. Більша частина залишених відгуків перевіряються DoZorro-спільнотою, робляться відповідні висновки. За результатами розгляду відгуків, у разі виявлення порушень законодавства, інформація скеровується до відповідних контролюючих та правоохоронних органів.
DoZorro-спільнота — це об’єднання громадських організацій, які здійснюють відкритий та публічний моніторинг закупівель за відгуками, які залишають на порталі DoZorro. Перелік таких організацій можна знайти на вкладці «DoZorro-спільнота».
За словами І. Бібова, долучитися до членів DoZorro-спільноти й здійснювати моніторинг бюджетних закупівель може будь-яка громадська організація, надіславши відповідне звернення на електронну адресу: [email protected].
За допомогою Dozorro також можна оскаржити закупівлі. У вкладинці «Оскарження» представлено 9 типових порушень допорогових закупівель і 11 — надпорогових. Обравши будь-яке з порушень, заявник може ознайомитися з конкретними нормами чинного законодавства, які порушуються. Тут же можна завантажити шаблон листа до замовника і керівної організації щодо виявленого порушення. Лист можна заповнити як вручну, так і комп’ютерним набором. У залежності від обставин лист також можна відправляти контролюючим та правоохоронним органам. Їх перелік і контактні адреси наведено в кожній вкладинці, де завантажується шаблон листа.
Розділ «Інструменти» містить 4 аналітичні інструменти для контролю та моніторингу публічних закупівель:
- публічний модуль аналітики;
- професійний модуль аналітики;
- система ризик-індикаторів;
- індекс найкращих практик.
Останні 2 інструменти наразі знаходяться в розробці та будуть модифіковані.
Більш детально І. Бібов презентував можливості публічного модулю аналітики . Він містить інформацію про закупівлі у ProZorro, починаючи з 2015 р., і дозволяє замовникам бути на пульсі своїх закупівель чи закупівель підпорядкованих установ, знаходити проблемні місця і шляхи їх вирішення. Учасники чи потенційні учасники зможуть оцінити ринок, замовників, конкурентів, щоб приймати в майбутньому більш ефективні рішення.
Знання та активне користування представленими інструментами дає можливість усім бажаючим ефективно контролювати публічні закупівлі, виявляти порушення і попереджати нераціональне використання бюджетних коштів. Тому доповідачі закликали представників громадськості долучатися до моніторингу бюджетних закупівель.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим