Регіональні закупівлі ліків: громадські організації звернули увагу на корупційні ризики

Андрій Букін, представник ГО «Студія правових та соціальних досліджень», звернув увагу на те, що наразі існує проблема, коли лікарні по-різному заповнюють інформацію про один і той самий лікарський засіб, який планується закупити. Тому організація виступає за єдину кодифікацію препаратів, оскільки її відсутність створює корупційні ризики та ускладнює порівняння ціни на лікарські засоби, закуплені різними лікарнями.

«Міністерству потрібно посприяти впорядкуванню даних щодо кодифікації ліків. Для цього потрібно автоматизувати всі лікарні та домовитися, що коди для медикаментів будуть однаковими для всієї України», — зауважив А. Букін.

Окрім цього, він повідомив, що інформація системи закупівель ProZorro є неповною, бо в договорах на поставку часто зазначається умова, відповідно до якої в разі певних ситуацій ціна поставки може підвищуватися до 10%. У зв’язку із цим розроблено платформу Wiki Liky, на якій можна ознайомитися з інформацією щодо закупівель ліків та порівняти ціни в різних медичних закладах Сумщини. Дану ініціативу підтримала місцева влада і пообіцяла громадській організації на своєму веб-сайті оприлюднювати інформацію щодо закупівель у сфері охорони здоров’я.

Наталія Гусак, представниця «Закупівлі Чернівці», зазначила, що останнім часом у Чернівецькій обл. багато ліків закуповуються за допомогою переговорної процедури закупівлі. Хоча відповідно до законодавства ця процедура застосовується як виняток, зокрема, коли відсутня конкуренція на ринку чи двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. Однак, враховуючи високий рівень конкуренції на фармацевтичному ринку, часте застосування переговорної процедури закупівлі ліків викликає здивування. При цьому в деяких випадках є явні ознаки порушення законодавства. Наприклад, один медичний заклад під час оголошення тендера наркотичні лікарські засоби об’єднав в один лот з ненаркотичними. І цей тендер було оскаржено у зв’язку з дискримінацією учасників тендера, які не мали відповідної ліцензії на оптову торгівлю наркотичними засобами. У свою чергу, медичний заклад визначив ці торги як такі, що не відбулися, і застосував переговорну процедуру закупівлі.

Також Н. Гусак повідомила, що в ході аналізу закупівлі в Чернівецькій обл. виявлено факти, коли Чернівецький обласний кардіодиспансер закуповував стенти для серця за ціною, у кілька разів вищою порівняно з такою стентів, закуплених МОЗ через міжнародні організації, до того ж закуповував їх у фізичних осіб — підприємців.

Доповідач наголосила, що у зв’язку з децент­ралізацією громадськість також має цікавити виділення коштів на будівництво та ремонт закладів охорони здоров’я. Наприклад, за 4 роки на будівництво перинатального центру в Чернівцях освоє­но 100 млн грн. і в цьому році також планується додатково виділити кошти на ці цілі. При цьому кінцева дата закінчення будівництва навряд чи настане в цьому році.

Юлія Грига, голова правління ГО «Філософія серця», звернула увагу на те, що одним з ключових ризиків, які наразі існують у сфері закупівель, є вимога в тендерній документації щодо надання замовнику гарантійного листа від виробника, яким він підтверджує можливість поставки предмету закупівлі. На думку Ю. Григи, наявність такої вимоги не допускає до тендера виробників, у яких не налагоджені стосунки із замовником. Тому вона відмітила, що МОЗ повинно прийняти методичні рекомендації для замовників щодо заповнення тендерної документації, а також стосовно об’єднання лікарських засобів в один лот, оскільки наразі з цим також існує велика проблема.

Доповідач звернула увагу також на те, що медичні заклади примушують людей сплачувати доб­ровільно-примусові внески за отримання бланків довідок.

«Усі розуміють, що їх друк коштує копійки, а зазвичай благодійний внесок просять сплатити від 2 до 8 грн. Ці ціни невідомо звідки беруть. Тому ми звернулися до Вінницької міської ради, щоб ці кошти заклали в бюджет. Однак, коли ми попросили кошториси центрів первинної медико-санітарної допомоги, то побачили, що жоден центр не закладає це у свої кошториси. Усі розуміють, що прийдуть люди і заплатять. Тому я думаю, що такі речі обов’язково повинні бути закладені в бюджет», — зауважила Ю. Грига.

Ігор Черняк, заступник голови правління ГО «Харківський антикорупційний центр» (Харків), підкреслив, що озвучені проблеми у сфері закупівель є спільними для багатьох міст, у тому числі й корупційна складова, яка закладена в очікуваній вартості закупівлі під час проведення тендерної процедури, оскільки дуже часто ціна вже є завищеною. У разі виявлення таких випадків доповідач порекомендував звертатися до замовника тендера і повідомляти йому, що очікувана вартість закупівлі є вищою за ринкову ціну. І якщо ж замовник таке звернення проігнорує і проведе тендер, то з’являться законні підстави притягнути його до відповідальності, оскільки в нього є умисел щодо вчинення порушення.

Також доповідач зазначив, що хоча МОЗ не має впливу на керівників комунальних закладів охорони здоров’я щодо ведення ними діяльності, однак профільне міністерство може налагодити взаємодію між регіональними активістами, які б надавали інформацію про ситуацію на місцях. І потім МОЗ від імені центрального органу влади надавало б місцевим органам влади свої зауваження з тих чи інших питань.

І. Черняк звернув увагу на те, що навіть з огляду на децентралізацію і збільшення фінансування з місцевих бюджетів місцеві чиновники замість вирішення проблем, з якими до них звертаються люди, перекладають відповідальність на центральний апарат. Наприклад, відповідно до законодавства держава повинна фінансувати закупівлю лікарських засобів для пацієнтів з орфанними захворюваннями в повному обсязі, але держава на сьогодні в повному обсязі їх закупити не в змозі. І коли громадяни звертаються до місцевих органів влади з проханням виділити кошти на закупівлю таких препаратів, їм відмовляють, аргументуючи це тим, що такі закупівлі не здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Тому, на думку доповідача, потрібно провести розмежовування функцій між центральними та місцевими органами влади, зокрема хоча б дозволити їм проводити закупівлі лікарських засобів для мешканців своїх регіонів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!