Гепатит — це захворювання печінки запального характеру. Найчастіше захворювання розвивається внаслідок інфікування вірусом гепатиту.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), гепатити B і C — основні типи, які є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 млн осіб у світі живуть з хронічною інфекцією, викликаною вірусом гепатиту B або C.
Шляхи передачі гепатиту В:
- у процесі пологів від матері до дитини;
- незахищені статеві контакти;
- небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
- використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.
Гепатит В небезпечний також для працівників охорони здоров’я, які можуть отримувати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими вірусом гепатиту В.
Яким чином гепатит В НЕ передається?
Вірус гепатиту В не передається через столові прибори, при годуванні груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, використання громадських басейнів або аналогічних об’єктів.
Вірус гепатиту С (HCV) в основному передається при контакті з інфікованою кров’ю чи біологічними рідинами інфікованої людини.
Найпоширеніші шляхи передачі:
- небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом з кров’ю (татуювання, пірсинг тощо);
- використання нестерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо);
- використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків;
- переливання крові та її компонентів.
Можлива також передача інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, вірус гепатиту С може передаватися від матері до дитини.
Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти або воду, при побутових контактах, наприклад обіймах, поцілунках і споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою особою.
За приблизними оцінками Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) України, понад 5% українців інфіковані гепатитом С, а це близько 2 млн осіб. Наразі в Україні зареєстровано 52 448 хворих на гепатит С.
За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% пацієнтів з гепатитом С.
Як можна захистити себе?
Від гепатиту В можна захиститися за допомогою вакцинації, що формує імунітет в середньому на 20–30 років, а іноді — пожиттєво.
ЦГЗ повідомляє, що станом на 1 липня 2018 р. в Україні наявні 1 805 242 доз рекомбінованої вакцини для профілактики гепатиту В.
Виконуючи наступні рекомендації ЦГЗ, можна запобігти передачі вірусу гепатиту В:
- варто уникати контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей;
- необхідно уникати непотрібних ін’єкцій. Краще надавати перевагу пероральним формам лікарських засобів замість ін’єкцій там, де це можливо;
- слід уникати випадкових статевих контактів. Необхідно завжди використовувати презерватив;
- ніколи не слід ділитися персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
- використовувати тільки стерилізовані інструменти для тату і пірсингу;
- вагітним, у яких діагностовано гепатит В, потрібно порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передачі інфекції дитині.
Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту С залежить від забезпечення безпеки медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом з кров’ю.
ВООЗ рекомендує наступні заходи для забезпечення первинної профілактики гепатиту С:
- дотримання гігієни рук: миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;
- забезпечення безпечного здійснення медичних ін’єкцій;
- надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін’єкційних та інтраназальних наркотиків, включаючи стерильне ін’єкційне обладнання;
- регулярне тестування донорської крові на гепатити В і С (а також ВІЛ і сифіліс);
- безперервне підвищення інформованості медичного персоналу про шляхи інфікування гепатитом С;
- використання презервативів.
ВООЗ відносить до заходів вторинної і третинної профілактики для осіб, що інфіковані вірусом гепатиту, наступні:
- професійне консультування щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;
- забезпечення імунізації вакцинами від гепатиту А і В з метою запобігання супровідного інфікування цими вірусами гепатиту для захисту печінки;
- проведення кваліфікованого лікування;
- проведення регулярного моніторингу з метою ранньої діагностики хронічних захворювань печінки.
Віруси гепатитів В, С, D передаються через сперму, кров та інші рідини організму.
За даними ВООЗ, людина ризикує інфікуватися вірусом гепатиту у випадку, якщо:
- отримує медичне або стоматологічне лікування за допомогою нестерильних інструментів;
- отримала переливання крові в країні, де не проводиться попереднє тестування матеріалу на гепатит;
- мати була хворою на гепатит, коли народилася дитина;
- особа вживає наркотики;
- особа живе з ВІЛ.
За матеріалами phc.org.ua
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим