Першим на порядку денному був розгляд стану забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до життєво необхідних лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються МОЗ України із залученням спеціалізованих міжнародних організацій у 2016–2018 рр.
Ольга Богомолець, голова Комітету, нагадала, що поставки лікарських засобів та медичних виробів, закуплених міжнародними організаціями за кошти державного бюджету, здійснюються через 18 міс. При цьому за послуги таких організацій держава сплачує комісію у розмірі 5% від загального обсягу закупівель. Таким чином, за 2017–2018 рр. на закупівлю ліків та медичних виробів через міжнародні організації з бюджету виділено майже по 6 млрд грн., на сьогодні за кошти 2017 р. в регіони поставлено приблизно 60% закупленої продукції. За 2018 р. поставки ще взагалі не відбувалися. Однак за ці послуги у 2017–2018 рр. держава сплатила організаціям близько 600 млн грн. комісії.
«Для того щоб покрити потреби онкохворих дітей, додатково потрібно 550 млн грн. Це саме ті кошти, які сплачені міжнародним організаціям», — наголосила голова Комітету.
МОЗ ігнорує запрошення Комітету взяти участь у засіданні та не звітує про стан закупівель. При цьому надіслало листа, що вся інформація щодо закупівель знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті МОЗ.
Щодо цієї інформації член Комітету Ігор Шурма зазначив, що станом на 1 жовтня 2018 р. на офіційному сайті МОЗ містяться дані, що за кошти бюджету 2016 р. за напрямком замісної підтримувальної терапії поставлено 48% препаратів від потреби, ендопротезів і наборів інструментів для імплантації — 50%, медичних виробів за програмою з дитячої онкології та гематології — 71%.
Ще цікавіша ситуація із закупівлями за кошти 2017 р. Так, за напрямками донорства крові, дитячого діалізу та дорослої нефрології поставки ще взагалі не відбулися. А за такими напрямками, як «Ендопротези і набори інструментів для імплантації» поставлено 0,61%, «Онкологія та онкогематологія дитяча» — 0,09%, також не відбулися поставки медичних виробів для хворих на туберкульоз, а поставки ліків за цією програмою знаходяться на рівні 2%.
Такий безлад коїться тому, що Міністерство не має очільника. Отже, повна відповідальність за стан справ лежить особисто на Прем’єр-міністрі Володимирі Гройсмані.
Андрій Шипко, член Комітету, додав, що питання поставок лікарських засобів та медичних виробів, закуплених міжнародними організаціями, підіймається на кожному засіданні Комітету. 22 лютого 2017 р. Комітет проголосував за те, що стан забезпечення населення ліками є незадовільним та направив до Верховної Ради законопроект про припинення закупівель через міжнародні організації.
Він нагадав, що дія закону України, яким передбачено проведення закупівель лікарських засобів і медичних виробів через міжнародні організації, закінчується 31 березня 2019 р. При цьому ані Урядом, ані МОЗ нічого не зроблено для запровадження прозорої системи забезпечення населення ліками.
А. Шипко висунув пропозицію піднімати питання щодо внесення законопроекту про припинення міжнародних закупівель на кожній погоджувальній раді.
У свою чергу, Олег Мусій, заступник голови Комітету, вніс пропозицію запрошувати на всі наступні засідання Комітету з питань, які стосуються роботи МОЗ, особисто Прем’єр-міністра України. Обидві пропозиції було підтримано членами Комітету.
Друге питання порядку денного стосувалося заходів, що вживаються МОЗ для реалізації концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, схваленої розпорядженням КМУ від 23 серпня 2017 р. № 582-р, та організації закупівель лікарських засобів та медичних виробів за кошти державного бюджету України на 2019 р. та наступні роки після припинення дії закону України щодо закупівель через міжнародні організації.
О. Богомолець зауважила, що Комітет вже 3 роки звертається до МОЗ із пропозицією проводити закупівлі через систему ProZorro за підтримки Міністерства фінансів і Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та створити Національну закупівельну агенцію, яка закуповуватиме ліки напряму у виробників, а не через посередників. У рамках розгляду цього питання І. Шурма зачитав відповідь МОЗ, що наразі Міністерство розробляє план заходів щодо реалізації концепції реформування закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, допоміжних засобів та товарів медичного призначення.
Тобто за рік з моменту схвалення концепції ані КМУ, ані МОЗ нічого не зроблено для створення Національної закупівельної агенції, та переведення закупівель у систему ProZorro.
Члени Комітету підтримали пропозицію визнати роботу МОЗ з реалізації розпорядження КМУ від 23 серпня 2017 р. № 582-р незадовільною та направити відповідне звернення Прем’єр-міністру України.
Далі члени Комітету перейшли до обговорення законопроектів, з опрацювання яких Комітет є головним.
Першим розглядався проект закону щодо внесення змін до ст. 7 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) (реєстр. № 8156).
О. Мусій зазначив, що даний законопроект продовжує системну політику Комітету щодо збереження здоров’я українців шляхом зменшення шкідливого впливу від вживання тютюнових виробів. Як відомо, з грудня 2012 р. заборонено куріння в громадських місцях. Проте у зв’язку із численними змінами в українському законодавстві Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) не має повноважень для здійснення відповідного контролю. Вказаним законопроектом запроваджується покладення обов’язків і повноважень на Держпродспоживслужбу щодо дотримання чинного законодавства про заборону куріння в громадських місцях. Тобто він врегулює той правовий вакуум, який утворився у цій сфері. Депутати — члени Комітету підтримали цей законопроект.
Наступним було розглянуто проект постанови про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо звільнення заступника міністра охорони здоров’я України Лінчевського Олександра Володимировича (реєстр. № 8425), поданий народним депутатом Сергієм Капліним.
Автор проекту зазначив, що кілька місяців тому заступник міністра охорони здоров’я України О. Лінчевський дозволив собі абсолютно дискримінаційні та принизливі висловлювання по відношенню до пацієнтів з онкологічними захворюваннями. На сьогодні в Україні за різними підрахунками — 1,2–1,5 млн онкохворих. Комітет має прийняти рішення і звернутися до Верховної Ради, яка, у свою чергу, має проголосувати за звернення до КМУ з категоричною вимогою відставки заступника міністра охорони здоров’я України та заборонити йому займати посади та займатися будь-якою діяльністю в системі охорони здоров’я.
О. Богомолець додала, що вже 5-й тиждень під стінами Міністерства в наметах знаходяться родичі онкохворих дітей, які вимагають перерозподілу коштів. При цьому на рахунках МОЗ знаходяться невикористані сотні мільйонів гривень, які вони відмовляються перерозподілити та врятувати життя людей.
У рамках наступного питання обговорювалися проект постанови щодо невизначеності правового статусу керівників Міністерства охорони здоров’я України, їх невідповідності займаним посадам та звернення до Кабінету Міністрів України щодо звільнення із займаних посад першого заступника Міністра охорони здоров’я України Супрун Уляни Надії та заступника міністра охорони здоров’я України Лінчевського Олександра Володимировича (реєстр. № 8587).
І. Шурма зауважив, що автором цього проекту є ГО «Національний інтерес України», та запросив виступити її голову Василя Апасова.
В. Апасов зазначив, що вже 1,5 року організація займається аналізом функціонування системи охорони здоров’я. Стосовно міжнародних закупівель, то за 2015–2018 рр. комісійна винагорода міжнародним організаціям склала більше 1 млрд грн. При цьому в 2016–2018 рр. поставки за більшістю програм не завершені. Також він зазначив, що у деяких поставлених препаратів закінчується термін придатності, про що, зокрема, заявляли лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Існує проблема з лікуванням онкохворих пацієнтів, як в Україні, так і за кордоном. І це далеко не всі питання, що стосуються роботи МОЗ.
Саме тому В. Апасов звернувся до членів Комітету з проханням підтримати проект постанови № 8587.
О. Мусій додав, що проект постанови підтримують ще як мінімум 2 громадські організації — це «Національний рух «За трансплантацію» та «Всеукраїнське лікарське товариство».
Також у засіданні Комітету взяла участь Валерія Заружко, яка висловила позицію фракції «Радикальна партія Олега Ляшка». «Фракція повністю підтримує проект цієї постанови. Кошти платників податків, якими розпоряджається МОЗ, мають витрачатися на лікування українців. На жаль, цього зараз не відбувається. Наразі вже більше 40 діб під стінами МОЗ відбувається пікет онкохворих людей, які потребують лікування за кордоном. Проте керівництво МОЗ ігнорує це та не надає відповідей на їхні питання», — зауважила вона.
У свою чергу, А. Шипко нагадав, що результати роботи МОЗ за багатьма напрямками Комітетом визнано незадовільними.
Народний депутат Костянтин Яриніч окреслив ситуацію, яка складається в регіонах між медичними працівниками та пацієнтами. МОЗ випустив плакат з назвою «Безоплатні ліки для кожного пацієнта в лікарні» який інформує пацієнтів про гарантоване забезпечення пацієнтів ліками з Національного переліку з вказівкою ресурсів, де можна перевірити, чи включено призначений лікарем препарат до Національного переліку. Проте на цьому ж плакаті зазначено: якщо в лікарні вам відмовили в ліках з Нацпереліку, ви можете поскаржитися головному лікарю та місцевому департаменту охорони здоров’я.
Для прикладу, одному з онкодиспансерів Кіровоградської області для задоволення потреби в препаратах з Нацпереліку необхідно 120 млн грн. Таким чином, у пацієнтів, які бачать цей плакат, може складатися враження, що працівники медичного закладу приховують ліки. Тобто на сьогодні стикаються лобами пацієнти та працівники медичних закладів. Адже заяви Міністерства, що все зроблено, ще не означають, що медичні заклади повністю забезпечені препаратами. Члени Комітету підтримали обидва проекти постанов одноголосно.
Наступним розглядався проект постанови про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084).
І. Шурма нагадав, що в прикінцевих положеннях п. 8 Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» міститься норма, що Кабінет Міністрів України має протягом 3 міс з дня набрання чинності цим законом прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації його положень, та забезпечити набрання ними чинності. На жаль, на сьогодні ця норма не виконана, а тому вноситься ряд змін і доповнень до Бюджетного кодексу. Серед ключових змін є віднесення до захищених видатків бюджету програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Комітет підтримав таку зміну.
У рамках розгляду питання щодо внесення змін до ст. 8 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (реєстр. № 8447), О. Богомолець зауважила, що на сьогодні багато зроблено для медичного забезпечення на передовій, але все одно бракує кадрів. Тому залучення волонтерів та добровільних формувань, які надають медичну допомогу, є дуже важливим.
Представники Міністерства оборони надали свої поправки до цього законопроекту щодо можливості залучення за потреби Генеральним штабом Збройних Сил України громадян на підставі укладання строкового трудового договору (контракту).
Такі зміни дозволять соціально захистити тих громадян, які виявили бажання взяти участь в Операції об’єднаних сил. Комітет погодився з цим.
Далі члени Комітету заслухали доповідь постійного представника Президента України в АР Крим Бориса Бабіна з питань дотримання прав і законних інтересів громадян України, які проживають та переселилися з тимчасово окупованої території та перебувають на території України на законних підставах.
Слід констатувати, що однією з основних проблем у сфері охорони здоров’я, з якими стикаються громадяни України в окупованій АР Крим, — це дискримінація за необхідністю наявності російського громадянства, бо без нього вони не можуть отримувати медичні послуги. Також є проблема відсутності кваліфікованих фахівців та сучасних вакцин і медичних протоколів.
Сьогодні питання захисту кримчан у сфері охорони здоров’я розглядається через вимір внутрішньо переміщених осіб. Таких осіб приблизно 30 тис. Проте щомісячно через пункти пропуску переміщується близько 100 тис. осіб. Здебільшого вони звертаються за відповідними медичними послугами на території Херсонської обл. як суміжного регіону. А тому розподілу медичної субвенції для медичної допомоги кримчанам, яка здійснюється за кількістю внутрішньо переміщених осіб, не відповідає потребам.
Також окремим питанням є реалізація кримчанами свого права на медичну освіту, оскільки програма «Крим–Україна», яка реалізується на підконтрольній території Міністерством освіти і науки України, не охоплює відомчі навчальні заклади МОЗ. Отже необхідним є поширення цієї програми хоча б на один медичний університет на території, наближеній до окупованої. Ця пропозиція погоджена з Міністерством освіти і науки України, проте офіційної позиції МОЗ з цього питання досі не має.
«Усі ці питання викладені в розробленому плані необхідних заходів, погодженому з уповноваженими органами влади та громадськістю. А тому прошу підтримки Комітету в реалізації відповідних заходів цього плану, зокрема в роботі з центральними органами влади», — зауважив доповідач. Члени Комітету прийняли рішення звернутися з цим питанням до КМУ, а також озвучити ці проблеми з трибуни Верховної ради.
Також Комітет підтримав проект Меморандуму про співробітництво між Комітетом та Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка і звернення Інституту нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова НАМН України стосовно необхідності виділення в 2019 р. бюджетних коштів у сумі 100 млн грн. для виконання робіт з реконструкції об’єкту незавершеного будівництва під Національний науково-практичний центр нейротравми та нейрореабілітації, створення якого розпочато у 2018 р.
Коментарі