Звіт Рахункової палати щодо використання коштів Інститутом серця заслухано в Парламентському комітеті

Представляючи даний звіт, Василь Невідомий, член Рахункової палати України, повідомив, що аудитом виявлено недоліки як в роботі профільного міністерства, так і в роботі Інституту серця.

За визначений для аудиту період МОЗ не розроблено і не затверджено порядки направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров’я, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, а також табеля матеріально-технічного оснащення наукових установ, які надають таку допомогу.

У таких умовах Інститут серця забезпечував виконання покладених на нього завдань і надавав спеціалізовану допомогу населенню з питань судинної хірургії, магістральних судин і т.д. Зокрема, в 2016–2017 рр. медичну допомогу надано 273 тис. особам та проведено 13 374 оперативних втручання.

Говорячи про ефективність використання коштів в розрахунку на одну особу, В. Невідомий зазначив, що в 2016–2017 рр. Інститутом серця проведено близько 30 оперативних втручань на одне ліжко-місце, що значно більше порівняно з іншими закладами охорони здоров’я, які належать до сфери управління МОЗ України та Національної академії медичних наук України.

До основних проблем, які встановлені аудитом, Рахунковою палатою віднесено те, що існую­ча медико-санітарна база для проведення трансплантації серця, легень в Україні практично не використовується. Зокрема, майже 5 років необхідно було МОЗ для ініціювання внесення змін до Переліку державних та комунальних закладів охорони здоров’я і державних наукових установ, які мають право провадити діяльність, пов’язану з трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людині, через перейменування та зміни сфери підпорядкування Інституту серця.

Водночас потенціал інституту дозволяє щороку проводити до 15 трансплантацій серця, 10 — легень і 5 — органо-комплексів «серце-легені». При цьому вартість цих операцій в 2–4 рази нижча, ніж за кордоном.

Він зауважив, що в минулому звіті про результати проведеного Рахунковою палатою Украї­ни аналізу ефективності використання коштів державного бюджету, виділених МОЗ України для лікування громадян України за кордоном, за період 2016–2017 рр. зазначалося, що 24% громадян, які в цей час були направлені на лікування за кордон, потребували саме такого виду лікування. Хоча фахівці Інституту серця мають досвід 4 трансплантацій серця, які проводилися на базі Націо­нального інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова. І сьогодні виживання 2 із цих пацієнтів після такої трансплантації становить 13 та 15 років. Також у 2016–2017 рр. в Інституті серця вперше в Україні проведено 2 операції з трансплантації механічного серця.

На думку аудиторів, МОЗ України мало б знач­но активніше сприяти створенню умов для проведення таких трансплантацій в Україні з метою зменшення фінансового навантаження на бюджет і збільшення кількості громадян, яким буде надана така допомога.

Окрім цього, аудитом виявлено, що фінансування Інституту серця здійснювалося МОЗ Украї­ни без визначення основних результативних показників продуктивності та ефективності використання коштів. Таким чином, причинно-наслідковий зв’язок між виділенням коштів та результатом їх використання було практично втрачено.

Інституту серця разом з поточним фінансовим забезпеченням надавалися також матеріальні цінності, закуплені за рахунок коштів, передбачених МОЗ у державному бюджеті на виконання централізованих заходів із забезпечення лікуванням хворих на серцево-судинні і судинно-мозкові захворювання та розвитку донорства крові та її компонентів, усього на суму більше 100 млн грн. Разом з тим аналіз стану забезпечення потреб Інституту серця, якому надавалося це матеріальне забезпечення, з боку МОЗ не проводився.

На момент проведення аудиту Інститутом серця не виконувалися вимоги щодо розміщення на своєму сайті актуальної інформації про наявність лікарських засобів та медичних виробів, що закуповувалися за бюджетні кошти. Наразі цей недолік усунуто.

Загальні результати аудиту не дозволяють констатувати наявність системи продуктивної координації дій МОЗ та Інституту серця, вона, на погляд Рахункової палати, практично відсутня.

Профільне міністерство, у свою чергу, не забезпечило внутрішній контроль за звітуванням про використання Інститутом серця медичних виробів для стентування коронарних судин, придбаних коштом державного бюджету, згідно з вимогами Порядку розрахунку потреби та розподілу МОЗ України серед Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МОЗ України, медичних виробів для стентування коронарних судин, придбаних за кошти державного бюджету, затвердженого наказом МОЗ України від 29.05.2017 р. № 569.

Як наслідок, Інститутом серця подано до МОЗ інформацію про використання у 2017 р. лише окремих найменувань таких виробів.

Також визначені МОЗ вимоги щодо використання медичних виробів для стентування коронарних судин виключно для надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST звужують коло громадян, яким може бути надана безкоштовна медична допомога з використанням таких виробів.

Внаслідок такого відомчого регулювання створено системний ризик для доступності безоплатного лікування чи оперативного втручання, що не відповідає меті бюджетної програми «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України», яка саме й передбачає доступність і без­оплатність такого виду лікування.

Враховуючи результати аудиту, Рахункова палата надала ряд рекомендацій МОЗ та Інституту серця. Так, профільному міністерству рекомендовано:

• розробити та затвердити порядки направлення пацієнтів відповідно до медичних показань до закладів охорони здоров’я, які забезпечують вторинну та третинну медичну допомогу;
• розробити та затвердити табель матеріально-технічного оснащення таких закладів;
• розробити та затвердити єдину та загально-прийнятну методику розрахунку потреби в лікарських засобах;
• провести взаємозвірку із закладами охорони здоров’я, які передавали Інституту серця у 2016–2017 рр. лікарські засоби і медичні вироби для забезпечення лікування хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями, та привести у відповідність дані бухгалтерського обліку МОЗ.

У свою чергу, Інституту серця рекомендовано:

• переукласти існуючі та укласти нові договори про співпрацю зі структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;
• зробити обґрунтування та розрахунки для формування нових заявок щодо потреби в лікарських засобах з урахуванням реальної потреби Інституту серця в ліках та всіх джерел їх надходження.

Про результати аудиту поінформовано Парламент та Уряд. При цьому Рахункова палата рекомендувала Уряду зобов’язати МОЗ при імплементації положень Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» врахувати наявність вітчизняної клінічної бази для трансплантації та необхідність належного фінансового забезпечення для її проведення.

Наразі Уряд доручив МОЗ поінформувати про вжиті заходи Рахункову палату та Уряд. Однак поки лише Інститут серця повідомив про виконання рекомендацій Рахункової палати.

Також під час засідання Комітет розглянув урядовий законопроект «Про внесення зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (реєстр. № 8408), яким пропонується запровадити ліцензування господарської діяльності з взяття, переробки, зберігання, реалізації донорської крові та її компонентів і виготовлених з них препаратів.

Доповідаючи про цей проект, Ірина Сисоєнко, член Комітету, зауважила, що в ньому не враховуються європейські норми, які стосуються створення умов для якості і безпеки заготівлі, застосування, виготовлення, зберігання і розподілу донорської крові. Тому за її пропозицією Комітет прийняв рішення направити його на до­опрацювання.

Окрім нього, на доопрацювання відправлено такі законопроекти:

• «Про врегулювання питань в окремих галузях охорони здоров’я» (реєстр. № 7480) щодо створення та регулювання лікарняних кас, оскільки ним не визначені обов’язки лікарняної каси по відношенню до її учасників і відсутні гарантії фінансування цих лікарняних кас;
• «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо суб’єктів, на які покладено завдання з вирішення питань охорони здоров’я та освіти і науки» (реєстр. № 7407), оскільки було прийнято нову редакцію Закону України «Про судовий збір», і проект документа їй не відповідає.

Підтримано для розгляду в першому читанні наступні законопроекти:

• «Про внесення змін до законів України щодо забезпечення гарантій на правову допомогу ветеранам праці та іншим громадянам похилого віку» (реєстр. № 8512);
• «Про внесення змін до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо встановлення статусу учасників бойових дій (реєстр. № 8395);
• «Про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення» (реєстр. № 8502-1).

Також під час засідання прийнято рішення про:

• проведення комітетських слухань для розгляду питання щодо відсутності необхідного фінансування для забезпечення препаратами інсуліну хворих на цукровий діабет у поточному році;
• проведення виїзного засідання Комітету в м. Харків з метою всебічного вивчення ситуації, яка склалася з наданням медичної допомоги громадянам з онкологічними захворюваннями, та з метою вивчення досвіду надання екстреної медичної допомоги в області;
• звернення до Національного антикорупційного бюро України з метою отримання результатів дій відомства на звіт Рахункової палати щодо ефективності використання коштів державного бюджету для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих міжнародних організацій;
• звернення до прем’єр-міністра України щодо ситуації, яка склалася з імплемента­цією Закону України «Про застосування транс­плантації анатомічних матеріалів людині», оскільки Єдина державна інформаційна система трансплантації не запрацювала з 1 жовт­ня 2018 р., як це передбачено законом;
• звернення до Рахункової палати щодо проведення із залученням Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України аудиту з використання коштів МОЗ та Національної служби здоров’я України (НСЗУ) стосовно створення, утримання та захисту інформації в автоматизованих системах збирання, накопичування, напрацювання даних МОЗ та НСЗУ.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!