Як ми вже повідомляли, Державна регуляторна служба України погодила проект наказу МОЗ України «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360», який серед іншого встановлює вимогу щодо необхідності збереження рецептів в аптечних закладах протягом кварталу (не враховуючи поточного).
Об’єднання організацій роботодавців
медичної та мікробіологічної промисловості України
від 24.10.2018 р. № 01/278
Заступнику міністра охорони здоров’я України
Ілику Р.Р.
Шановний Романе Романовичу!
Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММП України) висловлює Вам свою щиру повагу та звертається з наступним.
В Україні відповідно до ст. 21 Закону України «Про лікарські засоби» відпуск (реалізація) рецептурних лікарських засобів громадянам має здійснюватися виключно за рецептами лікарів. Така реалізація здійснюється відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі — Ліцензійні умови), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 929, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, а саме: наказом МОЗ України від 19.07.2011 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень». Також у чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення існує стаття, якою встановлено адміністративну відповідальність за відпуск лікарських засобів без рецепта в заборонених законодавством випадках.
Як показує практика, вищезазначені норми нормативно-правових актів суб’єктами господарювання у сфері роздрібної реалізації лікарських засобів не виконуються. Аптечними закладами дуже часто реалізуються населенню лікарські засоби, відпуск яких без рецептів забороняється чинним законодавством, що є порушенням Ліцензійних умов і призводить до поширення серед населення самолікування.
Дана проблема полягає не лише в недобросовісному виконанні аптечними закладами ліцензійних вимог, але й в небажанні лікарів виписувати рецепти, як того вимагають Правила виписування рецептів, що призводить до перекладання відповідальності за призначення ліків з лікарів на провізорів та знижує економічну доступність лікарських засобів для населення.
У цій ситуації не останню роль зіграє хибна практика нав’язування населенню генеричних препаратів не за міжнародними непатентованими, а за торговельними назвами конкретних фармвиробників, що обмежує для населення економічну доступність ліків. Це пов’язано з тим, що транснаціональні компанії активно просувають свої лікарські засоби, застосовуючи агресивний маркетинг, заохочуючи для цього лікарів та працівників аптечних закладів (матеріально, шляхом безкоштовної участі в закордонних семінарах, конференціях та ін.), а також застосовуючи недобросовісну рекламу в ЗМІ.
Неконтрольованість виписування рецептів та відпуску рецептурних препаратів стала можливою через відсутність вимоги щодо зберігання в аптечних закладах рецептів форми Ф-1 (окрім рецептів на лікарські засоби, які відпускаються безоплатно або на пільгових умовах, та на лікарські засоби, вартість яких підлягає державному відшкодуванню, які зберігаються протягом 3 років) та призвела до перекладання відповідальності за призначення ліків з лікарів на провізорів. Така практика відпуску рецептурних препаратів, призначених за торговельними назвами та виписаних на папірцях, що дозволяє лікарям уникнути відповідальності за неправильне призначення ліків, дозування, надмірну кількість призначених ліків, що призводить до поліпрагмазії, фактично звужує економічну доступність лікарських засобів для населення.
Зважаючи на вищезазначені негативні фактори, необхідно встановити з боку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів жорсткий і дієвий контроль за виписуванням рецептурних ліків та їх реалізацією аптечними закладами виключно за рецептами, чого можливо досягти лише встановивши вимогу щодо зберігання в аптеках рецептурних бланків за формою Ф-1 протягом щонайменше 3 календарних місяців (не враховуючи поточного місяця), і дозволить пересічним громадянам отримати економічно доступні, ефективні та якісні ліки, уникнути негативних наслідків самолікування, а головне — отримати доступ до своєчасного та ефективного лікування. При цьому рецепти (Ф-1) на відпущені лікарські засоби повинні зберігатися в аптеках, а електронні рецепти — в інформаційній (інформаційно-телекомунікаційній) системі.
Зважаючи на вищенаведене, просимо Вас, шановний Романе Романовичу, підтримати нашу пропозицію та розглянути питання щодо встановлення терміну зберігання рецептів на рецептурні препарати в аптечних закладах за формою Ф-1 (окрім рецептів на лікарські засоби, які відпускаються безоплатно або на пільгових умовах, та на лікарські засоби, вартість яких підлягає державному відшкодуванню, які зберігаються протягом 3 років) протягом 3 календарних місяців (не враховуючи поточного місяця).
В.К. Печаєв,
президент, член Колегії МОЗ України
Коментарі