Крок відчаю: пацієнтські організації зареєстрували петицію з вимогою призупинити дію Національного переліку

6 листопада на офіційному інтернет-представництві Президента України зареєстровано петицію № 22/047950-еп щодо призупинення дії Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік). Авторами заяви стали представники ряду пацієнтських організацій, зокрема ГС «Орфанні захворювання України», Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Разом проти раку», ГО «Нефро-Надія» (займається захистом прав пацієнтів з нирковою недостатністю), Міжнародної діабетичної асоціації України та ін. З цього приводу представники громадських організацій, що захищають права пацієнтів з різними захворюваннями, взяли участь у брифінгу, який відбувся 7 листопада 2018 р. в Українському національному агентстві «Укрінформ».

Про передумови для звернення до Президента України з приводу призупинення дії Національного переліку розповіла Тетяна Кулеша, член Громадської ради при МОЗ України із захисту прав пацієнтів, голова ради ГС «Орфанні захворювання України».

Вона нагадала, що у грудні 2016 р. профільне міністерство запропонувало ввести за аналогією до багатьох країн оновлений Національний перелік, який зможе забезпечувати лікування пацієнтів найбільш необхідними лікарськими засобами. У початковому вигляді Національний перелік налічував 260 діючих речовин, які могли закуповуватися за рахунок бюджетних коштів. Проте, за словами Т. Кулеші, на жаль, до розробки переліку не були залучені ані медичні спеціалісти, ані представники пацієнтських організацій. Тоді ГС «Орфанні захворювання України» почала звертатися до МОЗ України з проханням врахувати надані пропозиції щодо включення до переліку препаратів, необхідних для терапії пацієнтів з рідкісними захворюваннями. «На сьогодні ми направили понад 40 звернень до Міністерства охорони здоров’я, Уповноваженого з прав людини, Прем’єр-міністра України. На жаль, ті пропозиції, які ми надавали, внесені не були», — зауважила Т. Кулеша.

Неодноразово представники пацієнтських організацій виступали з пропозицією або включити препарати для лікування пацієнтів з рідкісними захворюваннями до Національного переліку, або не поширювати його дію на такі препарати з тим, аби місцева влада могла безперешкодно закуповувати їх і забезпечувати пацієнтів згідно із Законом України № 1213-VII «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань».

Уперше оновлений Національний перелік був запроваджений у липні 2017 р. Після не­одноразових акцій протесту пацієнтських організацій, ряду прес-брифінгів та листів дія Національного переліку була призупинена і поновлена у вересні 2017 р., коли знову було відтерміновано його дію до 1 січня 2018 р. З цієї дати поновлено дію Національного переліку, який на сьогодні включає 427 діючих речовин. «Більшість з них не покриває потреби пацієнтів. Найбільшу шкоду для наших пацієнтів ми бачимо в тому, що на регіональному рівні вони не можуть отримувати лікування, тому що цьому перешкоджає саме постанова Кабінету Міністрів України № 180», — підкреслила спікер, додавши, що цим документом встановлено, що за умови задоволення в повному обсязі потреби в лікарських засобах, включених до Національного переліку, замовники можуть закуповувати препарати, що не включені до нього.

До чого призводить така ситуація? Т. Кулеша навела приклад дії столичної програми «Здоров’я киян», у рамках якої за кошти місцевого бюджету фінансуються закупівлі ліків для пацієнтів із хворобою Гоше. Закладені місцевим бюджетом 12 млн грн., як і понад 6 млн грн. для лікування пацієнтів з муковісцидозом, не освою­ються, оскільки такі препарати не включені до Національного переліку. Аналогічна ситуація склалася з лікуванням столичних пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом, на що у місцевому бюджеті закладено понад 12 млн грн.

Т. Кулеша наголосила, що представники пацієнтських організацій виступають за нововведення та реформування медичної галузі. «Але ми вважаємо, що будь-яка реформа і нововведення, які запроваджуються в Україні, мають сприяти покращанню життя і лікування пацієнтів у даній країні», — підкреслила вона.

На централізованому рівні також здійснюються закупівлі ліків для пацієнтів з орфанними захворюваннями. Але, за словами Т. Кулеші, залишається велика кількість нозологій (хвороба Вільсона — Коновалова, нецукровий діабет та ін.), які не забезпечуються повністю на рівні МОЗ України.

Поточна редакція Національного переліку не влаштовує і пацієнтів з цукровим діабетом, оскільки включає інсуліни лише у формі флаконів. Отже, пацієнти, які лікуються в умовах стаціонару, не можуть бути забезпечені змішаною, картриджною та аналоговою видами інсуліну, оскільки вони відсутні в Національному переліку. Про це повідомила Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України. Вона гадала, що наразі в Україні реалізується пілотний проект щодо державного регулювання цін на препарати інсуліну, який передбачає їх реімбурсацію за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. «На сьогодні місцеві бюджети не можуть покрити ці витрати, оскільки закінчилися кошти, тому наші хворі не отримують інсуліни», — зауважила вона.

Саме тому Міжнародна діабетична асоціація України долучається до цієї акції і вимагає переглянути Національний перелік з подальшим включенням до нього всіх видів інсуліну, зареєстрованих в Україні. «Ми вимагаємо, щоб була створена робоча група із залученням фахівців, громадських організацій, щоб переглянути діючий Національний перелік», — підкреслила наостанок Л. Петренко.

Ольга Борко, співзасновник ГО «Нефро-Надія», яка займається захистом прав пацієнтів з нирковою недостатністю, зауважила, що до Національного переліку не включено більше 11 препаратів, необхідних для таких хворих. «Дуже тривожно і неспокійно сьогодні в першу чергу пацієнтам, які перенесли пересадку нирки, тому що з необхідних 5 препаратів на наше звернення до Національного переліку було включено всього 2 імуносупресивних препарати. Хворі змушені переходити або на інші препарати, що дуже часто є ризиком для життя, або придбавати їх за власний рахунок, що вкрай дорого», — зауважила вона. Тому ГО «Нефро-Надія» також приєднується до звернення пацієнтських організацій з тим, аби до них дослухалися органи влади і провели відповідну роботу для удосконалення Національного переліку і внесення до нього необхідних препаратів.

Голова Всеукраїнської громадської організації «Разом проти раку», яка захищає інтереси українських пацієнток з раком молочної залози, Лариса Лопата зазначила, що дане захворювання «помолодшало». Сьогодні в онкологічних диспансерах зустрічаються 30–35-річні пацієнтки, у яких, як правило, діагностовано агресивну гормональну форму раку, що потребує особливого лікування — таргетних препаратів, які не включено в Національний перелік через їх високу вартість. Раніше на регіональному рівні приймалися рішення про їх закупівлю за рахунок місцевих бюджетів, однак постанова КМУ № 180 позбавила такої можливості.

1 курс лікування коштує близько 500 тис. грн., що недоступно з фінансової точки зору для багатьох українських пацієнток. «Тому сьогодні ми тут для того, щоб сказати, що ці препарати мають бути внесені в Національний перелік», — наголосила Л. Лопата, додавши, що з цього приводу громадська організація також неодноразово направляла звернення до профільного міністерства, зустрічалася з його керівництвом.

Оксана Александрова, голова комітету Громадської ради при МОЗ України із захисту прав пацієнтів, голова правління ГО «Асоціація хворих на легеневу гіпертензію», уже 2 роки бореться за те, аби Національний перелік був переглянутий, а його дію було призупинено до того часу, поки він не буде прорахований з точки зору потреби і не з’явиться механізм правильної його реалізації.

«Як голова комітету Громадської ради із захисту прав пацієнтів я бачу безліч звернень пацієнтів з усієї України з приводу того, як Національний перелік впливає на їх життя», — наголосила вона, підкресливши, що з 1 січня 2018 р. багато пацієнтів позбавлені лікування за рахунок держави.

«Лікування перервано, оскільки регіони не можуть у режимі Національного переліку закуповувати ті препарати, які не включені в цей список», — зауважила О. Александрова. За її словами, незважаючи на державну програму забезпечення хворих на легеневу гіпертензію, яка функціонує останні 2 роки, вона пов­ністю не задовольняє потреби таких пацієнтів.

Лариса Волошина, президент ГО «Всеукраїнська асоціація допомоги хворим на муковісцидоз», повідомила, що на державному рівні діти забезпечуються необхідними препаратами на 60%, дорослі — на 15–20%. До запровадження Національного переліку регіони закуповували те, що не зроблено централізовано. Це дозволяло забезпечити безперервне лікування пацієнтів з муковісцидозом. «Ми бачили позитивну динаміку і покращання стану наших пацієнтів в цілому», — зазначила доповідач. Натомість Національний перелік має згубний характер, оскільки призводить до переривання лікування пацієнтів і, як наслідок, негативно впливає на середню тривалість життя хворих на муковісцидоз.

За словами Л. Волошиної, якщо у європейських країнах намагаються створити умови для повноцінного і насиченого життя пацієнтів, то складається враження, що в Україні влада намагається зробити навпаки.

Необґрунтованими є звинувачення пацієнтських організацій з боку МОЗ України у зриві медичної реформи. «Ми за реформи, ми хочемо бачити медицину по-новому, отримувати діагностику і консультації по-новому, хочемо допомагати в цьому напрямку», — наголосила вона. Але перш ніж запроваджувати це, варто оцінити всі ризики.

«Дійсно складається враження, що нас, пацієнтів, всіляко хочуть знищити і зекономити мільйони, мільярди в подальшому. Це допустити неможливо, і ми категорично проти того, що відбувається зараз, і дійсно вимагаємо, щоб Національний перелік був зупинений, повністю прорахований і введений у такому вигляді, який, у свою чергу, захистить всіх нас», — підкреслила Л. Волошина.

Юридичний бік Національного переліку прокоментувала Тетяна Заморська, віце-президент міжнародної громадської організації «Дерматологи — дітям» (Debra-Ukraine, Центр допомоги дітям, хворим на бульозний епідермоліз).

За її словами, на прикладі орфанних захворювань існує конфлікт норм. Так, на рівні спеціального закону № 1213-VII закріплено право пацієнтів безперебійно та безоплатно отримувати необхідні для лікування цих захворювань лікарські засоби та відповідні харчові продукти для спеціального дієтичного споживання згідно з порядком, який досі не розроблено та не затверджено на рівні Уряду. Крім того, Національний перелік затверджено на рівні урядової постанови, юридична сила якої нижча за закон.

По-друге, норми урядової постанови щодо Національного переліку несумісні з регіональними програмами закупівлі лікарських засобів для певних категорій пацієнтів. У багатьох областях діють затверджені місцевими депутатами регіональні програми, за рахунок яких пацієнти протягом тривалого часу забезпечуються необхідним безперервним лікуванням.

Однак, за словами Т. Заморської, запровадження Національного переліку призвело до того, що виділені кошти на місцеві програми не освоюються. «Юридично безграмотно і безглуздо цей Національний перелік порушив систему, яка працювала і дозволяла забезпечувати права пацієнтів», — резюмувала юрист, додавши, що з уповноваженими органами влади відсутній конструктивний діалог, оскільки подані пропозиції у вигляді проекту змін до Національного переліку були проігноровані.

Наостанок Т. Кулеша звернулася особисто до Романа Ілика, заступника міністра охорони здоров’я: «Шановний Романе Ілику, будь ласка, прислухайтеся до нас, візьміть на себе відповідальність — розробіть повністю механізм, який зможе надати можливість реалізації тієї непоганої ідеї, яка була застосована на початку 2016 р., залишитися їй непоганою і дозволити всім пацієнтам отримувати рівноцінний доступ до лікування».

ПЕТИЦІЯ
№ 22/047950-еп

Пацієнтські організації, що захищають права пацієнтів з різними захворюваннями, звертаються до Президента України Петра Порошенка з проханням призупинити дію Національного переліку основних лікарських засобів (Постанови КМУ № 180).

У тому вигляді, в якому Національний перелік діє наразі, він фактично блокує здійснення закупівель лікарських засобів, медичних виробів та дієтичного лікувального харчування для тисяч пацієнтів практично в усіх регіонах України, що призвело до припинення лікування та становить загрозу для життя тисяч пацієнтів України, що отримували лікування за кошти регіональних бюджетів.

Національний перелік лікарських засобів — це перелік життєво необхідних основних лікарських засобів з доведеною ефективністю, доступ до яких держава гарантує всім пацієнтам без­оплатно шляхом раціонального використання державних коштів. Він містить 427 міжнародних непатентованих назв (діючі речовини). При введенні його в дію не було зроблено необхідних прорахунків щодо можливості 100% забезпечення цими ліками та не визначено чіткого механізму фінансування безпосередньо препаратів з Національного переліку.

Це призвело до повної зупинки регіональних закупівель необхідних для лікування пацієнтів лікарських засобів, навіть тих, на які регіональними програмами передбачені кошти. Переривання лікування тисяч тяжкохворих пацієнтів призводить до незворотніх процесів.

Особливо вразливими є пацієнти з рідкісними хворобами, онкохворі, українці, що хворіють на цукровий діабет, та особи, що потребують імуносупресивної терапії після трансплантації органів. Ціла низка необхідних їм препаратів не включена до Національного реєстру лікарських засобів.

Від моменту набуття чинності Постановою КМУ № 180 від імені ГО «Орфанні захворювання України» були направлені відповідні листи на ім’я в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської, представника Уповноваженого з питань дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Дмитра Ляха, Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Однак рішення, яке змінило б ситуацію і дозволило пацієнтам отримувати лікування, яке держава зобов’язалася надавати згідно з чинними законами, досі не прийнято.

Саме тому цього разу пацієнтські організації вирішили об’єднати свої зусилля і спільно звернутися вже особисто до Президента України.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека

Комментарии

Алекс 07.11.2018 4:39
На жаль, тільки зміна цього "шобла", яке керує країною, може змінити відношення до пацієнтів. Сьогодні ціна життя людини в цій країні дорівнює "0", тому що "вони " -економлять кошти, а життя УКРАЇНЦІВ їх не цікавить, як не цікавить і майбутнє УКРАЇНИ.
Петро Братівник 11.11.2018 8:52
Буде так, поки звертатимемось з проханням. Згідно Конституції ми маємо повне право ВИМАГАТИ. Поки будемо прогинатися - доти будуть на нас їздити.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи