Інженерна душа фармації. Кафедра процесів і апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв НФаУ відзначила 25-річчя

Першим завідувачем кафедри ПАХФВ став кандидат технічних наук, професор Олександр Зайцев. Саме в цей час до НФаУ прийшли працювати доценти Олександр Шаповалов і Олександр Окороков, Володимир Вельма, Микола Лазарєв, Ольга Кутова, Володимир Рубашка, старші лаборанти Лариса Гонська й Олена Колеснікова.

Інженерна підготовка, яку проводить кафед­ра ПАХФВ, є фундаментальною базою для подальшого вивчення професійно орієнтованих дисциплін. Дисципліни кафедри поділяються за напрямками: 1) професійно орієнтовані: прикладна механіка, процеси та апарати хіміко-фармацевтичних виробництв, процеси та апарати біотехнологічних виробництв, основи механізації та роботизації, загальна хімічна технологія, автоматизація хіміко-технологічних процесів, автоматизація та управління біотехнологічних виробництв, енерготехнологія біотехнологічних виробництв; 2) інженерно-інформаційні: інженерна та комп’ютерна графіка, інженерна та комп’ютерна графіка в проектуванні обладнання, інформаційні технології управління та проектування, математичне моделювання і застосування ЕОМ у хіміко-фармацевтичній технології; 3) дисципліни з безпеки життєдіяльності: основи охорони праці, охорона праці в галузі, охорона праці в біотехнологічному виробництві, соціальна та екологічна безпека діяльності, управління безпекою та гігієною праці, цивільний захист.

25–26 жовтня 2018 р. на кафедрі ПАХФВ відбулася ювілейна Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Науково-практичні основи загальноінженерної підготовки фахівців фармації», у якій взяли участь представники науково-дослідних установ, фармацевтичних виробництв, аптечних мереж, а також майбутні інженери-технологи, біотехнологи — студенти 3–5 курсів, співробітники фізико-математичних та інженерних кафедр, кафедри управління якістю, науково-викладацький колектив кафедри ПАХФВ НФаУ.

З вітальним словом до колег звернувся завіду­вач коксового відділу ДП «Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут» (УХІН), доцент Ігор Шульга. Серед спікерів конференції були випускники НФаУ, які, незважаючи на професійну діяльність, не забувають альма-матер, беруть активну участь у заходах університету: завідувач аптеки № 3 ТОВ «Аптека № 22» Мар’яна Гаркуша, начальник сектору фармаконагляду відділу стандартизації, Уповноважена особа, відповідальна за фармаконагляд ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» Наталя Бондар, начальник відділу зовнішньоекономічних зв’язків ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка» Сергій Повєткін.

У ході конференції було розглянуто наступні теми: проблеми вищої інженерної освіти в Украї­ні; загальні питання процесів і апаратів у хіміко-фармацевтичному виробництві; автоматизація та роботизація технологічних процесів; системи управління безпекою праці; оптимізація технологічних процесів; нанотехнології у фармації; сучасна біотехнологія; сучасні аспекти викладання загальноінженерних і професійно орієнтованих дисциплін; інформаційні технології в фармацевтичному виробництві; організаційно-економічні аспекти діяльності сучасних підприємств; маркетингові дослідження фармацевтичного ринку.

В урочистій атмосфері науково-викладацький колектив кафедри ПАХФВ отримав грамоти та подяки від керівництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», та НВЦ «ЕЙМ» — потенційних роботодавців для випускників НФаУ — за багаторічну працю та вагомий внесок у справу підготовки фахівців для фармацевтичних виробництв України.

Ріта Сагайдак-Нікітюк, професор, доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри ПАХФВ, випускниця НФаУ 1997 р.:

— Сучасні інженери-технологи, біотехнологи — фахівці, які здатні виконувати широкий спектр завдань хіміко-фармацевтичних підприємств. Галузь охорони здоров’я знаходиться у стані безперервного розвитку та має великі перспективи, тож завжди буде потреба в високоосвічених фахівцях. Як би не змінювалися життєві плани, випускник НФаУ знайде свій шлях та можливість реалізувати отримані знання.

Кафедра процесів та апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв завжди відрізнялася особливою атмосферою любові до інженерних і технічних наук, до фаху; атмосферою, яка тільки може бути в колективі творчих, захоплених наукою особистостей. На жаль, немає вже з нами шановного Олександра Івановича Зайцева (передчасно пішов з життя у 2016 р.). Перший завідувач кафедри ПАХФВ — талановитий науковець, керівник, викладач — який стояв у витоків становлення кафедри та чимало посприяв розвитку спеціальності. Сьогодні наша кафедра спирається на трьох «китів» — фахівців, які прийшли разом з Олександром Івановичем та присвятили роки інженерній підготовці фахівців фармації: О. Шаповалов, В. Вельма, О. Кутова.

Олександр Васильович Шаповалов — теоретична та прикладна механіка в його манері викладання незабутня. Іноді я своїм студентам повторюю те, що він казав нам ще за часів мого студентства — «раніше сядемо, більше зробимо»!

Володимир Іванович Вельма завжди в курсі всіх новинок автоматизації, має власний підхід до молоді. У часи навчання його «Автоматизація хіміко-технологічних процесів» була моєю улюбленою дисципліною.

Ольга В’ячеславівна Кутова — тендітна жінка, яка викладає «чоловічі» дисципліни, що потребують аналітичного розуму та суворого порядку. І не дивлячись на суворість, у 2016–2017 навчальному році за результатами студентського опитування Ольга В’ячеславівна увійшла до двадцятки вподобаних студентами викладачів НФаУ.

«Атлантиди» кафедри ПАХФВ — Ольга Вікторівна Жуковіна та Ганна Андріївна Грецька. Вони працюють у парі: Ольга Вікторівна читає лекції, Ганна Андріївна веде практичні заняття з таких важливих дисциплін, як «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі». Кожний фахівець фармацевтичної галузі повинен знати не тільки основи документообігу, а й практичну сторону справи — як всі ці схеми працюють у реальному житті.

І врешті наші незамінні помічниці, берегині кафедрального вогнища — старші лаборанти Ольга Іванівна Безцінна та Ольга Іванівна Тищенко.

Як відомо, діяльність будь-якої кафедри багатовекторна: це і науково-дослідницький напрям, і навчально-методична робота, розробка та написання методичної літератури, підручників, викладацько-виховний і профорієнтаційний процеси, участь у заходах університету або виїзних заходах — конференціях, семінарах тощо. Однак, не дивлячись на камерний склад колективу кафедри ПАХФВ, ми все встигаємо.

Олександр Шаповалов, кандидат технічних наук, доцент кафедри ПАХФВ, заступник декана факультету промислової фармації у 1996-2001 рр.:

— У 1990-х рр. історія фармацевтичного університету створювалася на очах, а з часом ми самі стали її активними учасниками. У 1992 р. Валентин Петрович Черних та Лариса Михайлівна Він­нік провели титанічну роботу: нову спеціальність було внесено до класифікатора професій, вирішено кадрове питання, складено навчальну програму, відкрито кафедру процесів та апаратів хіміко-фармацевтичних виробництв.

У 1998 р. назву спеціальності «Промислова фармація» змінили на «Технологія фармацевтичних препаратів». У 2000 р. на факультеті промислової фармації відкрили ще дві спеціальності — «Біотехнологія» і «Якість, стандартизація та сертифікація».

На сьогодні факультет фармацевтичних технологій та менеджменту НФаУ випустив 2000 інженерів-технологів. Перші промислові фармацевти — у 1992 р. набір складав усього 60 осіб — завжди будуть особливими для університету. Тоді перед нами стояло завдання підтримати і спрямувати молодь, як турботливо казала Лариса Михайлівна, «не дати їм загубитися в багатотисячному середо­вищі студентів-фармацевтів». Це були натхненні великими перспективами нової спеціальності хлопці та дівчата. І нам це вдалося, перші ластівки факультету промислової фармації успішно випурхнули у доросле життя, реалізували фахову освіту, досягли певних професійних вершин: Євген Черкас, Олена Красичкова, Микола Андонієв, Євген Пешков, Гліб Загорій, Роман Гуржий, Олександр Добровольний, Валентин Могилюк, Катерина Осипова та багато інших.

Завідувач кафедри ПАХФВ Ріта Василівна Сагайдак-Нікітюк — представниця цього сузір’я. Якою вона була студенткою? Активною, старанною, цілеспрямованою — такою, як і зараз. А ще сміхотливою. Та й не тільки вона, весь курс був завзятий як до навчання, так і до розваг. Усе встигали. Пам’ятаю, як вони рахували зайченят на краватці професора Зайцева, який і сам був з гумором, любив пожартувати. Час швидко спливає, а здається, ніби тільки ще вчора все починалося. Світла пам’ять Олександру Івановичу, широкої душі була людина, добрий товариш, науковець та фахівець від Бога. Його дуже любили студенти, шанували колеги. На здобутках наукової діяльності професора О.І. Зайцева буде виховано ще не одне покоління інженерів-технологів фармацевтичної промисловості.

Володимир Вельма, кандидат технічних наук, доцент кафедри ПАХФВ, декан факультету по роботі з іноземними студентами у 1996–2008 рр.:

— Темою ювілейної конференції невипадково було обрано «Науково-практичні основи загальноінженерної підготовки фахівців фармації». Якісна загальноінженерна підготовка технологів як для промислового виробництва лікарських засобів, так і для інших виробничих галузей є однією з головних запорук високої кваліфікації сучасного фахівці.

Говорячи про вектори фахової фармацевтичної підготовки, не можна не зазначити, що зараз в Україні спостерігається загальна криза вищої інженерної освіти. Причин насправді дуже багато. З одного боку — потреба у зваженій, розрахованій на перспективу державній політиці з цього питання. З іншого — слабкий інтерес випускників шкіл до технічних спеціальностей та низький рівень шкільної підготовки з математики, фізики, хімії. У списку також спад народжуваності, відтік молоді за кордон у пошуках кращих умов життя і таке інше.

Ось, до речі, дуже цікавий аспект — незацікавленість молоді або ж її необізнаність? Кафед­ра ПАХФВ веде активну профорієнтаційну діяльність, і один з висновків, який я вже давно зробив, — незацікавленість молоді в будь-чому йде від необізнаності. Фармацевтична промисловість — одна з небагатьох, яка впевнено буде триматися за будь-яких обставин. Адже скільки існуватиме людство, стільки буде стояти питання збереження здоров’я. І про все це потрібно розповідати школярам, залучати молодь протягом тривалого часу.

Треба зазначити, що інженери-технологи фармацевтичних виробництв — це не масова підготовка, обсяг набору невеликий. Наші спеціалісти штучні, тож і вимоги до вступників мають бути відповідними — високий рівень знань з алгебри, геометрії, фізики та хімії. На жаль, з кожним роком рівень знань випускників середньоосвітніх шкіл тільки погіршується. І справа не стільки в особистих здібностях молодого покоління, справа в недосконалості системи середньої освіти. Потрібно давати більше практичного матеріалу, школяр має «побачити» хімію через дослідження, фізику через процеси. І тоді він запам’ятає, зацікавиться, полюбить науки. Викладати треба з любов’ю до дисципліни. Якщо ми бачимо, що студент намагається, прагне знань, обов’язково допоможемо опанувати всі етапи на перший погляд складної інженерної підготовки, якою займається кафедра процесів та апаратів. Адже саме вони є фундаментальною базою для подальшого вивчення професійно орієнтованих дисциплін. Сучасні українські фармацевтичні підприємства працюють за міжнародними стандартами, тож інженер-технолог повинен добре знати як технології виготовлення ліків, так і галузеве обладнання, програмне забезпечення, стандарти якості. З урахування того, що технічний прогрес не стоїть на місці, колектив кафедри тримає зворотний зв’язок з Національним технічним університетом «Харківський полiтехнiчний інститут», УХІН, науково-дослідницькими установами, представниками хіміко-фармацевтичного виробничого сектору. Ми відстежуємо сучасні технологічні процеси та враховуємо здобутки в підготовці методичної літератури, посібників. Постійно оновлюємо навчальну літературу. На кафедрі велика увага приділяється виробничій практиці. Адже запорука якісної освіти — теорія має йти пліч-о-пліч з практичною підготовкою.

Ольга Кутова, кандидат технічних наук, доцент кафедри ПФХФВ:

— Я працюю на кафедрі ПАХФВ з часу її заснування. За останні 26 років факультет промислової фармації, ювілей якого ми святкували в минулому 2017 р., випустив 21 «покоління» інженерів-технологів. Кожний набір, кожна група, кожний студент запам’ятовуються викладачу чимось своїм, особливим. Бо всі вони різні. Єдине, мабуть, що їх об’єднує, так це належність до інженерно-технічних родин, де батьки, розуміючи потенціал та перспективи фармацевтичної галузі, посприяли вибору фаху.

Сучасні студенти — продукт свого часу, їх не можна порівнювати з однолітками минулих років, настільки разюча різниця між поколіннями. Цю молодь до бібліотеки можна водити на екскурсію, бо вони — діти комп’ютерних технологій та соціальних мереж. Вони притихають під час теорії, але коли ми переходимо від сухої формули до комп’ютерного моделювання — оживають, цікавляться, ставлять питання та з легкістю вирішують задачі. Наші студенти дуже полюбляють комп’ютерне моделювання процесів, бо для них через практичні заняття знання набувають ваги, а строгі науки — життя, коли бачиш, де ти їх можеш застосувати й які результати отримаєш. З третього курсу я залучаю студентів до написання методичних рекомендацій, це сприяє розвитку професійного мислення. Як уже сказав Володимир Іванович: «Викладати треба з любов’ю до дисципліни». А я додам — і з повагою та увагою до студента. Не секрет, що випускники середніх шкіл мають різний рівень підготовки, і я це враховую, коли складаю план робіт з першокурсниками, у деяких випадках потрібен індивідуальний підхід. Можливо, сьогодні дехто потребує трішечки більше уваги з боку викладача, але завтра його потенціал розкриється і в майбутньому ми будемо пишатися цим випускником.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!