Нові перспективи для покращення охорони здоров’я — провідна тема 21-го Європейського конгресу ISPOR у Барселоні

Український відділ Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR) взяв активну участь у щорічному Європейському конгресі ISPOR, який відбувся в Барселоні, Іспанія, 10–14 листопада, 2018. Цей 21-й Європейський конгрес ISPOR став найбільш масштабною подією серед усіх раніше проведених ISPOR конгресів. Адже захід зібрав понад 5500 учасників, серед яких науковці, представники регуляторних органів, НТА-організацій, фармацевтичної індустрії, пацієнтських організацій, страхові платники та інші стейкхолдери сфери охорони здоров’я.

Серед тем, які розглядалися на конгресі, можна виокремити: впровадження штучного інтелекту в охороні здоров’я, створення «нової» системи охорони здоров’я, політика Європейського союзу (ЄС) щодо медичних виробів та підходи до ціноутворення на них, залучення пацієнтів до трансформування системи охорони здоров’я, нові виклики в економіці охорони здоров’я, підходи в оцінці технологій охорони здоров’я (health technology assessment — HTA) тощо. Усі зазначені питання висвітлювалися в ракурсі основної теми 21-го Європейського конгресу ISPOR «Нові перспективи для покращення охорони здоров’я у ХХІ ст».

На запрошення Організаційного комітету ISPOR від Українського відділу ISPOR, який діє на кафедрі організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, взяли участь Ольга Заліська, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри; Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, старший викладач, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України, президент Українського відділу ІSPOR; Наталія Максимович, кандидат фармацевтичних наук, старший викладач; Оксана Ващенко, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри технології ліків і біофармації; та Лідія Мінько, кандидат медичних наук, доцент кафедри терапевтичної стоматології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Також учасниками Європейського конгресу ISPOR з Національного фармацевтичного університету (НФаУ), Харків, стали Лариса Яковлєва, доктор фармацевтичних наук, професор, завіду­вач кафедри фармакоекономіки, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів; Ольга Герасимова, доцент кафедри; Вікторія Доброва, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри клінічної фармакології з фармацевтичною опікою; Оксана Міщенко, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ.

Від Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» делегацію представляли Олена Ліщишина, кандидат медичних наук, директор Департаменту стандартизації медичних послуг, та Євгенія Рубцова, начальник відділу методичного забезпечення новітніх технологій у сфері охорони здоров’я.

Окрім того, у конгресі взяли участь Олександр Топачевський, директор консалтингової компанії Digital Health Outcomes® (Київ), член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України; та Оксана Макогонська, кандидат фармацевтичних наук, керівник відділу ТОВ «Серв’є Україна».

Український відділ студентів і молодих науковців ISPOR, який об’єднує студентів з різних навчальних закладів, представляли Ольга Брездень, керівник відділу, студентка фармацевтичного факультету Ягеллонського університету; Христина-Ольга Стасів, аспірант організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти; Олег Заліський, лікар-інтерн стоматологічного факультету Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького; Анна Доброва, аспірант кафедри фармацевтичної хімії НФаУ (Харків).

Програма Конгресу

В офіційну програму 21-го Європейського конгресу ISPOR було включено спільний форум Консорціуму країн Східної та Центральної Європи, що відбувся 12 листопада 2018 р. на тему «Доступ до ринку лікарських засобів у Центральній та Східній Європі: які рушійні сили та виклики?» (Мarket access in Сentral and Еastern Еurope: what are the drivers and challenges?»).

Модератором форуму була професор Ольга Заліська, а доповідачами:

  • Ореста Піняжко;
  • Джоанна Ліс (Joanna Lis) — PhD, директор з доступу до ринку компанії «Санофі», Польща;
  • Влад Зах (Vlad Zah) — PhD, виконавчий директор, ZRx Outcomes Research Inc., Сербія;
  • Берталан Немет (Bertalan Németh) — Msc, президент Угорського відділу ISPOR, науковий співробітник Дослідного інституту Сиреон, Угорщина.

Форум привернув значну увагу учасників конгресу з багатьох європейських країн, доповідачі представили актуальні підходи до оптимізації систем фармацевтичного забезпечення в кожній країні, діючі системи реімбурсації лікарських засобів, сучасні напрями реформування у сфері оцінки технологій охорони здоров’я, нові можливості та виклики у сфері доступу до ринку лікарських засобів у країнах Центральної та Східної Європи.

Також учасники Українського відділу взяли участь у стратегічній нараді Консорціуму країн Центральної та Східної Європи, у ході якої розглядалися плани наукової та освітньої співпраці європейських країн для подальшого впровадження HTA та освітніх програм.

Українські учасники представили більше 10 стендових презентацій про результати фармакоекономічних досліджень, запровадження системи HTA, медичної стандартизації, аналізу споживання ліків різних груп в Україні.

Пленарні засідання

Перше пленарне засідання відбулося 12 листопада, його тема — «Оцінка відносної ефективності ліків: обман чи лікування» («Trick or treat») для осіб, котрі приймають рішення в країнах ЄС». Модерував засідання Фінн Борлум Крістенсен (Finn Børlum Kristensen), MD, PhD, професор у галузі послуг охорони здоров’я і оцінки технологій охорони здоров’я, Університет Південної Данії. У дискусії взяли участь:

  • Роман Топор-Мадри (Roman Topór-Mądry) — MD, PhD, президент Агентства з оцінки технологій охорони здоров’я і тарифів AOTMiT, Польща;
  • Флора Джіорджіо (Flora Giorgio) — керівник сектору Оцінки технологій охорони здоров’я (ОТОЗ) в Європейській комісії;
  • Менно Аарнаут (Menno Aarnout) — виконавчий директор Міжнародної асоціації страхових компаній (AIM), Бельгія;
  • Люсіана Балліні (Luciana Ballini) — керівник 3-го проекту Європейської мережі агентств з ОТОЗ — EUnetHTA, Італія;
  • Нікола Бедлінгтон (Nicola Bedlington) — секретар Європейського форуму пацієнтів (EPF), Бельгія;
  • Ансгар Гебборн (Ansgar Hebborn) — PhD, керівник відділу глобальної політики оцінки технологій охорони здоров’я компанії Ф. Хоффманн-Ля Рош, Швейцарія.

Політика в галузі охорони здоров’я для прийняття рішень потребує більше даних щодо ефективності та вигоди від нових у порівнянні з існуючими технологіями охорони здоров’я (відносна ефективність). Проте діючі вимоги до доказовості додаткової терапевтичної цінності ліків, вимоги до прозорості процесу HTA для прийняття рішень у державах — членах ЄС відрізняються. Ці підходи зумовлюють необхідність вирішення питань щодо якості оцінок, проведених різними HTA-організаціями, проблем доступу пацієнтів до інноваційних ліків та погіршення стабільності систем охорони здоров’я країн — членів ЄС.

Було розроблено проект положення Європейської комісії з оцінки технологій охорони здоров’я, який пропонує запровадження спільної єдиної оцінки ефективності в країнах ЄС. Окрім цього, у рамках пленарного засідання обговорювалися наступні питання: чи може спільна оцінка клінічної ефективності забезпечити кращі докази для удосконалення прийняття рішень щодо доступності та надання нових технологій охорони здоров’я, чи буде це мати велике значення для доступності та якості клінічних доказів; які існують можливості для посилення методології та проведення спільної оцінки технологій охорони здоров’я у країнах — членах ЄС.

Друге пленарне засідання, проведене 13 листопада, мало назву «Система фармацевтичного ціноутворення: багатоаспектна справедливість». Головувала на сесії Сара Гарнер (Sarah Garner), PhD , координатор відділу інновацій, доступу і застосування основних лікарських засобів та медичних виробів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Швейцарія. Як доповідачі в засіданні взяли участь:

  • Марчін Чех (Marcin Czech) — PhD, МВА, заступник міністра охорони здоров’я Польщі;
  • Ерік Лоу (Eric Low) — керівник відділу глобальної стратегії Консорціуму з вивчення амілоїдозу, Шотландія, Великобританія;
  • Джоп Муіджрерс (Joep Muijrers) — PhD, голов­ний фінансовий директор PureTech Health, США;
  • Таня Поташнік (Tanya Potashnik) — MA, директор відділу маркетингу та політико-економічного аналізу Комітету моніторингу цін на патентовані лікарські засоби (PMPRB), Канада;
  • Ллуіз Саурі-Ромеро (Lluis Sauri-Romero) — економіст, генеральний директор з питань конкуренції Європейської комісії, Бельгія;
  • Річард Торбетт (Richard Torbett) — PhD, директор відділу політики в галузі ринкового регулювання Великобританії, Асоціація британської фармацевтичної промисловості (ABPI).

У ході 21-го конгресу ISPOR доповідачі обговорили переваги діючих систем ціноутворення у країнах та визначили необхідність у більш справедливій системі, яка буде задовольняти потреби системи охорони здоров’я, інвесторів та фармацевтичної промисловості.

Водночас, для формування справедливої ціни на ліки та визначення, чи можливо її досягти, існують дві різні концепції, що доповнюють одна одну, тому учасники пленарного засідання зосередилися на трактуванні «справедливості» в контексті фармацевтичного ціноутворення і на тому, чи можливо (або необхідно) прийти до однакового розуміння справедливості.

Також у рамках засідання присутні обговорили, як досягти 3 цілей — універсального медичного забезпечення, сталого розвитку та доступу до лікарських засобів, які можуть бути каталізатором визначення стратегій для подолання існуючих несправедливостей у формуванні ціни та забезпечення належного доступу, та чи необхідні додаткові регуляторні заходи.

Третє пленарне засідання відбулося 14 листопада, його тема — «Вплив бюджету та обмеження витрат: потенціал чи пастка?». Модератор засідання — Гуіллем Лопез-Казасновас (Guillem López-Casasnovas), PhD, професор кафедри економіки, засновник та директор Центру здоров’я та економіки, Університет Помпеу Фабра, Іспанія. Доповідачами виступили:

  • Фелікс Лобо (Félix Lobo) — PhD, заслужений професор економіки Мадридського університету імені Карлоса ІІІ, Іспанія;
  • Пітер С. Сміт (Peter C. Smith) — MSc, заслужений професор політики охорони здоров’я бізнес-школи Імперського колед­жу, професор світової економіки охорони здоров’я, Центр економіки охорони здоров’я, Йоркський університет, Великобританія;
  • Адріан Товз (Adrian Towse) — MA, MPhil, директор Управління економіки охорони здоров’я, Великобританія;
  • Гірт ван Маанен (Geert van Maanen) — колишній генеральний секретар Міністерства охорони здоров’я, соціального забезпечення та спорту, Нідерланди.

Доповідачі розглянули проблему, яка стосується того, що багато систем охорони здоров’я країн ЄС намагаються контролювати наслідки впливу політики охорони здоров’я на бюджет шляхом впровадження фінансових обмежень та встановленням зв’язку між співвідношенням фармацевтичних витрат та валового внутрішнього продукту (ВВП). Прихильники цієї політики переконані, що такі підходи є необхідними для запобігання занепаду інших сфер соціальної політики. Проте опоненти такого підходу сумніваються, що цей макроекономічний курс сприяє ефективності медичної допомоги, поширенню інновацій та забезпеченню належних стимулів для конкуренції. Серед питань, які обговорювали учасники засідання, зокрема, були: стратегія, побудована на обмеженні бюджету, сприяє чи перешкоджає отриманню кращих результатів охорони здоров’я як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі відповідно до загальних соціальних цілей; чи повинні фінансові механізми міністерств економіки бути головною рушійною силою в політиці економіки охорони здоров’я; та які нові підходи, що контро­люють бюджет, можна розробити для сприяння подальшій доступності інновацій.

Програма для молодого покоління

Насиченою стала й програма юних учасників конгресу. Зокрема, представники Українського відділу студентів і молодих науковців, що діє з 2011 р. на кафедрі організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, взяли участь у студентських засіданнях ISPOR. Це надало можливість комунікації та обміну інформацією, знайомств студентів з різних куточків світу.

Президент Мережі студентських відділів ISPOR — Кун Дегелінг (Koen Degeling) з Нідерландів представив 10 нових трендів у дослід­женнях з економіки охорони здоров’я, які доцільно використовувати у системах охорони здоров’я ХХІ ст. як у Європі, так і в США.

12 листопада відбувся студентський форум, на якому було представлено результати наукових студентських досліджень. Учасники форуму ознайомилися із презентаціями авторів про методи, проблеми, висновки та актуальність досліджень на тему конференції «Нові перспективи для вдосконалення систем охорони здоров’я у ХХІ ст». Керівник Мережі студентських відділів Зеба Хан (Zeba Khan) і голова Ради консультантів відділів Лаура Піцці (Laura Pizzi) виступили модераторами та надавали свої відгуки до кожної з робіт.

13 листопада було організовано завершальне студентське засідання для керівників більше 100 студентських відділів у всьому світі, членів комітету та консультантів відділів, учасники якого ділилися результатами ініціатив, належної практики та відкрито обговорювали проекти, що надають перевагу студентам мережі ISPOR та їх відділів у країнах. Продуктивним закінченням дня було запрошення для студентів, молодих професіоналів та консультантів відділів взяти участь у спільному змаганні та лотереї, у якій студенти українського відділу ISPOR отримали в нагороду 2 навчальні книги «Результати дослідження діагностичних та терапевтичних медичних виробів», а також фірмову футболку, розроблену для цього конгресу для підтримання корпоративного духу студентів. ISPOR Europe 2018 зарядив молодих науковців ідеями для нових досліджень та спільних проектів.

Загалом Програма 21-го Європейського конгресу ISPOR запам’яталася цікавими освітніми семінарами, доповідями, продуктивними дискусіями під час пленарних, стендових, панельних сесій та новими комунікаціями для представників різних університетів, регуляторних органів, фармацевтичних виробників і консалтингових компаній, пацієнтських організацій для досягнення спільної мети  покращення системи надання новітньої медичної і фармацевтичної допомоги у ХХІ ст.

О. Піняжко, О. Заліська,
О. Ващенко, В. Доброва,
Н. Максимович, Х.-О. Стасів
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті