Як змінюється індекс здоров’я в Україні

Вікторія Тимошевська, директор програми «Громадське здоровя» Міжнародного фонду «Відродження», повідомила, що «Індекс Здоров’я. Україна» має на меті вивчити рівень задоволеності громадян медичною допомогою. Дослідження в рамках даного проекту почалися у 2016 р. й продовжуватимуться в наступні роки. Вони відображають динаміку якості надання медичних послуг у регіонах і в Україні загалом.

В. Тимошевська пояснила, що для фонду важливо розуміти, як просувається реформа, базуючись на незалежних оцінках та дослідженнях. Спікер також зауважила, що звіти проведених досліджень вже стали корисним інструментом для осіб, які приймають рішення у сфері охорони здоров’я.

Як пояснила доповідач, кожного року до дослід­ження додаються нові блоки. Наприклад, у минулому році додано блок питань, які стосуються серцево-судинних захворювань. Це пов’язано із запровадженням програми «Доступні ліки». У 2018 р. до дослідження додано 2 нових блоки, зокрема щодо психічного здоров’я та пацієнтів, які потребують довготривалого догляду (паліативна допомога).

Вікторія Захожа, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології, повідомила, що польовий етап дослідження стану здоров’я населення України та задоволеності медичними послугами було проведено Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» з червня по липень 2018 р. Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого населення (18 років та старші) України в цілому та кожної з 24 областей України й м. Київ зокрема. У результаті польового етапу було зібрано 10 219 опитувальників та опитано принаймні 400 респондентів у кожній області. Опитувальник дослідження узгоджувався міжнародною Науковою радою, створеною для проекту.

Індикатори індексу здоров’я відібрані з урахуванням кількох факторів — або вони задекларовані в Стратегії реформування охорони здоров’я на 2015–2020 рр., або вважаються важливими для оцінювання, або доступні для обрахунку індексу. Загалом до індексу увійшло 10 індикаторів. Його значення було пораховано як середнє арифметичне значення всіх десяти індикаторів.

Тетяна Степурко, доцент магістерської програми «Менеджмент в охороні здоров’я» НаУКМА, презентувала результати дослідження індексу здоров’я за 2018 р. Доповідач підкреслила, що індекс здоров’я — відносний показник й він дуже відрізняється в різних регіонах України. Так, у цілому по країні за останні 3 роки індекс здоров’я підвищився. Найбільші його значення зафіксовані у Харківській та Львівській областях, найнижчі — у Тернопільській та Кіровоградській.

Спікер детально зупинилася на окремих індикаторах. Так, у 2018 р. 76% опитаних задоволені сімейними лікарями або дільничними терапевтами. Найбільше громадян, що задоволені лікарем первинки, мешкає у Волинській та Харківській областях, найменше— у Кіровоградській, Сумській та Запорізькій. Зокрема, у Кіровоградській обл. за рік відбулося різке зниження цього показника з 80 до 54%. «Дослідження не дозволяє пояснити, що відбувається в кожній області. Потрібно проводити додаткові дослідження, які дозволять з’ясувати, що саме впливає на рівень сприйняття реформи — чи то зміна лідерів на рівні області, чи інші соціально-політичні тенденції», — пояснила доповідач.

Наступний індикатор — задоволеність стаціо­нарною медичною допомогою. Цим видом медичних послуг у цілому по країні люди задоволені менше ніж первинною ланкою — лише 56% опитаних висловили задоволення. Найбільше стаціонарною допомогою задоволені мешканці Харківської, Волинської, Львівської та Херсонської областей, найменше — у Кіровоградській, Сумській, Запорізькій та Хмельницькій областях. До речі, у Хмельницькій обл. за рік цей показник знизився з 58 до 29%.

Ще один важливий індикатор — витрати на ліки. Вони займають найбільшу частку у структурі приватних витрат на охорону здоров’я. Дослідники оцінили рівень витрат на лікарські засоби протягом останніх 30 днів з моменту проведення опитування. Нагадаємо, опитування проводилося з червня до липня 2018 р. У середньому громадянин України протягом 30 днів витратив на ліки 572 грн. Найбільше грошей на ліки витрачають у Тернопільській, Полтавській та Чернівецькій областях (більше 1 тис. грн.), а найменше — у Дніпропетровській, Житомирській та Херсонській областях (близько 380 грн.). Відповідаючи на питання, з чим це може бути пов’язане, спікер припустила, що, наприклад, у Житомирській обл. діють лікарняні каси, а це сприяє зниженню приватних витрат на лікарські засоби. У Дніпропетровській обл. за останній рік цей показник продемонстрував суттєве зниження — з 883 грн. до 364 грн.

Також серед індикаторів доповідач звернула увагу на середній розмір витрат на стаціонарну допомогу. За її словами, цей показник підвищується, при чому не лише в контексті кількості осіб, яким довелося сплачувати за стаціонарну допомогу, а й у контексті розміру витрат.

Індикатор, який стосується охоплення щепленнями, покращується, але він ще недостатній. У 2018 р. 78% батьків не відмовлялися від вакцинації дітей. Разом з тим, Івано-Франківська обл. демонструє найбільшу частку громадян, які відмовлялися від вакцинації дітей. Найбільшу прихильність до вакцинації демонструють Волинська, Херсонська та Кіровоградська області.

Що стосується нових блоків дослідження, спікер повідомила, що в цілому у країні дуже мало пацієнтів звертаються за медичною допомогою в разі наявності у них депресії. А у сфері організації догляду за важкими хворими ситуація є дуже складною. Так, у 2018 р. кожний третій пацієнт не отримав знеболювальні препарати.

Ірина Литовченко, керівник Директорату стратегічного планування МОЗ України, зауважила, що в Україні показник самолікування залишається доволі високим. При цьому структура споживання ліків не відповідає європейській. Програма «Доступні ліки» певною мірою вплинула на ситуацію, але цього недостатньо. З 1 квітня наступного року очікується запровадження елект­ронного рецепта, що, на думку спікера, є зручним інструментом для пацієнта.

Високий рівень витрат на рівні стаціонарної допомоги свідчить про необхідність реформи цієї ланки, й вона розпочнеться у 2020 р. А з 1 липня наступного року держава візьме на себе оплату діагностики. На цю програму у Держбюд­жеті–2019 закладено 2 млрд грн. Планується, що в програму «Безкоштовна діагностика» увійдуть 12 нових аналізів — додатково до 8 базових, які вже оплачує Національна служба здоров’я України сімейному лікарю, мамографія і 5 видів рентгену: грудна клітка, суглоби, хребет, кістки і приносові пазухи, ехокардіо­графія, моніторинг ЕКГ і 2 види тесту для визначення патології серцево-судинної системи, 6 видів УЗД: шлунково-кишковий тракт, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитовидна і молочні залози, 4 види біопсії під контролем УЗД: щитовидної залози, лімфатичних вузлів, молочних та передміхурової залоз, видалення новоутворень: м’яких тканин і шкіри, у носі, гортані, вухах. Також «Безкоштовна діагностика» включатиме ендоскопічні дослідження й операції одного дня: стравоходу; шлунку; дванадцятипалої і товстої кишки; сечового міхура; трахеї та бронхів.

З детальним переліком медичних послуг у програмі «Безкоштовна діагностика» можна ознайомитися в проекті постанови КМУ «Деякі питання проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!