Супрун vs Амосова — нова фаза конфлікту

09 Січня 2019 2:47 Поділитися

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2018 р. № 15-Адм у зв’язку з перевіркою Катерину Амосову було відсторонено від виконання обов’язків ректора Націо­нального медичного університету (НМУ) ім. О.О. Богомольця, а виконувачем обов’язків керівника призначався Михайло Захараш. У квітні минулого року МОЗ навіть оголосило конкурс на вказану посаду, проте Окружний адміністративний суд міста Київ своєю ухвалою № 826/3330/18 зупинив дію п. 3 зазначеного наказу, тим самим поновивши К. Амосову на посаді ректора. На це МОЗ подало апеляцію, наголосивши, що рішення щодо поновлення не є остаточним.

У грудні 2018 р. К. Амосова написала відкритий лист Президенту та Прем’єр-міністру (див. нижче) про тривалу війну керівництва МОЗ з адміністративною командою медичного університету, де описала різноманітні спроби МОЗ утримати незаконне, на її думку, управління університетом. Згодом, на офіційній сторінці закладу nmu.life повідомлялося про появу в інтернеті наказу МОЗ від 26.12.2018 р. № 83-о про виконання судового рішення, яким начебто було відновлено К. Амосову на посаді, проте ним же й призупинявся наказ про її поновлення на посаді. Однак такий документ на офіційному сайті МОЗ не пуб­лікувався і наразі недоступний через пошук.

Нещодавно конфлікт поширився вже на судову владу. Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун поширила в Facebook наступний допис з критикою Євгена Аблова, судді Окружного адміністративного суду міста Київ. У пості висловлюється незгода з рішенням суду щодо зупинення дії наказу МОЗ про звільнення К. Амосової з посади ректора НМУ ім. О.О. Богомольця та зазначається про намір звернутися до Національної поліції зі скаргою на суддю.

У відповідь на даний допис прес-служба Окружного адміністративного суду міста Київ порадила У. Супрун вивчити назву суду та нагадала про відповідальність за невиконання судових рішень. Справа в тому, що Київський окружний адміністративний суд та Окружний адміністративний суд міста Київ є різними судами. Відтак в.о. міністра запропонували перепросити у Київського окружного адміністративного суду за власну необізнаність або неспроможність підібрати освічену команду помічників чи запам’ятати правильну назву судової установи.

Прес-служба суду наголосила на тому, що вже двічі в межах справи щодо університету приймалися ухвали про забезпечення позову, спрямовані на збереження існуючого на момент подачі позову стану речей. Ці рішення визнано законними в апеляційній інстанції, проте через їх ігнорування суд змушений був прийняти нову ухвалу. Таким чином, зазначається, що Окружний адміністративний суд міста Київ діяв виключно в межах своїх повноважень. У своєму повідомленні суд окремо звернув увагу МОЗ на те, що невиконання ухвали суду може бути підставою не тільки для адміністративної, але й для кримінальної відповідальності. Також було зазначено про необхідність надати оцінку вказаному допису в.о. міністра Вищою радою правосуддя та Генеральною прокуратурою. Сам суддя Є. Аблов, керуючись ч. 4 ст. 48 Закону України, у такому випадку повинен звернутися до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора з повідомленням про втручання в його діяльність як судді.

Ми будемо слідкувати за розвитком подій та інформувати читачів про подальшу ситуацію.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ПАНУ ПЕТРУ ПОРОШЕНКУ, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ ПАНУ ВОЛОДИМИРУ ГРОЙСМАНУ ЩОДО СИТУАЦІЇ НАВКОЛО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Пане Президент, пане Прем’єр-міністр.

Звертаюся до Вас як до осіб, відповідальних за дотримання Конституції і законності в нашій державі.

Вже майже рік триває війна керівництва МОЗ з обраною після Революції Гідності новою адміністративною командою Національного медичного університету імені О.О. Богомольця і мною особисто як ректором, обраним влітку 2014 р. Її заручниками стала вся викладацька спільнота, яка опинилася в стані турбулентності під тиском і залякуваннями з боку МОЗівських посіпак.

Цей штучний конфлікт, разом із подібним протистоянням в Одеському національному медичному університеті, отримав широке висвітлення в ЗМІ й неодноразово розглядався в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Медичній і освітянській спільноті України давно зрозуміло, що бажання МОЗ за будь-яку ціну змінити керівництво двох провідних медичних університетів — нашого і Одеського — не має нічого спільного із задекларованими цілями боротьби з корупцією чи реформуванням медичної освіти. Замість незаконно звільнених МОЗ ректорів та проректорів на чолі університетів опинилися відверті авантюристи, колишні міліціянти-антимайданівці та інші особи сумнівної репутації, які користуються особистою підтримкою очільників МОЗ.

У порушення Закону України «Про вищу освіту» і рішень судів керівництво МОЗ спочатку незаконно призначило виконуючим обов’язки ректора наближену до себе особу — професора Ю.Л. Кучіна, а потім, після заборони в суді, на підставі сфальшованих ним наказів по університету офіційно «визнало» його незаконні ректорські повноваження.

За підтримки керівництва МОЗ незаконно виконуючий обов’язки ректора незаконно звільнив 5 із 6 обраних Вченою радою проректорів, головного бухгалтера і всіх керівників структурних підрозділів університету — всього 16 осіб, зарахувавши на ці місця наближених до себе осіб, в тому числі декількох колишніх керівників різних підрозділів міліції, звільнених після 2014 р. Оточивши себе охоронцями і титушками, «нова адміністрація НМУ» зайнялася знищенням і підробкою документів, виписуванням один одному колосальних премій за «досягнення» в роботі, шантажем і залякуванням викладачів і студентських активістів.

Зокрема, всупереч судовим рішенням, якими мене після незаконного звільнення в.о. міністра У. Супрун було поновлено на посаді ректора, а також встановлено, що засідання Вченої ради як органу університету можуть проводитися виключно у визначеному законодавством та Положенням порядку та лише під головуванням обраного голови — К.М. Амосової, самопроголошений «в.о. першого проректора Ю.Л. Кучін» 27.12.2018 р. скликав «виробничі збори» й оголосив їх «засіданням Вченої ради». На цьому зібранні за участю заступника міністра О. Лінчевського, в оточенні невідомих охоронців і титушок, за пропозицією «виконуючого обов’язки Ю.Л. Кучіна» було обрано «головуючого» та проголосовано низку «рішень», в тому числі про звернення від імені Вченої ради до державних органів із зачитаними «з папірця» заявами від імені університету.

Всі дії керівництва МОЗ протягом останніх 3 міс демонструють повну підтримку свого ставленика на посаді «в.о. ректора», включно з «визнанням його повноважень», оформлених сфальшованими наказами по університету, і затвердженням нового штатного розкладу НМУ, зміненого з метою неможливості повернення на роботу всіх незаконно звільнених Ю. Кучіним співробітників адміністрації.

Наштовхнувшись на опір рейдерству, керівники МОЗ заради утримання свого незаконного управління університетом почали «проштовхувати» через Кабінет Міністрів численні проекти різних варіантів штучного «об’єднання» НМУ з іншими закладами — з Національним музеєм медицини, з Національною академією післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, з Луганським державним медичним університетом тощо. Цей план відкриває дорогу для широкої «зачистки» не тільки ректора, проректорів, деканів, але й всіх неугодних завідувачів кафедр і професорів, посади яких стануть предметом торгівлі, і тримає в стані напруги і невизначеності всю викладацьку і студентську спільноту.

Аналогічним чином керівництво МОЗ діє щодо Одеського національного медуніверситету з проектом створення нового закладу — «Національного Одеського медичного університету», підготувавши під це так зване «фінансове обґрунтування».

Таке зухвале порушення закону, демонстрація відкритої упередженості, нехтування принципами автономії, незалежності та самоврядності університетів, так само як прийняття «термінових» незаконних управлінських рішень, не тільки паралізують діяльність двох провідних закладів вищої освіти України. В атмосфері терору, загроз і приниження вже півроку працюють багатотисячні колективи, оскільки звільнення «за власним бажанням» під тиском зачепило навіть співробітників господарської частини.

Я особисто вже другий рік поспіль є об’єктом проплаченої дискредитації моєї репутації і гідності, до якої, на жаль, долучилася й особисто в.о. міністра Уляна Супрун, розповсюджуючи не підкріплені нічим обвинувачення мене в корупції.

Прошу Вас вжити всіх можливих заходів в рамках наданих Вам законом повноважень, аби негайно припинити системні зухвалі незаконні дії посадових осіб Міністерства охорони здоров’я та грубе втручання в роботу Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, а також сприяти відновленню його нормальної діяльності та порушених прав колективу та студентів.

29 грудня 2018 р. Ректор, професор К.М. Амосова
За матеріалами oask.gov.ua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті