Проведення щеплень проти кору в сезон грипу — МОЗ оприлюднено роз’яснення

Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило відповідь на звинувачення членів Комітету Верховної Ради Украї­ни з питань охорони здоров’я щодо небезпеки проведення щеп­лень під час зростання епідемічних показників щодо грипу та ГРВІ. Дані звинувачення почали висуватися після того, як 15 січня члени Комітету заслухали звернення Української медичної експертної спільноти щодо проведення масової вакцинації проти кору в період загострення епідемічної ситуації з грипу та ГРВІ. У ньому експерти зазначили, що в період підвищення епідемічних показників захворюваності на грип та ГРВІ підвищується ризик виникнення інтеркурентних хвороб, через що знижуватиметься ефективність індивідуального імунного захисту та підвищуватиметься ризик виникнення асоційованих з вакцинами реакцій. У зв’язку із цим, на думку експертної спільноти, масові заходи з вакцинації потрібно проводити, починаючи з кінця квітня, після зниження епідемічних показників щодо грипу та ГРВІ.

У свою чергу, МОЗ наголошує, що проведення таких заходів — це єдина науково доведена можливість зупинити спалах кору, а вакцинація — та тема, яку використовувати в політичних цілях абсолютно аморально, оскільки йдеться про захист від смертельних захворювань мільйонів людей. І маніпулятивні заяви із зумисно викривленими фактами деяких народних депутатів та експертів підривають довіру українців до вакцинації та держави й залякують громадян, ставлячи під загрозу основні засади національної безпеки.

Чи можна вакцинувати від кору дітей та дорослих під час зростання захворюваності на ГРВІ та грип?

У профільному міністерстві підкреслюють, що вакцинувати від кору дітей та дорослих під час зростання захворюваності на ГРВІ та грип можна. У підтвердження цієї тези наводяться 2 наукові роботи (www.researchgate.net/publication/239966111_Bacterial_infections_immune_overload_and_MMR_vaccine,  europepmc.org/abstract/med/19146903). У них науковці аналізували окремі випадки бактеріальних та вірусних інфекцій у популяції протягом так званих періодів ризику після щеплення (0–30 днів, 31–60 днів і 61–90 днів). Їх висновок — вакцина КПК не підвищує ризики цих інфекцій. Тобто не «перевантажує» імунну систему, не послаблює захист.

У деяких областях перевищено епідемічний поріг захворюваності, але епідемії грипу в країні немає, а легкі супутні інфекції не розглядаються як протипокази до вакцинації. Введення вакцини КПК (комплексної вакцини від кору, паротиту та краснухи) не рекомендоване лише особам з високою температурою тіла чи іншими ознаками серйозного захворювання. Також протипоказання до щеплення КПК включають тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї вакцини у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми або тяжкі алергічні реакції на компоненти вакцини (наприклад неоміцин чи желатин); вагітність; тяжкий імунодефіцит; прогресуючу ВІЛ-інфекцію; прогресуючу лейкемію чи лімфому, інші тяжкі онкологічні захворювання; проведення терапії високими дозами стероїдних гормонів, алкілованими чи метаболічними препаратами, проведення променевої терапії, яка пригнічує імунітет.

Які вакцини використовуватимуть під час щеплень та наскільки вони якісні?

Вакцини будуть ті ж самі, які використовуються для планової вакцинації. Наразі в Украї­ні проти кору, епідемічного паротиту та краснухи доступна комбінована вакцина Priorix виробництва GSK (Бельгія). Станом на 1 грудня 2018 р. в Україні залишилося понад 540 тис. доз вакцин. Окрім того, протягом грудня до регіонів здійснювалися поставки вакцини виробництва Merck, США (392 тис. доз).

Максимальний термін придатності цих вакцин — 20 березня 2020 р. Із усіх залишків є партія на майже 400 тис., яка має термін придатності до 31 січня 2020 р.

Усі вакцини якісні та безпечні, закуплені за кошти Держбюджету Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Якість вакцин підтверджена прекваліфікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і масштабним досвідом використання в різних країнах світу.

Хто такі «вакцинатори»?

МОЗ планує проводити вакцинацію мобільними бригадами, які їздитимуть регіонами і робитимуть щеплення. Керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров’я почали надходити листи стосовно формування в кожному регіоні як мінімум 2 мобільних бригад, до складу кожної з яких входитимуть:

• 2 вакцинатори;
• 1 сімейний лікар;
• 1 реаніматолог.

У зв’язку із зазначенням терміна «вакцинатори» в лікарському середовищі виникло запитання, хто ними буде.

МОЗ роз’яснює, що цей термін означає не посаду, а роль медичного працівника в мобільній групі фахівців, які проводитимуть вакцинацію населення. Відповідно до наказу МОЗ від 16.09.2011 р. № 595, для здійснення вакцинації можуть бути задіяні лише ті медичні працівники (лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою), які пройшли спеціальну щорічну підготовку та володіють правилами організації й технікою проведення щеплень, а також навичками надання невідкладної допомоги. Медики, які не пройшли спеціальну підготовку, не допускаються до проведення щеплень.

Для чого МОЗ України ініціювало спецоперацію проти кору у Львівській обл.?

Спецоперація по вакцинації у Львівській обл. планується для того, аби захистити дітей та дорослих від спалаху кору, який триває майже 2 роки. Найвищий рівень захворювання зафіксований у тих регіонах, де найнижчі показники рівня охоплення щепленнями проти кору. Саме тому заходи, заплановані МОЗ спільно з місцевою владою у Львівській обл., спрямовані на підвищення рівня охоплення щепленнями дітей шкільного віку, які з різних причин пропустили планові щеплення.

Чому спецоперацію зі щеплення від кору розпочали саме зі Львівської обл.?

Львівська обл. є «лідером» за кількістю зареєстрованих випадків захворюваності на кір й одним з антилідерів за рівнем охоплення щеп­леннями проти кору: захворіли 12 тис. людей, з них понад 7 тис. взагалі не були щеплені, інші мали лише 1 дозу КПК.

Організацію та проведення надзвичайних заходів щодо підвищення рівня охоплення щеп­леннями проти кору у Львівській обл. підтримала і затвердила своїм рішенням Обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. 3 січня після позачергового засідання розпочато фактично «спец­операцію» для підвищення рівня імунізації дітей віком 6–18 років та захисту всієї області від розповсюдження цього небезпечного захворювання. Завдяки додатковим заходам з проведення імунізації проти кору станом на 01.12.2018 р. вдалося досягнути рівня виконання річного плану вакцинації у 87,3% серед дітей першого року життя. Рекомендований рівень — 95%.

Після Львівської обл. подібні спецоперації плануються в інших регіонах України. Наразі найвищі показники захворюваності на кір і найнижчі щодо вакцинації від кору є у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській областях.

Чи це примусова вакцинація?

Вакцинація не примусова, обов’язкова умова для проведення щеплення — згода від батьків. Вакцинація є лише заходом з підвищення рівня імунізації й захисту українців від смертельно небезпечної хвороби. У 2018 р. на кір захворіли понад 54 тис. людей — у 10 разів більше, ніж попереднього року, а померли — 16, з яких 12 — діти. За 2 тиж цього року на кір хворіли понад 5 тис. українців, 2 померли.

МОЗ наголошує на важливості вакцинації проти кору та звертається до українців з проханням не бути байдужими до власного здоров’я, а також до здоров’я своїх рідних.

Нагадаємо, Центр громадського здоров’я України (ЦГЗ) також оприлюднив свою позицію з цього питання. У ній він зазначив, що заяви про начебто пригнічення імунітету через щеплення і подальший ризик захворіти на грип чи ГРВІ не мають наукового обґрунтування. Тому в державному органі закликали не маніпулювати темою вакцинації та не виводити її в політичну площину.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!