Виснаження як фактор ризику розвитку деменції

Нове дослідження свідчить, що психологічне виснаження, яке можна розглядати як показник психологічного дистресу, є фактором ризику розвитку деменції.

Дослідники з Університету Копенгагена (University of Copenhagen), Данія, у співпраці з Національним дослідницьким центром робочого середовища (National Research Centre for the Working Environment) та Данським центром досліджень деменції (Danish Dementia Research Centre) показали, що наявність психологічних проблем у пізній середині життя пов’язана з більш високим ризиком розвитку деменції у похилому віці. Отримані дані сприяють розумінню психологічних проблем як важливого фактору ризику, якому необхідно приділяти більше уваги при розробці підходів щодо профілактики розвитку деменції в похилому віці.

Психологічний дистрес можна визначити як стан емоційного страждання, що іноді супроводжується соматичними симптомами. Життєве виснаження проявляється як відчуття незвичайної втоми, підвищеної дратівливості й деморалізації та може вважатися показником психологічного дистресу. Вважається, що відчуття виснаження є відповіддю на нерозв’язані проблеми в житті людей, зокрема, коли вони не здатні адаптуватися до тривалого впливу стресових факторів.

Фізіологічна реакція на стрес, яка включає зміни в роботі серцево-судинної системи та надмірне виробництво кортизолу протягом тривалого періоду, може бути механізмом, що пов’язує психологічний дистрес з підвищеним ризиком розвитку деменції. Так, було показано «дозозалежну» реакцію між вираженістю симптомів виснаження в пізній середині життя та ризиком розвитку деменції в похилому віці. Для кожного додаткового симптому виснаження ризик розвитку деменції підвищився на 2%. Учасники, які повідомили про 5–9 симптомів, мали на 25% більший ризик розвитку деменції, ніж ті, у яких відсутні симптоми, а у тих, хто повідомив про 10–17 симптомів, ризик розвитку деменції був на 40% вищий порівняно з особами без симптомів виснаження.

Дослідники використовували дані опитування за участю 6807 осіб з Копенгагену, Данія, які відповідали на питання у 1991–1994 рр. На момент проведення опитування середній вік учасників становив 60 років. Дослідження було завершено у 2016 р.

Результати дослідження викликали певні дебати. Так, не до кінця зрозуміло, чи призводить психологічний дистрес до розвитку деменції в майбутньому, чи навпаки — ранні зміни, пов’язані із розвитком ще не діагностованої деменції, призводять до психологічного виснаження.

Однак результати цього дослідження підтверджують, що дистрес у пізній середині життя може потенційно підвищити ризик розвитку деменції в похилому віці. Значення цього фактору з урахуванням інших чинників ризику, таких як стать, сімейний стан, низький рівень освіти, спосіб життя та супутні захворювання, не змінилося.

За матеріалами www.news-medical.net

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!