Закупівлі ліків через міжнародні організації — сумний досвід українського виробника

Як відомо, у 2015 р. закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за 9 централізованими програмами було передано міжнародним закупівельним агенціям — Програмі розвитку ООН (ПРООН), Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ) та компанії «Crown Agents». Протягом декількох років посадовці МОЗ України та Уряду неодноразово заявляли про успішність закупівель та значну економію коштів. Мовляв, тепер міжнародні організації переважно купують продукцію напряму у виробників, а фірми-посередники не можуть надати кращу ціну, тому більшість із них вдалося виключити з процедури. Але виявляється, що не завжди закупівельна агенція з числа тих, які співпрацюють з Україною у сфері закупівель фармацевтичної продукції, зацікавлена у придбанні лікарських засобів за найнижчою ціною. Принаймні про це свідчить сумний досвід віт­чизняного виробника — ТОВ «Фармекс Груп». Уже третій раз поспіль тендерна пропозиція компанії відхиляється ПРООН попри те, що український завод пропонує найкращу ціну. Ми звернулися до директора ТОВ «Фармекс Груп» Сергія Парубочого з проханням прокоментувати ситуацію із закупівлями лікарських засобів для лікування онкологічних захворювань через ПРООН.

— Сергію, скажіть, будь ласка, чому ПРООН відхилила пропозицію ТОВ «Фармекс Груп», надану для участі в тендері, оголошеному у 2018 р.?

— Справа в тому, що історія з відхиленням наших пропозицій ПРООН почалася ще у 2017 р. У серпні 2017 р. відбувся тендер, на який ТОВ «Фармекс Груп» надавало пропозицію. Ми довго чекали відповіді від ПРООН й нареш­ті на початку 2018 р. до нашого відома було доведено, що тендерна пропозиція відхилена у зв’язку з тим, що ТОВ «Фармекс Груп» — ненадійний партнер. Й це незважаючи на те, що, починаючи з 2015 р., ми поставили продукції на 7 млн дол. США, виконавши всі умови тендерів повністю та в строк. Тобто не дали жодного шансу вагатися в нашій надійності як партнера.

У ПРООН існує процедура debrief. Вона передбачає особисте спілкування з фахівцями закупівельної організації, аби вони пояснили, чому пропозиція відхилена. У 2017 р. ми замовили цю процедуру й зустрілися з представником організації — Яною Довгою. Вона пояснила, що завод знаходиться під арештом, тому є ризики невиконання контракту.

Дійсно, обтяження були, але вони стосувалися справ, де наш завод не є стороною. Йдеться про майно, яке ми колись придбали, саме на нього на той час було накладене обтяження й заборонене відчуження. Але жоден суд не забороняв користування цим майном. У цілому ж щодо судових справ зауважу, що це були звичайні спроби рейдерського захоплення нашого підприємства.

Попри судові справи ми працюємо й виконує­мо контракти, зокрема в регіональних торгах. Працюємо з оптовими постачальниками, у тому числі — провідними, напряму постачаємо нашу продукцію в Інститут серця МОЗ України, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України, інші медичні установи. Тому твердження щодо ризиків, які нібито існують при роботі з нами, не відповідають дійсності.

Ми пояснили нашу позицію представникам ПРООН на початку 2018 р. На зустрічі вони чітко підтвердили, що якби мали цю інформацію до прийняття рішення щодо тендера, то точно не відхилили б нашу пропозицію. Також нас запевнили, що на наступних торгах така ситуація не повториться, головне, щоб наша компанія заздалегідь надала усі пояснення.

Отримавши таку відповідь, ми вирішили не з’ясовувати стосунки з ПРООН, а почекати наступних торгів, тим більше, що після нас у торгах 2017 р. йшла пропозиція іншого вітчизняного виробника.

Настав 2018 р. 10 серпня був оголошений тендер на закупівлю препаратів для лікування онкологічних хворих. ТОВ «Фармекс Груп» відповідно до вимог тендерної документації у строк, встановлений для подання тендерних пропозицій, надіслало свою тендерну пропозицію за лотами № 7 (Zoledronic acid) та № 22 (Vancomycin). Після процедури розкриття ми побачили, що наша цінова пропозиція найкраща. До тендерної пропозиції навздогін ми направили витяги щодо відсутності арештів та листи, у яких повідомили ПРООН про те, що арештів наразі немає.

Проте 3 січня 2019 р. ми отримали лист-відмову від прийняття тендерної пропозиції, а підприємство було дискваліфіковано. Як зазначено в листі-відмові, наша компанія дискваліфікована, оскільки «нерухоме майно товариства як заводу-виробника було заарештоване згідно з кримінальним провадженням». Додатково в листі-відмові зазначено, що:

«а) інформація з державного реєстру прав на нерухоме майно містить заборону № 14920694 на нерухоме майно Товариства (голов­ний виробничий корпус); б) незважаючи на те, що згідно з даними Державного реєстру судових рішень більшість економічних/кримінальних судових проваджень щодо товариства закриті, — нові апеляційні скарги (позови) можуть бути подані та є високий ризик порушення строку поставки». Тобто нашу пропозицію знову відхилили з тієї ж причини, що й у попередній раз, незважаючи на листи та документи, які ми надали.

— Скажіть, будь ласка, яка компанія виграла тендер у 2018 р.?

— Переможцем тендера стала британська компанія «Mistral Capital Mana­gement Limited», яка:

  • не є виробником лікарських засобів;
  • не здійснює в Україні господарську діяльність;
  • запропонувала вищу ціну на поставку лікарських засобів, ніж наша компанія;
  • чисті активи компанії «Mistral Capital Management Limited» є значно меншими, ніж вартість запланованих до поставки лікарських засобів.

Тобто ця британська компанія — посередник зі статутним капіталом 1 тис. фунтів стерлінгів. Для порівняння, статутний капітал ТОВ «Фармекс Груп» становить 525 млн грн. При цьому ПРООН вважає, що наша компанія має високий ризик порушення строку поставки, а британський посередник зі статутним капіталом 1 тис. фунтів стерлінгів розглядається як більш надійний партнер для України.

Нагадаю, коли централізовані закупівлі передавалися міжнародним організаціям, то ініціатори відповідного закону стверджували, що це дозволить зменшити кількість учасників-посередників на користь виробників, особливо вітчизняних. Натомість у нашому випадку все вийшло навпаки. Якщо б ПРООН закуповувалися ліки за донорські кошти, то в нас би не було претензій до роботи українського офісу. Але йдеться про гроші українських платників податків. Ми також платимо податки, отже, у цих грошах є й наша частка.

— Якими були Ваші дії після того, як ПРООН втретє дискваліфікувала підприємство?

— Ми знову призначили debrief, але цього разу на наше прохання вівся протокол. До речі, зустрітися із представниками ПРООН ми змогли лише з другого разу. Перший раз вони скасували процедуру debrief, повідомивши, що не можуть зустрітися у призначений день. Наступного разу, коли ми прийшли на зустріч, співробітник ПРООН Яна Довга, побачивши нас, заявила, що вона не може з нами поспілкуватися, тому що має терміново прибути до МОЗ. Замість неї у зустрічі взяли участь два технічних співробітники. Вони знову звертали увагу на арешти майна. Наприклад, представник ПРООН запитав у мене про обтяження, яке згадується в документах, що ми надали до тендерної пропозиції. Дійсно, таке обтяження є, але у витягу зазначено, що воно пов’язане з договором іпотеки. Будь-який банк, надаючи кредит, накладає обтяження на майно. Це звичайна господарська практика. Тоді фахівці ПРООН знову заявили, що не розібралися. Але якщо не розібралися, то можна, принаймні, задати питання. Натомість жодного питання від ПРООН ми не отримали.

У ПРООН працює група осіб, яка розглядає тендерні пропозиції та надає їм попередню оцінку. З огляду на те, що наше підприємство зняте з торгів після правової оцінки, у мене виникло логічне питання — чи є юрист у складі групи, яка надає первинну оцінку тендерної пропозиції? Виявилося, що в українському офісі ПРООН взагалі немає юриста. У регіональних офісах організації юристи не передбачені. Юрист є лише в цент­ральному офісі, розташованому у США. Коли ж я спитав, яким чином вони оцінюють тендерні пропозиції, то отримав розпливчасту неконкретну відповідь.

І все б було нічого, але нашу пропозицію відхилили втретє з тієї самої причини. Якщо б підприємство зупинялося або затримувало поставки, або мало якусь негативну корпоративну історію, ми поставилися б до такого рішення з розумінням. Але такої інформації щодо нашої компанії немає: ТОВ «Фармекс Груп» має репутацію надійного виробника.

Не погоджуючись з висновками, наведеними в листі-відмові, ми направили протест, у якому, серед іншого, зазначено наступне: «Усі випадки арешту нерухомого майна товариства полягали у забороні здійснювати право розпорядження (відчуження) таким нерухомим майном, водночас арешт нерухомого майна не обмежував товариство у правах володіння та користування цим нерухомим майном. Навіть незважаючи на арешт нерухомого майна, у період дії його арешту товариство не було обмежене у здійсненні своєї господарської діяльності, успішно та в пов­ному обсязі виконувало свої зобов’язання в договірних відносинах. Одразу ж після винесення судом рішень про арешт нерухомого майна, товариство в порядку, встановленому законодавством України, зверталося до суду з клопотанням про скасування арешту нерухомого майна. Як наслідок — усі рішення суду щодо накладення арешту на нерухоме майно товариства були скасовані як незаконні та необґрунтовані. У судових рішеннях, на підставі яких було скасовано арешт нерухомого майна товариства, встановлено, що воно є добросовісним власником нерухомого майна. Необхідно наголосити, що всі скасування арешту нерухомого майна товариства оскарженню не підлягають і є остаточними».

Слід додати, що такий підхід до прийняття рішень щодо державних закупівель вкрай негативно впливає на розвиток виробництва, ринок лікарських засобів та економіку України в цілому, оскільки грошові кошти за неукраїнські лікарські засоби будуть сплачуватись у Велику Британію на користь компанії «Mistral Capital Management Limited», за межі України, за наявності найбільш вигідної тендерної пропозиції від українського виробника. Тим більше, що наша компанія є неодноразовим переможцем закупівель, організованих ПРООН у 2015–2017 рр. на загальну суму понад 7 млн дол.

Якщо підприємство, яке постійно працює, надає на торги найкращу ціну, а її регулярно відхиляють із формальної причини, адже жодних видимих ризиків немає, то виникає питання щодо прозорості діяльності організації. Тому в протесті ми також зазначили, що при визначенні переможця закупівлі ПРООН були порушені основні принципи оцінки пропозицій, у тому числі принцип справедливості, доброчесності й прозорості, а також принцип щодо найкращої цінової пропозиції. У результативній частині нашого протесту зазначено наступне:

  • висновки Evaluation panel щодо дискваліфікації ТОВ «Фармекс Груп», зазначені в листі-відмові від 03.01.2019 р., є хибними, передчасними та упередженими;
  • станом на дату подання тендерної пропозиції та на даний час — арешт нерухомого майна ТОВ «Фармекс Груп» відсутній;
  • запис № 14920694 щодо головного виробничого корпусу не пов’язаний з арештом такого нерухомого майна та/або будь-якими судовими рішеннями (у тому числі згідно з кримінальним провадженням) та жодним чином не обмежує підприємство у здійсненні ним своєї господарської діяльності;
  • ТОВ «Фармекс Груп» та/або його посадові особи не є учасниками (сторонами) будь-яких кримінальних проваджень, що підтверджується судовими рішеннями про скасування арешту нерухомого майна;
  • будь-які ризики накладення арешту на нерухоме майно на момент подання нами тендерної пропозиції відсутні, у майбутньому не можуть виникнути, оскільки підстави для накладення арешту визнано незаконними, а нові апеляційні скарги (позови) не можуть бути подані, оскільки судові рішення про скасування арешту нерухомого майна не підлягають оскарженню і є остаточними;
  • будь-які ризики порушення строків поставки лікарських засобів відсутні. ТОВ «Фармекс Груп» гарантує своєчасну поставку лікарських засобів згідно з вимогами тендерної документації;
  • при визначенні переможця закупівлі було порушено основні принципи оцінки пропозицій при закупівлях, що визначені у внутрішній політиці ПРООН;
  • визначено переможця закупівлі з більшими ризиками та дискваліфіковано товариство, яке запропонувало найбільш вигідну тендерну пропозицію, що несумісно з метою діяльності ПРООН в Україні.

Враховуючи вищевикладені обставини, ТОВ «Фармекс Груп» просить:

  • розглянути цей Протест в найкоротший строк і прийняти відповідне рішення згідно із затвердженими процедурами, що встановлені ПРООН для розгляду протестів (скарг) за закупівлями;
  • письмово повідомити ТОВ «Фармекс Груп» про результати розгляду цього протесту.

— Якою була реакція з боку представників ПРООН на Ваш протест?

— Ще раз звертаю увагу на те, що один із принципів роботи ПРООН — прозорість (Transparency). Але про яку прозорість йдеться, якщо ми не можемо протягом декількох місяців отримати зворотний зв’язок від організації. Якщо фахівці організації в документації побачили існування обтяжень, то чому не запитати в учасника торгів, що це за обтяження. Таке враження, що український офіс ПРООН насправді не зацікавлений у найнижчій ціні. Як пояснити наполегливість співробітників організації, з якою вони третій рік поспіль відхиляють нашу пропозицію з формальної причини?

А головне — у нас немає ефективних інструментів впливу на ПРООН, ми не можемо на них поскаржитися до суду або до правоохоронних органів. Вимушений констатувати факт — український виробник немає механізмів захисту від непрофесійних дій співробітників українського офісу ПРООН. Фактично існує лише один варіант захисту — звернення до штаб-квартири організації.

Як я уже сказав, ми підготували лист-протест та відправили його в український офіс. Чекаємо на відповідь тиждень, і якщо її не буде, то направимо наш протест у штаб-квартиру.

До речі, звертаю увагу на один цікавий момент у наших комунікаціях з українським офісом ПРООН. Йдеться саме про український офіс, який знаходиться в Україні, закуповує ліки для України за українські гроші. За послуги ПРООН бере з України свій відсоток. При цьому з нами — українським заводом-виробником, працівники офісу в кореспонденції спілкуються виключно англійською. Тут є нюанси перекладу, й буває так, що ми та вони по-різному тлумачимо їх відповіді. Коли ми востаннє зустрілися з представниками ПРООН, то я попросив прочитати їх відповідь разом та з’ясувати, чи однаково ми зрозуміли, про що йдеться. З’ясувалося, що дійсно окремі звороти ми розуміємо неоднаково. Те, що ми розуміємо як однозначне твердження, вони трактують як гіпотетичне. Тому я просив їх листуватися з нами українською мовою для однакового розуміння.

Місяць тому я записався на прийом до пані Уляни Супрун, зустріч призначена на 14 березня. Сподіваюся на конструктивний діалог заради захисту інтересів пацієнтів та вітчизняного виробника.

— На Вашу думку, яким чином можна системно вирішити питання централізованих закупівель фармацевтичної продукції?

— Сьогодні існує чудова альтернатива міжнародним закупівельним організаціям — елект­ронна система публічних закупівель ProZorro. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України стверджує, що це ефективний механізм. Громадські організації звітують, що корупція в публічних закупівлях незабаром буде остаточно подолана за допомогою ProZorro. Навіть є заяви, що цю систему можуть запозичити розвинені країни. Тоді чому лікарські засоби за централізованими програмами не закуповуються через ProZorro? Навіщо Україна сплачує закупівельним організаціям чималі кошти лише за послуги, якщо вони навіть не в змозі розібратися з документацією? Але замість того, щоб перевести цент­ралізовані закупівлі в систему ProZorro, Парламент ухвалив закон, який ще на рік подовжив дію механізму закупівель фармацевтичної продукції через міжнародні організації. Тому ми сьогодні вимушені боротися за право участі в торгах наступного разу.

P.S. Коли інтерв’ю готувалося до публікації, зустріч у Міністерстві, про яку згадував директор ТОВ «Фармекс Груп», відбулася. Замість в.о. міністра в ній взяли участь інші представники Міністерства. Як повідомив С. Парубочий, переговори були неконструктивні та безрезультатні. Позиція МОЗ України в цьому питанні наступна: Міністерство не вирішує конфліктні ситуації між виробниками та закупівельниками, важелів впливу на ПРООН не має, незважаючи на те, що МОЗ укладає договір про співпрацю з ПРООН. І взагалі співробітникам МОЗ заборонено зустрічатися з представниками фармацевтичних компаній, тому що це несе корупційні ризики. Відтак спроба вітчизняного виробника домогтися діалогу з МОЗ України, яке має сприяти розвитку фармацевтичної промисловості, закінчилася нічим.

Олена Приходько

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи