Більшості здорових людей потрібно спати 7–9 год на добу, щоб відпочити та відновитися. Але часто ми жертвуємо кількома годинам сну заради дотримання дедлайнів, виконання домашніх справ, вечірок з друзями або нічного сеансу в кіно. І щоразу сподіваємося відіспатися на вихідних. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України розповідає, чому не варто відкладати повноцінний сон на вихідні й що робити, якщо ви не доспали протягом тижня.
ПЛЮСИ І МІНУСИ “ВІДСИПАННЯ” НА ВИХІДНИХ
“Відсипання” дійсно покращить обмін глюкози, активність щитоподібної залози та роботу так званої вісі стресу гіпоталамус–гіпофіз–наднирники. Але якщо з понеділка знову продовжити спати менше ніж потрібно — усі негативні наслідки недостатньої кількості сну повернуться. До того ж, “відсипання” на вихідних не здатне в довготривалій перспективі вберегти від проблем, якими загрожує брак сну.
Дослідження свідчать, що за вихідні люди не можуть компенсувати тижневу прогалину в сні. Крім того, “відсипання” на вихідних може мати й негативний ефект — спричиняти так званий “соціальний джетлаг”. Із часом збивається режим, і нам складно заснути в неділю ввечері та прокинутися рано вранці в понеділок.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ НЕ ДОСПАЛИ ПРОТЯГОМ ТИЖНЯ
Аби відпочити без шкоди для організму, можна дозволяти собі поспати не більше однієї додаткової години у вихідний. А потім за потреби подрімати 20–30 хв вдень — так ви зможете швидко відновити сили.
Не варто спати вдень кілька годин — це може порушити внутрішній годинник організму, викликавши своєрідний “збій”, спричинити неконтрольоване відчуття голоду, порушення сну та нестачу енергії.
Універсальна порада — намагатися спати повноцінно протягом тижня, щоб на вихідних не було потреби надолужувати сон.
Звісно, кожен має власний хронотип — фізіологічно оптимальний час засинання і пробудження. Залежно від віку також може змінюватися денна потреба у сні, а деяким людям дійсно достатньо 5 год, аби почуватися нормально.
Але є перелік ознак, які свідчать, що організм усе ж хоче відпочивати більше: позіхання, похмурість і раптовий песимізм, втомлюваність, дратівливість, проблеми із засвоєнням нової інформації та забудькуватість, нездатність сконцентруватися довгий час, брак мотивації, незграбність, підвищення апетиту, проблеми статевого характеру.
Якщо маєте такі проблеми, зверніться до свого сімейного лікаря за порадою та разом скоригуйте режим дня.
ЯК ВПЛИВАЄ ХРОНІЧНЕ НЕДОСИПАННЯ
Хронічне недосипання загрожує не лише виснаженням, поганим настроєм і зниженням працездатності. Воно може спричиняти й більш серйозні проблеми зі здоров’ям.
Коли ми не висипаємося, організм шукає способи компенсувати брак енергії. І робить це за рахунок їжі. Дослідження свідчать, що недосипання збільшує потребу в енергії на 5%, але споживання їжі, особливо після вечері, зростає більше, ніж у цьому є необхідність. Це загрожує переїданням, а відтак і появою надмірної маси тіла.
Постійний брак сну також може спричиняти проблеми із серцем, цукровий діабет та зрештою скорочувати життя людини.
Недосипання сприймається мозком як тривожність. Тож є ризик потрапити в замкнене коло: прокинутися серед ночі, думати про те, що турбує, наступного дня відчувати втому, ще більшу тривогу і знову не спати через подвійну бентежність.
Постійна нестача навіть однієї години сну може впливати на здатність швидко мислити та діяти. З часом знижується імунітет організму та погіршується загальне самопочуття. Підвищується ризик респіраторних захворювань.
Порушується виділення гормонів, у тому числі тестостерону в чоловіків.
Люди, які не висипаються, мають більшу схильність до депресій, параної чи тривожності. Дослідження свідчать, що хронічне недосипання може призводити до більш ранньої смерті.
За матеріалами moz.gov.ua
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим