Реімбурсація препаратів інсуліну: досягнення чи виклик?

В Україні наразі функціонує єдиний реєстр пацієнтів — саме з цукровим діабетом. «Реєстр дозволяє контролювати фактичну кількість хворих. Ми зекономили величезні кошти на запровадженні електронного реєстру — близько чверті мільярду гривень тільки за рахунок обліку фактичних хворих… Ми отримали можливість контролювати обсяги обстежених пацієнтів. Крім цього, ми в режимі онлайн вносимо результати ускладнень, неефективного лікування», — розповіла Ірина Кондрацька, експерт МОЗ за напрямком «Ендокринологія», доцент кафедри діабетології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. За її словами, електронний реєстр також дозволяє бачити, скільки рецептів було виписано та отоварено в аптечних закладах, вводити індикатори якості надання медичної допомоги пацієнтам з цукровим діабетом.

Фактично завдяки реєстру можна констатувати, що ситуація із захворюванням на цукровий діабет в Україні виглядає інакше і відрізняється від даних, якими оперувала статистична служба.

Спеціалісти ДЕЦ брали участь у підготовці до запровадження пілотного проекту, у тому числі на етапі розробки порядку розрахунку референтних цін на препарати інсуліну. ДЕЦ делеговано функцію адміністрування реєстру. На цьому наголосила Тетяна Думенко, директор ДЕЦ. «Сам реєстр — це дуже складна структура. Для того щоб отримати, успішно використовувати й бути впевненим в достовірності даних, необхідні не тільки загальне спільне розуміння цього процесу всіма стейкхолдерами, а й відповідальність всіх учасників», — підкреслила вона.

У системі зосереджено великий масив персональних даних пацієнтів. Нести відповідальність за захист цих даних можливо тільки за умови створення комплексної системи захисту інформації. «Така система сьогодні вже побудована. Ми її валідували й сертифікували в Держспецзв’язку. Нам був наданий відповідний сертифікат», — поінформувала Т. Думенко.

Уже на старті проекту спостерігалася тенденція до зменшення обсягів споживання препаратів інсуліну порівняно з попередніми роками, а також рівномірний розподіл обсягів споживання протягом року. Ціна ж на препарати інсуліну знизилася в середньому на 15%. Щопівроку ДЕЦ перераховує ціни на препарати інсуліну і на рівні наказу МОЗ України затверджується відповідний реєстр референтних цін. «Ми можемо говорити, що є коливання цін, але воно значно менше, ніж коливання ринку середньозваженої ціни упаковки на ринку», — зазначила очільник ДЕЦ.

За словами Т. Думенко, протягом 2018 р. ДЕЦ досить наполегливо відстоював функціонування реєстру. «Незважаючи на всі необхідні дозвільні процедури, у нас проводилася низка процесуальних дій, зокрема дводенні обшуки, намагання вилучити сервери, базу. Це здійснювалося великою кількістю співробітників правоохоронних органів. Ми про це говорили, зверталися до Міністерства охорони здоров’я, але на сьогодні питання не закрите. Нині ми маємо інформацію, що здійснюється експертиза реєстру, більше того, можливий ризик надання підоз­ри за вчинення різноманітних злочинів спеціалістами, які долучені до його розробки», — зауважила вона, запевнивши, що ДЕЦ не допустив витоку персональних даних пацієнтів. При цьому Т. Думенко висловила надію, що спеціалістам ДЕЦ вдасться відстояти хороші напрацювання щодо реєстру.

Що змінилося для лікаря та пацієнта із запровадженням пілотного проекту? На це питання відповіла Вікторія Стаховська, практикуючий лікар-ендокринолог, яка провадить свою діяльність у м. Житомир. «Раніше препарати зберігалися в кабінеті ендокринолога, лікар видавав їх, обліковував і, крім своєї фахової роботи, виконував безліч інших невластивих функцій», — розповіла лікар. Зараз лікар-ендокринолог має доступ до бази пацієнтів і за зверненням хворого проводить консультацію, обстеження та формує електронний рецепт на препарат інсуліну, а паперову версію видає пацієнту. Надалі хворий з рецептом звертається до аптеки, яка уклала угоду із закладом охорони здоров’я, й отримує необхідний препарат.

Говорячи про переваги запровадження реєстру, В. Стаховська підкреслила, що він надав можливість відслідковувати реальний кількісний склад пацієнтів. У той же час лікар відзначила недостатнє фінансування пілотного проекту. «Ось сама велика проблема, яку бачать ендокринологи й наші пацієнти. Реєстр є, лікарська послуга є, в аптеках є препарати, але не завжди можуть бути забезпечені 100% потреби лише з однієї причини — відсутність 100% фінансування», — заува­жила лікар.

13 років Україна йшла до запровадження реімбурсації препаратів інсуліну. Про це повідомила Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України. Вперше це питання розглядалося у 2005 р. на рівні Уряду. Запровадження реєстру, за словами доповідача, дозволяє прорахувати реальну потребу як у ліках, так і у фінансуванні. «Наша потреба — це 1,3 млрд грн. Нам сьогодні виділили 841 млн грн.», — зауважила вона. Було прийнято рішення, що співфінансування програми відбуватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Проте попередньо не проаналізовано, які саме місцеві бюджети не можуть покрити ці витрати. У 2019 р. фінансування програми відбувається за рахунок субвенції з державного бюджету, проте виділених коштів не вистачає. Постає питання: чи спроможні місцеві бюджети покрити різницю та чи виділить держава додаткові кошти на забезпечення пацієнтів необхідними ліками?

За словами Л. Петренко, найбільшим недоліком пілотного проекту є його недофінансування.

«Кінцевою метою роботи профільного міністерства в даному напрямку є забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну. Впровадження і робота реєстру — це один із інструментів, і він дав нам нову інформацію і нове розуміння проблеми», — продовжив заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський.

Окремо чиновник відзначив виняткову роль розробників реєстру і подякував партнерам, які долучилися до розробки реєстру. «Зараз, коли ми перейшли в площину аналізу, обговорення аналітичних даних, ми забуваємо про ту колосальну роботу, яка проведена розробниками і Державним експертним центром», — наголосив О. Лінчевський.

Він нагадав, що до 2017 р. закупівлі препаратів інсуліну здійснювалися за непрозорими тендерами за паперовими списками пацієнтів. Це призводило до того, що мільйони гривень витрачалися на тисячі неіснуючих пацієнтів. Запровадження електронного реєстру дозволило отримувати реальну аналітичну інформацію щодо кількості пацієнтів, щодо того, які препарати інсуліну призначаються, тощо. «Тоді, коли дані реєстру стають доступними, ми починаємо говорити про складову центрального бюджету, місцевого бюджету, коли ми починаємо чесно називати цифри й оприлюднювати їх, ми, власне, переходимо на інший рівень і починаємо дискутувати про конкретні проб­леми», — прокоментував заступник міністра.

Говорячи про подальшу перспективу реалізації пілотного проекту, О. Лінчевський підкреслив, що реєстр має працювати й у подальшому, і не можна допускати того, щоб забезпечення пацієнтів з цукровим діабетом препаратами інсуліну відбувалося за старими схемами.

Попри хороші результати, процес впровадження моделі реімбурсації в Україні потребує подальшого доопрацювання. На цьому наголосила професор Шехназ Караденіз, голова Міжнародної діабетичної федерації Європи (англ. International Diabetes Federation Europe). «Я твердо вірю, що Україна зробила важливий крок у боротьбі з цукровим діабетом завдяки запровадженню системи реімбурсації інсулінів. Доступ до необхідних лікарських засобів дозволить ефективно лікувати пацієнтів, контролювати перебіг захворювання і знижувати ризик розвит­ку серйозних ускладнень у довгостроковій перспективі», — підкреслила міжнародний експерт.

На переконання Ш. Караденіз, у майбутньому реєстр має охоплювати пацієнтів з усіма типами цукрового діабету, відповідно, пілотний проект має розповсюджуватися на значно ширше коло пацієнтів з цією патологією. Вона також висловила сподівання, що питання забезпечення хворих глюкометрами та тест-смужками також будуть вирішені в нашій державі.

«Завдяки представникам International Diabetes Federation в Україні ми маємо можливість стежити за ситуацією щодо захворюваності на цукровий діабет в Україні. Україна, на жаль, має таку ж високу поширеність цієї патології, як загалом у Європі. І що важливіше, більш ніж 40% пацієнтів з цукровим діабетом недіагностовані, що призводить до виникнення хвороб очей, нирок та інших ускладнень», — зауважила вона.

Наостанок Ш. Караденіз висловила подяку Міністерству охорони здоров’я України, лікарям, медичним експертам, пацієнтам, профільним організаціям за зусилля, спрямовані на підвищення якості менеджменту цукрового діабету в Украї­ні. «Як IDF Europe ми завжди у вашому розпорядженні й готові для подальшої спільної роботи заради пацієнтів», — підкреслила вона.

Позитивним завершенням дискусії стало вручення МОЗ України спеціальної відзнаки за покращання системи забезпечення ліками пацієнтів з цукровим діабетом завдяки запровадженню системи реімбурсації інсулінів та елект­ронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!