Третій щорічний Open Data Forum визначив лідерів у розвитку відкритих даних в Україні

У 2016 р. Україна приєдналася до «Хартії відкритих даних», взявши тим самим на себе зобов’язання виконувати її принципи, перед­усім — зробити урядові дані відкритими «за замовчуванням». Відповідальним за це органом стало Державне агентство з питань електронного урядування, яке нещодавно згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 р. № 829 «Деякі питання оптимізації системи цент­ральних органів виконавчої влади» реорганізовано шляхом перетворення на Міністерство цифрової трансформації України. До реорганізації агентством було прийнято наказ від 09.04.2019 р. № 24, яким затверджувалися методичні рекомендації з дотримання засад реалізації органами виконавчої влади принципів державної політики цифрового розвитку, а також з розроблення положення про структурний підрозділ з питань цифрового розвитку (актуально для органів виконавчої влади).

Також зазначимо, що 18 вересня з’явилася інформація про затвердження Положення про згадане Міністерство, яке відповідатиме в тому числі за формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відкритих даних, а також за розвиток цифрових навичок громадян. У серпні 2018 р. було запущено оновлену версію Порталу відкритих даних за адресою data.gov.ua, на якому в режимі дослідної експлуа­тації розпорядники наборів відкритих даних публікують дані, які належать до сфери їх відання.

Уже третій рік поспіль захід об’єднує представників центральної та міської влади, українських та міжнародних експертів, громадських активістів та стартап-спільноту навколо теми розвитку та застосування відкритих даних в Україні. Завдання форуму — спільне створення платформи, яка шукає, впроваджує та реалізує можливості ефективного використання потенціалу відкритих даних, а також обговорення інновацій, міжнародного досвіду, трендів застосування відкритих даних тощо на користь розвитку країни. У фокусі Open Data Forum 2019 знаходилася Україна на шляху до економіки даних, до обговорення цього питання долучилися представники Уряду, комунальних підприємств, вітчизняних та іноземних неурядових та громадських організацій, фондів, виконавчих органів влади, заснов­ники успішних стартапів тощо.

Отже, основні дискусії форуму розгорталися навколо питань щодо того, як Україні максимально реалізувати економічний потенціал відкритих даних, як використання державою технологій штучного інтелекту та формування державної політики на основі відкритих даних допоможуть у створенні прозорої, відкритої, ефективної цифрової економіки та якого прогресу у вказаних сферах уже досягнуто.

Віце-прем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров розпочав з вітального слова та розповів, що за минулий рік він на власні очі побачив ту велику кількість проектів і стартапів, які створені на основі відкритих даних, при цьому відрізняються талантом, а окремі з них — вмінням монетизуватися. Він зауважив, що низький рівень виконання чинної постанови Уряду від 21.10.2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» не завадив виникненню та впровадженню численних стартапів, які успішно використовують оприлюднені дані на користь громадськості, тому серед завдань Міністерства — зробити так, щоб відкритих даних в Україні стало ще більше. Міністерство цифрової трансформації, зі свого боку, також намагатиметься виправити ситуацію з виконанням зазначеної постанови та обіцяє запровадити задля цього новий організаційний підхід — у кожному міністерстві працюватимуть заступники, які допомагатимуть впровадженню цифровізації на місцях та відповідатимуть за цей напрямок. Крім того, Міністерством вводяться посади заступників на регіональному рівні, які відслідковуватимуть показники KPI (ключові показники ефективності), та вже створено Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Серед інших завдань Міністерства цифрової трансформації — популяризація таких заходів, як Open Data Forum, та сприяння виникненню нових проектів на базі відкритих даних, що в результаті має вивести Україну за три наступні роки в топ-3 країн у сфері відкритих даних у світі. Аналогічну позицію розділяє Президент, Прем’єр-міністр та інші українські високопосадовці.

Віце-президент експертної групи Європейської Комісії з питань штучного інтелекту, президент Європейської асоціації штучного інтелекту, професор Баррі О’Салліван у своєму виступі зауважив, що, на його думку, Україна потребує стратегії зі штучного інтелекту, яка сприятиме вирішенню питань корупції в майбутньому. Професор пояснив, що штучний інтелект не має замінити людей, натомість повинен допомогти їм. Спікер вважає, що ми маємо добре розвинене середовище із відкритими даними, яке робить Україну ідеальним місцем для найкращих рішень у цій сфері, а також у розробці нових технологій, що можуть вирішувати питання подолання корупції, боротьби з неправдивими новинами тощо. Враховуючи асоційоване членство в Європейському Союзі, він також звернув увагу на можливість України отримувати фінансування та заохочував використовувати вказану перевагу для виходу на відкритий ринок.

Заступниця голови Місії США в Україні Крістіна Квін та Посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Мелінда Сіммонс розповідали про нові можливості та переваги електронних сервісів, які було створено в інших країнах після цифровізації. У Європі, наприклад, завдяки цим процесам запущено різні корисні пілотні проекти, які діють в урядах, державних установах, правоохоронних органах та куди залучаються й звичайні громадяни для вирішення тих чи інших питань.

Керівник напрямку відкритих даних USAID/UK Aid проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» Фонду Євразія Катерина Оніліогву нагадала про те, що в 2018 р. було прийнято Директиву General Data Protection Regulation (GDPR) 2016/679 — Загальний регламент із захисту даних, який замінив Директиву 95/46/ЄС Європейського Парламенту і Ради «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних». Мета GDPR полягає в наданні громадянам контролю за власними персональними даними та спрощенні регуляторного середовища шляхом уніфікації регулювання в межах Європейського Союзу. У зв’язку з прийняттям нового Регламенту було оновлено й постанову № 835, тому в рамках панельної дискусії її учасникам поставили питання щодо стану виконання постанови.

Перший заступник міністра цифрової трансформації України Олексій Вискуб зауважив, що йому також відомо про незадовільний стан (43%) виконання чинної постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 835. Тим не менш, за словами першого заступника міністра цифрової трансформації України, протягом останніх років Україна показала велику динаміку розвитку відкритих даних та увійшла до топ-3 в рейтингу країн, які демонструють прогрес у відкритті даних. Для подальшого розвитку цього напрямку Міністерство залучає успішних менеджерів, які скеровуватимуть процес у потрібне русло, адже на сьогодні Україна має понад 800 наборів даних, які належать більш ніж 60 розпорядникам.

Генеральний директор Директорату цифрової інфраструктури на транспорті Міністерства інфраструктури України Фарід Сафаров наголосив, що відкриті дані дозволяють проаналізувати все, що відбувається в державі, та дозволяють як громадськості, так і самим державним органам виявляти порушення в різних сферах. Він пояснив, що для держави, яка вже збирає й структурує дані, вкрай важливо навчитися їх аналізувати, адже аналітика створює можливості для заробітку великих коштів, залучення спеціалістів, надання послуг і т.д. Міністерство інфраструктури Украї­ни, наприклад, 40% власних даних отримує від системи публічних закупівель ProZorro, відповідно, Ф. Сафаров подякував за її створення, а також висловив вдячність USAID/UK aid проекту «TAPAS», за підтримки якого відомство рухається в напрямку відкритих даних. Він також пообіцяв максимальне виконання постанови № 835 в частині відкриття даних протягом найближчого року.

Голова Державної митної служби (ДМС) України Максим Нефьодов, який, власне, і є творцем ProZorro, розповів, що використання відкритих даних є одним з драйверів реформи ДМС, яка наразі знаходиться на етапі аудиту, що триватиме до кінця 2019 р. Особисто він виступає за прагматичне використання відкритих даних, яке дозволяє створити конкретні корисні продукти, і для митниці на даному етапі окреслено 3 напрямки контролю:

• обмін даних з міжнародними партнерами;
• блок фізичного контролю на кордоні;
• статистика експорту та імпорту.

Найважливішим, на думку М. Нефьодова, є реалізація з боку ДМС такого відкриття даних, яке б дозволило зберегти конфіденційність та комерційну таємницю від розголошення. Відповідно, протягом 2020 р. на ДМС очікує багато роботи, пов’язаної з інтеграцією в митний безвіз, який запроваджується у зв’язку з прийняттям законопроекту від 29.08.2019 р. № 1082 «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи».

Голова Національної служби здоров’я Украї­ни (НСЗУ) Олег Петренко спробував, у свою чергу, пояснити позицію служби стосовно політики відкриття даних. Голова НСЗУ зауважив, що реформа проводиться тоді, коли потрібно щось, чого немає. Відповідно, медична реформа в Украї­ні давно назріла та була необхідною для появи якісної системи охорони здоров’я. Він вкотре наголосив, що НСЗУ є тим органом, який першим почав викладати відкриті дані в процесі трансформації системи фінансування вітчизняної сфери охорони здоров’я, яка мала до 2018 р. катастрофічний стан.

Після прийняття Закону України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» НСЗУ перейшла до декларативного принципу, тобто здійснює перехід від утримання системи охорони здоров’я до оплати за конкретно надану послугу. І в момент, коли потрібно було зробити вибір, як саме цей перехід зробити, НСЗУ вирішала використовувати ті інструменти, які є в наявності. Так, служба почала публічно оприлюднювати всі укладені з НСЗУ договори та першою приєдналася до системи електронної взаємодії українських державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта». Наразі вся оплата й взаємодія з іншими установами, організаціями та закладами, у тому числі лікарнями та аптеками, у НСЗУ відбувається в електронному вигляді, що, за словами О. Петренка, є також одним із способів захисту.

Керівник відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міської ради, засновник «Дрогобич — Smart City» Станіслав Гайдер описав зміни, які відбулися в його місті завдяки відкритим даним. Так, за нового декларативного принципу лікарі почали швидше приймати рішення, а в місті запроваджено віддалене підписання електронних декларацій з лікарем. Оприлюднення даних дозволило місту неодноразово прийняти важке, але правильне рішення, якому передували міські пікети, однак після пояснення громадянам переваг та результатів аналізу відкритих даних вдалося отримати реальну користь та економію ресурсів.

Фіналом форуму стала щорічна церемонія нагородження лідерів у розвитку відкритих даних в Україні Open Data Awards, яких судді визначали у 5 номінаціях:

• Open Data Government Award за найвищі стандарти публікації відкритих даних цент­ральними органами управління отримало Міністерство інфраструктури України;
• Open Data City Award за найвищі стандарти публікації відкритих даних міськими органами управління присудили м. Тернопіль;
• Open Data Business Award за найефективніше використання відкритих даних для трансформації бізнесу дісталося Офісу ефективного регулювання (BRDO);
• Open Data Social Impact Award за найбільший соціальний вплив використання відкритих даних отримала Ініціатива CoST Ukraine;
• Open Data Leader Award за найвищі особисті заслуги у розвитку відкритих даних виграли Павло Ткаченко й Ірина Черниш (проект SaveEcoBot).

З метою заохочення та підтримки проектів з використанням відкритих даних у фіналі відбулося також нагородження 5 вітчизняних стартапів, які змагалися на Open Data Challenge. Переможці розділили між собою призовий фонд розміром у 2,5 млн грн., а саме: Сіті-бот «Назар», Inspect.in.ua, Відкрита Влада, Мапа Реновації та Знай свого чиновника (Запарканом).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!