Процедура вакцинації для дорослих: інформує МОЗ України

Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) інформує щодо процедури проходження вакцинації від дифтерії та правця.

Вакцинація від дифтерії та правця — з чого почати?

Передусім варто з’ясувати, коли та які щеп­лення ви робили останнім часом. Щеплення від дифтерії та правця роблять у дитинстві згідно з Календарем щеплень. У подальшому кожні 10 років потрібно проводити ревакцинацію.

Оптимальний графік введення вакцин затверджений у національному Календарі щеплень. Відмітки про щеплення містяться у медичній карті пацієнта, де вказуються дата щеплення, доза, назва і серія вакцин. Якщо у вашій медичній карті немає відміток про щеплення — це може бути підставою пройти вакцинацію.

Необхідно зазначити, що щеплення від дифтерії та правця не дає імунітету на все життя, тому дорослим необхідно повторно проводити ревакцинацію кожні 10 років, починаючи з 26 років. Водночас якщо дорослий чи дитина віком старше 7 років раніше не вакцинувалися від дифтерії та правця, треба отримати щонайменше 3 дози адсорбованої дифтерійно-правцевої вакцини у низьких дозах (вакцина АДП-М) з чітким інтервалом: спочатку перша доза, через місяць — друга, через 6 міс після другої — третя.

Як відбувається процедура щеплення?

Основні кроки проходження щеплення від дифтерії та правця:

1. Спершу потрібно записатися на прийом до сімейного лікаря чи терапевта, з яким підписано декларацію. Під час консультації варто поставити лікарю запитання стосовно можливої реакції організму на вакцину, процедури щеплення чи безпосередньо про вакцину.

Також слід повідомити лікаря стосовно наявності у вас алергічної реакції, попереднього щеплення, захворювання серця, легень, нирок тощо; проходження курсу хіміотерапії, гормональної терапії, прийом стероїдів або лікарських засобів, що пригнічують імунітет.

2. Отримайте направлення на щеплення. Після консультації ви підписуєте інформовану згоду на щеплення, підтверджуючи, що отримали відповіді на поставлені вами питання. Далі лікар надає направлення в кабінет щеплення.

3. Кожен пацієнт має право подивитися на флакон з вакциною, запитати або самостійно перевірити термін придатності вакцини. На ваше прохання медичний працівник повинен надати ампулу з вакциною, на якій зазначені термін придатності та серія. Крім того, на вакцинах є термоіндикатор: спеціальний елемент маркування, за допомогою якого можна пересвідчитися, що вакцину зберігали при правильній температурі і вона не втратила своїх властивостей.

Зазвичай термоіндикатор виглядає як круг темного кольору, всередині якого розміщено невеликий квадрат світлого кольору (зауважте, що квадрат ніколи не буває сніжно-білим, а завжди має відтінок). Доки квадрат світліший за круг — вакцина є ефективною і може бути використана для щеплення. Якщо квадрат не видно взагалі або він темніший за круг навколо — вакцина вже не є ефективною, тож використовувати її не варто. Водночас вакцина, що втратила ефективність, не спричиняє додаткових реакцій, проте вона не забезпечує захисту.

4. Залишайтесь у медичному закладі ще півгодини. Незначне почервоніння та дискомфорт у місці ін’єкції, підвищення температури тіла — це нормальна реакція організму на щеплення. Ці симптоми — ознака того, що вакцина діє, а організм формує імунітет. Вони зазвичай самі минають за кілька діб. Якщо підвищена температура тіла турбує, ви можете прийняти жаро­знижувальний засіб відповідно до порад вашого лікаря.

Які є протипоказання до проведення вакцинації від дифтерії та правця?

Перелік протипоказань щодо вакцинації невеликий. Згідно зі світовими стандартами він не включає легкої застуди з температурою тіла до 38,5 °С. Вакцинацію не роблять, якщо існує високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується, а саме:

• гостре захворювання, що супроводжується температурою тіла, вищою за 38,5 °С;
• серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад на желатин, неоміцин, курячий білок тощо);
• захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при прийомі високих доз стероїдних гормонів, ліків, що пригнічують імунітет; при СНІД),
• вагітні та жінки, які годують грудьми, можуть вакцинуватися від дифтерії та правця. Вагітні для кращого захисту себе й своєї дитини можуть отримати щеплення адсорбованою коклюшно-дифтерійно-правцевою вакциною (вакцина АКДП), а якщо вакцинуються за Календарем — вакциною АДП-М. Але все ж варто проконсультуватися зі своїм лікарем.

Чому важливо вакцинуватися від дифтерії та правця?

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів. Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом або через предмети побуту, якими користувався хворий. Дифтерія найчастіше проявляється утворенням щільної плівки та набряку слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи. Може призвести до смерті.

Правець — це гостре інфекційне захворювання, що виникає в результаті дії токсину на нервову систему. Токсин виробляють бактерії Clostridium tetani після потрапляння в рану з ґрунту, де вони перебувають у вигляді спор. Можна інфікуватися збудником правця через рану або поріз, внаслідок укусів тварин чи травмування гострими предметами, уламками деревини. Від людини до людини це захворювання не передається.

Лише вакцинація рятує від дифтерії та правця. За даними Центрів з контролю і профілактики захворювань США — 99% осіб, що мають щеплення від дифтерії, не хворіють. Імунізація від усіх хвороб, за даними ВООЗ, запобігає 2–3 млн випадків смерті у світі щороку, а ще 1,5 млн осіб можна врятувати, якщо охоп­лення щепленням збільшиться.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!