Digital Med 2019: переваги обміну та використання медичних даних

У ході інформаційних сесій, які проводили експерти у сфері цифрової медицини на інноваційному майданчику Digital Med 2019 в рамках 28-ї міжнародної медичної виставки Public Health 2019, учасники першого дня заходу обговорювали тему eHealth, яка є особливо актуальною в країні, де наступний рік оголошено роком цифровізації. Перша половина обговорення була присвячена принципам роботи електронної системи охорони здоров’я та її можливостям, тоді як друга мала на меті пояснити, як цифрові інструменти сучасних медичних інформаційних систем (МІС) забезпечують ефективність на конкретних прикладах.

Технічний директор IT-компанії «Askep.net» Володимир Строгуш у своєму виступі пояснював, що таке штучний інтелект і чим він корисний для медицини. Зокрема, він зазначив, що штучним інтелектом називають певний комп’ютерний код, котрий здатний аналізувати інформацію, яку він збирає, та використовувати її в подальшому для прогнозування, оптимізації процесів та прийняття рішень. У медичній сфері штучний інтелект допомагає лікарям діагностувати захворювання на основі вже існуючих медичних даних — інформації про пацієнта, яка вноситься лікарем в МІС.

Справжній штучний інтелект здатен самостійно знаходити умови, самостійно навчатися та пропонувати лікарю на підставі внесених даних правильні поради, при цьому він націлений на превентивні заходи, а не на суто лікування хвороби, яка вже виникла в пацієнта. Останнє здійснюється за рахунок аналізу попередніх випадків звернень, після яких пацієнт захворів на певну хворобу, тому система наперед рекомендує призначити конкретні препарати, інакше через декілька звернень, враховуючи існуючі історії, може виникнути конкретна ситуація чи хвороба. Так, наприклад, він запропонує переглянути схожі випадки, проаналізувавши які лікар наочно побачить, що саме призначали інші медики в такій ситуації і що відбувалося з пацієнтом у подальшому.

Інший приклад користі штучного інтелекту — підбір часу для наступної консультації, який може здійснюватися з урахуванням завантаженості клініки, що дозволяє рекомендувати пацієнтові робити повторні звернення в періоди, коли лікар вільний. Це дозволяє правильно розподілити навантаження на лікарів, прийоми у якого здійснюватимуться більш рівномірно, не допускаючи повного простою чи, навпаки, перенавантаження.

Більшість описаних спікером функцій штучного інтелекту давно реалізовані й працюють, а подальше внесення медичних даних в МІС сприятиме накопиченню штучним інтелектом максимально правильної інформації. За словами В. Строгуша, на жаль, поки не всі заклади добросовісно вносять всю наявну в них інформацію в медичну систему, однак з часом вони усвідомлюють, що це вигідно в першу чергу їм самим, адже дозволяє зрозуміти, що відбувається всередині закладу та як відкоригувати ситуацію.

Євген Донець, директор із впровадження Helsi.me, відомої в Україні МІС, підняв тему можливості реалізації 100% цифровізації роботи вітчизняних лікарів. Першою тезою стало спростування поширеної думки щодо того, що медичні працівники, а особливо лікарі старшого віку, не вміють або ж не зможуть навчитися користуватися новими цифровими медичними інструментами. Він зазначив, що статистика його компанії свідчить про зворотнє, й освоєння сучасних сервісів не є проблемою, якщо виникає така потреба, хоча об’єктивно, з опитаних 100% десь 65% медичних робітників вважають себе недостатньо обізнаними в комп’ютерних технологіях. Для виправлення ситуації компанії, серед яких і розробник Helsi.me, розробляють курси комп’ютерної грамотності.

Наразі в системі компанії зареєстровано більше 26 тис. медичних працівників, з яких 17 тис. — лікарі. Використовуючи різний набір функціоналу з професійних модулів МІС, що призначені саме для медичної спільноти, вони мають можливість надавати свої послуги якісніше та швидше. Зі вказаної кількості близько 5,5 тис. лікарів ведуть електронну медичну картку, тим самим вони повністю діджиталізували процес прийому власних пацієнтів. При цьому нові користувачі продовжують підключатися до ведення електронної медичної картки — за статистикою компанії, це десь 150–200 лікарів щотижня, й така динаміка не сповільнюється.

Говорячи про якість ведення електронних медичних карток, спікер зауважив, що лікарі в середньому вносять близько 27 медичних параметрів (наприклад діагнози, скарги, анамнез тощо). І хоча МІС сьогодення дозволяють вводити набагато більше даних, на сьогодні це вже непоганий показник, проте поки недостатній для накопичення тієї самої «Big Data», яка б дозволила здійснювати повноцінний аналіз та сприяла б розвитку штучного інтелекту.

Керівник департаменту інформаційних технологій Маріупольської міської ради Дмитро Істомін підготував цікаву доповідь «HealthyCity: охорона здоров’я для міської влади», у якій розповів про унікальний досвід м. Маріуполь щодо впровадження МІС для власних громадян.

Буквально 3 роки тому для Маріуполя типовою картиною були паперові талони та «жива» черга на прийом до лікаря, дублювання карток пацієнтів, рівень оснащеності комп’ютерною технікою до 20%, відсутність електронних сервісів і комп’ютерних мереж, та, відповідно, низький рівень володіння комп’ютером медичними працівниками.

Після того, як місто визначилося з вибором МІС, Маріуполь отримав єдину централізовану медичну систему для всього міста, яка вже включає всю первинну ланку закладів охорони здоров’я міста. З 2019 р. триває активне підключення медичних закладів вторинної ланки, 40% з яких уже почали впровадження і згідно з планом до кінця року повинні запрацювати в електронній системі. Крім того, згідно зі Стратегією розвитку міста до 2021 р., електронні медичні сервіси є одним із пріоритетних напрямів.

Загалом станом на сьогодні в місті вже автоматизовано понад 500 робочих місць лікарів, що дозволяє їм працювати в електронній системі охорони здоров’я та, відповідно, зменшує паперовий документообіг. Щомісячно лікарями створюється 67 тис. медичних документів, для чого окремо проводилися навчання роботі в МІС більш ніж 1000 медичних фахівців.

У місті зараз розвивається ряд електронних послуг для пацієнтів, зокрема, електронний кабінет пацієнта, електронна реєстратура та медичний чат-бот — 5,5 тис. жителів Маріуполя підключені до такого персонального кабінету і 75% пацієнтів здійснюють запис на прийом через електронну реєстратуру. З них 56% записуються на прийом заздалегідь, що кардинально відрізняється від ситуації в минулому. Серед чинників, які є запорукою успіху, Д. Істомін назвав натхнення з баченням кінцевого результату, наявність команди однодумців, усвідомлення лікарями необхідності та незворотності змін, а також послідовність і концентрацію на конкретних результатах.

Ліна Лисенко,
фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті