Реклама лікарських засобів в інтернеті: особливості та обмеження

ПРОМОЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЧЕРЕЗ ВЕБ-САЙТИ

Про рекламування рецептурних лікарських засобів в мережі Інтернет розповіла юрист Наталія Абрамович. Вона нагадала, що згідно з чинним законодавством реклама рецептурних лікарських засобів дозволена за умов, якщо вона:

• розміщується у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів;
• розповсюджується на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

В Україні відсутнє окреме правове регулювання промоції лікарських засобів у мережі Інтернет. Тлумачачи загальні вимоги законодавства, можна виокремити декілька ймовірних варіантів розміщення інформації про RX-препарати на веб-сайтах (не є офіційним тлумаченням).

Зокрема, розміщувати її на веб-сайтах, які позиціонують себе як спеціалізоване видання (виключно електронне або таке, що має аналогічне друковане видання).

Чинне законодавство України не містить ані критеріїв віднесення видання до спеціалізованого, ані визначення поняття «спеціалізоване». Виходячи з тлумачення слова «спеціалізувати», видання є спеціалізованим, якщо інформація в ньому стосується певної визначеної сфери та спрямована на конкретну категорію читачів. У випадку з лікарськими засобами такою сферою є медицина і фармація, а категорія читачів — лікарі).

Як приклад друкованого та одночасно елект­ронного спеціалізованого видання доповідач навела «Щотижневик АПТЕКА», оскільки в ньому інформація про лікарські засоби дублюється з друкованого видання в електронне. Таке видання зареєстроване як друковане у визначеному законодавством порядку. Тобто розміщення інформації про рецептурні препарати є безпечним.

Стосовно виключно спеціалізованих елект­ронних видань Н. Абрамович зауважила, що відповідно до Закону України «Про видавничу справу» виданням може бути не лише те, яке виготовлене шляхом друкування, але й виготовленим в інший спосіб. ДСТУ 7157:2010 «Видання електронні. Основні види та вихідні відомості» містить більш широке визначення поняття «видання», яким передбачено, що воно може бути виготовлене у формі електронного запису на будь-якому носієві чи іншим способом.

Виходячи з цих двох визначень, видання може бути не лише друкованим, але й виключно електрон­ним. Однак на відміну від друкованого видання, яке має бути зареєстроване, до електронних видань такої вимоги немає. У разі позиціонування веб-сайту як спеціалізованого видання виключно в електронній формі, на такому веб-сайті та в умовах користування повинен зазначатися дисклеймер такого змісту:

«Веб-сайт _______ є спеціалізованим елект­ронним виданням з медичної тематики та призначений виключно для лікарів та медичних установ».

Окрім цього, якщо сайт позиціонує себе як виключно електронне спеціалізоване видання, то у ньому має бути дотримано медичної тематики та запроваджено обов’язкову верифікацію користувачів з метою надання доступу до інформації виключно лікарям та медичним установам.

Для верифікації користувачів може розміщуватися спливаюче вікно, у якому зазначається, що інформація, розміщена на сайті, призначена для фахівців у сфері охорони здоров’я, і для того, щоб оглянути зміст сайту, користувач має підтвердити, що він є таким лікарем.

Також можна здійснити верифікацію через реєстраційну форму із зазначенням ПІБ, місця роботи, посади, контактних даних, яку користувач має заповнити перед тим, як потрапити на сайт. Ще одним способом верифікації може стати експрес-тест — невеликий перелік питань (3–5) на медичну тематику, правильні відповіді на які протягом обмеженого часу (до 5 хв) можуть надати лише особи з медичною освітою (лікарі). Ці способи можуть використовуватися як окремо, так і поєднуватися один з одним.

Веб-сайти як виключно електронні спеціалізовані видання повинні мати ключові ознаки видання, а саме вказувати: головного редактора, склад редакційної колегії, редакційну політику тощо.

Електронні видання не вимагають реєстрації, проте вони можуть реєструватися як інформаційне агентство, але це потребуватиме реєстрації окремої юридичної особи. Перевагами такої реєстрації стане зазначення в заяві для реєстрації програмної мети та основних напрямів діяльності інформаційного агентства, що дозволить визначити спеціалізованість електронного видання.

Веб-сайти також можуть розглядатися як платформа для розміщення інформації про продукцію у порядку ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі — Закон). Відповідно до цієї статті споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. За згодою споживача така інформація може доноситися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку (тобто веб-сайти). При цьому вона не вважатиметься рекламою, тому вимоги, передбачені щодо реклами, не застосовуються. Ця інформація розміщується виробником або продавцем.

Обов’язковими ознаками веб-сайту, на якому розміщена інформація про продукцію, відповідно до Закону є:

• спливаюче вікно, розміщене до відкриття доступу до змісту веб-сайту (обов’язкове зазначення про згоду споживача на отримання інформації засобами дистанційного зв’язку);
• зазначення на веб-сайті обов’язкової інформації, передбаченої ст. 15 цього Закону. Дозволяється розміщення й додаткової інформації. При цьому інформація не повинна містити ознак реклами, наприклад, рекламних слоганів;
• інформацію на веб-сайті розміщує саме виробник або продавець. Тобто повинен бути зв’язок між веб-сайтом і виробником (продавцем). Наприклад, сайтом володіє виробник;
• зазначення на веб-сайті або в умовах користування таких застережень:

«На веб-сайті розміщено загальну інформацію про продукцію, яка жодним чином не замінює консультацію лікаря та зміст інструкції для медичного застосування лікарського засобу»;

«Інформація про продукцію (лікарські засоби) розміщена на цьому сайті у порядку ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Інформація про продукцію, розміщена на цьому сайті, не є рекламою».

Ще одним із способів промоції RХ-препаратів в інтернеті є використання веб-сайтів як платформи для надання індивідуально спрямованої інформації. Надана в такий спосіб інформація не розглядатиметься як реклама, оскільки спрямована на задоволення інтересів конкретної особи і надається виключно у відповідь на отриманий запит і не є рекомендацією для необмеженого кола осіб.

Якщо веб-сайт використовується як платформа для надання індивідуально спрямованої інформації, то на ньому повинна обов’язково відбуватися реєстрація користувачів (ПІБ, контактні дані) для дотримання критерію персоніфікації, а також розміщуватися запит користувача на отримання певної інформації.

Веб-сайти, на яких проводяться вебінари та навчання спеціалістів у сфері охорони здоров’я, можуть розглядатися з точки зору законодавства як онлайн-семінари, конференції, симпозіуми з медичної тематики та використовуватися:

• для промоції рецептурних лікарських засобів (з виключно медичної тематики, для спеціалістів у сфері охорони здоров’я);
• для промоції безрецептурних лікарських засобів (з будь-якої тематики для будь-якої аудиторії).

Однак при цьому слід враховувати певні обмеження та застереження. Зокрема, для того, щоб на таких сайтах розміщувати промоматеріали щодо RХ-препаратів, необхідно передбачити при вході на сайт появу дисклеймера, у якому зазначається, що вебінар/навчальна програма є семінаром з медичної тематики, що проводиться онлайн та призначена виключно для спеціалістів у сфері охорони здоров’я. Також потрібно забезпечити верифікацію користувачів сайту шляхом реєстрації на сайті або шляхом надання унікальних посилань на вебінар/навчальну платформу.

Якщо на такому сайті розміщуватиметься інформація лише про ОТС-препарати, то такі застереження не потрібні, але при цьому слід дотримуватися загальних вимог законодавства у сфері рекламування лікарських засобів. Зокрема, розміщення застереження: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я», яке повинно займати не менше 15% обсягу реклами.

Стосовно реклами ОТС-препаратів розповіла юрист Христина Сушкевич. Вона зауважила, що в законодавстві не передбачено окремого регулювання реклами безрецептурних препаратів через мережу Інтернет. Тому реклама ОТС-препаратів може розміщуватися на веб-сторінках, лендінгах, незалежних інформаційних порталах тощо відповідно до загальних вимог до реклами лікарських засобів. Окрім цього, реклама ОТС-препаратів дозволена за умови, якщо такі лікарські засоби не внесено до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, що затверджується МОЗ.

Інформація, яка є рекламою, повинна чітко відокремлюватися від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Тому матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес споживачів щодо цих осіб чи товару, є рек­ламою і має бути вміщений під рубрикою «Рек­лама» чи «На правах реклами».

Також відповідно до законодавства слід дотримуватися загальних заборон, які не повинні міститися в рекламі. Зокрема, рекламний матеріал не повинен:

• містити дискримінаційні твердження;
• закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдати шкоди здоров’ю або життю людей та/чи довкіллю;
• використовувати або імітувати зображення Державного герба України, Державного прапора України, державних символів інших держав та міжнародних організацій;
• містити зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи;
• використовувати елементи жорстокості, насильства та ін.

Також забороняється недобросовісна реклама, тобто така, що вводить або може ввести в оману споживачів реклами внаслідок подання в рекламі недостовірних, неточних, двозначних відомостей через перебільшення, замовчування певних фактів або порушення вимог щодо розповсюдження такої реклами. Зокрема, у рек­ламі слід уникати слів із суб’єктивним відтінком «швидко», «легко»; слова «усуває біль», «полегшує» (якщо це прямо не передбачено інструкцією для медичного застосування), «швидкий ефект лікування», «унікальний» та ін.

Крім цього, у рекламі безрецептурних лікарських засобів повинні міститися наступні дисклеймери: розміщення на рекламному матеріалі застережень про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням; обов’язковість ознайомлення з інструкцією та застереження, що самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Останнє повинно займати не менше 15% площі рекламного матеріалу.

АКЦІЇ ТА ЗНИЖКИ

Х. Сушкевич відмітила, що використання в рекламі поняття «знижка» або будь-якого іншого аналогічного поняття можна лише стосовно продукції, яку безпосередньо реалізує суб’єкт господарювання. Також у рекламі про знижку повинні бути вказані місце, дата початку і закінчення знижки, а також інформація про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Інформація про будь-які зміни, що стосуються умов, місця і строків проведення, повин­на бути представлена в тому ж порядку, у якому вона була розповсюджена.

СУМІЖНІ ПИТАННЯ ПРОМОЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЧЕРЕЗ ВЕБ-САЙТИ

Н. Абрамович звернула увагу, що відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з 16.07.2021 р. мова веб-сайтів за замовчуванням повинна бути українською, а наявність всіх інших мов є опціональним за бажанням власника сайту. При цьому обсяг та зміст україномовної версії має бути не меншим, ніж версії іншою мовою. Для іноземних компаній, що мають в Украї­ні дочірні підприємства, філії, представництва веб-сайти державною мовою повинні містити достатній обсяг та зміст інформації для зрозумілої навігації та розкриття мети їх діяльності. Також з 16.01.2020 р. вся реклама на території Украї­ни викладається виключно українською мовою.

Доповідач повідомила, що виробники часто хочуть використовувати назви своїх препаратів у доменних іменах веб-сайтів. Практика застосування цього показує, що використання у доменному імені торгової назви та/або діючої речовини рецептурного лікарського засобу, розглядатиметься як реклама лікарського засобу. Тому слід врахувати обмеження, встановленні щодо рекламування RХ-препаратів.

Так, не вважатиметься рекламою, якщо в доменному імені використовуватиметься лише частина торгової назви або його модифікації. Однак це можливо лише в разі, якщо вони не дозволяють користувачу ідентифікувати назву лікарського засобу. Тобто поділ назви препарату на дві частини крапками не допускається. Наприклад, не допускається використовувати назву лікарського засобу «Флюзін» (назва вигадана) у доменному імені www.flu.zin.ua в такому вигляді. Для уникнення заборони можна використати лише частину. Наприклад, www.flu.ua. Також не вважатиметься рекламою, якщо в доменному імені використовуватиметься найменування проблематики або захворювання, з яким пов’язаний відповідний лікарський засіб.

КОНТЕКСТНА РЕКЛАМА

Н. Абрамович зазначила, що контекстна реклама — це різновид реклами в мережі Інтернет, яка демонструється користувачу відповідно до змісту (тобто контексту) веб-сторінки, яку відвідував користувач. Вона може розміщуватися у вигляді тексту, банеру, відеоролика. Виходячи з цього поняття, ОТС-препарати теж можна промотувати за допомогою контекстної реклами. У зв’язку з існуючими обмеженнями в частині рекламування RХ-препаратів контекстна рек­лама до них не застосовується.

Для прикладу Х. Сушкевич додала, що в контекстній рек­ламі, зокрема, не можна використовувати торгову марку конкурента. Наприклад, якщо в інтернет-пошуку споживач вводить назву конкретного бренду і йому видається посилання, у заголовку якого вказана назва цього бренду, але, переходячи за посиланням та відкриваючи таку сторінку, споживачу надається інформація про зовсім інший препарат. Тобто при створенні контекстної реклами неправомірно використовувати торгову марку, якщо немає прав на це.

Якщо такі випадки матимуть місце, то можуть розцінюватися як порушення законодавства про рекламу, про захист від недобросовісної конкуренції та законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, законодавство про рекламу забороняє використовувати, імітувати текст, який використовується в рекламі іншого суб’єкта господарювання по відношенню до іншого товару. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у свою чергу, забороняє дії, які можуть бути кваліфіковані як недобросовісна конкуренція, а також неправомірно використовувати позначення, а така контекстна реклама може суперечити чесним звичаям у господарській діяльності та містити ознаки неправомірного використання торгової марки іншого суб’єкта господарювання. Стосовно сфери інтелектуальної власності, то відповідне може бути порушенням майнових прав суб’єкта господарювання, якому належить торгова марка, що неправомірно використовувалася в контекстній рекламі.

Під час заходу учасниками активно ставилися запитання стосовно реклами лікарських засобів. Зокрема, який набір способів верифікації користувачів сайту є мінімальним для уникнення уваги з боку контролюючих органів?

На це партнер Олексій Бежевець відповів, що судової практики з цього питання поки ще немає. Проте у випадку звернення контролюючих органів компанія повин­на буде довести, що вона, зі свого боку, зробила все необхідне, щоб інформацію на її сайті отримували лише фахівці у сфері охорони здоров’я.

При цьому слід розуміти, що для суду може бути недостатнім розміщення лише дисклеймера про те, що інформація, оприлюднена на сайті, призначена для фахівців у сфері охорони здоров’я. Тому, на його думку, доречним є використання всіх способів верифікації даних користувачів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!