Опубліковано тексти законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг

17 жовтня 2019 р. Президент України підписав обидва закони щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг — Закон України від 20.09.2019 р. № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та Закон України від 20.09.2019 р. № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». 19 жовтня 2019 р. тексти обох законів було оприлюднено в офіційному виданні «Голос України».

Закон України від 20.09.2019 р. № 128-IX, згідно з його положеннями, набуде чинності через 6 міс з дня його опублікування, тобто 19 квітня 2020 р.

Однак окремі його норми, які стосуються доповнення Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розділом IV1 та викладення в новій редакції статті 25 зазначеного закону, набудуть чинності майже через рік — з 01.10.2020 р.

Даним нормативно-правовим актом передбачено:

  • уточнення термінології Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
  • доповнення зазначеного закону новими термінами (програмний реєстратор розрахункових операцій, електронний розрахунковий документ, електронний фіскальний звітний чек, електронний фіскальний звіт, електрон­на копія розрахункового документа, електрон­на копія фіскального звітного чека);
  • можливість застосовувати програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування;
  • введення обов’язку подання до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків суб’єктами господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій;
  • надання інформації контролюючим органом про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа на запит покупця через електронний кабінет щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа;
  • скасування необхідності подання до цент­ральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики для затвердження Кабінетом Міністрів України Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій;
  • встановлення Урядом Порядку перевірки реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій (замість органів доходів і зборів);
  • встановлення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних (замість органів доходів і зборів);
  • можливість використання для застосування в програмних реєстраторах розрахункових операцій електронної печатки фізичної особи — підприємця (ФОП) — аналогу кваліфікованої електронної печатки для ФОП;
  • суттєве збільшення для суб’єктів господарювання розміру фінансових санкцій за порушення вимог закону.

Також, як зазначено вище, з 1 жовтня 2020 р. набуде чинності норма щодо доповнення вказаного розділом IV1 та викладенням у новій редакції статті 25 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Розділ IV1 встановлює вимоги до скарг споживачів щодо порушення встановленого порядку проведення розрахунків, а стаття 25 передбачає можливість отримання ними компенсації частини суми фінансових санкцій, застосованих до суб’єкта господарювання, за умови, що вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить більше ніж 850 грн. на день їх отримання.

Вказані новації вже отримали назву механізму «кешбек», принаймні так їх називають сам Уряд та представники державних органів. «Кешбек» фактично є компенсацією покупцю (споживачу) 100% вартості придбаних ним товарів, робіт або послуг, зазначених ним у скарзі, якщо на підставі останньої за результатами перевірки конт­ролюючими органами прийнято рішення про порушення платником установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Закон України від 20.09.2019 р. № 129-IX набуває чинності також через 6 міс з дня його опуб­лікування, тобто 19 квітня 2020 р. Ним вносяться супутні зміни в чинний Податковий кодекс Украї­ни, частина яких запрацює, відповідно, з 1 жовт­ня 2020 р. (норми щодо «кешбеку»). Зокрема, він передбачає наступні зміни:

  • закріплення поняття програмних реєстраторів розрахункових операцій у Податковому кодексі України;
  • доповнення Податкового кодексу України поняттями системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) та компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, а також нормою, яка встановлює, що порядок її функціонування визначається Міністерством фінансів України;
  • встановлення можливості споживачів щодо контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО, заповнення та подання скарг, отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції тощо в Елект­ронному кабінеті;
  • встановлення порядку проведення перерахунку на користь споживача компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій;
  • встановлення відповідальності контролюючого органу за несвоєчасність передачі виснов­ку про повернення відповідних сум коштів та про перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій для виконання органу, що здійс­нює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
  • виключення можливості незастосування реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку 2–4-ї груп (фізичні особи — підприємці), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн., залежно від видів діяльності, з 1 січня 2021 р.

Остання норма не стосується тих суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, медичних виробів та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, для яких застосування реєстраторів розрахункових операцій було й залишається обов’язковим.

А для деяких інших видів діяльності (реалізація товарів чи надання послуг через мережу Інтернет, роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах та інші) обов’язкове застосування реєстраторів розпочинається з 1 жовтня 2020 р.

При цьому в разі перевищення платником єдиного податку 2–4-ї груп (фізичною особою — підприємцем) у календарному році обсягу доходу в 1 млн грн., застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим. У такому випадку його застосування починається з 1 числа першого місяця кварталу, наступного після виникнення перевищення доходу, та триває в наступні податкові періоди.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Проста аптека 22.10.2019 8:03
Закон вказує що: ФОП з доходом менше 1 млн грн на рік до 1 жовтня 2020 роки не застосовують РРО. З 1 жовтня 2020 року правила запрацюють для так званих "груп ризику": - реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я; Поясніть хто може, чи можна зараз до 1 жовтня 2020 відмовитися від РРО ?
Евгений 23.10.2019 1:24
Всі аптеки мають використовувати РРО вже зараз. На них не розповсюджується дане виключення.
Провизор 30.10.2019 9:56
С 1 января 2019 года физические лица предприниматели - плательщики единого налога, которые осуществляют продажу лекарственных средств и изделий медицинского назначения на территории села, годовой объем расчетных операций на один обособленное подразделение (один пункт продажи) которых не превышает 250 тыс. грн, могут использовать расчетные книжки, а все остальные физические лица-предприниматели - плательщики единого налога, которые осуществляют продажу лекарственных средств и изделий медицинского назначения - регистраторы расчетных операций.
Провизор 30.10.2019 10:09
Если сделать небольшой расчет и 250тыс разделить на 360 дней, то получим 694грн в день. В среднем такая выручка должна быть в селе без применения РРО. Интересно, как рассчитывают законодатели из неё заработную плату для провизора( заведующего аптекой), аренду помещения, оплату коммунальных расходов, охрану, и многие другие издержки, если эта сумма 694 и есть зарплата за день для провизора с высшим образованием. В таком случае лучше быть наёмным работником, чем ФОП.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті