Громадська організація «Київська обласна асоціація аптечних працівників» надіслала до нашої редакції відкритий лист, у якому висловлює занепокоєння вимогами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській обл. в частині дотримання аптечними закладами, які вже працюють, вимог Державних будівельних норм. На думку організації, нові вимоги мають виконуватися під час будівництва нових споруд. Також у них не йде мова про обов’язок переобладнання закладів, що вже існують.
Окрім цього, організація зауважує, що від аптечних закладів вимагають створення стандартних операційних процедур (СОП), пояснюючи це необхідністю забезпечення виконання наказів МОЗ, постанов КМУ та інших нормативно-правових актів. Хоча і до створення СОП аптечні заклади дотримувалися вимог законодавства. Тому громадська організація закликає представників аптечної галузі об’єднатися для захисту своїх прав.
Громадська організація
«КИЇВСЬКА ОБЛАСНА АСОЦІАЦІЯ АПТЕЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ»
Вих. № 8 від 22.10.2019 р.
Редакції «Щотижневика Аптека»
У «Щотижневику Аптека» № 30 від 12 серпня 2019 р. надруковано дві статті, що стосуються виконання вимог Державних будівельних норм (ДБН) аптечними закладами.
ГО «Київська обласна асоціація аптечних працівників» підтримує авторів цих статей.
Так, 1.04.2019 р. згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України набули чинності нові положення ДБН.
У межах своєї професійної діяльності провізор — керівник аптечного закладу не зобов’язаний вивчати законодавчі акти, що стосуються будівельної галузі.
Натомість Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській обл. у ході планових перевірок почала вимагати від аптечних закладів, які багато років функціонують згідно з отриманими ліцензіями, надавати документи, що свідчать про створення необхідних умов для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Які саме документи, Держлікслужба не конкретизує.
На наш погляд, нові ДБН стосуються перш за все будівельної галузі, і їх вимоги мають виконуватися під час будівництва нових споруд.
Аптечні заклади, які мають пандуси та кнопки виклику і яким видані ліцензії на право займатися фармацевтичною діяльністю, не повинні нічого переробляти, тому що на це необхідні чималі кошти, технічні можливості, але часто ні того, ні іншого у аптечного закладу немає. Багато аптек знаходяться в орендованих приміщеннях, господарі яких не погоджуються на будь-які перебудови.
У п’ятиповерхових будинках немає ліфтів, тому інваліди-колясочники виїхати з цих будинків не можуть. Із деяких багатоповерхових будинків вони можуть виїхати, якщо правильно побудовані пандуси, але транспорт також не пристосований до перевезення інвалідів-колясочників. Інваліди-колясочники та маломобільні особи, як правило, не живуть самі, їх обслуговують або родичі, або друзі, або соціальні працівники, які ходять для них за продуктами харчування, ліками і т. ін. Вкрай рідко надходили звернення (1–2 звернення за 20 років) інвалідів до наших аптек у містах та селищах міського типу, тоді все було терміново вирішено кнопками виклику.
Трапляються випадки, коли в одному будинку функціонує 4 аптеки. Чи було розумно та доцільно видавати 4 ліцензії за однією адресою? А якщо побудувати 4 пандуси з нахилом до 8%, чи буде це зручно для інших груп населення?
На наш погляд, краще закріпити за аптекою по одному інваліду та доставляти їм ліки додому, ніж мати аптеці 100–120 тис. грн. незапланованих, невиправданих витрат на будівництво пандусів.
І друге, вкрай важливе питання. Це створення стандартних операційних процедур (СОП). Аптечним працівникам пояснюють, що це необхідно для забезпечення виконання наказів МОЗ, постанов КМУ та інших нормативно-правових актів.
А що, фахівці аптечної галузі цього не виконували до створення СОП? Це повне безглуздя. Складається враження, що в керівних органах фармацевтичної галузі працюють люди, які поняття не мають про роботу в аптечних закладах, де аптечні працівники на сьогодні перевантажені роботою, особливо в аптеках, які виконують соціальні програми (щодо доступних ліків, забезпечення інсулінами, наркотичними лікарськими засобами тощо). Це все додаткові фармацевтичні послуги, які до того ж додатково не оплачуються. Аптечні працівники в таких аптеках кажуть, що голову не можуть підняти, не тільки вийти на перерву. Це нормально?
І чому ми, всі аптечні працівники, мовчимо?
У нас є «Щотижневик Аптека», через нього можуть висловити власну думку представники аптечної галузі з різних регіонів та об’єднатися в боротьбі за професіоналізм і професіоналів в аптечній сфері України на користь наших пацієнтів.
голова правління ГО «Київська обласна асоціація аптечних працівників»,
Коментарі