Цифрова трансформація охорони здоров’я: Європейський конгрес ISPOR 2019

На запрошення оргкомітету ISPOR на Європейському конгресі 2019 р. результати досліджень з оцінки медичних технологій (Health Technology Assessment — НТА) представили учасники Українського відділу ІSPOR та Українського студентського відділу ІSPOR, серед яких Ольга Заліська, доктор фармацевтичних наук, професор, завіду­вач кафедри організації та економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (далі — ЛНМУ), засновник та президент Українського відділу ІSPOR (2008–2017), Наталія Максимович, кандидат фармацевтичних наук, старший викладач цієї кафедри, секретар Українського відділу ІSPOR, 2017–2018 рр.; керівник Українського студентського відділу ІSPOR з 2011 р., та Оксана Ващенко, доцент кафедри технології ліків і біофармації ЛНМУ, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України, секретар україського відділу ISPOR з 2018 р.

Від ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ) делегацію представляли Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, директор Департаменту оцінки медичних технологій, президент Українського відділу ISPOR, та експерти Департаменту оцінки медичних технологій Марія Лелека, кандидат фармацевтичних наук, Альона Машейко, кандидат фармацевтичних наук, Валерія Середюк, Олена Шилкіна, кандидат фармацевтичних наук.

Також Україну представляли Олександр Топачевський, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України, директор консалтингової компанії Digital Health Outcomes, та Андрій Воловик, партнер консалтингової компанії Digital Health Outcomes.

Наукове товариство, а саме Національний фармацевтичний університет (НФаУ) представляли Вікторія Доброва, доктор фармацевтичних наук, професор кафедри клінічної фармакології з фармацевтичною опікою, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України, Ксенія Ратушна, кандидат фармацевтичних наук, асистент цієї кафедри; Лариса Яковлєва, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри фармакоекономіки НФаУ, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України, та кандидат фармацевтичних наук Ольга Герасимова, доцент цієї кафедри.

Окрім того, присутніми були Ольга Брездень, президент Українського студентського відділу ІSPOR, студентка 4-го курсу фармацевтичного факультету Ягеллонського університету, Польща, Еля Бригарда, студентка 4-го курсу медичного факультету ТзОВ “Львівський медичний інститут”, Анна Доброва, аспірант кафедри фармацевтичної хімії НФаУ, які взяли участь у численних студентських форумах, засіданнях та представили стендові доповіді під час стендових сесій.

Також учасниками Європейського конгресу 2019 були Рабія Кахведжі (Rabia Kahveci), старший технічний радник проекту USAID/SAFEMed (Київ); Оксана Макогонська, кандидат фармацевтичних наук, начальник комерційного відділу компанії «Servier Ukraine», Наталія Бабак, керівник напрямку зі стратегічного розвитку та доступу лікарських засобів до ринку «Pfizer Ukraine».

Український відділ ІSPOR та Український студентський відділ ІSPOR взяли активну участь у численних форумах та засіданнях. Окрім того, до програми Європейського конгресу ISPOR 2019 у Копенгагені було включено 18 стендових доповідей українських науковців на різні теми:

• «Аналіз освітніх та навчальних можливостей у сферах економіки охорони здоров’я, фармакоекономіки та ОМТ у країнах Центральної та Східної Європи» (О. Заліська, О. Піняжко, О. Ващенко, О. Брездень);
• «SWOT аналіз для створення екосистеми ОМТ в Україні» (О. Піняжко, Т. Думенко, Ю. Малишевська, М. Дудлей, І. Романенко, М. Двоєглазова, О. Луньова, М. Карманова, Р. Кахведжі, Р. Ілик);
• «Оцінка потреб та ризиків у створенні екосистеми прийняття рішень з використанням ОМТ в охороні здоров’я в Україні» (І. Романенко, В. Середюк, А. Захарян, О. Піняжко, Т. Думенко, Р. Кахведжі);
• «Кроки створення екосистеми прийняття рішень з використанням ОМТ у системі охорони здоров’я в Україні» (О. Піняжко, І. Романенко, М. Лелека, М. Дудлей, Т. Думенко, Р. Кахведжі, Р. Ілик);
• «Використання PEST-аналізу для створення екосистеми прийняття рішень з використанням ОМТ в охороні здоров’я в Україні» (М. Дудлей, О. Піняжко, Т. Думенко, Ю. Малишевська, І. Романенко, М. Двоєглазова, О. Луньова, М. Карманова, Р. Кахведжі, Р. Ілик);
• «Аналіз подання досьє з ОМТ та наданих звітів з рекомендаціями щодо закупівель та реімбурсації лікарських засобів в Україні» (О. Олещук, О. Піняжко, І. Романенко, М. Клименко, О. Топачевський);
• «Зміни в переліках протигрибкових лікарських засобів для зовнішнього застосування, включених в усі видання Державного формуляру України» (О. Ващенко, О. Заліська);
• «Сприйняття протигрибкових лаків для нігтів фармацевтами України» (О. Ващенко, О. Заліська, О. Піняжко);
• «Дослідження обізнаності щодо наноліків серед фармацевтів України» (С. Білоус, О. Ващенко, О. Заліська, О. Піняжко);
• «Медичні дослідження та великі дані в Україні: перспективи та проблеми» (К. Ратушна, В. Доброва, О. Попов);
• «Порівняльний аналіз показників DALY від побічних ефектів медикаментозної терапії в Україні та інших країнах світу» (А. Доброва, К. Ратушна, О. Попов, В. Доброва);
• «Сучасний підхід до створення донорських банків грудного молока в Україні» (О. Ліщишина, О. Шилкіна);
• «Аналіз рівня поінформованості провізорів про програму реімбурсації ліків а Україні» (О. Заліська, Н. Максимович, О. Брездень);
• «Оцінка доступу до інноваційних лікарських засобів в Україні» (Н. Бабак, О. Заліська);
• «Фармакоекономічний аналіз кальциміметиків для фармакотерапії вторинного гіперпаратиреозу в пацієнтів з хронічним захворюванням нирок, яким використовують гемодіаліз в Україні» (М. Міщенко, О. Міщенко, В. Адонкіна);
• «Оцінка діяльності провізорів у забезпеченні безпечного використання лікарських засобів в Україні» (О. Міщенко, В. Адонкіна, В. Осташко, К. Калько, М. Міщенко);
• «Порівняльна оцінка споживання лікарських засобів для лікування глаукоми в Україні, Естонії та Норвегії» (Л. Яковлєва, О. Ткачова, Н. Бездітко, О. Герасимова, Т. Бахлай, О. Бердник);
• «Оцінка споживання стимуляторів моторики ШКТ в Україні порівняно з іншими країнами світу» (Л. Яковлєва, О. Герасимова, Н. Бездітко, О. Ткачова, О. Бердник, Т. Бахлай, В. Крикун).

Пленарні засідання

Конгрес був насичений цікавими пленарними засіданнями. Перше пленарне засідання було присвячене темі «Діджиталізація охорони здоров’я: миттєво, на вимогу та завжди на зв’язку».

Модератор засідання — Богі Еліасен (Bogi Eliasen), Копенгагенський інститут перспективних досліджень, Данія. Доповідачі: Елена Бонфігліо­лі (Elena Bonfiglioli), Microsoft Corporation, Брюссель, Бельгія; Александра Гонкальвес (Alexandra Goncalves), доктор медичних наук, MMSc, Philips Healthcare, Кембридж, США; Джуліан Ісла (Julian Isla), Microsoft Corporation, Мадрид, Іспанія; Пітер Нокс (Peter Knox), The Life Raft Group, Wayne, Нью-Джерсі, США; Ернст Куйперс (Ernst Kuipers), доктор медичних наук, Медичний центр університету імені Еразма, Роттердам, Нідерланди; Ребекка Міксад (Rebecca Miksad), доктор медичних наук, Flatiron Health, Нью-Йорк, США.

Парадигма медичних послуг зміщується від простого лікування захворювання до забезпечення підтримки добробуту людей, проте прихильність та очікування різних пацієнтів від медичного і фармацевтичного забезпечення відрізняються, що актуалізує надання індивідуалізованої допомоги. Серед інновацій у світі цифрові технології вважають провідними для швидких трансформацій систем охорони здоров’я, оскільки вони впливають не лише на можливості комунікацій та співпраці багатьох учасників системи охорони здоров’я, але й на забезпечення кращого доступу до медичних технологій.

Під час сесії було розглянуто основні цілі, стимули та прагнення нових учасників у цифровій трансформації охорони здоров’я, те, як змінюються роль та можливості лікарів, провізорів і пацієнтів, а також окреслено завдання, які потребують вирішення для підвищення ефективності надання медичної та фармацевтичної допомоги.

Б. Еліасен зазначив, що незважаючи на знач­ні досягнення, система охорони здоров’я все ще недосконала. На даний час запроваджуються нові технології в застарілу неінтегровану систему медичної допомоги, тому необхідні кардинальні зміни: від лікування хвороби до сприяння добробуту та належної якості життя людини. Доповідач акцентував увагу на зусиллях Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції для досягнення показника 5/5, який означає підвищення обсягу ВВП, що виділяється на профілактичну охорону здоров’я, до 5% до 2030 р. (у 2017 р. було лише 0,3%) та 5% ВВП — на медичну допомогу (у 2017 р. було 10,2%).

Доктор Д. Ісла використав порівняння з еволюцією літаків у якості аналогії, щоб описати зміни, необхідні в системі охорони здоров’я. Він зазначив, що охорона здоров’я потребує стрімкої еволюції для спрощення системи, координації дій та закритого циклу зворотного зв’язку в забезпеченні добробуту громадян. О. Гонкальвес підкреслила, що наші глобальні системи охорони здоров’я наближаються до точки перелому. Прогнозується, що витрати на охорону здоров’я зростуть на 5,4% — з 7,724 трлн дол. США до 10,059 трлн дол.

За глобальними оцінками, щорічно 3 трлн дол. на охорону здоров’я витрачаються нераціо­нально. Доповідач визначила 5 стратегічних трендів, що формують сучасну охорону здоров’я:

1. орієнтація на споживача (для підвищення зацікавленості споживачів у власному здоров’ї);
2. орієнтація на цінності (зменшення вит­рат та покращення результатів);
3. мережевий підхід (зниження витрат);
4. цифрові технології (для контактів пацієнтів та медичних, фармацевтичних працівників у режимі 24/7);
5. консолідація (для кращої інтеграції провайдерів, які надають медичну допомогу, та платників).

Доктор Е. Бонфігліолі зазначила, що 95% усіх медичних записів про пацієнтів у багатьох країнах Європи переведені на електронні носії (елект­ронні карти хворих, електронні рецепти тощо). Вона підкреслила, що потрібно проаналізувати, як краще використати електронні інструменти і які результати, дані можна отримати. У ході сесії вона зазначила, що необхідно зберігати конфіденційність персональних даних кожної людини.

П. Нокс уточнив, які функції і завдання повинен виконувати кожен учасник системи охорони здоров’я. Доктор Е. Куйперс заявив, що за останні 25 років інновації в галузі охорони здоров’я впроваджувалися дуже швидкими темпами. Збільшення тривалості життя відбулося завдяки лікуванню хвороб, а не їх профілактиці. Щоб змінити це, доктор Е. Куйперс пропонує подивитися на стимули в охороні здоров’я. Він також прокоментував, як глобальні події, зокрема зміни клімату, можуть вплинути на здоров’я.

Р. Міксад зазначила, що цифрове здоров’я охоплює людей, процеси та інновації, і тому використовуючи демократичні підходи в експертизі, автоматизуючи певні процеси, оптимізує ресурси та співпрацю країн. Вона також підкреслила, що суспільству потрібно досягти певного потенціалу цифрового здоров’я, включаючи загальну модель таких даних, взаємодію баз даних та узгодженість з конфіденційністю та етичними аспектами.

На другому пленарному засіданні спікери дискутували на тему «Створення цифрової системи охорони здоров’я». Експерти визначили, що протягом наступних 20 років 90% фахівців охорони здоров’я повинні опанувати навички роботи з новітніми цифровими технологіями, щоб мати можливість працювати в трансформованому середовищі керованих даних в охороні здоров’я.

Сюзанна Шрандт (Suzanne Schrandt) під час виступу підкреслила, що цифрова інформація без людського супроводу може обумовити формування помилкових висновків, а також вказала, що цифрова система охорони здоров’я ніколи не зможе замінити взаємодію між людьми. Охорона здоров’я, що базується на цінностях, полягає в переході від «оплати за таблетки» до «оплати за збереження здоров’я пацієнтів».

Томас Сендеровіц (Thomas Senderovitz) у ході дискусії підкреслив важливість встановлення більшого регуляторного нагляду за цифровою системою охорони здоров’я, зокрема звернув увагу на етичні аспекти збору та збереження даних про пацієнтів.

«Великі дані в системі охорони здоров’я — безкоштовні можливості для дослідження та навчання» — тема третього пленарного засідання. Модератором сесії була Дорте Джирд-Хансен (Dorte Gyrd-Hansen), директор Данського центру економіки здоров’я DaCHE, професор економіки охорони здоров’я кафедри громадського здоров’я Університету Південної Данії та Університету Тромсе, Оденсе. У дискусії взяли участь Лаура Хатфілд (Laura Hatfield), доцент кафедри політики охорони здоров’я (біостатистики) Гарвардської медичної школи, Бостон, США; Джеремі Рассен (Jeremy Rassen), співзасновник та головний науковий співробітник компанії Aetion Inc., Нью Йорк, США; Міхал Розен-Зві (Michal Rosen-Zvi), співробітниця IBM Research, візитор-професор медичного факультету Єврейського університету, Єрусалим, Ізраїль.

Учасники акцентували, що великі обсяги та різноманітність інформації в сучасному світі вимагають інноваційних форм її обробки для обґрунтованого прийняття рішень, тому програми аналізу даних для прогнозування, оцінки здоров’я населення та вимірювання його якості швидко прогресують. Постійне визначення показників здоров’я на рівні пацієнта може підвищити персоналізацію медицини та загальну ефективність лікування. Великі масиви даних також можуть виявитися корисним інструментом для доповнення клінічних досліджень реальною інформацією. Можливості інформатизації є надзвичайно значними, як і виклики, що виникають під час її застосування. Метою цього пленарного засідання було оцінити зміни, що відбуваються в інформаційному просторі системи охорони здоров’я, та навести приклади використання експертами сучасних інструментів роботи з великими масивами даних, які застосовуються не лише для проведення досліджень, але й сприяють навчанню на рівні системи охорони здоров’я в цілому.

Таким чином, учасники Українського відділу ISPOR під час 24-го Європейського конгресу взяли участь у пленарних сесіях, тематичних засіданнях з HTA та представили 18 стендових доповідей про результати фармакоекономічних досліджень лікарських засобів, у тому числі з наночастинками, для лікування оніхомікозу, результати оцінки фармацевтичної обізнаності провізорів з реімбурсації ліків у програмі «Доступні ліки», розвиток освітніх технологій з фармакоекономіки та НТА для провізорів, впровад­ження НТА в Україні.

3 листопада 2019 р. Ореста Піняжко, на запрошення cпеціалізованої ради ISPOR з НТА взяла участь в Європейському круглому столі з НТА, який є міжнародною платформою для обговорення нових можливостей та викликів у сфері використання НТА, менеджменту медичних технологій і промоції міжнародної співпраці. Учасниками круглого столу були представники європейських організацій з НТА та провідні світові експерти. Організатори та спікери презентували ключові напрямки застосування НТА для оцінки медичних виробів та оцінювання нової генної терапії, витрати на фінансування якої стають викликом для платників у системах охорони здоров’я у розвинених країнах світу.

На засіданні Консорціуму країн Центральної та Східної Європи ISPOR (CEE Consortium) О. Піняжко представила доповідь на тему «Аналіз освітніх технологій з фармакоекономіки та НТА у краї­нах Центральної та Східної Європи» на основі проведеного опитування серед членів Консорціу­му за допомогою SurveyMonkey app. Дослідження було проведено за ініціативи професора О. Заліської спільно з викладачами ЛНМУ (доцент О. Ващенко) для визначення тенденцій навчальних технологій: програм, тренінгів з НТА та Health economics and outcomes research (НЕОR) у країнах Центральної та Східної Європи.

Під час конгресу директор ISPOR СЕО Ненсі Берг (Nancy Berg) висловила подяку О. Заліській, засновнику Українського відділу ISPOR, «за внесок у розвиток навчально-освітніх трендів з фармакоекономіки та НЕОR», за постійну і системну діяльність щодо розвитку освітніх технологій як в Україні, так і у світі.

Європейський конгрес ISPOR 2019 у Копенгагені запам’ятався численними дискусіями, зустрічами та спілкуванням з колегами з провідних країн світу.

О. Заліська, О. Піняжко, Н. Максимович, О. Ващенко,
О. Брездень, М. Лелека, А. Машейко, В. Середюк

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!