Законодавчі ініціативи та сервіси

Завершуємо цикл публікацій, присвячений перебігу подій на «Аптечному саміті–2019». У ході третьої сесії саміту були розглянуті ключові законодавчі ініціативи, обговорено питання впровадження паралельного імпорту та досвід його впровадження в Польщі, а також представлені сервіси, які спрямовані допомогти в діяльності учасників фармацевтичного ринку.

ЗАКОНОДАВЧИЙ ПЕЙЗАЖ

Про законодавчі зміни, які очікують на фармринок, розповів Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий Альянс».

27 листопада 2019 р. Кабінет Міністрів України затвердив програму медичних гарантій. Виходячи із структури законодавства, з 1 січня 2020 р. продовжується фінансування з держбюджету медичних послуг для надання первинної медичної допомоги та програми «Доступні ліки», а з 1 квітня 2020 р. безкоштовно надаватиметься медична допомога за програмою медичних гарантій, у тому числі вторинної, третинної та екстреної медичної допомоги. У бюджеті на 2020 р. на реалізацію програми медичних гарантій передбачено 72 млрд грн, у тому числі 3,3 млрд грн на реімбурсацію препаратів у рамках програми «Доступні ліки» та інсулінів.

У 2020 р. адміністрування реімбурсації інсулінів переходить до Національної служби здоров’я України (НСЗУ). При цьому доповідач звернув увагу, що механізми реферування та відшкодування для програми «Доступні ліки» та препаратів інсуліну суттєво відрізняються, отже МОЗ та НСЗУ необхідно опрацювати та запропонувати уніфіковане рішення для поєднання цих програм.

Варто звернути увагу на законопроєкт № 2162-д, яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про лікарські засоби». Даним законопроєктом пропонується закріпити на рівні закону дотримання вимог належної аптечної практики, а також вводиться поняття «фармацевтична допомога».

Також 28 листопада 2019 р. набув чинності закон, яким вносяться зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів.

Ще одним законодавчим нововведенням є скасування заборони порівняльної реклами лікарських засобів, тобто тепер дозволяється порівнювати одну або кілька істотних, порівнянних і репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару.

Щодо законопроєкту № 2089, яким пропонується впровадження паралельного імпорту лікарських засобів, доповідач зазначив, що в разі його прийняття в такому вигляді в аптеках зможуть продаватися лікарські засоби в іноземних упаковках. Одним із ключових питань до законопроєкту є державний контроль якості та фармаконагляд. Наразі Комітетом Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування цей законопроєкт не рекомендовано для винесення на розгляд Верховної Ради та направлено на доопрацювання.

Також у Парламенті зареєстровано законопроєкт щодо дерегуляції у сфері охорони здоров’я, який може бути прийнятий найближчим часом. Одним із ключових положень законопроєкту є впровадження «положення Болар», яким надається можливість зареєструвати генеричний препарат до закінчення терміну дії патенту на оригінальний лікарський засіб і вивести його на ринок наступного дня після закінчення терміну дії цього патенту.

 

ПАРАЛЕЛЬНИЙ ІМПОРТ

Останнім часом однією з найбільш актуальних тем для обговорення є законодавча ініціатива щодо впровадження паралельного імпорту лікарських засобів, який, на думку авторів, сприятиме зниженню цін на них.

Про досвід республіки Польща з цього питання розповів Гжегож Орновські, експерт фармацевтичного ринку.

Передумовою впровадження паралельного імпорту в країнах ЄС стала значна різниця цін на препарати в різних країнах.

У Польщі для того щоб підприємство могло паралельно імпортувати, необхідно отримати ліцензію на імпорт та ліцензії на виробництво, адже слід переупакувати лікарський засіб. Перед розміщенням на ринку в Польщі паралельно імпортовані продукти мають бути упаковані в марковану польською мовою упаковку, до якої додається буклет польською мовою. При цьому при перепакуванні паралельний імпортер повинен виконати ряд вимог щодо упаковки лікарських засобів. Окрім того, перед початком продажу паралельно імпортованої продукції на ринку Польщі необхідно повідомити про це головного фармацевтичного інспектора, президента управління реєстрації лікарських засобів та власника реєстраційного посвідчення препарату, що має дозвіл на маркетинг на території Республіки Польща.

«Отже, паралельний імпорт — досить складний та комплексний процес. Наразі обсяг паралельного імпорту в Польщі становить близько 1,5% ринку, тому не може призвести до суттєвого зниження цін на всі лікарські засоби. Таке зниження торкається лише окремих категорій лікарських засобів», — зазначив експерт.

Тобто відкриття кордонів для завезення лікарських засобів з інших країн не дасть позитивного результату, оскільки дуже складно знайти постійного постачальника препаратів за відповідними цінами.

Учасники саміту визначили більше негативних, ніж позитивних факторів впровадження такої ініціативи та дійшли згоди, що наразі такі зміни є не на часі й потребують детального обговорення та врегулювання.

2D-КОДУВАННЯ

Марина Бучма, співголова комітету з охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, директор зі зв’язків з державними органами компанії «Тева Україна», розповіла про серіалізацію лікарських засобів та механізм роботи системи верифікації в Європі та перспективи їх впровадження в Україні.

У 2011 р. прийнята директива щодо фальсифікованих ліків, у якій йдеться про механізми запобігання фальсифікації. У 2016 р. до неї були внесені певні зміни, а запрацювала вона фактично з лютого 2019 р.

У Директиві зазначено, що повинен бути створений орган, який відповідатиме за серіалізацію та верифікацію. І бізнес взяв цю відповідальність на себе. Профільні асоціації об’єдналися та створили Європейську медичну верифікаційну організацію (EMVO), також у країнах ЄС створені національні медичні верифікаційні організації (NMVO).

Власник реєстраційного посвідчення відповідає за серіалізацію, наносячи код (унікальний ідентифікатор) та забезпечуючи захист від відкриття. Оптовим дистриб’ютором та в точці відпуску проводиться верифікація. А державний орган здійснює лише нагляд за цією системою. При цьому верифікація лікарських засобів проводиться на кожному етапі ланцюга постачання.

Наразі в Україні впроваджується пілотний проєкт з 2D-кодування лікарських засобів. Перелік лікарських засобів та учасників пілоту затверджено наказом МОЗ від 11 жовтня 2019 р. № 2071 та налічує 12 учасників. При цьому спікер відзначила, що експерти проєкту SAFEMed провели аналіз перспектив впровадження серіалізації та верифікації в Україні та надали відповідні рекомендації, зокрема наголошено на комплексному та прозорому підході до розроблення та впровадження системи, гармонізації вимог до серіалізації та структури системи верифікації з вимогами в ЄС, дослідженні можливості спів­праці з компанією з інформаційних технологій, що вже має досвід роботи із системою ЄС та активній інформаційній кампанії та комунікації з пацієнтами. Також визначені ключові відмінності системи ЄС та України. Тому необхідно доопрацювати порядок впровадження пілотного проєкту та налагодити контакт з EMVO та NMVO щодо перейняття їх досвіду.

СЕРВІСИ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Олександр Соколенко, старший менеджер проєктів Apple Consulting, розповів про те, як правильно управляти товарними залишками в аптечній мережі задля вивільнення обігових коштів.

«Усі аптеки щасливі по-різному, а нещасні однаково», — підкреслив доповідач. Спікер виділив ряд типових проблем аптечних мереж, які значно впливають на дохідність. Зокрема, мова йде про дефектуру, наявність низько­обігових товарів, незадоволення покупців, низьку ефективність маркетингової активності, наявність конкурентів, зниження націнки, зменшення кількості чеків тощо. При цьому аптеки часто намагаються вирішувати кожну проб­лему окремо, а не знайти причини їх виникнення. Важливо розуміти, що проблеми не існують окремо, а між ними є певний причинно-наслідковий зв’язок, тому для їх вирішення необхідний комплексний підхід. Найбільший парадокс галузі в тому, що аптеки мають одну з найрозвиненіших та швидких систем поповнення — до декількох разів на день. І ця політика, разом із практикою маркетингових платежів від виробників та замовлення кожного дня не усього того, що було продано напередодні, створює наявність в аптеках купи надлишкових неконтрольованих запасів товару. Отже, аптеки постійно попов­нюють асортимент не завжди тими товарами, які наразі необхідні покупцеві. Вгадати попит неможливо, а ось швидко реагувати на нього необхідно.

Тож необхідно правильно розподіляти товарні залишки та управляти асортиментом залежно від розташування аптеки та трафіку. «Треба підлаштовувати полицю під трафік, а не навпаки», — підкреслив О. Соколенко. Він розповів про механіку управління товарів «голова — тулуб — хвіст», яка дозволяє зрозуміти, які товари генерують найбільшу кількість прибутку (голова). Відповідно до цієї механіки важливо не поповнювати запаси товарів-хвостів (які мають задовгу обіговість). Замість товарів-хвостів у категорію обережно вводяться та тестуються новинки. При цьому варто розуміти, що половина новинок стають хвостами, і вкрай важливо синхронізувати процес, щоб швидкість оновлення асортименту не перевищувала швидкість виведення товарів-хвостів. Цей механізм дає розуміння, у які категорії необхідно втручатися, а в які — не варто.

Альона Чібішева, начальник управління трейд-маркетингу департаменту просування компанії «МДМ», повідомила про інструменти для ефективної взаємодії аптечних мереж і виробників. Для успішної взаємодії слід знати, звідки фармацевти отримують інформацію, яка інформація їм реально необхідна та на що опирається фармацевт при рекомендації препаратів пацієнтам. Сьогодні в епоху цифрових технологій більше 85% фармацевтів отримують інформацію через канал віддаленої комунікації та вважають його найбільш зручним.

Для рекомендації препарату фармацевти найчастіше опираються на інформацію щодо переваг препарату та його унікальних властивостей, показань та протипоказань до застосування, а також інформації про схеми застосування. Також важливими є відомості про взаємодію з іншими лікарськими засобами, результати клінічних досліджень та дані пацієнта, якому препарат рекомендуватиметься.

Серед факторів, які визначають частоту рекомендацій препарату, фармацевти виділяють оптимальне співвідношення ціни та якості, високий профіль безпеки та ринковий статус (перевага надається оригінальним лікарським засобам). Також суттєвий вплив мають зручність прийому/застосування, репутація виробника та наявність доказової бази.

Онлайн-сервіси є найбільш ефективними каналами комунікації, зокрема, досить ефективними є онлайн-платформи для навчання персоналу. Такі програми сприяють збільшенню обсягів продажу та задовольняють інші очікування як аптечної мережі, так і виробника. Платформа налаштовується під кожну конкретну задачу. При цьому механіка проєктів з онлайн-навчання проста, зрозуміла співробітникам аптек і враховує їх потреби. Автоматизована система дозволяє також відслідковувати в режимі реального часу статус за результатами навчання.

Надія Мишко, керівник проєкту «JOB Morion» (сайт пошуку роботи у сфері медицини та фармації), представила доповідь «Кадровий акорд. Ринок кандидата — як повернути ситуацію на свою користь». Сьогодні на ринку праці існує тенденція до зростання кадрового голоду та нестачі кадрів. За оцінками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства нестача кадрів у сфері охорони здоров’я на сьогодні становить близько 13,8 тис. осіб, а за прогнозами на 2022 р. цей показник сягне 17,7 тис. Одними з причин нестачі кадрів є зменшення кількості населення України внаслідок природного зменшення та трудової міграції. Як приклад, у Польщі працює близько 1,5 млн українців, або 4% загальної кількості населення. Чехія збільшила квоту на дозволи з працевлаштування українців, а в Німеччині схвалено закон, який полегшує працевлаштування іноземців без вищої освіти, який набуває чинності з 1 березня 2020 р. При цьому працівники з дипломом уже зараз можуть знаходитися на території країни до 6 міс з метою пошуку роботи.

«У 2019 р. ключовими тенденціями ринку праці в Україні є зниження лояльності до роботодавця, зниження залученості, зростання зарплатних очікувань, схильність до тимчасової роботи та, як наслідок, підвищення плину кадрів у цілому», — відзначила доповідач. Іншою стороною є компанії, які намагаються знайти ідеального кандидата, який мав би лише позитивні для роботи якості, на жаль, знайти таких кандидатів вкрай важко, а тому спікер рекомендувала поступатися в деяких вимогах.

При пошуку роботи кандидати звертають увагу переважно на рівень заробітної плати, місце та графік роботи, умови праці та ім’я компанії.

Компаніям для пошуку працівників необхідно діяти рішуче з першого дня розміщення вакансії на сайті та розсилати інформацію про неї потенційним кандидатам. Сьогодні найбільш ефективним каналом комунікації є месенджери. Варто також використовувати мобільність кандидатів, пропонуючи релокейт, що значно збільшить кількість кандидатів. Також важливо окреслити перспективи розвитку здобувача вакансії. Окрім того, слід звикнути до того, що короткострокові відносини — це норма, і є можливість залучати таких кандидатів під конкретні проєкти.

На завершення Н. Мишко надала рекомендації компаніям, яких заходів необхідно вжити задля підвищення привабливості відкритій вакансії.

Підбиваючи підсумки, слід зауважити, що в ході саміту обговорено багато питань та викликів для фармацевтичного ринку. При цьому учасники форуму дійшли згоди, що оператори ринку зможуть пристосуватися до будь-яких змін.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті