Облік праці в електронній формі — Уряд подав відповідний законопроєкт

27 грудня 2019 р. у Верхов­ній Раді України зареєстровано проєкт Закону України № 2686 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», ініціатором подання зазначено Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука.

У пояснювальній записці, підписаній міністром соціальної політики Юлією Соколовською, вказано, що документ розроблено Пенсійним фондом України з урахуванням принципів державної політики цифрового розвитку. Мета подання — запровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, тобто скасування обов’язку ведення трудової книжки у паперовій формі.

Нагадаємо, що про розробку зазначеного проєкту стало відомо у жовтні 2019 р., коли міністр Уряду Дмитро Дубілет анонсував початок спільної роботи членів Уряду з метою відмови від трудових книжок. Відповідно, поданим проєктом акта пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та деяких інших чинних законодавчих актів щодо запровадження ведення трудових книжок в елект­ронній формі у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Стаття 48 кодексу (Трудові книжки) запропонована в абсолютно новій редакції та встановлюватиме, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб у порядку, визначеному Законом України від 28 грудня 2014 р. № 77-VІІІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Отже, в разі прийняття законопроєкту роботодавці будуть звільнені від необхідності ведення паперових трудових книжок, однак їх подання (у разі наявності) при праце­влаштуванні разом з іншими визначеними законом документами все ще передбачене відповідним положенням проєкту акта. При звільненні роботодавець видаватиме працівнику копію наказу про звільнення, а в разі затримки з вини роботодавця чи уповноваженого ним органу працівники матимуть право на відшкодування у розмірі середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, при цьому обов’язку повернення трудової книжки працівнику чи відповідальності за затримку її видачі новими нормами не встановлено.

Страховий стаж за періоди, за які дані не були внесені до Державного реєстру, обчислюватиметься у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, а за періоди, за які дані внесені в реєстр, — за новими правилами. При внесенні до реєстру інформації про особу вперше, передбачено проведення її ідентифікації з обов’язковим підтвердженням відповідності реєстраційного номеру облікової картки платника податків даним реєстру або паспортних даних. На кожного застрахованого громадянина заводитиметься електронна облікова картка, до якої включатимуть:

1. Так звану умовно-постійну частину картки (унікальний номер облікової картки, номер посвідчення, ПІБ, стать, адресу, відцифровані зразки підпису та обличчя тощо).

2. Частину картки, що відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.

3. Частину картки, що відображає особливості статусу особи (пільговий статус, відомості про інвалідність, інформація про судимість та інша інформація, необхідна для обчислення та призначення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування).

4. Частину картки, що відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування включно з видом страхової виплати, видом соціальної пільги та соціальної виплати.

5. Частину картки, що відображає загальний страховий стаж особи (у тому числі набутий за період до 01.01.2004 р.).

Персоніфіковані відомості, які будуть включені до електронної облікової картки, зберігатимуться протягом усього життя особи, а після її смерті — протягом 75 років. У зв’язку з вищезазначеним законопроєкт № 2686 також передбачає інші зміни та норми, які мають врегулювати механізм накопичення, обробки та використання інформації, необхідної для підтвердження наявного стажу роботи, призначення пенсій тощо, а також доступу до цієї інформації як осіб, якої вона стосується, так і третіх осіб.

Наразі законопроєкт знаходиться на розгляді комітетів Парламенту, головним з опрацювання визначено Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!