Михайло Радуцький повідомив представникам делегації про пріоритетні завдання Комітету Верховної Ради України IX скликання:
- розширення доступу громадян до системи охорони здоров’я;
- розвиток успіхів та усунення недоліків медичної реформи;
- підвищення якості медичних послуг та медикаментів;
- забезпечення раціонального використання коштів у системі охорони здоров’я;
- активне використання концесії у сфері охорони здоров’я як перспективної та ефективної форми державно-приватного партнерства;
- створення сприятливих умов для здорової конкуренції в галузі охорони здоров’я.
Він зазначив, що з 1 квітня 2020 р. заклади охорони здоров’я почнуть отримувати кошти за надані послуги. На сьогодні також скасовано дискримінаційні для державних та комунальних закладів охорони здоров’я обмеження щодо можливості надання платних послуг в обсязі більше 20% усіх послуг, що ними надаються. Це будуть додаткові кошти, які заклади охорони здоров’я зможуть використовувати на оновлення матеріально-технічної бази.
Окрім цього, в першому читанні прийнято проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я» (реєстр. № 2538), який спрямований на створення дієвої національної системи державних закупівель у галузі охорони здоров’я на заміну закупівель, що наразі проводяться через спеціалізовані організації.
Законопроєктом пропонується, щоб закупівлі через національного закупівельника відбувалися за допомогою електронної системи «ProZorro», що дозволить здешевити їх як для комунальних лікарень шляхом об’єднання замовлень та надання послуг, так і для національного закупівельного агентства.
«Ми запрошуємо зарубіжних виробників для укладання прямих договорів з цією агенцією без посередників, що дасть нам можливість заощадити кошти, а зарубіжним виробникам дасть можливість працювати напряму, без ризиків корупції та ризиків, що на ринок потраплятимуть недобросовісні виконавці», — зауважив очільник Комітету.
Також він повідомив, що в найближчій перспективі у сфері охорони здоров’я планується запровадити:
- справедливу форму та підвищення оплати праці медичного персоналу;
- лікарське самоврядування та страхування професійної відповідальності лікарів;
- жорсткий контроль якості ліків та боротьбу з фальсифікатом, зокрема шляхом введення QR-кодування упаковок лікарських засобів.
М. Радуцький звернув увагу на те, що наразі закінчується погодження нової редакції Закону України «Про лікарські засоби» з Європейською комісією з метою імплементації норм європейського законодавства в українське. Завдяки цьому для зарубіжних компаній норми українського законодавства будуть зрозумілими, адже вони не відрізнятимуться від європейських.
«Ми будемо вдячні Королівству Нідерландів та нідерландському бізнесу, якщо допоможете нам експертними думками чи експертами для вдосконалення законодавства, щоб національне законодавство не відрізнялося від європейського», — зазначив посадовець.
Стосовно сфери трансплантації анатомічних матеріалів людини. М. Радуцький повідомив, що Парламент ухвалив зміни, які удосконалили порядок та умови організації трансплантації. Завдяки цьому у Волинській обл. в м. Ковель за перший місяць 2020 р. зроблено вже 2 пересадки серця. Наразі Національною службою здоров’я України (НСЗУ) спільно з МОЗ розроблено тарифи на трансплантацію.
Дмитро Коваль, заступник міністра охорони здоров’я України, додав, що до кінця 2019 р. вдалося встигнути розробити та внести зміни до законодавства, продовжити дію пілотного проєкту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів на 2020 р., розширити перелік медичних закладів, які можуть здійснювати трансплантацію з 2 до 12.
Також вдалося розробити та затвердити такі тарифи на трансплантацію, які б задовольняли медичні заклади. Залежно від того, яку трансплантацію медичні заклади проводять, вони отримуватимуть від 300 тис. грн до 1 млн 300 тис. грн. Уже укладено договори з 10 центрами трансплантації. При цьому посадовець відмітив, що з 12 закладів 2 з незрозумілих причин відмовилися від укладання таких договорів. Закладам, які підписали договори, вже перераховано кошти в якості попередньої оплати, це дасть можливість зробити більше 100 трансплантацій у цьому році.
Йоганнес де Мол, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні, повідомив, що до складу делегації входять 15 представників компаній, які представляють різноманітні галузі у сфері охорони здоров’я, такі як IT-технології, телемедицина, архітектура медичної системи, медична освіта та ін. Він зазначив, що 11 лютого також відбулася зустріч делегації з міністром охорони здоров’я України, під час якої учасники ознайомилися зі станом справ у галузі охорони здоров’я України і були вражені широким спектром питань, які планується вирішити.
Він підкреслив, що ця зустріч є не першим візитом голландської делегації до України, а співпраця між державами відбувається вже протягом 2,5 років. Вона розпочалася з маркетингового дослідження сфери охорони здоров’я України.
«Ми вдячні за інтерес української сторони до тих пропозицій, які має голландська сторона у сфері охорони здоров’я. Наприклад, схеми страхування здоров’я, які ми розробили. Однак ми також приїхали, щоб вчитися у вас. Тому що ми знаємо, що ви починаєте впроваджувати якусь систему пізніше, то можете бути набагато успішнішими і стан речей у цій галузі буде кращим, ніж у нас. Наприклад, так відбувається з вашою системою eHealth. Метою нашого візиту є налагодження співпраці, як на рівні міністерства, бізнесів, так і на рівні в поширенні та обміну знань між експертними інституціями», — зазначив Й. де Мол.
Гвідо Данен, голова нідерландської делегації та представник Agency Task Force Health Сare, повідомив, що дана фундація представляє близько 130 компаній, як зі сфери охорони здоров’я, так і неурядові організації та різноманітні інституції, постачальників фармацевтичної продукції. Під час таких візитів фундація намагається знайти закордонних партнерів, з якими можна обмінятися певними знаннями та досвідом.
«Нашою основною метою цього візиту є знаходження тих партнерів, з якими ми можемо ділитися своїми знаннями та набутками, а також знаходити спільні пріоритетні напрямки розвитку для того, щоб вирішувати проблеми, які в нас виникають», — додав Г. Данен.
Микола Поворозник, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, зазначив, що у м. Київ є достатньо налагодженою співпраця з підприємствами Королівства Нідерландів, а оскільки на сьогодні лікарні міста автономізуються, то міська адміністрація розглядає будь-які види співробітництва, як на первинній, так і на інших ланках медицини.
Олександр Бондаренко, голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації, повідомив, що Дніпропетровська обл. найбільша в країні і сучасна її інфраструктура налічує близько 200 державних закладів. Тому адміністрація шукає зовнішні інвестиції та зовнішніх партнерів у галузі новітніх технологій і осучаснення закладів охорони здоров’я.
«У рамках реформування системи охорони здоров’я ми наразі складаємо перелік медичних закладів, які ми готові будемо надавати вже в цьому році в концесію. Ми вбачаємо, що якраз реформа системи охорони здоров’я відкриє ворота для міжнародних партнерів для успішного розвитку приватного медичного сервісу в Україні та приватних технологічних компаній» — зауважив О. Бондаренко.
Тому з метою подальшої співпраці він запросив членів делегації відвідати Дніпропетровську обл.
Оксана Мовчан, в.о. голови НСЗУ, підкреслила, що відомство забезпечує співпрацю між різними ланками галузі охорони здоров’я України, зокрема Урядом, МОЗ, місцевими органами влади та іншими учасниками, задіяними у сфері охорони здоров’я. Також одна з функцій НСЗУ — бути надійним партнером для пацієнтів, а також надавати допомогу, яка необхідна інвесторам у співпраці з МОЗ та іншими учасниками ринку.
Арсен Жумаділов, генеральний директор ДП «Медичні закупівлі», нагадав, що з 2016 р. Україна для закупівлі ліків почала користуватися послугами спеціалізованих міжнародних закупівельних агенцій (ЮНІСЕФ, Crown Agents, ПРООН). За цей час в Україні з’явилася електронна система закупівель «ProZorro», яка показала себе успішною, зокрема в боротьбі з корупцією.
Це стало однією з причин створення ДП «Медичні закупівлі», яке має стати ефективним, прозорим інструментом закупівлі ліків. І в 2020 р. закупівлю певної частини ліків за державними програмами централізованих закупівель здійснюватиме ДП «Медичні закупівлі України», а інші відбуватимуться через спеціалізовані організації.
А. Жумаділов запевнив, що у колективу підприємства нульова толерантність до корупції і він свідомо підходить до завдання відповідати найвищим стандартам антикорупції, запобігання конфлікту інтересів та дотримання морально-етичних принципів ведення господарської діяльності, щоб повернути довіру суспільства до державних органів. Тому він запросив компанії з Королівства Нідерландів працювати на українському ринку та не боятися корупції.
Роман Ісаєнко, голова Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, нагадав, що в 1995 р. Королівство Нідерландів було однією з країн, які заснували Систему співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S) і Україна перша і єдина з країн пост-радянського простору стала членом PIC/S. У рамках цього співробітництва Україною в минулому році було визнано 13 сертифікатів якості нідерландських фармацевтичних виробників. З початку року в Україну завезено 913 серій лікарських засобів нідерландських виробників, це близько 59 найменувань. Проте це лише 1% від усього імпорту, який надходить в Україну. Тому спікер зауважив, що слід нарощувати співпрацю щодо імпорту лікарських засобів з Королівства Нідерландів.
Світлана Чепіга, заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації, зауважила, що наразі в пріоритеті керівництва області впровадження медичної реформи і регіон зацікавлений в інвестиціях. Тому для цього на рівні обласної державної адміністрації створюються всі необхідні умови для привабливого інвестиційного клімату.
«Ми відкриті для комунікації та співпраці. Готові супроводжувати та консультувати інвесторів. Зараз ми зацікавлені в будівництві перинатального центру, центру кардіохірургії, південного центру променевої терапії. Завдяки унікальним природним ресурсам є можливість використовувати водо- та грязелікування, тому ми зацікавлені в розвитку медичного туризму», — зазначила посадовець.
Також вона додала, що наразі в області активно впроваджується телемедицина і відпрацьовуються кілька локальних проєктів, таких як мобільні та діагностичні комплекси. Тому з метою подальшої співпраці С. Чепіга запросила делегацію відвідати регіон і висловила сподівання на майбутнє партнерство.
На запитання делегації стосовно того, що потрібно зробити для входження на ринок зі створення центрів охорони психічного здоров’я Д. Коваль відповів, що ментальне здоров’я є важливою складовою надання медичної допомоги громадянам будь-якої країни. Ця проблема є актуальною і для України, яка зіткнулася з військовою агресією Російської Федерації. І ментальне здоров’я є дієвою складовою реабілітації при багатьох захворюваннях. Незважаючи на те, що зараз впроваджуються методи лікування, які ґрунтуються на засадах доказової медицини, у сфері ментального здоров’я також будуть впроваджуватися й інші методи лікування. Тому зараз МОЗ разом з НСЗУ та іншими структурами має створити необхідні умови для того, щоб лікування пацієнтів відбувалося максимально ефективно та якісно, а також було доступним.
Учасники заходу висловили сподівання на те, що з цієї зустрічі народиться цікава співпраця України та Королівства Нідерландів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим