Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів»

03 Березня 2020 5:30 Поділитися

Проєкт

розроблено ООРММПУ

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законів України:

  1. У Законі України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 30, ст. 379; Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41–42, ст. 2024):

1) у частині другій статті 1 після слів «непридатний харчовий продукт» доповнити словами «, «небезпечний харчовий продукт», «неправильно маркований харчовий продукт»»;

2) у частині восьмій статті 8 після слова «непридатного» доповнити словами «, небезпечного або неправильно маркованого».

  1. У Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345; 1997 р., № 45, ст. 286; 2000 р., № 30, ст. 240; 2002 р., № 26, ст. 175; 2002 р., № 50, ст. 365; 2003 р., № 33-34, ст. 267; 2005 р., № 4, ст. 91; 2009 р., № 18, ст. 246; 2013 р., № 18, ст. 166; 2014 р., № 4, ст. 61; 2014 р., № 8, ст. 89; 2015 р., № 7-8, ст.55; 2017 р., № 4, ст. 42; 2017 р., № 25, ст. 289; 2018 р., № 17, ст. 151; 2018 р., № 49, ст. 399; 2019 р., № 7, ст. 41):

1) абзац двадцятий статті 1 викласти в такій редакції:

«повний технологічний цикл виробництва — сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), які повинні бути акредитовані тільки у випадках, коли вони подають компетентному органу заяву на отримання статусу уповноважених лабораторій відповідно до вимог Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»;

2) частину третю статті 8 виключити;

3) у статті 11:

у частині першій:

в абзаці першому слова «частині другій» замінити словами «частинах другій та третій»;

абзац десятий викласти в такій редакції:

«вміст цукру;»;

абзац одинадцятий виключити;

в абзаці тринадцятому слова «та номер ліцензії на виробництво» виключити;

в абзаці чотирнадцятому слова «частині другій» замінити словами «частинах другій та третій», слова «виключно у передбачену діючими стандартами» замінити словами «у виготовлені із матеріалів, дозволених до контакту з харчовими продуктами»;

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Маркування виноробної продукції, яка реалізується в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Маркування виноробної продукції, яка реалізується в Україні, має містити таку обов’язкову інформацію:

назва держави;

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за надання інформації про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв — найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);

знак для товарів і послуг;

назва продукції;

місткість посуду;

вміст спирту (% об.);

вміст цукру (крім сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку) (% мас.);

наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні).

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб’єкта господарювання.

Термін витримки для марочних вин та позначення «Марочне», вік коньячних спиртів для марочних коньяків і коньяків спеціальних назв наводяться на кольєретці.

На пляшках з колекційними винами та коньяками наклеюються додаткові ярлики із зазначенням «Колекційне (колекційний), додатково витримане (витриманий) в колекції _________ років».

На шийку пляшки з колекційним вином наклеюється кольєретка із зазначенням року врожаю винограду, з якого виготовлено вино.

На пляшки з усіма видами виноробної продукції можуть наклеюватися контретикетки, які містять додаткову інформацію про напої.

Розлив виноробної продукції здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше. Розлив вин сухих і з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних ординарних і марочних здійснюється також у тару (посуд) місткістю від 50 до 600 л, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, і у такому випадку передбачені цією статтею вимоги щодо маркування виноробної продукції не застосовуються.

Продукція, призначена для експорту, розливається у тару та маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Маркування пива, а також сидру і перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додавання спирту), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Маркування пива, а також сидру і перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додавання спирту), які реалізуються в Україні, має містити таку інформацію:

назва напою;

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв — найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв’язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв’язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);

знак для товарів і послуг (за наявності);

вміст спирту (% об.);

кількість напою в установлених одиницях вимірювання відповідно до законодавства про метрологію та метрологічну діяльність;

штриховий код;

мінімальний термін придатності або дата «вжити до»;

дата виробництва може бути зазначена добровільно».

  1. У Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 19, ст. 98; 2014 р., № 41–42, ст. 2024; 2017 р., № 31, ст. 343; 2018 р., № 10, ст. 53; 2019 р., № 7, ст. 41; № 421-ІХ від 20.12.2019):

1) у статті 1:

у частині першій:

пункт 14 викласти в такій редакції:

«14) вода питна — вода, яка відповідає вимогам, що встановлені законодавством України до води, призначеної для споживання людиною. Вода питна є харчовим продуктом»;

доповнити пунктом 28 такого змісту:

«28) заявник — центральний орган виконавчої влади, оператор ринку харчових продуктів, об’єднання операторів ринку, уповноважена оператором ринку особа, яка подала заяву з метою здійснення державної реєстрації об’єкта санітарних заходів або внесення змін у відомості про державну реєстрацію цього об’єкта, або скасування державної реєстрації»;

після пункту 34 доповнити новим пунктом 341 такого змісту:

«341) локальний виробник — оператор ринку, який є фізичною особою або сімейним фермерським господарством без статусу юридичної особи, що виробляє харчові продукти тваринного походження або композитні харчові продукти із власновироблених основних інгредієнтів та реалізує їх самостійно або через членів сім’ї кінцевому споживачу у радіусі до 50 км від місця виробництва продукції та до 80 км для гірських районів, має не більше ніж п’ять осіб робочого персоналу»;

пункт 39 викласти в такій редакції:

«39) методичні настанови — документ рекомендаційного характеру, що містить настанови щодо виконання загальних гігієнічних вимог, а також інших вимог, що визначені законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, розроблені об’єднаннями операторів ринку та погоджені відповідним органом державної влади»;

у пункті 48 слово «мікробних» замінити словом «біологічних»;

пункт 49 викласти в такій редакції:

«49) новітній харчовий продукт — харчовий продукт, який не перебував в обігу в Україні станом на 1 січня 2020 року, та має одну або декілька з наступних ознак:

харчовий продукт, що має нову або навмисно модифіковану молекулярну структуру;

харчовий продукт, що складається або виділений або вироблений з мікроорганізмів, грибів або водоростей;

харчовий продукт, що складається або виділений або вироблений з матеріалу мінерального походження;

харчовий продукт, що складається або виділений або вироблений з рослин або їх частин, за винятком випадків, коли харчовий продукт має історію безпечного споживання на території України, та складається або виділений або вироблений з рослини або сорту рослини того ж виду, які отримані шляхом застосування:

а) традиційних методів вирощування рослин, що використовувалися для виробництва харчових продуктів на території України станом на дату набуття чинності цим Законом;

б) нетрадиційних методів вирощування рослин, що не застосовувалися для виробництва харчових продуктів на території України станом на дату набуття чинності цим Законом, і які не можуть призвести до значних змін у складі або структурі харчових продуктів, вплинути на їх поживну цінність, метаболізм або рівень вмісту небажаних речовин;

харчовий продукт, що складається або виділений або вироблений з тварин або їх частин, за винятком харчових продуктів, що отримані з тварин, розведених традиційними методами, які застосовувалася для виробництва харчових продуктів на території України станом на дату набуття чинності цим Законом, та мають історію безпечного харчового споживання в Україні;

харчовий продукт, що складається або виділений або вироблений з культури клітин або культури тканин, отриманих з тварин, рослин, мікроорганізмів грибів або водоростей;

харчовий продукт, вироблений шляхом застосування виробничого процесу, який не використовувався на території України до 1 січня 2020 року, і який може призвести до значних змін у складі або структурі харчового продукту, та вплинути на його поживну цінність, метаболізм або рівень включення небажаних речовин. Виробничий процес, який не використовувався на території України до 1 січня 2020 року може включати в себе, зокрема, нові види термічної обробки, нетеплові методи збереження, процеси охолодження та заморозки продуктів, процеси дегідратації, процеси ферментації, нові технології пакування, використання ультрафіолетового, мікрохвильового та інших видів випромінювання, а також застосування нанотехнологій для будь-яких типів поводження з харчовими продуктами;

харчовий продукт, що складається зі створених наноматеріалів;

вітаміни, мінерали та інші речовини у випадку, якщо при їх виробленні був застосований виробничий процес, який раніше не використовувався на території України до 1 січня 2020 року та/або вони містять або складаються зі створених наноматеріалів;

харчовий продукт, що використовувався на території України до 1 січня 2020 виключно у дієтичних добавках, якщо такий харчовий продукт призначений для використання в інших харчових продуктах»;

пункт 55 викласти в такій редакції:

«55) оператор ринку харчових продуктів (далі — оператор ринку) — суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку, здійснює виробництво та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів (крім предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів (крім предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами). Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок»;

у пункті 70 слово «продуктів» замінити словами «харчових продуктів»;

пункт 74 викласти в такій редакції:

«74) простежуваність — можливість відслідкувати харчові продукти, корми і тварин, призначених для виготовлення харчових продуктів, або речовини, що призначені для включення, або очікується, що вони будуть включені в харчові продукти, на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу»;

після пункту 75 доповнити новими пунктами такого змісту:

«751) ремісничий (крафтовий) виробник — оператор ринку харчових продуктів, на потужностях якого здійснюється виробництво харчових продуктів виключно за власною унікальною рецептурою та/або технологією і в обсязі не більше ніж 1000 кг або літрів на тиждень в середньому впродовж року;

752) ремісничий (крафтовий) продукт — харчовий продукт, вироблений ремісничим (крафтовим) виробником за власною унікальною рецептурою та/або технологією»;

в абзаці другому пункту 80 після слів «здоров’я тварин чи» доповнити словом «захисту»;

пункт 84 виключити;

після пункту 85 доповнити новими пунктами такого змісту:

«851) твердження — позначка будь-якого типу та форми, включаючи малюнки, графічні зображення або символи, що згідно з законодавством не відносяться до обов’язкової інформації про харчові продукти та в якій стверджується або передбачається, що харчовий продукт має певні властивості;

852) твердження про зниження ризику захворювання — твердження про користь для здоров’я, яке стверджує або передбачає, що споживання певної категорії харчових продуктів, харчового продукту або складової харчового продукту значно знижує ризик розвитку певної хвороби;

853) твердження про користь для здоров’я — твердження, яке стверджує або передбачає, що існує зв’язок між категорією харчових продуктів, харчовим продуктом, або однією з його складових та здоров’ям споживача;

854) твердження про поживну цінність — твердження, яке стверджує або передбачає, що харчовий продукт має певні поживні властивості через його:

енергетичну цінність (калорійність), яку він має; має в зниженій або збільшеній кількості або не має взагалі; та/або

поживні речовини або інші речовини, які він містить; містить у зменшеній або збільшеній кількості або не містить взагалі»;

855) тимчасовий експлуатаційний дозвіл — документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку на підставі заяви про видачу безстрокового експлуатаційного дозволу за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку у межах строків, визначених цим законом, здійснювати діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження;

після пункту 88 доповнити новим пунктом 881 такого змісту:

«881) фальсифікований харчовий продукт — харчовий продукт, отриманий у результаті харчового шахрайства, та щодо якого змінено характеристики харчового продукту та/або неправомірно використано знаки для товарів та послуг, та/або скопійовано форму, упаковку, зовнішнє оформлення, та/або прямо відтворено харчовий продукт іншого оператора ринку із самовільним використанням його найменування»;

після пункту 91 доповнити новим пунктом 911 такого змісту:

«911) харчове шахрайство (фальсифікація харчового продукту) — умисне з корисливих мотивів діяння, що спричинило введення споживача харчового продукту в оману та, що порушує законодавство про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Цей термін не стосується алкогольних напоїв»;

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Терміни «етикетка», «інгредієнт», «маркування», «мінімальний термін придатності» та «дата «вжити до»» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»; термін «пестициди» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про пестициди і агрохімікати». Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

2) частину третю статті 2 виключити;

3) статтю 6 викласти в такій редакції:

«Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я

  1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я:

встановлює належний рівень захисту здоров’я людей;

встановлює порядок державної реєстрації новітніх харчових продуктів, харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів, вод природних мінеральних, тверджень про поживну цінність та тверджень про користь для здоров’я, допоміжних матеріалів для переробки, та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;

забезпечує державну реєстрацію новітніх харчових продуктів, харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів, вод природних мінеральних, тверджень про поживну цінність та тверджень про користь для здоров’я, допоміжних матеріалів для переробки, та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;

забезпечує ведення державних реєстрів новітніх харчових продуктів, харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів, вод природних мінеральних, тверджень про поживну цінність та тверджень про користь для здоров’я, допоміжних матеріалів для переробки, та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.

  1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, затверджує:

показники безпечності харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів;

критерії віднесення води питної до категорії «вода природна мінеральна»;

окремі показники якості харчових продуктів;

правила додавання вітамінів, мінеральних речовин та деяких інших речовин до харчових продуктів;

порядок повідомлення про харчові отруєння, інфекційні захворювання, пов’язані із споживанням харчових продуктів.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом»;

4) статтю 7 викласти в такій редакції:

«Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів

  1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, затверджує:

гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів, гігієнічні вимоги для агропродовольчих ринків;

порядок затвердження експортних потужностей, ведення їх реєстру та внесення змін до нього;

порядок формування та ведення рейтингу дотримання загальних гігієнічних вимог на потужностях, які здійснюють роздрібну торгівлю, та потужностях, що є закладами громадського харчування;

затверджує спрощені правила безпосереднього постачання операторами ринку (та мисливцями, які постачають невелику кількість дичини або м’яса дичини) невеликих кількостей первинної продукції, м’яса птиці та домашніх кролів, забитих у господарстві, кінцевому споживачеві або місцевим підприємствам роздрібної торгівлі, які безпосередньо здійснюють постачання кінцевому споживачу.

  1. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, погоджує методичні настанови та розміщує їх на своєму офіційному сайті наступного робочого дня після затвердження.

Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом».

5) розділ III виключити;

6) частину другу статті 18 виключити;

7) у пункті 11 частини першої статті 19 слово «затверджені» замінити словом «погоджені»;

8) частину другу статті 20 доповнити новим пунктом такого змісту:

«10) розміщувати в закладах громадського харчування або роздрібної торгівлі реєстраційний номер потужності або номер експлуатаційного дозволу в доступному для споживачів місці»;

9) у статті 21:

у пункті 6 частини третьої слова «які повинні застосовуватися на постійній основі» замінити словами «валідації і верифікації»;

частину четверту викласти в такій редакції:

«4. Вимоги щодо розроблення, впровадження та використання постійно діючих процедур, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, допускають застосування спрощеного підходу, за умови якщо такий підхід забезпечує однаковий рівень захисту здоров’я споживачів, що і в разі запровадження принципів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, як це описано у частині третій цієї статті. При цьому застосування спрощеного підходу може, в тому числі, передбачати:

1) у разі якщо за результатами проведеного аналізу небезпечних факторів визначено відсутність критичних контрольних точок, дотримання загальних гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами, зазначених у цьому Законі, є достатнім, оператор ринку розробляє процедури, які повинні застосовуватися на постійній основі, з метою перевірки результативності заходів (верифікація);

2) на потужностях з незначним ступенем ризику, на яких не здійснюються підготовка, обробка чи переробка харчових продуктів, небезпечні фактори можуть контролюватися за допомогою програм-передумов;

3) можливість застосування типових планів системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, які містяться в методичних настановах та які включають інформацію про небезпечні фактори, програми-передумови, процедури в критичних контрольних точках та процедури ведення записів. При цьому використання типового плану системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках є можливим виключно у разі, якщо потужність відповідає опису, який міститься у методичних настановах;

4) у разі застосування процедур візуального моніторингу ведення записів тільки у випадках, коли виявлена невідповідність установленим вимогам. Такі записи повинні включати, в тому числі, опис корекцій та корегувальних дій»;

10) статтю 22 викласти в такій редакції:

«Стаття 22. Вимоги до операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності

  1. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які безпосередньо постачають їм харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів за принципом «крок назад».
  2. Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони безпосередньо постачають харчові продукти та інші об’єкти санітарних заходів за принципом «крок вперед».
  3. Оператори ринку, що здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів (включаючи паростки, пророщене насіння або насіння, призначене для вирощування паростків) повинні у термін не більше трьох діб з моменту поставки надавати операторам ринку, до яких відправляються ці продукти, а також на вимогу компетентного органу протягом найкоротшого строку, таку інформацію:

1) назва та інша інформація, яка дозволяє ідентифікувати харчовий продукт, а для паростків, пророщеного насіння або насіння, призначеного для вирощування паростків — додатково інформація про таксономічне найменування рослини;

2) обсяг (об’єм) або кількість (маса) харчового продукту;

3) інформація, яка дозволяє ідентифікувати партію харчового продукту або партію вантажну;

4) дата відправлення партії харчового продукту або партії вантажної;

5) найменування та місцезнаходження потужності, з якої відправляється харчовий продукт, а також її реєстраційний номер, якщо така потужність знаходиться в Україні;

6) найменування та місцезнаходження оператора ринку, який постачає харчовий продукт, якщо вони відрізняються від найменування та місцезнаходження потужності, з якої відправляється харчовий продукт;

7) найменування та місцезнаходження потужності, до якої відправляється харчовий продукт, а також реєстраційний номер, якщо така потужність знаходиться в Україні;

8) найменування та місцезнаходження оператора ринку, який володіє потужністю, до якої постачається харчовий продукт, якщо вони відрізняються від найменування та місцезнаходження потужності, до якої відправляється харчовий продукт.

  1. Інформація, що зазначена в частинах першій-третій цієї статті, повинна зберігатися у операторів ринку протягом відповідного часу, а саме:

1) 30 днів з останнього очікуваного дня споживання для свіжих фруктів та овочів;

2) 90 днів з настання дати «вжити до», зазначеної в маркуванні відповідних харчових продуктів;

3) 180 днів з настання дати «краще спожити до», зазначеної в маркуванні відповідних харчових продуктів;

4) чотирьох років з дати виробництва харчових продуктів, для яких нормативно-правовими актами не вимагається зазначати в маркуванні дату «спожити до» або дату «краще спожити до», окрім свіжих фруктів та овочів.

  1. Оператори ринку самостійно визначають форму (електронну, паперову, змішану) ведення зазначеної в цій статті інформації, а також її надання компетентному органу та іншим операторам ринку.
  2. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, погоджує Методичні настанови щодо запровадження простежуваності операторами ринку»;

11) статтю 23 викласти у такій редакції:

«Стаття 23. Експлуатаційний дозвіл

  1. Оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, повинні отримати експлуатаційний дозвіл, який видається територіальними органами компетентного органу на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.
  2. Обов’язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють:

первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов’язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції;

транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °С, залишаючись придатними для споживання людиною;

зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °С, залишаючись придатними для споживання людиною;

виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження та/або один з основних інгредієнтів яких є яйця курячі харчові;

експлуатацію закладів громадського харчування та закладів роздрібної торгівлі.

  1. Експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.
  2. Експлуатаційний дозвіл видається територіальним органом компетентного органу.
  3. Для отримання експлуатаційного дозволу оператор ринку подає заяву, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, які планується виробляти або зберігати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про видачу експлуатаційного дозволу підписується оператором ринку або уповноваженою ним особою.
  4. Не пізніше 15 календарних днів з дня отримання територіальним органом компетентного органу заяви про видачу експлуатаційного дозволу здійснюється інспектування потужності, за результатами якого визначається її відповідність вимогам законодавства.

Якщо за результатами інспектування встановлено, що потужність відповідає вимогам законодавства лише в частині загальних гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами та особливостям здійснення державного контролю на бійнях та потужностях з розбирання та обвалювання м’яса, то на таку потужність територіальний орган компетентного органу видає тимчасовий експлуатаційний дозвіл строком на три місяці.

Якщо результати повторного інспектування потужності, проведеного протягом трьох місяців з дня видачі тимчасового дозволу, підтвердять відповідність потужності всім вимогам законодавства про безпечність та якість харчових продуктів тваринного походження, територіальний орган компетентного органу анулює дію тимчасового експлуатаційного дозволу та видає експлуатаційний дозвіл на необмежений строк, із збереженням реєстраційного номеру.

Якщо результати такого інспектування свідчать про те, що оператор ринку усунув окремі невідповідності вимогам законодавства про безпечність та якість харчових продуктів тваринного походження, але потужність все ще не відповідає усім вимогам зазначеного законодавства, територіальний орган компетентного органу може продовжити строк дії тимчасового експлуатаційного дозволу. Разом із тим, загальний строк дії тимчасового експлуатаційного дозволу не має перевищувати шести місяців, крім рибопромислових та рибоморозильних суден, що ходять під прапором України, для яких загальний строк дії тимчасового експлуатаційного дозволу не має перевищувати 12 місяців.

  1. Підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:

1) відсутність у заяві про видачу експлуатаційного дозволу інформації, що вимагається згідно із законом;

2) виявлення у заяві про видачу експлуатаційного дозволу недостовірних відомостей;

3) встановлення за результатами інспектування потужності її невідповідності вимогам законодавства, крім випадків, передбачених абзацами другим — п’ятим частини шостої цієї статті;

4) незабезпечення агропродовольчим ринком належних умов для роботи лабораторії, зокрема, ненадання у користування службових приміщень, облаштованих опаленням, електрикою, вентиляцією, водопроводом з гарячою і холодною водою, каналізацією.

  1. Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з підстав, не передбачених цим Законом, забороняється. У рішенні про відмову у видачі експлуатаційного дозволу обов’язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.
  2. Рішення про видачу або про відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається територіальним органом компетентного органу не пізніше 15 календарних днів з дня завершення інспектування з урахуванням строків, передбачених частиною шостою цієї статті.
  3. Копія рішення про видачу або про відмову у видачі експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
  4. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене у компетентному органі або суді.
  5. Після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, оператор ринку має право повторно звернутися із заявою про видачу експлуатаційного дозволу не раніше, ніж через рік з дати прийняття рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу.
  6. Потужностям, щодо яких прийнято рішення про видачу експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу), присвоюється реєстраційний номер.
  7. За видачу експлуатаційного дозволу, поновлення його дії справляється плата (адміністративний збір), що зараховується до державного бюджету та становить 0,17 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому подано заяву про видачу або поновлення дії експлуатаційного дозволу. Переоформлення експлуатаційного дозволу та видача тимчасового експлуатаційного дозволу здійснюються безоплатно.
  8. Видача експлуатаційного дозволу, поновлення його дії здійснюються протягом двох робочих днів після отримання територіальним органом компетентного органу підтвердження внесення відповідної плати (адміністративного збору).
  9. Експлуатаційний дозвіл має необмежений строк дії.
  10. Порядок видачі (відмови/анулювання/переоформлення/поновлення дії) та форма експлуатаційного дозволу (тимчасового експлуатаційного дозволу) затверджуються Кабінетом Міністрів України.
  11. Підстави для анулювання експлуатаційного дозволу є:

звернення оператора ринку із заявою про анулювання експлуатаційного дозволу;

припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;

встановлення факту надання недостовірної інформації;

здійснення оператором ринку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, порушенням вимог законодавству щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із надання достатнього часу для їх усунення.

Оператор ринку, який має намір припинити використання потужності, на яку отримано експлуатаційний дозвіл, зобов’язаний звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про анулювання відповідного експлуатаційного дозволу не пізніше, ніж за п’ять робочих днів до припинення використання такої потужності за призначенням, передбаченим експлуатаційним дозволом.

Підставою для переоформлення експлуатаційного дозволу є зміна категорії потужностей та/або додавання/виключення коду категорії потужності за видами господарської діяльності, зміна найменування суб’єкта господарювання — юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця, зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання.

У разі виникнення підстав для переоформлення експлуатаційного дозволу оператор рику зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня настання таких підстав подати територіальному органу компетентного органу заяву про переоформлення експлуатаційного дозволу разом з відомостями що підтверджують зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців).

Анулювання експлуатаційного дозволу, його переоформлення здійснюються протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви.

  1. У разі реконструкції потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, що має наслідком істотну зміну характеристик виробничих приміщень та технологічних процесів або видів діяльності, зазначених в експлуатаційному дозволі, оператор ринку повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до відновлення експлуатації потужності звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про проведення позапланового інспектування потужності. Інспектування такої потужності проводиться протягом 15 календарних днів з дня отримання відповідної заяви від оператора ринку. Оператор ринку має право відновити експлуатацію потужності після проведення відповідної реконструкції, якщо за результатами інспектування встановлено відповідність потужності вимогам законодавства.
  2. Інформація, що міститься в експлуатаційному дозволі (тимчасовому експлуатаційному дозволі), вноситься до реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл), що ведеться компетентним органом, не пізніше одного робочого дня, наступного за днем прийняття відповідного рішення, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
  3. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл (тимчасовий експлуатаційний дозвіл), шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті;

12) у частині другій статті 24 слова «відповідного реєстру» замінити словами «реєстру операторів ринку та потужностей»;

13) статтю 26 доповнити новою частиною такого змісту:

«4. Відсутність країни призначення та/або виду харчового продукту в реєстрі затверджених експортних потужностей не є підставою для відмови в оформленні компетентним органом міжнародного сертифікату, що засвідчує відповідність цього харчового продукту вимогам українського законодавства. Це положення не стосується операторів ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження»;

14) статтю 29 викласти у новій редакції:

«Стаття 29. Державна реєстрація об’єктів санітарних заходів

  1. Забороняється реалізація об’єктів санітарних заходів, які не зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.
  2. Державній реєстрації підлягають:

1) новітні харчові продукти;

2) харчові добавки;

3) харчові ароматизатори, за виключенням окремої групи харчових ароматизаторів, визначених центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

4) харчові ензими;

5) допоміжні матеріали для переробки, та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, які вперше вводяться в обіг та/або вперше використовуються на території України;

6) води питні, які планується віднести до категорії «вода природна мінеральна»;

7) твердження про поживну цінність харчових продуктів та твердження про користь для здоров’я харчових продуктів.

  1. Забороняється вимагати реєстрацію інших об’єктів санітарних заходів, не зазначених у частині другій цієї статті.
  2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує формування таких Державних реєстрів (далі — Державні реєстри):

1) Державний реєстр харчових добавок;

2) Державний реєстр харчових ароматизаторів;

3) Державний реєстр харчових ензимів;

4) Державний реєстр допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами;

5) Державний реєстр вод природних мінеральних;

6) Державний реєстр тверджень про поживну цінність харчових продуктів та тверджень про користь для здоров’я харчових продуктів;

7) Державний реєстр новітніх харчових продуктів.

Державні реєстри, крім визначених у пунктах 5 та 7 цієї частини, формуються на основі:

державної реєстрації відповідних об’єктів санітарних заходів в України;

реєстрації відповідних об’єктів санітарних заходів в Європейському Союзі;

звітів та/або інформації відповідних міжнародних організацій.

  1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує проведення державної реєстрації об’єктів санітарних заходів, зазначених в частині другій цієї статті.
  2. Для проведення державної реєстрації об’єктів санітарних заходів, зазначених у частині другій цієї статті, оператор ринку, або об’єднання операторів ринку, або уповноважена оператором ринку особа, подає такі документи:

1) супровідний лист;

2) заяву за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

3) реєстраційне досьє (у друкованій та електронній формах);

4) резюме (короткий виклад) реєстраційного досьє (у друкованій та електронній формах).

Заявник несе відповідальність за достовірність реєстраційного досьє відповідно до законодавства.

Форма, зміст та перелік документів, які є складовими реєстраційного досьє затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

  1. Підставами для відмови в державній реєстрації об’єктів санітарних заходів, зазначених у частині другій цієї статті, є наявність доказів їх невідповідності законодавству про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, а також подання неповного пакету документів чи порушення інших вимог, що визначені в порядку державної реєстрації.
  2. Порядок, методи та обсяг необхідних досліджень (випробувань) для державної реєстрації об’єктів санітарних заходів, зазначених у частині другій цієї статті, повинні враховувати ступінь ризику об’єктів цієї реєстрації для здоров’я людини.
  3. Державна реєстрація об’єктів санітарних заходів, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється безкоштовно.
  4. Державна реєстрація об’єктів санітарних заходів, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється протягом таких строків:

1) води природні мінеральні — 30 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію;

2) харчові добавки, харчові ароматизатори, харчові ензими, допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, твердження про поживну цінність харчових продуктів та тверджень про користь для здоров’я харчових продуктів — 180 робочих днів;

3) новітні харчові продукти — 270 робочих днів.

Державна експрес-реєстрація об’єктів санітарних заходів здійснюється протягом 30 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію.

Державна експрес-реєстрація не застосовується до новітніх харчових продуктів та вод питних, які подаються на реєстрацію як «вода природна мінеральна».

Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, які обґрунтовують можливість використання об’єктів санітарних заходів. Цей огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України (якщо такі існують), а також технічні та економічні можливості визначення їх безпечності та можливість визначення присутності та/або рівні їх використання у харчових продуктах відносно рівнів включень, що затверджені відповідними міжнародними організаціями.

  1. Якщо державна реєстрація не закінчена протягом строку, визначеного у частині десятій цієї статті, замовнику надається письмове обґрунтування причин продовження строку проведення реєстрації, який не може бути продовжений більше ніж на 30 робочих днів.
  2. Державна реєстрація об’єктів санітарних заходів є безстроковою.
  3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, здійснює протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення про державну реєстрацію об’єкта санітарних запис відомостей цього об’єкта відповідно в один із зазначених в частині четвертій цієї статті реєстрів.
  4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, затверджує:

1) вимоги до зазначених в частині другій цієї статті об’єктів санітарних заходів;

2) порядок державної реєстрації, зазначених в частині другій цієї статті об’єктів санітарних заходів, який також визначає порядок державної експрес-реєстрації цих об’єктів;

3) порядок ведення Державних реєстрів, який також визначає порядок надання інформації з Державних реєстрів заінтересованим суб’єктам та порядок виключення об’єктів санітарних заходів із Державних реєстрів.

  1. Вимоги до тверджень про користь для здоров’я та порядок державної реєстрації цих тверджень також повинні включати відповідно вимоги до тверджень про зниження ризику захворювання і тверджень щодо розвитку і здоров’я дітей, та порядок державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювання і тверджень щодо розвитку і здоров’я дітей.
  2. Зміни до відомостей Державних реєстрів вносяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, відповідно до вимог, визначених в цій статті, за власною ініціативою та/або за зверненням таких заявників:

центральних органів виконавчої влади;

операторів ринку, об’єднань операторів ринку, уповноважених операторами ринку осіб.

  1. Державні реєстри оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, який оновлює їх по мірі надходження інформації»;

14) статтю 30 викласти у такій редакції:

«Стаття 30. Конфіденційність інформації та її використання при проведенні державної реєстрації об’єктів санітарних заходів та подальшого ведення Державних реєстрів

  1. Заявник може визначити інформацію, яка була ним надана при проведенні державної реєстрації об’єктів санітарних заходів до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, як таку, що є конфіденційною, і розголошення якої може завдати шкоду його конкурентоспроможності або особи, яка уповноважила його на проведення державної реєстрації. У такому випадку заявник повинен надати обґрунтування щодо кожного документа та інформації з наданням доказів, які доведуть, що розкриття такої інформації може мати негативний вплив на його конкурентоспроможність або особи, яка уповноважила його на проведення державної реєстрації.
  2. Не може вважатися конфіденційною така інформація:

найменування та місцезнаходження заявника;

назва та загальний опис об’єкта санітарних заходів, що є предметом державної реєстрації;

обґрунтування використання харчової добавки, харчового ензиму або харчового ароматизатора в або на визначеному харчовому продукті або категорії харчових продуктів;

результати досліджень, проведених з метою доведення безпечності об’єкта санітарних заходів;

метод (методика) лабораторних досліджень (випробувань) об’єкта санітарних заходів, що є предметом державної реєстрації.

  1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та призначені наукові установи повинні забезпечувати дотримання режиму конфіденційності інформації, визначеної такою згідно з вимогами цієї статті, та несуть відповідальність за його порушення відповідно до законодавства.

Якщо заявник відкликає з розгляду документи та інформацію, що надаються для державної реєстрації об’єкта санітарних заходів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та наукові установи повинні вжити заходів щодо дотримання режиму конфіденційності інформації, включаючи інформацію щодо якої реєстраційний орган та заявник не досягли згоди стосовно визначення статусу її конфіденційності, передбаченої частиною першою цієї статті.

  1. Наукова інформація та інші документи, що подаються заявником для здійснення державної реєстрації твердження про поживну цінність або про користь для здоров’я, не повинна використовуватися на користь іншого заявника протягом п’яти років з дня державної реєстрації твердження про поживну цінність або користь для здоров’я. Зазначена вимога не поширюється на випадки, коли заявником є центральний орган виконавчої влади або між заявниками укладена письмова угода щодо спільного використання реєстраційної інформації до закінчення зазначеного строку»;

15) статтю 31 виключити;

16) у статті 32:

у частині четвертій:

абзац перший викласти в такій редакції:

«4. Забороняється»;

доповнити новим пунктом 4 такого змісту:

«4) введення в обіг та обіг фальсифікованих харчових продуктів»;

17) у статті 33:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Оператори ринку можуть застосовувати при виробництві та обігу харчових продуктів методичні настанови, які не є нормативно-правовими актами»;

частину другу після слова «законодавством» доповнити словами «про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів в частині сфери застосування цих настанов»;

у частині третій слово «затверджуються» замінити словом «погоджуються»;

У частині четвертій слово «затверджено» замінити словом «погоджено»;

пункт 3 частини п’ятої доповнити словами «в методичних настановах»;

у частинах шостій та сьомій слово «затверджено» замінити словом «погоджено»;

у частинах восьмій та дев’ятій слово «затвердження» замінити словом «погодження»;

18) у частині другій статті 34:

в абзаці першому:

слово «трьох» замінити словом «п’яти»;

слово «тиждень» замінити словом «рік»;

слова «забезпечує формування та реалізує державну політику» замінити словами «забезпечує формування та реалізацію державної політики»;

абзац другий викласти в такій редакції:

«Із 1 липня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання»;

19) статтю 36 викласти у новій редакції:

«Стаття 36. Обіг харчових продуктів на агропродовольчих ринках

  1. Цілі туші або частини туш парнокопитних тварин, туші диких тварин, свійської птиці, кролів, нутрій, риба, мед, яйця, молоко неперероброблене, молочні продукти домашнього виробництва і продукти рослинного походження можуть реалізовуватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їхньої придатності за результатами лабораторних досліджень (випробувань), здійснених відповідно до правил проведення лабораторних досліджень (випробувань) лабораторних досліджень (випробувань) лабораторіями, які забезпечують єдність вимірювань. Не підлягають зазначеним лабораторним дослідженням (випробуванням) харчові продукти промислового виробництва, які супроводжуються документами, що забезпечують простежуваність.
  2. На цілі туші або частини туш парнокопитних тварин, туші диких тварин, свійської птиці, кролів, нутрій наносяться позначки придатності, якщо за результатами лабораторних досліджень (випробувань) підтверджено придатність їх для споживання людиною. Придатність для споживання людиною риби, меду, яєць, молока необробленого, кисломолочних продуктів домашнього виробництва і продуктів рослинного походження підтверджується результатами лабораторних досліджень (випробувань).
  3. На тушах, які на підставі результатів лабораторних досліджень (випробувань) визначено непридатними та які не можуть використовуватися для споживання людиною, наносяться насічки на усю поверхню туші, що вказує на непридатність продукту для споживання людиною.
  4. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але не становить безпосередньої загрози (низький ризик) для здоров’я людини, не допускається до реалізації та утилізується власником. Харчовий продукт, який є непридатним для споживання людиною, але становить безпосередню загрозу (високий ризик) для здоров’я людини, підлягає негайному вилученню власником та утилізації або знищенню під контролем державного інспектора відповідно до законодавства.
  5. Забороняється функціонування агропродовольчого ринку за відсутності акредитованої лабораторії.
  6. Забороняється реалізація на агропродовольчих ринках усіх лісових грибів, крім білих грибів та грибів промислового виробництва.
  7. Торгові місця на агропродовольчих ринках надаються адміністрацією (власником) агропродовольчого ринку особам, які здійснюють реалізацію продуктів, зазначених у частині першій цієї статті, після надання ними результатів лабораторних досліджень (випробувань)»;

20) у статті 37:

у частині першій:

пункт 2 викласти в такій редакції:

«2) продаж харчових продуктів домашнього виробництва (крім непереробленого молока та/або молочних продуктів домашнього виробництва на агропродовольчих ринках)»;

доповнити новим пунктом такого змісту:

«8) виправляти маркування неперероблених харчових продуктів тваринного походження»;

у частині другій:

пункт 3 викласти в такій редакції:

«3) неправильно марковані, в тому числі ті що, мають дату «вжити до» або мінімальний термін придатності харчового продукту, що минули»;

абзац сьомий викласти в такій редакції:

«Харчові продукти, зазначені у пунктах 1, 4 і 5 цієї частині, підлягають відкликанню та/або вилученню з обігу відповідно до вимог цього Закону»;

21) статтю 38 виключити;

22) у статті 40:

у частині третій після слів «засоби захисту рослин» доповнити словами «та біоциди»;

у пункті 1 частини сьомої після слів «захисту рослин» доповнити словами «та біоцидів»;

23) частину другу статті 45 викласти в такій редакції:

«2. Оператори ринку повинні запровадити такі заходи для забезпечення роботи обладнання та засобів вимірювальної техніки, що є достатніми для виробництва харчових продуктів, які відповідають вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Засоби вимірювальної техніки повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність»;

24) статтю 48 доповнити новою частиною другою такого змісту:

«2. Забороняється допускати до безпосередньої роботи з харчовими продуктами персонал, який має медичні протипоказання до роботи з харчовими продуктами та/або хворіє та/або є носієм хвороб, що можуть бути передані через харчові продукти, а також у разі, коли існує вірогідність прямого і непрямого забруднення харчових продуктів. Персонал потужностей, який має зазначені симптоми та може перебувати в контакті з харчовими продуктами, має негайно повідомити про це оператору ринку»;

25) пункт 1 частини другої статті 62 виключити;

26) у тексті Закону слова «що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я» замінити словами «що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я».

  1. У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532): після пункту 80 доповнити новим пунктом 80-1:
80-1 Тимчасовий експлуатаційний дозвіл Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»
  1. У Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 31, ст. 343; 2018 р., № 41, ст. 320; 2019 р., № 7, ст. 41):

2) у частині першій статті 1:

після пункту 34 доповнити новим пунктом 341 такого змісту:

«341) рибопереробне судно — судно, на борту якого виконується одна чи декілька операцій з рибними продуктами: філетування; нарізання шматками; знімання шкіри; очищення від луски та зняття стулок, панцирів; подрібнення або переробляння, після здійснення яких продукти первинно пакуються або пакуються, у разі потреби — охолоджуються або заморожуються»;

після пункту 35 доповнити новим пунктом 351 такого змісту:

«351) судно-холодильник (морозильник) — судно, на борту якого рибні продукти заморожуються, за необхідності після таких підготовчих дій, як знекровлення, відділення голови, потрошіння і відділення плавників, а також, якщо це необхідно, з подальшим первинним пакуванням або пакуванням»;

після пункту 37 доповнити новим пунктом 371 такого змісту:

«371) уповноважена оператором ринку особа — особа, яка уповноважена оператором ринку на представництво його інтересів на підставі закону, статутних документів, посадових інструкцій, довіреності або доручення»;

2) у статті 6:

частину першу доповнити новим пунктом такого змісту:

«8) правила проведення лабораторних досліджень (випробувань) харчових продуктів на агропродовольчих ринках»;

частину другу викласти в такій редакції:

«2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, веде рейтинг дотримання загальних гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами на потужностях, які здійснюють роздрібну торгівлю, та потужностях, що є закладами громадського харчування, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом»;

3) у статті 7:

пункт 5 частини першої викласти в такій редакції:

«5) забезпечує проведення передзабійного та післязабійного огляду тварин на відповідних потужностях, післязабійного огляду тварин, забитих на полюванні, а також проведення державного контролю та відповідних лабораторних досліджень (випробувань) харчових продуктів на агропродовольчих ринках»;

частину третю викласти в такій редакції:

«3. Керівник компетентного органу покладає виконання повноважень головного державного інспектора та/або головного державного ветеринарного інспектора на керівника територіального органу його заступників та/або керівників структурних підрозділів та/або їх заступників, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та/або державного ветеринарного інспектора»;

у частині четвертій по тексту слово «та» замінити словами «та/або»;

доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:

«5. Керівники територіальних органів компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць покладають виконання повноваження державного інспектора та/або державного ветеринарного інспектора на посадових осіб територіальних органів за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора»;

  • частину п’яту статті 9 викласти в такій редакції:

«5. Компетентний орган проводить планові та позапланові перевірки уповноважених осіб, уповноважених акредитованих лабораторій, референс-лабораторій.

Підставами для здійснення планової перевірки діяльності офіційних ветеринарних лікарів, уповноважених ветеринарів, працівників бійні, уповноважених на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора є планові заходи державного контролю операторів ринку що здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю.

Відповідні заходи державного контролю здійснюються не рідше одного разу на рік.

Підставами для здійснення позапланової перевірки діяльності офіційних ветеринарних лікарів, уповноважених ветеринарів, працівників бійні, уповноважених на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора є виявлення невідповідності діяльності оператора ринку вимогам законодавства або наявність обґрунтованої підозри щодо такої невідповідності, а також в інших встановлених законодавством випадках.

Планова перевірка уповноважених акредитованих лабораторій, референс-лабораторій проводиться один раз на три роки з часу отримання уповноваження.

Підставами для позапланової перевірки уповноважених акредитованих лабораторій, референс-лабораторій є:

1) подання уповноваженою акредитованою лабораторією, референс-лабораторією письмової заяви до компетентного органу про проведення перевірки за бажанням відповідної лабораторії або звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що заподіяло шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з наданням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);

2) отримання компетентним органом результатів арбітражного дослідження (випробування), якими не підтверджуються результати проведеного уповноваженою акредитованою лабораторією, референс-лабораторією основного дослідження (випробування).

Якщо за результатами планової або позапланової перевірки виявлено факт невиконання або неналежного виконання уповноваженою особою своїх обов’язків, компетентний орган має право позбавити таку особу уповноваження (повністю або в частині окремих обов’язків).

Уповноважена акредитована лабораторія, референс-лабораторія може бути позбавлена уповноваження за одним або кількома напрямами лабораторних досліджень (випробувань) у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України»;

5) частину першу статті 10 доповнити новим пунктом 6 такого змісту:

«6) на вимогу оператора ринку інформувати його про порядок оскарження прийнятих (виданих) ними рішень, приписів, дій та бездіяльності шляхом вручення письмового роз’яснення»;

6) у статті 19:

в абзаці дев’ятому частини другої слова «за визначеними показниками відповідно до методик, встановлених довгостроковим планом державного контролю» виключити;

абзац дев’ятий частини третьої викласти в такій редакції:

«Одна й та сама особа не може здійснювати аудит на одній і тій самій потужності більше двох разів поспіль»;

абзац п’ятий частини четвертої після слова «реклами» доповнити словом «простежуваності»;

7) у статті 21:

частину третю викласти в такій редакції:

«3. Методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань) повинні визначатися за такими критеріями:

1) правильність;

2) можливість застосування (матриця та інтервал концентрації);

3) межа виявлення;

4) межа виміру;

5) точність;

6) повторюваність;

7) відтворюваність;

8) відновлення;

9) вибірковість;

10) чутливість;

11) лінійність;

12) похибка вимірювання;

13) інші критерії, які можуть бути визначені як обов’язкові центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів:

затверджує правила інтерпретації результатів лабораторних досліджень (випробувань);

має право встановлювати критерії ефективності та параметри лабораторних досліджень (випробувань), похибки відповідних вимірювань, а також вимоги до процедур валідації методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань)»;

у частині четвертій слова «затверджує методи (методики) відбору зразків» замінити словами «може затверджувати методи (методики) відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань)»;

частину сьому викласти в такій редакції:

«7. Відбір зразків здійснюється в межах граничних норм, встановлених відповідними нормативно-правовими актами»;

у частині дванадцятій слова «уповноважену референс-лабораторію» замінити словами «уповноважену лабораторію»;

друге речення частини п’ятнадцятої виключити;

8) статтю 25 доповнити новою частиною шостою такого змісту:

«6. Щорічний план державного контролю переглядається у разі зміни ступеня ризику від здійснення господарської діяльності на потужностях, внесених до цього плану»;

9) у частині другій статті 32 після слів «вироблені на потужностях» доповнити словами «зареєстрованих у Державному реєстрі потужностей, або»;

10) частину другу статті 39 доповнити новими абзацами такого змісту:

«Компетентний орган може уповноважити капітана або іншого офіцера рибопереробного судна чи судна-холодильника (морозильника), яке плаває під Державним прапором України, на підписання міжнародного сертифіката, який супроводжує вантаж із рибними продуктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, чи експортується безпосередньо з рибопереробного судна чи судна-холодильника (морозильника).

Порядок уповноваження капітана або іншого офіцера рибопереробного судна чи судна-холодильника (морозильника) затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини»;

11) у частині четвертій статті 40 слова «та/або» замінити словом «та»;

12) у статті 41:

частину шосту доповнити новим реченням такого змісту: «Порушення строку надіслання повідомлення є підставою для подовження терміну початку здійснення відповідних перевірок на один робочий день»;

доповнити новою частиною дванадцятою такого змісту:

«12. Оператори ринку — резиденти України, які ввозять (пересилають) на митну територію України вантажі із продуктами, повинні мати експлуатаційній дозвіл або державну реєстрацію потужності»;

13) частину третю статті 42 доповнити новим пунктом 4 такого змісту:

«4) перевіряє наявність експлуатаційного дозволу або державної реєстрації потужності оператора ринку»;

14) у пункті 2 частини третьої статті 48 слова «країни-експортера» виключити;

15) у пункті 2 частини другої статті 54 слово «сьомої» замінити словом «дев’ятої»;

16) у частині першій статті 55:

перше речення доповнити словами «або підписом та печаткою уповноваженої цим органом особи»;

друге речення виключити;

17) статтю 56 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:

«5. Оператори ринку — резиденти України, які ввозять (пересилають) на митну територію України вантажі з харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження повинні мати експлуатаційній дозвіл або державну реєстрацію потужності»;

18) у статті 65:

у частині першій:

у пункті 1 слова «, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини» виключити;

після пункту 5 доповнити новим пунктом 51 такого змісту:

«51) реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини, –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб — підприємців — у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат»;

у пункті 6 слова «передбачених законодавством про харчові продукти та корми» виключити;

після пункту 7 доповнити новим пунктом 71 такого змісту:

«71) невиконання обов’язку щодо письмового інформування компетентного органу, передбаченого частинами третьою або п’ятою статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — у розмірі десяти мінімальних заробітних плат»;

пункт 22 виключити;

доповнити новим пунктом 24 такого змісту:

«24) отримання та/або використання операторами ринку харчових продуктів, що були відправлені з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу, — тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб — підприємців — у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат»;

у частині другій цифри «2–4, 6, 8, 9, 11, 12» замінити цифрами «2, 3, 8»;

19) у статті 66:

частину восьму викласти в такій редакції:

«8. У випадках складення протоколу про правопорушення, передбачені пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 65 цього Закону, справа про порушення законодавства про харчові продукти та корми (далі — справа) розглядається судом.

Протокол про правопорушення, передбачені пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 65 цього Закону, разом з іншими матеріалами справи надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

В інших випадках справа розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та/або головні державні ветеринарні інспектори»;

частину дев’ятнадцяту викласти в такій редакції:

«19. Оскарження постанови у справі в адміністративному (досудовому) порядку здійснюється шляхом подання скарги до територіального органу, який її виніс. Скарга, що надійшла до територіального органу, протягом трьох робочих днів передається (надсилається) разом із справою до компетентного органу та розглядається відповідним головним державним інспектором України (головним державним ветеринарним інспектором України) протягом десяти робочих днів з дня її отримання останнім»;

у частині двадцять другій слова «залишення відповідної скарги без задоволення» замінити словами «прийняття рішення, зазначеного у частині двадцятій цієї статті, крім рішення про скасування постанови і закриття справи, яке набирає законної сили з моменту його проголошення»;

20) частину четверту статті 67 доповнити новим пунктом такого змісту:

«5) в інших випадках на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, компетентний орган та/або територіальний орган компетентного органу за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду»;

21) у розділі X:

підпункт 2 пункту 3 викласти в такій редакції:

«2) вантажі, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають документальним перевіркам, перевіркам відповідності та фізичним перевіркам, що здійснюються у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або в зонах митного контролю на митній території України, відповідно до вимог, встановлених розділом VII цього Закону».

  1. У Законі України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 36, ст. 275):

у частині третій статті 34 слова «Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання в гранично допустимих кількостях» замінити словами «переліку інгредієнтів»;

в абзаці четвертому частини другої статті 38 слово «вибіркової» виключити.

  1. У Законі України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (Відомості Верховної Ради, 2019 р., № 7, ст.41):

1) у частині першій статті 10 слово «інформація» замінити словами «обов’язкова інформація»;

2) у підпункті «б» пункту 5 частини першої статті 18 слова «крім винограду та напоїв» замінити словами «(крім винограду) та напої»;

3) пункт 2 частини п’ятої статті 24 викласти в такій редакції:

«за зверненням зацікавлених осіб на підставі наукового обґрунтування та/або відповідних положень законодавства ЄС перевідні коефіцієнти для визначення вмісту вітамінів і мінеральних речовин у харчових продуктах»;

4) у частині п’ятій статті 25 слово «Середня» виключити;

5) у статті 28:

частину першу доповнити абзацом такого змісту:

«Позначення та написи «ремісничий», «крафтовий» та будь-які однокореневі та/або похідні слова від цих слів можуть застосовуватися тільки в інформації про ремісничі (крафтові) харчові продукти»;

частину четверту викласти у такій редакції:

«4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, затверджує вимоги до такої інформації про харчові продукти, рішення про надання якої та умови надання приймається оператором ринку харчових продуктів, відповідальним за інформацію про харчовий продукт, у добровільному порядку:

1) інформація про можливу або випадкову присутність у харчових продуктах речовин або продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість;

2) за зверненням зацікавлених осіб на підставі наукового обґрунтування та/або відповідних положень законодавства ЄС інформація, пов’язана з придатністю харчового продукту для споживання вегетаріанцями та веганцями;

3) значення і зазначення референсних величин споживання додатково до референсних величин споживання, наведених у додатку № 9 до цього Закону;

4) за зверненням зацікавлених осіб на підставі наукового обґрунтування та/або відповідних положень законодавства ЄС перевідні коефіцієнти для обчислення енергетичної цінності додатково до встановлених у додатку № 10 до цього Закону.»;

6) у Додатку № 9 до Закону:

у назві розділу І слово «добові» виключити;

у пункті 1 розділу І слово «ніоцин» замінити словом «ніацин»;

7) у тексті Закону слова «рублене м’ясо» в усіх відмінках замінити словами «подрібнене (січене) м’ясо» у відповідних відмінках;

8) у тексті Закону слова «що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів» замінити словами «що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.»

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

  1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
  2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня наступного за днем опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

  1. Установити, що харчові продукти, які відповідали вимогам законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, проте не відповідають вимогам цього Закону, можуть ввозитися на митну територію України, вироблятися і вводитися в обіг протягом трьох років після набрання чинності цим Законом. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання, закінчення строку придатності, мінімального терміну придатності, дати «вжити до».

Голова Верховної Ради України

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті