Реформування системи охорони здоров’я має продовжуватися — НСЗУ

Як раніше повідомляло наше видання, у Парламенті зареєстровано проєкт закону України, яким пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України від 19.10.2017 р. № 2168 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — закон № 2168). У зв’язку із цим 13 березня відбувся пресбрифінг на тему «Чому не можна відкладати медичну реформу?», організатором якої виступила Національна служба здоров’я України (НСЗУ). У заході взяли участь представники НСЗУ, закладів охорони здоров’я та громадських організацій.

Оксана Мовчан, т.в.о. голови НСЗУ, нагадала, що відповідно до закону № 2168 та Закону України від 14.11.2019 р. № 294 «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 квітня розпочинається другий етап реформи охорони здоров’я. Наразі НСЗУ отримано понад 1700 заяв від закладів спеціалізованої медичної допомоги, які очікують на підписання договорів з НСЗУ на надання медичної допомоги. Окрім того, уже укладено більше 50% договорів з обласними центрами екстреної медичної допомоги, які подавали свої заяви.

Серед переваг контрактування закладів охорони здоров’я О. Мовчан назвала:

  • швидке управління фінансами й ефективне використання обмеженого ресурсу держави;
  • оперативний збір даних та можливість їх миттєвого аналізу. Оскільки медична мережа комп’ютеризована і всі операції відбуваються в електронному режимі.

«Це той інструмент, який дозволить Уряду ефективно управляти ситуаціями в закладах. Невикористання цього інструменту призведе до можливих потенційних жертв і марнотратства», — підкреслила очільник НСЗУ.

Андрій Віленський, директор Департаменту договірної роботи НСЗУ, повідомив, що майже всі пропозиції від закладів охорони здоров’я, які планували укласти з НСЗУ договори про надання медичної допомоги, опрацьовані й наступного тижня розпочнеться їх підписання. Тому з 1 квітня заклади можуть почати працювати за новими правилами.

На переконання спікера, якщо цього не відбудеться, то в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 бюджетні ресурси витрачатимуть марно, оскільки під час запровадження другого етапу реформи запрацює принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто там, де є потреба пацієнта в отриманні медичної допомоги, туди НСЗУ скеровуватиме кошти і, таким чином, використовуватиме їх ефективно.

Окрім того, під час процесу укладання договорів із закладами охорони здоров’я НСЗУ отримала пропозицій на 26 пакетів послуг, до них розроблено відповідні вимоги, яким має відповідати заклад охорони здоров’я. У зв’язку із цим НСЗУ володіє даними, які заклади мають ті чи інші потужності та яким вимогам вони відповідають.

«Ця інформація дуже цінна для того, щоб розуміти, куди скерувати пацієнта для того, щоб він отримав той рівень якості й ту медичну допомогу, яку він потребує», — зазначив посадовець.

Михайло Тончев, завідувач нейрохірургічного відділення Полтавської обласної лікарні, нагадав, що Полтавська обл. є регіоном, де проводився пілотний проєкт з реформування системи охорони здоров’я. Наразі реформа поширилася на всю територію України. Тому полтавські пацієнти вже відчули покращення умов надання медичної допомоги. Зокрема, зміна принципів фінансування і підготовка до впровадження реформи дозволила збільшити кількість і підвищити якість нейрохірургічних операцій в області. Також завдяки цьому в регіоні з’явилося матеріально-технічне забезпечення для проведення операцій 5-го рівня складності, а за рахунок сучасного ангіографічного обладнання з’явилася можливість надавати допомогу пацієнтам з інсультом.

І наразі заклади охорони здоров’я Полтавської обл. готуються до впровадження реформи. Зміна принципів фінансування стала стимулом для цих закладів вимагати від місцевої влади фінансування з метою покращення умов надання медичної допомоги. Це дозволяє лікувати пацієнтів, опираючись на протоколи лікування, а не підлаштовуватися під можливості закладу.

Владислав Яковенко, доцент Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, завіду­вач ендоскопічного відділення клініки «Оберіг», звернув увагу на те, що ранні та якісно проведені ендоскопічні дослідження можуть практично виключити розвиток певних онкологічних захворювань. У рамках другого етапу реформи заплановано старт профілактичної системи скринінгу: колоректального раку, раку шлунка, який дозволить мінімізувати появу цих хвороб у пацієнтів. Ті заклади охорони здоров’я, які наразі контрактуються НСЗУ для скринінгу цих захворювань, оновлюють своє обладнання. І на сьогодні в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця проводяться курси підвищення кваліфікації лікарів для того, щоб вони могли ефективно користуватися цим обладнанням.

«Ми сьогодні можемо впровадити найсучаснішу систему діагностики і зберегти життя тисячам українців. І якщо з 1 квітня ми не розпочнемо, то я не знаю, коли ми зможемо вдруге отримати довіру пацієнтів та лікарів», — додав В. Яковенко.

Володимир Красьоха, головний лікар Вознесенської багатопрофільної лікарні, зауважив, що його заклад завдяки старту реформи на первинній ланці перетворився на багатопрофільну лікарню із сучасним обладнанням. У зв’язку із цим заклад як колишній центр госпітального округу надає допомогу пацієнтам 5 навколишніх районів. Тому персонал лікарні чекає на гідну заробітну плату за ті зусилля, які докладаються для надання медичної допомоги такій великій кількості пацієнтів.

«Увесь колектив чекає 1 квітня, і якщо ми зневіримо їх у тій підготовці, що відбулася до цього, то іншого, ідеального часу для старту медичної реформи не буде. Тому я хочу, щоб ті високопосадовці, які на сьогодні прийматимуть рішення про затримку реформи або навіть її скасування, поглянули в очі сімейним лікарям м. Вознесенська, які вже отримують заробітну плату в 4 рази вищу, ніж лікар-хірург мого закладу, і в очі лікарю-хірургу, який чекає на цю зарплату, а потім уже приймають ці рішення», — наголосив В. Красьоха.

М. Тончев додав, що одним з головних ризиків відміни чи відтермінування впровадження другого етапу реформи є втрата кадрового потенціалу державного сектору медицини. Через невиправдані очікування на підвищення заробітної плати працівники другої ланки медицини звільнятимуться і в кращому разі перейдуть в приватний сектор надання медичної допомоги, а в гіршому — шукатимуть роботу за фахом за кордоном.

Інна Іваненко, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», зауважила, що через відсутність у населення фінансової можливості оплачувати медичні послуги люди помирають від тяжких захворювань. Пацієнти вже втомилися чекати на цю реформу. Тому спікер звернулася до парламентарів та Уряду не відтерміновувати і не відміняти другий етап реформи, а запровадити її, як і планувалося, з 1 квітня 2020 р.

Наприкінці заходу О. Мовчан звернула увагу на те, що на сьогодні законодавчо не існує інших державних механізмів фінансування закладів охорони здоров’я з 1 квітня, окрім як через договори з НСЗУ.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото ucmc.org
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті