Європейська Бізнес Асоціація, громадська спілка «Спілка українських підприємців», IT Ukraine, Федерація роботодавців України, Український клуб аграрного бізнесу, Бізнес 100, СЕО club підтримують докладені зусилля Президента, Уряду України та органів місцевого самоврядування щодо запровадження карантинних заходів з метою протидії поширенню захворювання, яким ВООЗ визнано гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS‑CoV-2. Ми повністю згодні, що це надзвичайна загроза для громадян України і необхідні максимальні заходи для захисту здоров’я людей.
Так, наразі замість створення переліку критичної інфраструктури, якій буде дозволено працювати, Уряд розглядає можливість формування переліку індустрій, діяльність яких буде заборонена, і робота яких потенційно спричиняє розповсюдження COVID-19 (діяльність яких пов’язана з проведенням масових заходів, спортивних клубів, підприємств громадського харчування (крім роботи на винос або з доставкою тощо) Дуже важливо при мінімізації ризиків розповсюдження забезпечити функціонування каналів збуту для бізнесу, адже якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет — велику частину доходів. Соціальні наслідки будуть дуже негативними, велика кількість людей, не маючи накопичень та втративши засоби до існування, від відчаю може вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше. Відповідно, наслідки від пандемії стануть справді критичними.
Під час порівняльного аналізу заходів протидії розповсюдженню COVID-19 в Україні та інших країнах, де вірус набув значно більшого поширення, стає помітним, що станом на 22 березня 2020 р. Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів у порівнянні з рештою країн (заборона міжнародного та міжміського сполучення, значне обмеження руху міського транспорту, закриття публічних закладів, у тому числі громадського харчування, концертних майданчиків та торговельних мереж). Країни, де кількість хворих на мільйон осіб перевищує показники України у сотні разів (Німеччина — 286 хворих/млн осіб, Нідерланди — 246 хворих/млн осіб, Швеція — 191 хворих/млн осіб тощо) використовують лише частину заходів, запроваджених в Україні. Водночас в Україні планується нове вагоме розширення комплексу заходів, яке співставне лише з впровадженими в найбільш постраждалих регіонах Італії та Китаю. Це, у свою чергу, призведе до втрати мільйонів робочих місць та значних втрат бюджетів різних рівнів.
Інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, пов’язані із заходами боротьби з розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 млрд злотих (1,37 трлн грн). Україна не має достатніх фінансових резервів і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити. Провідні експерти говорять, що у разі продовження карантину на кілька місяців внутрішній валовий продукт України у 2020 р. зменшиться на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/дол. США. Так, для розуміння, якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, наслідки можуть стати ще критичнішими. Безумовно, для їх детальної оцінки потрібно більше часу, але орієнтиром фактичних втрат може слугувати оцінка зниження внутрішнього валового продукту Китаю в І кв. 2020 р. на 40% у порівнянні з попереднім кварталом, яку наводить американський інвестиційний банк JPMorgan Chase & Co.
Компанії – члени ЕВА, спілки та інші, добре відчувають соціальну відповідальність та вживають усіх можливих заходів для запобігання зараженню своїх співробітників шляхом:
- запровадження роботи вдома (для працівників, які можуть працювати віддалено);
- забезпечення засобами особистого захисту;
- роз’яснення небезпеки пандемії.
Саме тому бізнес-спільнота вважає, що в теперішніх умовах необхідно сфокусуватися на наступному:
1) не допустити значної втрати робочих місць;
2) якнайшвидше виконати зобов’язання держави перед Міжнародним валютним фондом та для отримання фінансування прийняти два закони, зокрема закон про неможливість повернення банків екс-власникам;
3) негайно зменшити витрати бюджету (зупинити фінансування державних програм тощо) та направити вивільнені кошти на боротьбу з пандемією;
4) забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих отримувачів та, відповідно, зменшить витрати держбюджету;
5) централізувати використання коштів у місцевих та державному бюджеті для контролю використання їх лише з метою боротьби з пандемією;
6) держава має забезпечити неоподаткований мінімальний дохід працівникам, які постраждали від запровадження карантинних заходів;
7) зупинити нарахування будь-яких фінансових санкцій всім суб’єктам господарювання, які мають кредити в банківських та фінансових установах.
Враховуючи вищевикладене, бізнес-спільнота звертається до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з вимогою:
- негайно долучити бізнес-спільноту до розробки покрокових дій щодо зменшення негативних наслідків пандемії для економіки як на державному рівні, так і в регіонах;
- приймати та впроваджувати рішення лише після обговорення та погодження з бізнес-спільнотою.
Бізнес-спільнота добре розуміє складність завдань, що постали нині перед Україною, та готова до співпраці з владою. Представники бізнесу також несуть відповідальність за добробут мільйонів працівників та вимагають від держави зробити все для попередження зупинки підприємств, що призведе до ще більш складних наслідків та залишення значної частини населення країни без засобів до існування.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим