Дієтичні добавки після реформи: що показав рік нових правил та чого очікувати в майбутньому

Відкриваючи конференцію, модераторка заходу Євгенія Лук’янчук — керівниця видання «Щотижневик АПТЕК А» та напряму спеціалізованих конференц-активностей компанії Proxima Research International — задала тон глибокого професійного діалогу. Минув рік відтоді, як Закон України № 4122 «перегорнув» сторінку в історії ринку ДД, завершивши перехідний період і відкривши нову правову реальність. Але «перегорнути» — ще не означає написати новий розділ без суперечностей. І сьогодні, в умовах пильного нагляду регуляторів, зростаючої вимогливості Антимонопольного комітету України (АМКУ) та масштабних євроінтеграційних перетворень, бізнес опинився перед лицем серйозних викликів. Як підкреслила модераторка, у цій новій системі координат життєво необхідно почути голос як державного регулятора, так і виробників та дистриб’юторів, щоб разом спробувати розв’язати галузеві проблеми та віднайти зважені, життєздатні рішення.

Світові тренди та їхній вплив на локальний ринок

Першою слово взяла Є. Лук’янчук, щоб представити на загал глобальні тренди.

Світовий ринок оцінюється у 143–210 млрд дол. США (медіана — 194 млрд) із приростом на 7,7%, а європейський — у 46–49 млрд євро (зростання 7–9%), де 55% громадян купують ДД регулярно, а 82% цінують їх для здоров’я. Лідерами структури залишаються вітаміни й мінерали (51%), серед форм домінують таблетки із наростаючою популярністю желейних форм, а основну аудиторію становлять жінки (34%) із фокусом на імунітет, догляд за шкірою та волоссям. Головними драйверами ДД-ніші виступають спортивне харчування, запит на «чисту етикетку», e-commerce, старіння населення та супутній попит на тлі популярності препаратів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) для схуднення. Натомість значно стримують ринок контрафакт, науковий скепсис і жорстка рекламна цензура.

Прогнозуючи аналогічний попит в Україні (на базові вітаміни, мінерали та пробіотики), спікерка рекомендувала віт­чизняним виробникам адаптуватися до алгоритмів пошуку за допомогою штучного інтелекту (ШІ), зосередитися на монокомпонентних власних торговельних марках (ВТМ) із чіткими дозуваннями та зручних форматах на кшталт «желейок».

Однак будь-який світовий тренд набуває справжньої ваги лише тоді, коли видно, як він відбивається на конкретному локальному ринку.

На продовження теми Тетяна Іванова, Product Owner Market Audit Україна (Proxima Research International), представила актуальний аналіз положення ДД в українському аптечному ритейлі, повідомивши, що грошовий ринок повністю оговтався від початку повномасштабної війни й перевищив довоєнні показники. За перші 8 міс 2026 р. зафіксовано зростання на 8% у гривневому вираженні (2% у доларах) щодо аналогічного періоду 2025 р. та досягнуто 11% у загальному «аптечному кошику». Водночас у натуральному вираженні ринок скоротився на 6% через міграцію споживачів. Регіональна динаміка є неоднорідною: якщо в Києві виявляється стабільність із мінімальним приростом (1%), то західні області та Івано-Франківщина стрімко зростають на 19%.

Структура попиту залишається стабільною: 3 ключові категорії — засоби для травної системи, обміну речовин та дихальних шляхів — сукупно охоплюють 52% ринку, причому 2 останні мають яскраво виражену сезонність із активізацією наприкінці літа. Вагому роль відіграють ВТМ, на які припадає 24% ринку у грошовому вираженні та 42% в упаковках.

Суттєвий вплив на ринок чинить онлайн-сегмент: частка e-commerce у ДД сягнула 31% у грошовому вираженні, перевищивши європейський показник у 25%. Зокрема, за результатами 8 міс 2026 р. в Києві частка онлайн-сегменту становить 42%, а на Рівненщині відзначається рекордний приріст онлайн-каналу на 42,5%. Якщо загалом обсяг аптечного продажу збільшується на 8%, то онлайн додає 21%. З огляду на ці тенденції та прогнози зростання на 2027 р. експертка рекомендувала бізнесу фокусуватися на аналізі в цілому онлайн-каналу та детальному вивченні регіонального попиту.

Від процедури оцінки речовин до букви закону

Олена Семенченко, заступниця директора ДП «Державний експертний центр (ДЕЦ) Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України з питань реєстрації та аудиту, та Марія Бурак, експертка сектору оцінки речовин Департаменту експертизи реєстраційних матеріалів, презентували нову процедуру науково обґрунтованої оцінки безпеки інгредієнтів ДД.

Відповідно до наказу МОЗ № 219, що діє з квітня 2026 р., якщо вітаміни, мінерали, рослини, гриби чи мікроорганізми не входять до переліку дозволених наказом МОЗ № 1114, оператори ринку зобов’язані пройти експертизу в ДЕЦ. Процедура не поширюється на ліки, косметику чи корми, а її головна мета — встановити ризики для здоров’я та визначити допустимі дози. Заявник укладає договір (100% попередня оплата) та подає досьє. Вартість оцінки однієї речовини становить 98 580 грн. Загальний строк розгляду становить 90 робочих днів і складається з перевірки комплектності (до 10 днів з можливістю усунення недоліків) та безпосередньої наукової оцінки ризиків (до 70 днів). ДЕЦ може надіслати максимум 2 запити на додаткову інформацію, на відповідь на які виділяється до 160 робочих днів. За результатами експертизи дорадчий орган центру готує висновок із рекомендацією щодо включення речовини до переліку із зазначенням безпечної дози або ж із відмовою. Успішне проходження процедури залежить від якості підготовленого досьє, доказової бази та комунікації з ДЕЦ.

Отже, вже недостатньо просто заявити про речовину — потрібно пройти процедуру, надати дані й обґрунтувати її безпеку. А далі постає інше запитання: хто і як контро­лює те, що вже потрапило на ринок?

Олександр Пономарьов, начальник Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та за хисту споживачів (Держпродспоживслужба) в Дніпропетровській обл., нагадав ключову зміну: ДД тепер визначаються як харчовий продукт, обіг яких контролює Держпродспоживслужба. Оскільки під час воєнного стану планові перевірки заборонені, Держпродспоживслужба здійснює виключно позапланові заходи за наявності чітких законних підстав, таких як повідомлення європейської Швидкої системи оперативного сповіщення про небезпеку для харчових продуктів і кормів (Rapid Alert System for Food and Feed — RASFF), дані лабораторій, спалахи захворювань чи обґрунтовані скарги. Під час перевірок інспектори контролюють дотримання безпеки, наявність нотифікації, відповідність складу дозволеним нормам, простежуваність, а також відсутність заборонених медичних тверджень про лікування. Особлива увага приділяється онлайн-продажу та аптечному сегменту, де перевіряють ідентифікацію продавця та доступність інформації про продукт до покупки. За порушення та введення в обіг незареєстрованих ДД передбачені штрафні санкції.

Для успішної та легальної діяльності операторам ринку рекомендовано обов’язково зареєструвати потужності за наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 431, впровадити Систему управління безпекою харчових продуктів (Hazard Analysis and Critical Control Point — НАССР), ретельно перевірити маркування та забезпечити повний контроль на всіх етапах обігу продукції.

Так, контроль починається не тоді, коли інспектор приходить із перевіркою. Він починається значно раніше — з документів, маркування, простежуваності та відповідальності кожного учасника ланцюга. Та є ще один фронт, де правила стають особливо чутливими, — конкуренція та інформація, яку бачить споживач.

Юлія Головко, начальниця Управління розслідувань недобросовісної конкуренції АМКУ, розповіла про результати масштабного дослідження ринку ДД, яке комітет за власною ініціативою розпочав ще у 2024 р. на тлі масових скарг від виробників та споживачів. У фокусі АМКУ — захист добросовісної конкуренції, адже поширення неправдивої інформації про здатність ДД лікувати чи запобігати захворюванням може впливати на вибір споживачів та надавати неправомірні конкурентні переваги перед іншими учасниками відповідних ринків, зокрема лікарських засобів. За період 2024–2026 рр. АМКУ ухвалив 19 рішень у справах про недобросовісну конкуренцію у цій сфері, і жодне з них не було скасовано судами попри спроби компаній оскаржити штрафи. Під час розглядів АМКУ оцінює виключно достовірність інформації та її вплив на споживачів, не визнаючи належними доказами звіти про санітарну відповідність чи загальні наукові публікації, якщо вони не доводять ефект конкретного продукту. У фокусі уваги відомства знаходяться всі канали комунікації — від маркування на упаковці до вебсайтів, маркетплейсів та таргетованої реклами.

Насамкінець спікерка рекомендувала операторам ринку перевіряти інформацію про продукцію в усіх каналах її поширення та своєчасно усувати недоведені твердження, нагадавши, що визнання порушення, його припинення та усунення наслідків враховуються АМКУ під час визначення розміру штрафу.

З огляду на значні штрафи АМКУ Андрій Горбатенко, партнер LA Law Firm (Legal Alliance), під час свого виступу виокремив 2 ключові блоки: співпрацю з інфлюенсерами через призму оновленого закону про рекламу та практику кваліфікації оманливих тверджень про лікувальні властивості.

Зокрема, контент блогерів підлягає регулюванню українським законодавством, якщо він спрямований на українських споживачів, що визначається згідно з критеріями, встановленими Законом України «Про рекламу». Рекламою вважається будь-яка інформація, яка поширюється за винагороду, причому закон виділяє пряму рекламу (обов’язкове маркування зі словом «реклама»), продакт-плейсмент (органічна інтеграція без закликів до придбання) та спонсорство (згадка лише назви чи марки без впливу на редакційну незалежність). Рекламодавець відповідає за зміст інформації, а блогер — за форму її поширення.

У другому блоці спікер зазначив, що особливий ризик виникає, коли ДД через дизайн, назву чи викладку поруч із ліками сприймається як лікарський засіб, тому рекомендує наносити на лицьову сторону упаковки чітке маркування «дієтична добавка». Також слід розмежовувати твердження про лікувальну дію (заборонені для ДД) та користь для здоров’я ДД. Спікер звернув увагу учасників, що наявність слова «сприяє» не захищає від відповідальності, якщо твердження описує фармакологічну, імунологічну чи метаболічну дію, що є характерним для тверджень про лікувальну дію.

Межа між «розповісти про продукт» і «приписати йому лікувальну дію» виявляється значно тоншою, ніж може здатися, а відповідальність є досить відчутною та включає як штраф до 5% від обороту компанії, так і зобов’язання припинити поширення оманливої інформації, що може бути досить проблематичним, якщо інформація розміщена на упаковці ДД.

Наталя Лісневська, PhD, адвокатка й експертка з фармацевтичного права, у 2014–2015 рр. заступниця міністра охорон и здоров’я України, зосередилася на питаннях нотифікації, розподілу відповідальності та державного нагляду на ринку ДД. Із впровадженням європейської моделі простежуваності ринок поступово відходить від хаотичного обігу, а чинне законодавство чітко розподіляє ролі та відповідальність чотирьох ключових учасників: локального виробника, який несе первинну абсолютну відповідальність за безпеку і хіміко-біологічний склад продукту; імпортера, що має таку саму повноту відповідальності; дистриб’ютора, який відповідає за логістику, температурний режим і легальність походження партії; та аптеки, яка контролює правильність зберігання, відсутність протермінування та наявність обов’язкової нотифікації перед виставленням товару на полицю.

Особливу увагу спікерка звернула на проблему «сірих зон» (позамитний простір, транскордонна електронна комерція та фальсифікація інгредієнтів), для захисту від яких рекомендовано перекладати фінансові та репутаційні ризики на постачальників через договори, впроваджувати лабораторний контроль та захищати бренди на маркетплейсах.

Відповідальність, таким чином, набуває форми своєрідного ланцюга: якщо одна ланка слабка, ризик зрештою може дійти до того, хто стоїть на самому кінці — до споживача. Саме тому наступне питання конференції звучало майже неминуче: а що стоїть за якістю продукту з наукової точки зору?

Олександр Кухтенко, ректор Національного фармацевтичного університету (НФаУ), доктор фармацевтичних наук, професор, зазначив, що ДД є особливою категорією продукції, яка потребує гармонійного поєднання вимог харчового законодавства та сучасних фармацевтичних підходів до забезпечення якості й безпеки, зокрема принципів належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP). У зв’язку із впровадженням нових нормативних вимог особ­лива увага приділяється встановленню максимально допустимих рівнів вітамінів і мінералів, а також комплексному лабораторному контролю безпеки. Наукова база НФаУ дозволяє проводити широкий спектр досліджень ДД — перевіряти відповідність фактичного складу інформації на етикетці, здійснювати мікробіологічні, токсикологічні та хімічні дослідження, а також оцінювати їхні властивості із застосуванням сучасних доклінічних та цитологічних методик. Отримані результати можуть бути використані виробниками для підтвердження якості та безпеки продукції, вдосконалення її складу, технології та формування доказової бази. «Сьогодні виробник ДД має працювати не лише з нормативними вимогами, а й із довірою споживача. І саме тут університетська наука може стати важливим партнером бізнесу — допомогти подолати науковий скептицизм споживача, надаючи об’єктивні результати досліджень, які підтверджують якість продукції та за наявності відповідних доказів — її властивості», — наголосив О. Кухтенко. Окрім наукового супроводу, університет реагує і на кадрові потреби ринку. НФаУ розробляє та впроваджує освітні програми, орієнтовані на нові професійні запити, а також спеціалізовані курси та програми підвищення кваліфікації. Зокрема, у відповідь на зростаючий попит ринку НФаУ відкрив освітню програму «Нутриціологія»— для підготовки фахівців, які працюватимуть із питаннями харчування, здоров’я та ДД. Ще одним новим напрямом стала освітня програма «Технології косметичних, ветеринарних засобів та продуктів для здоров’я», спрямована на підготовку фахівців для сфер, що активно розвиваються та потребують сучасних технологічних і фармацевтичних компетентностей. Так, НФаУ не лише забезпечує ринок науковою експертизою та лабораторними дослідженнями, а й формує кадровий потенціал для нових сегментів індустрії, реагуючи на реальні потреби виробників і споживачів.

Голос виробників: невизначеність як щоденний режимПоки науковці говорять мовою методик, доказів і лабораторних показників, виробники щодня стикаються з іншою реальністю і необхідністю ухвалювати рішення в умовах невизначеності. Про це йшлося на жвавій панельній дискусі, в якій взяли участь генеральний директор фармацевтичної компанії «Астрафарм» Павло Лукашевич, виконавча директорка компанії «Ліктрави» Олександра Сологуб та начальник відділу маркетингу ТОВ «НУТРІМЕД» Дмитро Троцько.Говорячи про труднощі, О. Сологуб звернула увагу на проблему так званого «вибору без вибору» щодо рослинної сировини. Більшість традиційних рослинних компонентів та екстрактів просто відсутні у додатку № 2 (переліку допустимих тверджень про користь для здоров’я), оновлення якого відбувається дуже повільно.Д. Троцько підтримав це, зазначивши, що перевірені десятиліттями вітчизняні фітокомпоненти не потрапили до європейських джерел, через що компанії змушені змінювати рецептури, а механізми додавання нових речовин через ДЕЦ є занадто складними й довгими — майже як для лікарських засобів.Окремою гострою темою дискусії стала проблема нерівної конкуренції та «сліпих зон» державного контролю.П. Лукашевич наголосив, що нові правила та нотифікація через Держпродспоживслужбу жорстко конт­ролюють лише легальний аптечний сегмент, натомість позааптечний ринок — e-commerce, маркетплейси, Telegram-канали та різні інтернет-майданчики — залишаються поза реальним контролем.Наприкінці дискусії спікери окреслили головні очікування від регуляторів: виробники потребують спрощеного та пришвидшеного порядку додавання традиційних речовин і рослин до дозволених списків, розв’язання питання зі статусом тверджень «on hold», а також поширення дієвого контролю Держпродспоживслужби на онлайн-сегмент і позааптечні канали для захисту цивілізованого ринку від фальсифікату та недобросовісної конкуренції.

«Чорна зона»: підробки, які реєстр не зупиняє

Сергій Філіпчук, спеціаліст із фізичної реабілітації, член Громадської спілки (ГС) «НУТРІ ЮНІОН», присвятив свою доповідь гострій проблемі захисту легального бізнесу й споживачів на тлі засилля фальсифікату та бюрократичних перепон. Хоча законодавчі зміни створювалися з благою метою євро­інтеграції, на практиці перехідний період виявився номінальним, а митні затримки та проблеми з нотифікацією в реєстрі Держпродспоживслужби спричинили штучний дефіцит і величезні збитки для легальних імпортерів.

Спікер звернув увагу на недосконалість нормативних вимог, через які українські виробники та імпортери змушені дотримуватися набагато жорсткіших лімітів дозувань, ніж у країнах Європейського Союзу (ЄС), добровільно втрачаючи суверенітет і стикаючись із технічними помилками в написанні наказів. У результаті легальний бізнес, що працює в умовах щоденних воєнних ризиків, мобілізації та руйнувань, змушений витрачати ресурси на бюрократію та роботу із запереченнями розчарованих споживачів.

І якщо легальному продукту доводиться долати дедалі більше регуляторних бар’єрів, то наступне питання звучить ще гостріше: як переконати споживача, що за красивою етикеткою справді стоїть безпечний і якісний продукт?

Олена Лукашевич, експертка з громадського здоров’я, лікарка, PhD, президентка ГС «Рада операторів ринку дієтичних добавок» (РОРД), включила у свою доповідь огляд європейських тенденцій за результатами масштабного дослідження у країнах ЄС у 2025 р.: трохи більше ніж половина європейців розглядають ДД як основу для подовження життя, ⁴/₅ вважають їх критично важливими для здоров’я і довголіття, близько ²/₃ інтегрують їх у щоденний раціон, а рівень довіри сягає майже 80%.

Вона детально розповіла про Україну, де в умовах тривог, воєнних ризиків та втоми ДД стали усвідомленою інвестицією в ментальне здоров’я, імунітет, кістково-м’язову систему та подолання дефіцитів (зокрема вітаміну D). Проте існують ризики такого «самолікування» та потрапляння на консультації до некваліфікованих «нутриціологів».

Спікерка анонсувала спільний проєкт Держпродспоживслужби разом з РОРД у межах Національної програми інформатизації, згадавши низку галузевих нормативно-правових актів, зокрема у компоненті eFood, єдиного електрон­ного реєстру e-supplement. Насамперед щодо створення персональних кабінетів операторам ринку для впорядкування галузі, мінімізації фальсифікатів тощо.

Дієтичні добавки після реформи: у пошуку балансуЩе одна дискусійна панель в межах заходу виявилася не менш цікавою за попередню, адже об’єднала за одним столом голову ГС «НУТРІ ЮНІОН» Еліну Максимцову та юриста компанії «Беркана+» і ГС «НУТРІ ЮНІОН» Даніїла Пишнограєва, які детально розібрали головні проблеми ринку ДД після реформи та законодавчі колізії, з якими щодня стикається легальний бізнес.Ринок не потребує послаблення контролю — він потребує передбачуваних і науково обґрунтованих правил. Бізнес очікує від держави прозорих процедур, дотримання встановлених строків та механізмів, які дозволять одночасно гарантувати безпечність продукції й забезпечити розвиток та інноваційність ринку дієтичних добавок. Не менш актуальною темою дискусії стали юридичні ризики маркування та недоліки чинного регулювання.

Про те, що видно лише під мікроскопом

Конференція завершилася виступом Олени Кузнецової, завідувачки Державної науково-дослідної лабораторії з конт­ролю якості лікарських засобів ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва» НАМН України, яка присвятила його аспектам лабораторного контролю та оцінки відповідності ДД нормам безпеки. Вона розповіла про діяльність інституту та акредитованої за стандартом ISO/IEC 17025 лабораторії, яка проводить повний спектр випробувань (фізико-хімічні, мікробіологічні, токсико-гігієнічні тощо), кваліфікована Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Спікерка також брала участь у розробці загальної статті Державної фармакопеї України «Дієтичні добавки» і патенту «Виявлення незадекларованих компонентів в дієтичних добавках».

Захід завершився словами подяки всім присутнім із надією на нові зустрічі задля спільної роботи на благо галузі. Узгоджений текст Резолюції організатори конференції скерують до МОЗ, Держпродспоживслужби, АМКУ та інших профільних органів.

Конференція добігла свого кінця, але дискусія — ні. Перший рік нових правил виявив: реформа ДД — це не одномоментна зміна законодавства, а тривалий процес перебудови всього ринку. І майбутнє українського ринку ДД визначатиметься не лише тим, наскільки суворими будуть правила, а й тим, наскільки зрозумілими та дієвими вони стануть для всіх гравців ринку.

Поширені запитання

Що змінилося для ринку ДД після реформи? — ДД остаточно перейшли у площину регулювання як харчові продукти, а їх обіг став більш формалізованим і контрольованим. Посилилися вимоги до безпеки, нотифікації, простежуваності, маркування та відповідальності операторів ринку. Водночас перший рік дії нових правил свідчить, що частина процедур залишається складною, а окремі питання потребують подальшого нормативного врегулювання.

Хто контролює обіг ДД в Україні? — Основний державний контроль за безпекою та обігом ДД як харчових продуктів здійснює Держпродспоживслужба. Під час заходів державного нагляду можуть перевірятися, зокрема, безпека продукції, відповідність складу, наявність необхідної нотифікації, маркування та простежуваність.

Чи потрібна нотифікація для ДД? — Так. Для законного введення ДД в обіг оператор ринку має виконати встановлені законодавством вимоги щодо нотифікації. Сам факт наявності продукту в реєстрі або на ринку не замінює відповідальності оператора за його безпеку, склад, маркування та відповідність законодавству.

Що робити, якщо інгредієнта немає в переліку дозволених речовин? — Якщо відповідна речовина не входить до переліку, визначеного нормативними актами, може знадобитися процедура науково обґрунтованої оцінки її безпеки в ДЕЦ. За результатами оцінки може бути надано рекомендацію щодо включення речовини до відповідного переліку із зазначенням безпечної дози або ухвалено рішення про відмову.

Чи можна рекламувати ДД як засіб для лікування захворювань? — Ні. ДД не повинна подаватися як лікарський засіб або продукт, здатний лікувати чи запобігати захворюванням. Особливої уваги потребують формулювання на упаковці, вебсайтах, маркетплейсах, у соціальних мережах та рекламних матеріалах. Саме твердження про «користь», «підтримку» чи «сприяння» не гарантує автоматичної правомірності повідомлення — важливий його фактичний зміст і те, як його сприймає споживач.

Чи поширюються нові правила на онлайн-продаж ДД? — Так. Онлайн-канал не є винятком із загальних вимог до обігу та інформування споживача. Водночас саме e-commerce залишається одним із сегментів, де учасники ринку та експерти вбачають суттєві прогалини державного контролю. Тому для операторів важливо забезпечувати відповідність інформації про продукт законодавчим вимогам у всіх каналах його поширення.

Хто відповідає за якість і безпеку ДД? — Відповідальність розподіляється між учасниками ланцюга постачання відповідно до їхньої ролі. Виробник та імпортер відповідають за безпеку і відповідність продукції встановленим вимогам, дистриб’ютор — зокрема, за належний обіг і умови зберігання, а суб’єкти роздрібної торгівлі мають контролювати, щоб продукція, яку вони реалізують, відповідала встановленим вимогам, серед іншого, щодо маркування, строку придатності та умов зберігання.

Чому наявність наукових публікацій не завжди достатня для підтвердження властивостей конкретної ДД? — Тому що загальні дані про певну речовину або інгредієнт не обов’язково доводять заявлений ефект конкретного готового продукту. Для регуляторної та конкурентної оцінки важливими є достовірність конкретного твердження, його відповідність продукту та достатність доказів, на яких воно ґрунтується.

Які основні ризики для виробників та імпортерів є сьогодні? — Серед ключових ризиків — невідповідність складу або маркування, проблеми з нотифікацією, використання недозволених або недостатньо обґрунтованих тверджень про властивості продукту, порушення вимог до простежуваності та поширення інформації, яка може бути розцінена як оманлива реклама або недобросовісна конкуренція.

Чи означає реформа, що контроль за ДД став таким самим, як за лікарськими засобами? — Ні. ДД та лікарські засоби залишаються різними категоріями продукції та регулюються за різними правилами. Водночас реформа ДД суттєво посилила вимоги до безпеки, контролю та відповідальності операторів ринку, тому очікування від продукту, який позиціонується як ДД, також стали значно чіткішими.

Коротко: головне

• ДД в Україні — це харчові продукти, а не лікарські засоби. Їх обіг регулюється харчовим законодавством, а державний контроль здійснює Держпродспоживслужба.
  У перший рік реформи відбулося посилення контролю, зокрема щодо безпеки, нотифікації, простежуваності, складу та маркування продукції.
• Для нових або не включених до відповідних переліків речовин може знадобитися наукова оцінка безпеки в ДЕЦ.
• Лікувальні твердження щодо ДД неприпустимі. Інформація на упаковці, сайтах, маркетплейсах, у соціальних мережах та рекламі має відповідати вимогам законодавства.
  АМКУ активно реагує на оманливі твердження про властивості ДД та оцінює інформацію в різних каналах її поширення.
  Онлайн-ринок стає дедалі важливішим: його частка в обсязі продажу ДД в Україні вже перевищує середній європейський показник, водночас саме цей сегмент залишається одним із найбільш проблемних з погляду контролю.
• Відповідальність розподілена вздовж усього ланцюга постачання — від виробника та імпортера до дистриб’ютора й роздрібної точки. Для бізнесу головним викликом стає не просто виконання нових правил, а їх передбачуваність і практична реалізація. Ринок очікує зрозумілих процедур, своєчасного оновлення переліків речовин і тверджень, ефективного контролю онлайн-сегмента та однакових правил для всіх учасників.
• Для споживача реформа має означати передусім більшу прозорість: зрозуміле маркування, можливість простежити походження продукту та захист від фальсифікату й оманливих обіцянок.
  Наступний етап реформи визначатиме не суворість правил, а здатність держави й бізнесу створити систему, у якій безпека продукції, доказовість, чесна конкуренція та доступність інновацій не суперечитимуть одна одній.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Євгенія Лук'янчук

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!