В ЄБА обговорили майбутнє економіки України

26 Березня 2020 9:20 Поділитися

23 березня Європейська Бізнес Асоціація провела онлайн-зустріч «COVID-19: Бізнес проти форс-мажору», під час якої директори компаній, представники міжнародних фінансових інституцій та державного сектору поділилися своїми поглядами на ситуацію з коронавірусом та обговорили зміни в роботі бізнесу, можливі наслідки та загрози, шляхи м’якого виходу з кризи та пошук нових можливостей. Адже вже зараз дія жорстких обмежувальних заходів впливає на роботу бізнесу, державних органів та установ, а також на повсякденне життя мільйонів людей. У дискусії взяли участь члени правління Європейської Бізнес Асоціації — Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital, Тіберіу Діма, СЕО BASF, Олександр Писарук, голова Правління Raiffeisen Bank Aval, Олена Волошина, голова правління Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Мацєй Томаш Зєліньскі, СЕО Siemens Ukraine, Саїда Джарболова, Голова Правління ING Bank Ukraine, Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді (МВФ), та Юлія Ковалів, заступник керівника Офісу Президента України.

Прогнози для економіки

Оновлений базовий прогноз компанії Dragon Capital на 2020 р. передбачає падіння ВВП України на 4% та девальвацію гривні до 30 грн/дол. США (на кінець року) — за умови, що карантинні заходи триватимуть до травня (середній курс очікується на рівні 29 грн/дол., тобто девальвація становитиме близько 11% до минулорічного курсу). Якщо карантин буде продовжено на довший термін, то ВВП може знизитися на 9%, а девальвація гривні до 35 грн/дол. До того ж за таких умов варто очікувати й росту безробіття.

В Асоціації відзначили, що Україна готова до можливої кризи краще, ніж у 2008 чи 2014 р. Наприклад, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу суттєво нижчий (минулого року дефіцит був менше 3% від ВВП, у 2008 — досягав 8%). В експорті домінують soft commodities (продукція аграрного сектору), яка становить 40%, у 2008 вона становила 12%, і падіння споживання даної продукції або ж цін на неї не очікується.

Водночас країна все-таки немає достатнього запасу міцності, щоб безболісно пережити ситуацію. Тим більше, якщо раніше був досвід проходження кризи фінансової, то зараз вона має дещо інший характер. Мова йде про кризу робочої сили, про великий вплив емоційної та психологічної складової, про необхідність діяти тривалий час в умовах невизначеності.

Співпраця з міжнародними інституціями

Тому для України критично важливо продовжити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними інституціями, аби рефінансувати поточний борг та профінансувати бюджетний дефіцит. Так, наразі необхідно виконати 2 умови, що залишилися, — прийняти закон про неможливість повернення банків (націоналізованих чи ліквідованих) ексвласникам та закон про ринок землі. Програма, погоджена з МВФ у грудні, становить 5,5 млрд дол., однак наразі її необхідно збільшити приблизно в 2 рази, мінімум до 10 млрд дол. та, як мінімум, половину з отриманих коштів отримати цього року саме в бюджет, а не резерв Національного банку України. Крім того, важлива співпраця й з іншими міжнародними партнерами. Так, 1 млрд дол. Україна має отримати від Світового банку та 0,5 млрд євро від ЄС.

Водночас нещодавно Світовий банк прийняв рішення про виділення пакета на 14 млрд дол., з яких зокрема 8 млрд буде спрямовано на підтримку клієнтів Міжнародної фінансової корпорації (по 2 млрд на підтримку існуючих клієнтів, реального сектору (промисловість тощо), експортне фінансування, оборотний капітал та нові продукти на підтримку міжнародної торгівлі). Ці кошти можна буде отримати за спрощеною процедурою. Також наразі тривають переговори про виділення коштів від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейської комісії на підтримку бюджету та спеціальне фінансування боротьби з коронавірусом.

На переконання Асоціації, дефолт — не порятунок для української економіки, тому навіть дискусії та спекуляції на цю тему вже є шкідливими. Оголошення дефолту підірве довіру міжнародних партнерів, закриє доступ до отримання нових кредитів на довгі роки, призведе не лише до інфляції, але й до гіперінфляції тощо. Тому під час заходу всі спікери були одностайними й акцентували, що дефолт категорично не вихід, тож навіть розмови про це варто припинити.

Банківський ринок

Наразі банківська система знаходиться у стабільному стані — достатньо капіталу та ліквідності. Минулого року банки продемонстрували дохідність капіталу на рівні близько 30%. Вводити обмеження на валютному ринку наразі не варто, крім того, у них і нема необхідності. Найбільший виклик для банків у поточній ситуації — забезпечити безперервність обслуговування клієнтів та водночас збереження здоров’я співробітників, що є і ключовим пріо­ритетом. Також варто відмітити злагоджену співпрацю та регулярну комунікацію банків та регулятора, що наразі є дуже важливою.

Робота реального сектору

Бізнес досить швидко адаптується до нових реалій та умов роботи в країні. Так, більшість співробітників переведено на дистанційну роботу, відрядження максимально скасовані, комунікація переведена в онлайн-режим. Водночас для тих співробітників, що, враховуючи специфіку роботи, повинні виходити на роботу, компанії намагаються організовувати безпечний трансфер, в офісах та приміщеннях проводиться обов’язкова дезінфекція.

Директори компаній в один голос стверджують — рішення про зменшення розміру заробітної плати чи скорочення штату розглядатимуть в останню чергу. А на питання, що робитимуть компанії в разі продовження карантину, — більшість учасників та глядачів відповіли, що шукатимуть нові ніші для розвит­ку свого бізнесу.

Наслідки та можливості

Наскільки ефективно Україна та інші країни світу зможуть подолати економічні наслідки коронавірусу, залежить також значною мірою від зміни поведінкової моделі споживачів та реакції світових лідерів.

Власне вже зараз зрозуміло, що так чи інакше наслідки введення жорстких обмежувальних заходів вплинуть на більшість підприємств в Україні. Найбільше постраждають малий бізнес та ті підприємства, діяльність яких пов’язана з фізичною присутністю клієнтів, сфера послуг тощо. Тому важливим завданням для бізнесу наразі є необхідність підготуватися до усіх можливих сценаріїв розвитку подій та мінімізувати негативні наслідки, які значно залежатимуть від сектору компанії.

Від влади бізнес очікує оперативної комунікації щодо усіх кроків, які приймаються, а також об’єктивного аналізу жорстких карантинних заходів та їх ефективності, поступове пом’якшення обмежень та відновлення економічної активності.

За матеріалами www.eba.com.ua
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті