Розроблено інтерактивну карту медичного забезпечення України

«Епідемія застала людство зненацька. Медичні заклади в Італії, Іспанії та США виявилися неготовими до такого напливу хворих, наслідком чого стала досить висока смертність. Ми не можемо розраховувати, що без ефективних дій ми не стикнемося з такими самими проб­лемами. Ми бачимо, що зараз і держава, і підприємці, і волонтери намагаються допомагати та об’єднувати зусилля. Проте недостатньо об’єднатися — дуже важливо цю допомогу розподіляти ефективно, відповідно до потреб — розповів Сергій Мільман, СЕО і засновник компанії YouControl. — Ми вирішили зробити власний внесок у вирішення даної проблеми та розробили карту, за допомогою якої можна було б легко знайти, що та в якій кількості необхідно якій лікарні».

Інтерактивна система має 4 вкладки: «Обладнання», «Лікарі», «Ліжка» та «Захворюваність».

Так, за допомогою дашборду можна дізнатися про забезпечення — на рівні області або конкретної лікарні — обладнанням, тестами, засобами індивідуального захисту та апаратами штучної вентиляції легень, медичним персоналом (за спеціальностями), ліжками. «Забезпечення — це кількість днів, на які вистачить існуючих залишків», — пояснив Дмитро Усманов, проєктний менеджер компанії YouControl.

Також доступний моніторинг ситуації із кількістю госпіталізованих осіб з підозрою та підтвердженими випадками захворювання на COVID-19 в Україні. Інформацію щодо захворюваності населення надає Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Інтерактивна карта медичного забезпечення сформована на основі звітів лікарень щодо їх забезпечення засобами захисту, медичним обладнанням та працівниками. Дані збираються в інформаційно-аналітичній системі MedData. Альона Жужа, керівник сектору аналітичного центру ДП «Медичні закупівлі України», повідомила, що форма для заповнення даних із регіонів була розроблена за запитом та відповідно до потреб МОЗ України. Користувачі системи мають щодня оновлювати інформацію. Наразі доступ до неї мають близько 240 закладів першої хвилі (найближчим часом планують запустити збір інформації із ще близько 2 тис. лікарень). За результатами збору даних підприємство щодня звітує МОЗ України. «На жаль, є лікарні, які не подають дані вчасно. Ми працюємо над тим, щоб їх ставало менше», — зазначила А. Жужа.

У протидії епідемії коронавірусу в Україні одним з основних завдань влади було зрозуміти, які є потреби у медичних закладів, які задія­ні у боротьбі з COVID-19, прогнозувати поширення епідемії й ефективно реагувати на виклики. «Одна справа — розуміти, що потрібні тести, обладнання та засоби індивідуального захисту, інша — знати скільки їх потрібно, як швидко вони витрачаються», — прокоментувала Ольга Бугай, генеральний директор Директорату з питань регіо­нальної політики та децентралізації Офісу Президента України.

Першочерговим завданням було зрозуміти, які дані власне потрібно збирати, щоб ефективно управляти системою протидії COVID-19. Тож початку збору даних передувала серйозна аналітична робота. «Треба було зрозуміти, які лікарні мають бути в першій хвилі, і яким вимогам вони мають відповідати, яке обладнання потрібне тощо. Лише після того, коли відповіді завдяки аналітикам МОЗ були отримані, постало питання, як ці дані отримувати швидко, якісно та пов­но. Цей виклик завдяки максимальній включеності всіх гілок влади, політичної волі був реалізований досить швидко», — зазначила О. Бугай.

Виникло питання, як створити систему, яка дозволить розподіляти ресурси справедливо, виходячи з того, що потрібно. «За 2 тиж була розгорнута система збору потреб з лікарень, залишків, розрахунки формул, як це перевести у забезпечення», — розповів Дмитро Луфер, заступник міністра охорони здоров’я України.

Наразі є інтерактивна карта медичного забезпечення, яку розробив YouControl. Також аналітичні дашборди доступні на Офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України «Коронавірус в Україні» (covid19.gov.ua). Ці дашборди містять дані щодо загальної поточної ситуації з COVID-19 (зокрема кількість госпіталізованих, забезпеченість персоналом, обладнанням) та забезпеченість лікарень, які працюють з COVID-19. Є можливість знайти конкретну лікарню (за пошуком закладу) та побачити, чого саме їй зараз не вистачає (забезпеченість обладнанням, засобами індивідуального захисту та персоналом розраховується на 15 діб).

«У планах на наступний крок — показувати очікувані поставки, щоб область бачила, що і коли вона отримає», — зазначив Д. Луфер.

Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch, озвучив пропозиції щодо наступних кроків. Адже є силові структури, зокрема Збройні сили України, Державна прикордонна служба України, Національна гвардія України, які мають свої госпіталі й також готуються до протидії коронавірусу. На думку Г. Канєвського, влада і громадськість мають грати на випередження.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!