ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ
Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників».
Представляти проект Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України буду особисто.
Народний депутат України С.В. Кузьміних
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»
1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону
Важливим аспектом забезпечення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників є посилення кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійснення вказаними працівниками своєї професійної діяльності.
Статтею 77 чинного Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (із змінами) «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників. Зокрема, медичні і фармацевтичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності (пункт б); обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством (пункт е); соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків (пункт є).
Водночас будь-які нормативно-правові акти щодо спеціального складу злочину у разі посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрози або насильства щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків в Україні відсутні, що призводить до їх кричущої незахищеності перед реально існуючими загрозами заподіяння шкоди їх життю та здоров’ю, які виникають під час виконання ними своєї роботи. Існує підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності.
Вражають приклади беззахисності медичних та фармацевтичних працівників.
Так, у травні 2013 року у місті Бориспіль Київської області четверо чоловіків, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, нанесли 9 ножових поранень лікареві приймального відділення лікарні, який надавав допомогу одному з них.
У червні 2013 року у місті Львові під час надання бригадою екстреної медичної допомоги лікар та водій зазнали побиття з боку друзів потерпілого, які знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, та отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
У грудні 2015 року в селі Концево Ужгородського району Закарпатської області троє осіб, озброєних залізною трубою, вилами та сокирою, здійснили напад на автомобіль екстреної медичної допомоги і серйозно пошкодили його, бригада дивом не постраждала.
У серпні 2016 року у місті Житомирі відвідувач реанімаційного відділення лікарні побив завідувача відділення за недопущення в палату у стані алкогольного сп’яніння та без належного одягу.
У серпні 2017 року на Дніпропетровщині родичі хворого, вимагаючи ввести йому наркотики, вчинили напад на лікаря екстреної допомоги, намагаючись відібрати наркотичні засоби.
У лютому 2018 року у селі Олексіївка Первомайського району Харківської області лікарку, яка прибула на виклик до пацієнта із сільської амбулаторії, взяла в заручники жінка, раніше засуджена за вбивство, вона не випускала лікарку з дому, погрожувала ножицями і завдавала образ. Звільнили заручницю правоохоронці.
У липні 2018 року в м. Ватутіне на Черкащині чоловік у стані наркотичної абстиненції увійшов до приміщення станції екстреної медичної допомоги і вимагав продати йому наркотичний засіб, а після відмови медика напав на нього і вдарив об стіл головою (у медика зафіксовано кілька переломів кісток черепа).
У серпні 2018 року у місті Івано-Франківськ дівчина, озброєна ножем, здійснила напад на провізора з вимогою надати їй лікарський засіб наркотичної дії та була затримана муніципальною вартою.
У листопаді 2018 року у місті Перешепине Новомосковського району Дніпропетровської області невідомі, озброєні пістолетом, вчинили напад на цілодобову аптеку та пограбували провізора.
У січні 2019 року у місті Маріуполь Донецької області на дах автомобіля екстреної медичної допомоги було скинуто металеву гирю, що понівечила автівку й унеможливила подальше надання допомоги цією бригадою.
У січні 2019 року у місті Харків невідомий чоловік зайшов до аптеки у вечірній час та, скориставшись відсутністю відвідувачів, із застосуванням фізичного насильства затягнув дівчину-провізора до підсобного приміщення, завдав тілесні ушкодження, зґвалтував та заволодів її мобільним телефоном.
У березні 2019 року у місті Мелітополь Запорізької області чоловік, озброєний пістолетом, вчинив напад на міську аптеку і відібрав ампули з сильнодіючим знеболювальним «Налбуфін».
У квітні 2019 року в селі Витачів Обухівського району Київської області пацієнт, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, погрожував пістолетом медикам бригади екстреної медичної допомоги, яким дивом вдалося уникнути ураження.
У листопаді 2019 року у місті Канів Черкаської області під час надання медичної допомоги за місцем проживання хворого родич останнього обстріляв з вогнепальної зброї автомобіль екстреної медичної допомоги і водія, що в ньому знаходився, та погрожував бойовою гранатою.
У грудні 2019 року у місті Краматорськ Донецької області відвідувач аптеки відібрав у фармацевта грошові кошти, завдавши їй ножових поранень.
У січні 2020 року в місті Нікополь Дніпропетровської області після надання медичної допомоги за місцем проживання жінка з родичами у стані алкогольного сп’яніння увірвалися до приміщення станції екстреної медичної допомоги, де завдали тілесних ушкоджень медичним працівникам.
Прикладом справжнього героїзму була робота медиків-професіоналів та волонтерів Євромайдану. Водночас вони під час виконання цієї роботи зазнали цинічно кричущих та безприкладно жорстоких нападів. У сутичках на Майдані постраждало не менше 15 медиків. Снайперів не зупиняли ані Червоний Хрест, ні білий халат. Безпрецедентно-нелюдськими стали факти розгрому медичних пунктів каральними підрозділами. Вражає доля медика-волонтера Олесі Жуковської, яка стала відома усьому світові. Куля снайпера пройшла крізь її шию, коли вона допомагала пораненому.
Особливості професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників включають підвищений ризик піддатися нападу в ході погіршення криміногенної ситуації в країні. За даними Міністерства внутрішніх справ України, протягом лише 2002–2012 років в Україні було зареєстровано 192 злочини, учинені проти життя і здоров’я медичних працівників при виконанні ними службових обов’язків, у тому числі 10 убивств, 5 умисних тяжких тілесних ушкоджень, 74 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, 1 катування, 8 погроз убивством.
Від початку пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні відмічаються випадки стигматизації і дискримінаційної поведінки щодо медичних працівників, які надають медичну допомогу таким пацієнтам.
З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність в Україні законодавчих норм, які встановлюють відповідальність за злочини, учинені проти життя і здоров’я, а саме посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків, доцільно визначити у Кримінальному Кодексі України заходи щодо посилення такої відповідальності, ураховуючи підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності, закріпивши механізм їх дотримання з урахуванням положень Конституції України та відповідних міжнародних договорів щодо гарантування права кожної людини на життя та охорону здоров’я.
Саме тому законодавче врегулювання кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійснення вказаними працівниками своєї професійної діяльності, є актуальним та важливим завданням.
Актуальність даного законопроекту також обумовлена загостренням криміногенної ситуації в Україні, яке виникло на фоні глибокої економічної кризи, проведення АТО/ООС, масового переселення людей з окупованих територій країни тощо.
2. Цілі та завдання проекту Закону
Метою законопроекту є створення правових умов, необхідних для посилення відповідальності за посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників у зв’язку з виконанням ними службових та професійних обов’язків.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону
Проект Закону передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України щодо:
- встановлення кримінальної відповідальності для осіб у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років за посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (внести зміни до статті 22 Кримінального кодексу України);
- встановлення кримінальної відповідальності за вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3482);
- встановлення кримінальної відповідальності за захоплення медичного або фармацевтичного працівника як заручника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3492);
- встановлення кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3501).
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Правовідносини в зазначеній сфері регулюються Конституцією України та Кримінальним кодексом України.
Положення даного законопроекту не потребують внесення змін до інших Законів України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону
Прийняття законопроекту та введення кримінальної відповідальності за посягання на життя та здоров’я медичних або фармацевтичних працівників у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону
Прийняття проекту Закону сприятиме підвищенню рівня захищеності медичних та фармацевтичних працівників при здійсненні ними своєї службової та професійної діяльності, а також забезпечить належне правове врегулювання проблем, що мають місце у зв’язку з відсутністю законодавчого закріплення відповідальності за посягання на життя і здоров’я медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових та професійних обов’язків.
Проект
зареєстрований в Парламенті
06.05.2020 р. за № 3440
Закон України
Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25–26, ст. 131) такі зміни:
1. У частині другій статті 22:
1) після слів «представника іноземної держави» доповнити словами «медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків»;
2) після слів та цифр «статті 112, 348,» доповнити цифрами «3482,»;
3) після слів та цифр «стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350,» доповнити цифрами «3501,»;
4) після слів та цифр «стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, « доповнити цифрами «3501,».
2. У назві розділу XV Особливої частини «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів»:
після слів «злочини проти журналістів» доповнити словами «проти медичних та фармацевтичних працівників».
3. Доповнити статтями 3482, 3492, 3501 такого змісту:
«Стаття 3482. Посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника
Вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків —
караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.»;
«Стаття 3492. Захоплення медичного працівника як заручника
Захоплення або тримання як заручника медичного працівника з метою спонукання цього медичного працівника, державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника —
караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.»;
«Стаття 3501. Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника
1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків, застосована з метою припинення службової або професійної діяльності медичного або фармацевтичного працівника або зміни її характеру, заволодіння майном чи з іншою метою в інтересах того, хто погрожує, —
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків —
караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.».
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
2) забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту
професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»
| Зміст положення (норми) чинного акта законодавства | Зміст відповідного положення (норми) проекту акта |
|---|---|
| Кримінальний кодекс України | |
| Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. 2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115–117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296). |
Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. 2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115 — 117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (статті 112, 348, 3482, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 3501, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 3501, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296). |
| Розділ XV
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ |
Розділ XV
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ, МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ |
| Відсутня. | Стаття 3482. Посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника
Вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків – караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. |
| Відсутня. | Стаття 3492. Захоплення медичного працівника як заручника
Захоплення або тримання як заручника медичного працівника з метою спонукання цього медичного працівника, державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника – караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років. |
| Відсутня. | Стаття 3501. Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника
1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків, застосована з метою припинення службової або професійної діяльності медичного або фармацевтичного працівника або зміни її характеру, заволодіння майном чи з іншою метою в інтересах того, хто погрожує, — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. 2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків – караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. |
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим