Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників».

Представляти проєкт Закону під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України С.В. Кузьміних.

Народні депутати України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проєкту Закону

Важливим аспектом забезпечення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників є посилення кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійснення вказаними працівниками своєї професійної діяльності.

Статтею 77 чинного Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (із змінами) «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників. Зокрема, медичні і фармацевтичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності (пункт б); обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством (пункт е); соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків (пункт є).

Водночас будь-які нормативно-правові акти щодо спеціального складу злочину у разі посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрози або насильства щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків в Україні відсутні, що призводить до їх кричущої незахищеності перед реально існуючими загрозами заподіяння шкоди їх життю та здоров’ю, які виникають під час виконання ними своєї роботи. Існує підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності.

Вражають приклади беззахисності медичних та фармацевтичних працівників.

Так, у травні 2013 року у місті Бориспіль Київської області четверо чоловіків, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, нанесли 9 ножових поранень лікареві приймального відділення лікарні, який надавав допомогу одному з них.

У червні 2013 року у місті Львові під час надання бригадою екстреної медичної допомоги лікар та водій зазнали побиття з боку друзів потерпілого, які знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, та отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

У грудні 2015 року в селі Концево Ужгородського району Закарпатської області троє осіб, озброєних залізною трубою, вилами та сокирою, здійснили напад на автомобіль екстреної медичної допомоги і серйозно пошкодили його, бригада дивом не постраждала.

У серпні 2016 року у місті Житомирі відвідувач реанімаційного відділення лікарні побив завідувача відділення за недопущення в палату у стані алкогольного сп’яніння та без належного одягу.

У серпні 2017 року на Дніпропетровщині родичі хворого, вимагаючи ввести йому наркотики, вчинили напад на лікаря екстреної допомоги, намагаючись відібрати наркотичні засоби.

У лютому 2018 року у селі Олексіївка Первомайського району Харківської області лікарку, яка прибула на виклик до пацієнта із сільської амбулаторії, взяла в заручники жінка, раніше засуджена за вбивство, вона не випускала лікарку з дому, погрожувала ножицями і завдавала образ. Звільнили заручницю правоохоронці.

У липні 2018 року в м. Ватутіне на Черкащині чоловік у стані наркотичної абстиненції увійшов до приміщення станції екстреної медичної допомоги і вимагав продати йому наркотичний засіб, а після відмови медика напав на нього і вдарив об стіл головою (у медика зафіксовано кілька переломів кісток черепа).

У серпні 2018 року у місті Івано-Франківськ дівчина, озброєна ножем, здійснила напад на провізора з вимогою надати їй лікарський засіб наркотичної дії та була затримана муніципальною вартою.

У листопаді 2018 року у місті Перешепине Новомосковського району Дніпропетровської області невідомі, озброєні пістолетом, вчинили напад на цілодобову аптеку та пограбували провізора.

У січні 2019 року у місті Маріуполь Донецької області на дах автомобіля екстреної медичної допомоги було скинуто металеву гирю, що понівечила автівку й унеможливила подальше надання допомоги цією бригадою.

У січні 2019 року у місті Харків невідомий чоловік зайшов до аптеки у вечірній час та, скориставшись відсутністю відвідувачів, із застосуванням фізичного насильства затягнув дівчину-провізора до підсобного приміщення, завдав тілесні ушкодження, зґвалтував та заволодів її мобільним телефоном.

У березні 2019 року у місті Мелітополь Запорізької області чоловік, озброєний пістолетом, вчинив напад на міську аптеку і відібрав ампули з сильнодіючим знеболювальним «Налбуфін».

У квітні 2019 року в селі Витачів Обухівського району Київської області пацієнт, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, погрожував пістолетом медикам бригади екстреної медичної допомоги, яким дивом вдалося уникнути ураження.

У листопаді 2019 року у місті Канів Черкаської області під час надання медичної допомоги за місцем проживання хворого родич останнього обстріляв з вогнепальної зброї автомобіль екстреної медичної допомоги і водія, що в ньому знаходився, та погрожував бойовою гранатою.

У грудні 2019 року у місті Краматорськ Донецької області відвідувач аптеки відібрав у фармацевта грошові кошти, завдавши їй ножових поранень.

У січні 2020 року в місті Нікополь Дніпропетровської області після надання медичної допомоги за місцем проживання жінка з родичами у стані алкогольного сп’яніння увірвалися до приміщення станції екстреної медичної допомоги, де завдали тілесних ушкоджень медичним працівникам.

Прикладом справжнього героїзму була робота медиків-професіоналів та волонтерів Євромайдану. Водночас вони під час виконання цієї роботи зазнали цинічно кричущих та безприкладно жорстоких нападів. У сутичках на Майдані постраждало не менше 15 медиків. Снайперів не зупиняли ані Червоний Хрест, ні білий халат. Безпрецедентно-нелюдськими стали факти розгрому медичних пунктів каральними підрозділами. Вражає доля медика-волонтера Олесі Жуковської, яка стала відома усьому світові. Куля снайпера пройшла крізь її шию, коли вона допомагала пораненому.

Особливості професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників включають підвищений ризик піддатися нападу в ході погіршення криміногенної ситуації в країні. За даними Міністерства внутрішніх справ України, протягом лише 2002–2012 років в Україні було зареєстровано 192 злочини, учинені проти життя і здоров’я медичних працівників при виконанні ними службових обов’язків, у тому числі 10 убивств, 5 умисних тяжких тілесних ушкоджень, 74 умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, 1 катування, 8 погроз убивством.

Від початку пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні відмічаються випадки стигматизації і дискримінаційної поведінки щодо медичних працівників, які надають медичну допомогу таким пацієнтам.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність в Україні законодавчих норм, які встановлюють відповідальність за злочини, учинені проти життя і здоров’я, а саме посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових обов’язків, доцільно визначити у Кримінальному Кодексі України заходи щодо посилення такої відповідальності, ураховуючи підвищений ризик для медичних та фармацевтичних працівників піддатися нападу під час виконання своєї професійної діяльності, закріпивши механізм їх дотримання з урахуванням положень Конституції України та відповідних міжнародних договорів щодо гарантування права кожної людини на життя та охорону здоров’я.

Саме тому законодавче врегулювання кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров’я медичних та фармацевтичних працівників та інші злочини, спрямовані на перешкоджання здійснення вказаними працівниками своєї професійної діяльності, є актуальним та важливим завданням.

Актуальність даного законопроєкту також обумовлена загостренням криміногенної ситуації в Україні, яке виникло на фоні глибокої економічної кризи, проведення АТО/ООС, масового переселення людей з окупованих територій країни тощо.

2. Цілі та завдання проєкту Закону

Метою законопроєкту є створення правових умов, необхідних для посилення відповідальності за посягання на життя і здоров’я, захоплення як заручника, погрозу або насильство щодо медичних та фармацевтичних працівників у зв’язку з виконанням ними службових та професійних обов’язків.

3. Загальна характеристика і основні положення проєкту Закону

Проєкт Закону передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України та Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

Змінами до Кримінального кодексу України пропонується:

  • встановлення кримінальної відповідальності для осіб у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років за посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (внести зміни до статті 22 Кримінального кодексу України);
  • встановлення кримінальної відповідальності за вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3482);
  • встановлення кримінальної відповідальності за захоплення медичного або фармацевтичного працівника як заручника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3492);
  • встановлення кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника (доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3501).

Змінами до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», медичним працівникам бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, медичним працівникам, які надають первинну медичну допомогу відповідно до частини третьої статті 35-1 цього Закону, медичним працівникам, які надають амбулаторну психіатричну допомогу, а також працівникам мобільних бригад паліативної допомоги на законодавчому рівні надається право на придбання у власність та використання травматичної зброї для забезпечення власної безпеки під час виконання ними своїх службових або професійних обов’язків.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правовідносини в зазначеній сфері регулюються Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та іншими нормативно-правовими актами.

Положення даного законопроєкту не потребують внесення змін до інших Законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування проєкту Закону

Прийняття законопроєкту та введення кримінальної відповідальності за посягання на життя та здоров’я медичних або фармацевтичних працівників у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проєкту Закону

Прийняття проєкту Закону сприятиме підвищенню рівня захищеності медичних та фармацевтичних працівників при здійсненні ними своєї службової та професійної діяльності, а також забезпечить належне правове врегулювання проблем, що мають місце у зв’язку з відсутністю законодавчого закріплення відповідальності за посягання на життя і здоров’я медичних та фармацевтичних працівників при виконанні ними службових та професійних обов’язків.

Народні депутати України

Проєкт

зареєстровано в Парламенті

29.05.2020 р. № 3560

Закон України
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. В Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 –26, ст. 131):

1) в частині другій статті 22:

а) після слів «представника іноземної держави» доповнити словами «медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків»;

б) після слова та цифр «статті 112, 348,» доповнити цифрами та знаком «3482,»;

в) після слів та цифр «стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350,» доповнити цифрами та знаком «3501,»;

г) після слів та цифр «стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350,» доповнити цифрами та знаком «3501,»;

д) слова та цифри «(статті 147 і 349)» викласти в такій редакції:

«(статті 147, 349, 3492)».

2) у назві розділу XV Особливої частини «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів»:

після слів «злочини проти журналістів» доповнити словами «медичних та фармацевтичних працівників».

3) доповнити редакцію новими статтями 3482, 3492 та 3501 такого змісту:

«Стаття 3482. Посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника

Вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків — караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.»;

«Стаття 3492. Захоплення медичного або фармацевтичного працівника як заручника

Захоплення або тримання як заручника медичного або фармацевтичного працівника з метою спонукання цього медичного або фармацевтичного працівника, державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника — караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.»;

«Стаття 3501. Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника

1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків, застосована з метою припинення службової або професійної діяльності медичного або фармацевтичного працівника або зміни її характеру, заволодіння майном чи з іншою метою в інтересах того, хто погрожує, — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків — караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків — караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.».

2. Доповнити частину першу статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19 з наступними змінами) новим пунктом «п» такого змісту:

«п) захист від посягання на життя, захоплення як заручників, погроз або насильства у зв’язку з виконанням ними своїх професійних обов’язків та захист від перешкоджання їх службовій діяльності. Відповідальність за скоєння злочину проти медичного або фармацевтичного працівника прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

Медичні працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, медичні працівники, які надають первинну медичну допомогу відповідно до частини третьої статті 35-1 цього Закону, медичні працівники, які надають амбулаторну психіатричну допомогу, а також працівники мобільних бригад паліативної допомоги для забезпечення власної безпеки під час виконання ними своїх службових або професійних обов’язків мають право придбавати у власність пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, використовуючи їх виключно з підстав, визначених чинним законодавством. Умови та порядок придбання зазначеними особами таких спеціальних засобів визначає Міністерство внутрішніх справ України у встановленому законом порядку.».

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників»

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми) проєкту акта
Кримінальний кодекс України
Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115 — 117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115 — 117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків (статті 112, 348, 3482, 379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 3501, 377, 398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 3501, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147, 349, 3492), зґвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

Розділ XV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ

Розділ XV

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН ТА ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖУРНАЛІСТІВ, МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Стаття відсутня Стаття 3482. Посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника

Вбивство або замах на вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків — караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Стаття відсутня Стаття 3492. Захоплення медичного або фармацевтичного працівника як заручника

Захоплення або тримання як заручника медичного або фармацевтичного працівника з метою спонукання цього медичного або фармацевтичного працівника, державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника — караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Стаття відсутня Стаття 3501. Погроза або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника

1. Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень щодо медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків, застосована з метою припинення службової або професійної діяльності медичного або фармацевтичного працівника або зміни її характеру, заволодіння майном чи з іншою метою в інтересах того, хто погрожує, — карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

2. Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків — караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження медичному або фармацевтичному працівнику у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків — караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників

Медичні і фармацевтичні працівники мають право на:

а) заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

о) безкоштовне паркування транспортних засобів у спеціально відведених для цього місцях у разі:
обладнання транспортного засобу, яким керує медичний працівник, спеціальним розпізнавальним знаком встановленого законодавством зразка;
розміщення на автомобілі спеціального стікера із зазначенням контактного телефону медичного працівника, який керує цим транспортним засобом.

Власники спеціально відведених майданчиків для паркування мають забезпечити та виділити в межах майданчиків місця для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують медичні працівники.

Форма, порядок та умови видачі спеціального стікера встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Відсутній

Законодавством може бути передбачено інші права та пільги для медичних і фармацевтичних працівників. На них також можуть поширюватися пільги, що встановлюються для своїх працівників підприємствами, установами і організаціями, яким вони надають медичну допомогу.

Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників

Медичні і фармацевтичні працівники мають право на:

а) заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

о) безкоштовне паркування транспортних засобів у спеціально відведених для цього місцях у разі:
обладнання транспортного засобу, яким керує медичний працівник, спеціальним розпізнавальним знаком встановленого законодавством зразка;
розміщення на автомобілі спеціального стікера із зазначенням контактного телефону медичного працівника, який керує цим транспортним засобом.

Власники спеціально відведених майданчиків для паркування мають забезпечити та виділити в межах майданчиків місця для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують медичні працівники. Форма, порядок та умови видачі спеціального стікера встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

п) захист від посягання на життя, захоплення як заручників, погроз або насильства у зв’язку з виконанням ними своїх професійних обов’язків та захист від перешкоджання їх службовій діяльності.

Відповідальність за скоєння злочину проти медичного або фармацевтичного працівника прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу. 

Медичні працівники бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, медичні працівники, які надають первинну медичну допомогу відповідно до частини третьої статті 35-1 цього Закону, медичні працівники, які надають амбулаторну психіатричну допомогу, а також працівники мобільних бригад паліативної допомоги для забезпечення власної безпеки під час виконання ними своїх службових або професійних обов’язків мають право придбавати у власність пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, використовуючи їх виключно з підстав, визначених чинним законодавством.

Умови та порядок придбання зазначеними особами таких спеціальних засобів визначає Міністерство внутрішніх справ України у встановленому законом порядку. 

Законодавством може бути передбачено інші права та пільги для медичних і фармацевтичних працівників. На них також можуть поширюватися пільги, що встановлюються для своїх працівників підприємствами, установами і організаціями, яким вони надають медичну допомогу.

Народні депутати України

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті