У МОЗ озвучили можливі варіанти розвитку ситуації щодо COVID-19 в Україні

18 Червня 2020 2:02 Поділитися
18 червня під час брифінгу щодо поточної ситуації з поширенням коронавірусної хвороби в Україні Максим Степанов, міністр охорони здоров’я, повідомив про статистику захворюваності за минулу добу, а Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я, озвучив можливі сценарії розвитку подій щодо COVID-19 та варіанти протидії інфекції в Україні.

М. Степанов зазначив, що за минулу добу зареєстровано 829 нових випадків інфікування, з них 61 дітей та 66 медичних працівників, було госпіталізовано 195 осіб, зафіксовано 23 летальних випадки, одужали 504 особи.

За добу здійснено 21 204 тестування, з них 12 106 — методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та 9098 — методом імуноферментного аналізу (ІФА). За даними Центру громадського здоров’я України, з початку року проведено 530 442 дослідження методом ПЛР та 107 313 дослід­жень — методом ІФА.

У розрізі регіонів найбільше нових випадків інфікування зареєстровано в Закарпатській (74), Львівській (171) та Рівненській (73) областях.

За увесь час пандемії в Україні захворіли 34 063 особи, з них 2506 дітей та 5716 медичних працівників. Загалом одужали 15 447 осіб, а летальних випадків — 966.

«Якщо ми проаналізуємо цифри, які ми бачимо за останній тиждень, та порівняємо їх навіть з даними місячної давності, то кількість випадків захворювання за добу зросла у нас у 2 рази. Це результат того, що українці скасували карантинні обмеження», — прокоментував ситуацію М. Степанов.

Він закликав громадян дотримуватися всіх санітарно-епідеміологічних рекомендацій МОЗ, зокрема, маскового режиму та соціальної дистанції.

Віктор Ляшко представив аналітичну довідку щодо поширення COVID-19, його сезонності та ін.

Так, посадовець відмітив, що інші грипоподібні захворювання циклічно циркулюють по всій планеті, що дозволяє виробляти вакцину для північної півкулі за результатами циркуляції вірусу в південній півкулі та навпаки.

Зазвичай епідемія грипу розпочинається з Азії та переходить на європейську частину Російської Федерації й далі поширюється на країни Європейського Союзу, а потім — на Північну та Південну Америку, Африку, Австралію і знову ж таки Азію. Така циркуляція відбувається щороку, і в Україні епідемічний сезон розпочинається з кінця жовтня і триває до початку квітня.

Стосовно поширення COVID-19 у світі В. Ляшко зазначив, що, як зазвичай, усе почалося з Азії та поширилося до Європи й Америки, потім деякий час спостерігалося міжсезонне плато, коли кількість хворих не збільшувалася, однак зараз уже знову з’явилися нові випадки захворювань у Китаї й Індії та країнах Африки.

Винятком стала Східна Європа, оскільки деякі сусідні з Україною держави на період, коли в Західній Європі почала зменшуватися кількість хворих, почали демонструвати зростання кількості нових випадків інфікування. Доповідач зазначив, що починаючи з 12 травня, коли Уряд уперше пом’якшив карантинні обмеження, захворюваність почала підвищуватися.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, частка офіційно підтверджених випадків у середньому становить 30% від реальної кількості. Усі інші інфіковані хворіють на COVID-19 безсимптомно і не звертаються за медичною допомогою. Тому МОЗ разом з Київською школою економіки проаналізували ситуацію з поширенням COVID-19 і визначили, що із середини квітня частка офіційно підтверджених випадків від реальної є співставною із середнім значенням у світі — 30%. У зв’язку із цим, можливо, в Україні кількість хворих сягає 132 тис. осіб, але ці дані не підтверджені, а є лише прорахованою моделлю.

Для отримання більш точної інформації в Украї­ні розпочинається вибіркове дослідження методом ІФА наявності імунітету серед людей, особливо в містах та населених пунктах, які постраждали від спалахів інфекції, де була велика кількість хворих серед медичних працівників. Після цього стане зрозуміло, чи дані, розраховані за вищезгаданою моделлю, є правильними, чи ні.

Для того щоб розробити цю модель, у МОЗ прорахували 81 сценарій можливого розвитку та поширення захворювання в Україні. Відповідно до неї, якщо б у березні не було запроваджено карантин, то до кінця цього року померло б близько 145 тис. осіб. При цьому посадовець наголосив, що в цю кількість входили б не тільки особи, які хворіли на COVID-19, оскільки в цей період відбувався б колапс у медичній системі, зокрема, автомобілі екстреної медичної допомоги могли невчасно приїжджати в разі інфаркту чи інсульту. Тому смертність від тих хвороб, від яких зазвичай рятують, збільшувалася б. У зв’язку із цим ведення карантину було правильним рішенням.

За сценарієм, якби карантин не було введено в разі виявлення поодиноких випадків інфікування, уже б з 25 квітня в Україні не вистачало б ліжок у відділеннях інтенсивної терапії.

Якщо ж дотримуватися правил та рекомендацій, що діють на час адаптивного карантину, то, за прогнозами МОЗ, можна очікувати 4 варіанти розвитку подій. Зокрема, якщо COVID-19 не притаманна сезонність і карантинні заходи впроваджуються не повністю і недосконало, то до кінця року помре 7 тис. осіб.

Якщо ж буде нульова сезонність і влітку не реєструватимуться нові випадки COVID-19, то до кінця року помре не більше 1 тис. осіб. Однак враховуючи те, що станом на 18 червня кількість померлих унаслідок коронавірусної хвороби сягнула показника 966, це показує, що в Україні нульова сезонність щодо COVID-19 відсутня. Тому в МОЗ розраховуватимуть тільки на субпомірну або між помірною і нульовою сезонністю.

На сьогодні поширення COVID-19 в Україні реалізується за помірним сценарієм, згідно з яким унаслідок цього захворювання помруть 4 тис. осіб до кінця року.

«Але ця сезонність не є наразі доведеним фактом, оскільки після пом’якшення карантинних заходів чомусь усі відчули, що карантин відмінили, тому цей показник може коливатися. Якщо ми спільними зусиллями зробимо те, що прописано в рекомендаціях МОЗ, зокрема бізнес виконає всі протиепідеміо­логічні норми, люди стануть носити маски, дотримуватися соціальної дистанції та мити руки, є шанс перейти до помірної сезонності й наступного етапу коронавірусної хвороби», — зазначив В. Ляшко.

Також він додав, що саме від сумлінного дотримання громадянами всіх цих рекомендацій залежатиме, за яким сценарієм розвиватиметься ситуація щодо COVID-19 в Україні.

В. Ляшко звернув увагу на те, що з урахуванням поширення захворювання та в разі відсутності сезонності COVID-19, уже з 22 червня в деяких областях України може бути знову введено жорсткі карантинні обмеження. Якщо ж спостерігатиметься сезонність захворювання та кількість хворих поч­не зменшуватися, то протягом наступних 4 міс на запровадження жорстких карантинних обмежень не слід розраховувати.

Він наголосив, що 17 червня Уряд ухвалив зміни до постанови від 20.05.2020 р. № 392, якими подовжено дію адаптивного карантину до 31 липня. Відповідні зміни набудуть чинності 22 червня. Прийнятою постановою передбачено:

  • обов’язкове носіння масок;
  • до 31 липня заборонена діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
  • масові заходи дозволяється проводити з кількістю осіб не більше ніж 1 на 5 квадратних метрів;
  • обмеження кількості осіб, які одномоментно можуть перебувати на території приміщення в закладах громадського харчування, магазинах;
  • заборона перевезень пасажирів понад визначені місця для сидіння.

«Ці вимоги не може виконувати тільки одна людина, їх має дотримуватися все суспільство і бізнес. Якщо ми не забезпечимо умови для дотримання цих норм, ніколи ці норми не будуть дотримуватися. Ми це побачили на приміських електричках та громадському транспорті, ринках, супермаркетах», — зауважив посадовець і закликав кожного громадянина дотримуватися встановлених проти­епідемічних заходів, а органи місцевого самоврядування — забезпечити громадян необхідною кількістю громадського транспорту для виконання обмежень щодо кількості пасажирів, які в ньому можуть одночасно перебувати.

Тому прийнята постанова Уряду передбачає насамперед не пом’якшення карантинних обмежень, а їх посилення, зокрема, визначення регіонів, де заборонятиметься громадський транспорт, проведення спортивних змагань, концертів, діяльність театрів, де закриватимуться заклади громадського харчування і т.д. Ці рішення прийматимуть місцеві органи влади. При цьому постановою посилюються повноваження санітарного лікаря області: його подання стане підставою для визначення тих видів діяльності, які слід припиняти.

Окрім цього, постановою дещо змінено критерії, які дозволяють областям пом’якшувати карантинні обмеження:

  • змінено кількість необхідних тестувань з 12 до 24 на 100 тис. населення;
  • коефіцієнт інцидентності щодо кількості хворих на 100 тис. населення не має перевищувати 11%;
  • додано новий критерій — показник динаміки зростання випадків інфікування, згідно з яким показник захворюваності поточного тижня порівнюється з кількістю випадків, які були виявлені впродовж минулого. Якщо цей показник перевищуватиме 10%, мають застосовуватися обмежувальні протиепідемічні заходи. При цьому посилення карантинних заходів може запроваджуватися не у всій області, а в окремих населених пунктах. Наприклад, якщо показники захворюваності у Львівській обл. зростають в основному за рахунок м. Львів, то інші міста області, де показник інцидентності значно нижчий, зможуть працювати без обмежень.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті