У МОЗ озвучили можливі варіанти розвитку ситуації щодо COVID-19 в Україні

18 червня під час брифінгу щодо поточної ситуації з поширенням коронавірусної хвороби в Україні Максим Степанов, міністр охорони здоров’я, повідомив про статистику захворюваності за минулу добу, а Віктор Ляшко, заступник міністра охорони здоров’я, озвучив можливі сценарії розвитку подій щодо COVID-19 та варіанти протидії інфекції в Україні.

М. Степанов зазначив, що за минулу добу зареєстровано 829 нових випадків інфікування, з них 61 дітей та 66 медичних працівників, було госпіталізовано 195 осіб, зафіксовано 23 летальних випадки, одужали 504 особи.

За добу здійснено 21 204 тестування, з них 12 106 — методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та 9098 — методом імуноферментного аналізу (ІФА). За даними Центру громадського здоров’я України, з початку року проведено 530 442 дослідження методом ПЛР та 107 313 дослід­жень — методом ІФА.

У розрізі регіонів найбільше нових випадків інфікування зареєстровано в Закарпатській (74), Львівській (171) та Рівненській (73) областях.

За увесь час пандемії в Україні захворіли 34 063 особи, з них 2506 дітей та 5716 медичних працівників. Загалом одужали 15 447 осіб, а летальних випадків — 966.

«Якщо ми проаналізуємо цифри, які ми бачимо за останній тиждень, та порівняємо їх навіть з даними місячної давності, то кількість випадків захворювання за добу зросла у нас у 2 рази. Це результат того, що українці скасували карантинні обмеження», — прокоментував ситуацію М. Степанов.

Він закликав громадян дотримуватися всіх санітарно-епідеміологічних рекомендацій МОЗ, зокрема, маскового режиму та соціальної дистанції.

Віктор Ляшко представив аналітичну довідку щодо поширення COVID-19, його сезонності та ін.

Так, посадовець відмітив, що інші грипоподібні захворювання циклічно циркулюють по всій планеті, що дозволяє виробляти вакцину для північної півкулі за результатами циркуляції вірусу в південній півкулі та навпаки.

Зазвичай епідемія грипу розпочинається з Азії та переходить на європейську частину Російської Федерації й далі поширюється на країни Європейського Союзу, а потім — на Північну та Південну Америку, Африку, Австралію і знову ж таки Азію. Така циркуляція відбувається щороку, і в Україні епідемічний сезон розпочинається з кінця жовтня і триває до початку квітня.

Стосовно поширення COVID-19 у світі В. Ляшко зазначив, що, як зазвичай, усе почалося з Азії та поширилося до Європи й Америки, потім деякий час спостерігалося міжсезонне плато, коли кількість хворих не збільшувалася, однак зараз уже знову з’явилися нові випадки захворювань у Китаї й Індії та країнах Африки.

Винятком стала Східна Європа, оскільки деякі сусідні з Україною держави на період, коли в Західній Європі почала зменшуватися кількість хворих, почали демонструвати зростання кількості нових випадків інфікування. Доповідач зазначив, що починаючи з 12 травня, коли Уряд уперше пом’якшив карантинні обмеження, захворюваність почала підвищуватися.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, частка офіційно підтверджених випадків у середньому становить 30% від реальної кількості. Усі інші інфіковані хворіють на COVID-19 безсимптомно і не звертаються за медичною допомогою. Тому МОЗ разом з Київською школою економіки проаналізували ситуацію з поширенням COVID-19 і визначили, що із середини квітня частка офіційно підтверджених випадків від реальної є співставною із середнім значенням у світі — 30%. У зв’язку із цим, можливо, в Україні кількість хворих сягає 132 тис. осіб, але ці дані не підтверджені, а є лише прорахованою моделлю.

Для отримання більш точної інформації в Украї­ні розпочинається вибіркове дослідження методом ІФА наявності імунітету серед людей, особливо в містах та населених пунктах, які постраждали від спалахів інфекції, де була велика кількість хворих серед медичних працівників. Після цього стане зрозуміло, чи дані, розраховані за вищезгаданою моделлю, є правильними, чи ні.

Для того щоб розробити цю модель, у МОЗ прорахували 81 сценарій можливого розвитку та поширення захворювання в Україні. Відповідно до неї, якщо б у березні не було запроваджено карантин, то до кінця цього року померло б близько 145 тис. осіб. При цьому посадовець наголосив, що в цю кількість входили б не тільки особи, які хворіли на COVID-19, оскільки в цей період відбувався б колапс у медичній системі, зокрема, автомобілі екстреної медичної допомоги могли невчасно приїжджати в разі інфаркту чи інсульту. Тому смертність від тих хвороб, від яких зазвичай рятують, збільшувалася б. У зв’язку із цим ведення карантину було правильним рішенням.

За сценарієм, якби карантин не було введено в разі виявлення поодиноких випадків інфікування, уже б з 25 квітня в Україні не вистачало б ліжок у відділеннях інтенсивної терапії.

Якщо ж дотримуватися правил та рекомендацій, що діють на час адаптивного карантину, то, за прогнозами МОЗ, можна очікувати 4 варіанти розвитку подій. Зокрема, якщо COVID-19 не притаманна сезонність і карантинні заходи впроваджуються не повністю і недосконало, то до кінця року помре 7 тис. осіб.

Якщо ж буде нульова сезонність і влітку не реєструватимуться нові випадки COVID-19, то до кінця року помре не більше 1 тис. осіб. Однак враховуючи те, що станом на 18 червня кількість померлих унаслідок коронавірусної хвороби сягнула показника 966, це показує, що в Україні нульова сезонність щодо COVID-19 відсутня. Тому в МОЗ розраховуватимуть тільки на субпомірну або між помірною і нульовою сезонністю.

На сьогодні поширення COVID-19 в Україні реалізується за помірним сценарієм, згідно з яким унаслідок цього захворювання помруть 4 тис. осіб до кінця року.

«Але ця сезонність не є наразі доведеним фактом, оскільки після пом’якшення карантинних заходів чомусь усі відчули, що карантин відмінили, тому цей показник може коливатися. Якщо ми спільними зусиллями зробимо те, що прописано в рекомендаціях МОЗ, зокрема бізнес виконає всі протиепідеміо­логічні норми, люди стануть носити маски, дотримуватися соціальної дистанції та мити руки, є шанс перейти до помірної сезонності й наступного етапу коронавірусної хвороби», — зазначив В. Ляшко.

Також він додав, що саме від сумлінного дотримання громадянами всіх цих рекомендацій залежатиме, за яким сценарієм розвиватиметься ситуація щодо COVID-19 в Україні.

В. Ляшко звернув увагу на те, що з урахуванням поширення захворювання та в разі відсутності сезонності COVID-19, уже з 22 червня в деяких областях України може бути знову введено жорсткі карантинні обмеження. Якщо ж спостерігатиметься сезонність захворювання та кількість хворих поч­не зменшуватися, то протягом наступних 4 міс на запровадження жорстких карантинних обмежень не слід розраховувати.

Він наголосив, що 17 червня Уряд ухвалив зміни до постанови від 20.05.2020 р. № 392, якими подовжено дію адаптивного карантину до 31 липня. Відповідні зміни набудуть чинності 22 червня. Прийнятою постановою передбачено:

• обов’язкове носіння масок;
• до 31 липня заборонена діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;
• масові заходи дозволяється проводити з кількістю осіб не більше ніж 1 на 5 квадратних метрів;
• обмеження кількості осіб, які одномоментно можуть перебувати на території приміщення в закладах громадського харчування, магазинах;
• заборона перевезень пасажирів понад визначені місця для сидіння.

«Ці вимоги не може виконувати тільки одна людина, їх має дотримуватися все суспільство і бізнес. Якщо ми не забезпечимо умови для дотримання цих норм, ніколи ці норми не будуть дотримуватися. Ми це побачили на приміських електричках та громадському транспорті, ринках, супермаркетах», — зауважив посадовець і закликав кожного громадянина дотримуватися встановлених проти­епідемічних заходів, а органи місцевого самоврядування — забезпечити громадян необхідною кількістю громадського транспорту для виконання обмежень щодо кількості пасажирів, які в ньому можуть одночасно перебувати.

Тому прийнята постанова Уряду передбачає насамперед не пом’якшення карантинних обмежень, а їх посилення, зокрема, визначення регіонів, де заборонятиметься громадський транспорт, проведення спортивних змагань, концертів, діяльність театрів, де закриватимуться заклади громадського харчування і т.д. Ці рішення прийматимуть місцеві органи влади. При цьому постановою посилюються повноваження санітарного лікаря області: його подання стане підставою для визначення тих видів діяльності, які слід припиняти.

Окрім цього, постановою дещо змінено критерії, які дозволяють областям пом’якшувати карантинні обмеження:

• змінено кількість необхідних тестувань з 12 до 24 на 100 тис. населення;
• коефіцієнт інцидентності щодо кількості хворих на 100 тис. населення не має перевищувати 11%;
• додано новий критерій — показник динаміки зростання випадків інфікування, згідно з яким показник захворюваності поточного тижня порівнюється з кількістю випадків, які були виявлені впродовж минулого. Якщо цей показник перевищуватиме 10%, мають застосовуватися обмежувальні протиепідемічні заходи. При цьому посилення карантинних заходів може запроваджуватися не у всій області, а в окремих населених пунктах. Наприклад, якщо показники захворюваності у Львівській обл. зростають в основному за рахунок м. Львів, то інші міста області, де показник інцидентності значно нижчий, зможуть працювати без обмежень.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!