Перспективи розвитку дистанційної торгівлі ліками поза карантином

У міру розвитку інтернету електронна комерція в сфері відпуску лікарських засобів стає все більш звичним явищем у розвинених країнах світу. Для споживачів інтернет-аптеки пропонують безліч переваг, включаючи більш вигідну цінову політику, зручність, персоналізовані сервіси, конфіденційність і широкий асортимент. Коли мова йде про аптечну практику в інтернеті, то до драйверів цього ринку можна віднести збільшення кількості старіючого населення, а також зростання поширеності електронних рецептів. Пандемію COVID-19 також можна назвати драйвером розвитку ринку інтернет-аптек. Наприклад, в Україні дистанційна реалізація ліків донедавна була законодавчо заборонена. Але в період пандемії COVID-19 у квітні Уряд вніс зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) у частині дозволу аптечним закладам здійснювати дистанційну торгівлю і доставку споживачам лікарських засобів на період карантину. Перспективи розвитку дистанційної торгівлі ліками, умови її здійснення і поліпшення доступу населення до лікарських засобів представники зацікавлених сторін обговорили 10 червня в ході круглого столу у пресцентрі інформаційного агентства «Українські Новини».

Спікерами заходу виступили Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування; Олена Речкіна, директор Департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками; Артур Ротарь, керівник проекту «Geoapteka» компанії «МОРІОН», Дмитро Лур’є, юрисконсульт AIPM Ukraine; Костянтин Надутий, член Координаційної ради Українського медичного експертного співтовариства «УМЕС»; Олеся Копчук, директор з продажу компанії «Нова пошта»; Дмитро Левинський, лікар, консультант з питань управління охорони здоров’я; Тарас Горинь, керівник медичного департаменту Doc.ua; Оксана Руденко, начальник департаменту особистого страхування СК «УНІКА»; Леся Литвинова, співзасновник Благодійного фонду «Свої».

Модератором круглого столу стала Олена Труш, керівник та власник видавничої та консалтингової компанії «РедБіз Лабораторія Медичного Бізнесу». «Ринок дистанційної торгівлі та доставки медикаментів існує. Боротися з ним — нерозумно, тому в завдання державних органів входить знайти способи існування ринку з прозорими, зрозумілими правилами, щоб в центрі була безпека пацієнта», — зазначила О. Труш.

Сергій Кузьміних повідомив, що Парламент дійсно планує врегулювати послугу доставки ліків. «Зараз розробляється законопроєкт про лікарські засоби. Чинний закон був прийнятий у 1996 р., і він досить застарів. Новий законопроєкт вже майже готовий, і є окреме положення про доставку лікарських засобів. Однак в питанні доставки препаратів існують проблеми транспортування і дотримання температурного режиму. Сподіваюся, що запропоновані зміни будуть винесені на розгляд Верховної Ради на осінній сесії», — зазначив народний депутат.

Костянтин Надутий зазначив, що якщо логістика доставки лікарських засобів стане дешевшою для кінцевого споживача, то це не тільки однозначно добре, це необхідно робити. «У нас дуже дорогі ліки, і якщо логістичні оператори зможуть забезпечити більш низьку ціну на ліки за умови забезпечення такої ж якості і безпеки, експерти з питань охорони здоров’я готові їх підтримати».

Олена Речкіна зазначила, що в українському законодавстві, як і в законодавстві інших країн, відповідальність за якість лікарського засобу, який потрапляє до пацієнта, несе перш за все заклад охорони здоров’я. А це або лікарня, або аптека. При цьому, як зазначила спікер, якість — це не тільки дотримання температурного режиму, а й контроль термінів реалізації, контроль за тим, чи не заборонена реалізація того чи іншого препарату (його серії). До того ж аптеки здійснюють так званий фармацевтичний супровід, або фармацевтичну опіку, консультуючи хворих, попереджаючи їх про можливі побічні реакції, або консультуючи щодо правильного прийому препарату. «Коли ми говоримо про доставку лікарських засобів безпосередньо пацієнтам, то ми як служба наполягаємо на тому, щоб всі ці функції/вимоги збереглися. Після того, як в Україні реально запрацює система електронного рецепта, можна буде переходити на дистанційну торгівлю і поштову доставку рецептурних препаратів», — зазначила О. Речкіна.

Артур Ротарь підкреслив, що в законі про дистанційну торгівлю лікарськими засобами повинен бути пункт про провізорів, які проконсультують покупця щодо властивостей і побічних ефектів, правил прийому, більш дешевих аналогів тощо. «Провізори обов’язково повинні бути в цьому ланцюжку. Адже в жодному разі не можна забувати про фармацевтичну опіку. Це певною мірою і стане дієвим захистом споживача від придбання неякісних препаратів. Крім того, необхідно контролювати питання швидкості доставки і привози­ти необхідний продукт з найближчої відповідної аптеки, а не робити це протягом декількох днів, а то й тижнів», — зазначив спікер.

За словами Дмитра Лур’є, встановлення чітких законодавчих норм дистанційної торгівлі ліками в кінцевому підсумку принесе величезну користь всім — державі, бізнесу, споживачам. «Дистанційна торгівля перш за все призведе до підвищення конкуренції, а, отже, і до більшої цінової доступності лікарських засобів для населення України. Однак цей процес повинен бути врегульований відповідно до європейських практик і стандартів», — резюмував Д. Лур’є.

Олеся Копчук зазначила, що за два місяці дії постанови Кабінету Міністрів про тимчасовий дозвіл дистанційної торгівлі безрецептурними препаратами «Нова пошта» виконала 70 тис. замовлень. Чверть з них припадає на невеликі населені пункти і села, жителі яких вельми обмежені у виборі препаратів і територіальній доступності аптек.

Представник «Нової пошти» відзначила також, що за час карантину компанія адаптувала логістичні схеми. Зокрема, з травня закупила термобокси, що дозволяють дотримуватися при пересиланні температурного режиму 3–8 °С.

«Ми готові і далі реагувати на всі виклики ринку та законодавчі вимоги до доставки лікарських засобів. Проблем з логістикою немає. Для нас — це стандартний процес. Залежно від попиту «Нова пошта» готова закупити необхідну кількість термобоксів у виробників і аптечних мереж, які стануть нам партнерами. Простіше кажучи, ми цілком готові до подальшої оптимізації процесу», — резюмувала О. Копчук.

Учасники круглого столу відзначали, що проб­леми придбання лікарських засобів, з якими під час карантину стикнулися майже всі, відчули дуже багато громадян, і до того ж дистанційна покупка ліків позбавляє людей від необхідності ходити в аптеку, а іноді й не одну, що особливо актуально в період епідемії.

Зручно і просто — знайти потрібні ліки в будь-якій аптеці країни і замовити їх доставку прямо додому. Також було відзначено, що дистанційна торгівля ліками — нормальна практика для багатьох країн світу, і її необхідно впровадити і в Україні.

Однак при тому, що електронна торгівля лікарськими засобами має безліч переваг для пацієнтів і фармацевтичної промисловості, вона залишається проблемою для регуляторних органів у всьому світі. У даному контексті завданням регуляторних органів є захист населення від потенційної шкоди, що можуть заподіяти незаконні інтернет-аптеки.

Ірина Бондарчук,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті