Результати 3 місяців роботи Програми медичних гарантій — звітують регіони

26 червня на платформі «Zoom» відбулася трансляція онлайн-пресконференції щодо результатів перших 3 міс роботи Програми медичних гарантій (ПМГ). Директори міжрегіональних департаментів Національної служби здоров’я України (НСЗУ) розповідали про перші досягнення та складнощі другого етапу трансформації системи охорони здоров’я, про те, як приватні медичні заклади долучаються до змін, а також якою буде ПМГ у 2021 р., адже НСЗУ вже подала до Міністерства охорони здоров’я України бюджетну декларацію ПМГ на наступний рік.

Андрій Віленський, директор Департаменту договірної роботи НСЗУ, зазначив, що, для того щоб забезпечити оплату за медичні послуги, які надають заклади охорони здоров’я пацієнтам з підозрою або захворюванням на коронавірусну інфекцію, НСЗУ розроблено 4 пакети:

• оплата екстреної медичної допомоги;
• оплата пакету послуг для мобільних бригад, які здійснюють забір матеріалів для досліджень методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР);
• оплата за стаціонарну медичну допомогу тим закладам, які надавали допомогу пацієнтам з COVID-19 у квітні;
• оплата за стаціонарну медичну допомогу тим закладам, які надавали та продовжуватимуть надавати допомогу хворим на коронавірусну інфекцію.

За цими 4 пакетами за період квітень–травень НСЗУ сплатила закладам 1 млрд 683 млн грн. Майже всі заклади, які уклали договір з НСЗУ, отримали кошти за вказаний період. Стосовно кількості пацієнтів, то загалом за квітень–травень у медичних закладах перебувало більше 11 тис. хворих на COVID-19, з них понад 1900 — в умовах інтенсивної терапії.

Доповідач наголосив, що вся медична допомога пацієнтам з коронавірусною інфекцією надається безоплатно закладами охорони здоров’я, які мають укладений договір з НСЗУ.

Стосовно стаціонарної допомоги, вона включає всі необхідні лабораторні та інструментальні дослідження для пацієнтів і надається відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я тощо.

Безоплатним є також тестування пацієнтів методом ПЛР, якщо у них є підозри на COVID-19. Таке тестування здійснюється мобільними бригадами.

А. Віленський, підсумовуючи, зазначив, що ті кошти, які НСЗУ спрямовує закладам охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на COVID-19, у першу чергу повинні витрачатися на доплати лікарям, медичному персоналу в розмірі до 300%.

Також за рахунок цих коштів забезпечується медикаментозна допомога та інші заходи, яких потребує конкретний пацієнт.

Про успіхи та складнощі впровадження другого етапу медичної реформи на сході країни розповіла Наталія Будяк, директор Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ, яка повідомила, що цей департамент опікується 512 спеціалізованими закладами охорони здоров’я, які в тому числі надають допомогу хворим на COVID-19 у 5 областях України: Дніпропетровська — 175, Запорізька — 109, Кіровоградська — 81, Донець­ка — 108 та Луганська — 39.

З початку впровадження ПМГ, тобто з 1 квітня 2020 р., зазначені заклади Східного міжрегіонального департаменту НСЗУ отримали понад 3,5 млрд грн, а загальна сума контрактів цих закладів зі службою становить понад 10 млрд грн. Також найбільша кількість законтрактованих приватних спеціалізованих закладів знаходиться у:

• Донецькій обл. — 7 (отримали від НСЗУ понад 3 млн грн);
• Дніпропетровська обл. — 6 (понад 7 млн грн);
• Запорізька обл. — 4 (понад 7 млн грн).

Східному департаменту підпорядковано 3 заклади охорони здоров’я, що надають медичну допомогу при туберкульозі, які отримали від НСЗУ понад 30 млн грн. Щодо стаціонарних медичних послуг — їх надає 89 медичних закладів, яким перераховано більше 620 млн грн.

Н. Будяк підкреслила, що Дніпро на 2-му місці серед міст України за розміром виплат закладам, що надають спеціалізовану медичну допомогу — 746 млн грн отримали 39 лікарень.

Володимир Пляцек, директор Центрального міжрегіонального департаменту НСЗУ, розповів про ситуацію із впровадженням ПМГ у цент­ральних областях. Так, Центральний міжрегіональний департамент опікується 454 закладами охорони здоров’я в 5 регіонах:

• Вінницька обл. — 105 закладів (отримали від НСЗУ за ПМГ 610 млн грн);
• Житомирська обл. — 73 (557 млн грн);
• Черкаська обл.— 77 (533 млн грн);
• Київська обл. — 77 (483 млн грн);
• м. Київ — 122 (1,46 млрд грн).

Сума контрактів з НСЗУ центрального регіону становить 11 млрд грн.

Директор департаменту підкреслив, що з початком впровадження ПМГ усі 454 медичних заклади отримали майже 3,6 млрд грн. Відповідно, у Києві також надають найбільшу кількість пріо­ритетних стаціонарних послуг у 22 закладах, що отримали 100 млн грн.

Є і певні складнощі в регіоні, які пов’язані з тим, що 2 заклади не встигли автономізуватися вчасно — це Центр репродуктивної та перинатальної медицини та Центр мікрохірургії ока. Наразі проблема вирішується, ці заклади зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я та готові до укладання контрактів з НСЗУ.

Вікторія Мілютіна, директор Північного міжрегіонального департаменту, як і її колеги, розпочала з інформування про ситуацію в регіоні. У межах управління Північного міжрегіонального департаменту перебувають 367 закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану та екстрену медичну допомогу в 4 областях:

• Харківська — 162 (отримали за ПМГ понад 1 млрд грн);
• Полтавська — 67 (592,9 млн грн);
• Сумська — 72 (457,7 млн грн),
• Чернігівська — 66 (446,5 млн грн).

Загальна сума укладених контрактів закладів охорони здоров’я з НСЗУ на рік становить понад 7,5 млрд грн.

Харків посідає 3-тє місце серед міст України за розміром виплат за період квітень–червень: понад 732 млн грн надійшло на рахунки 94 спеціалізованих медичних закладів. Окрім того, Харківська обл. посідає 3-тє місце в країні за кількістю законтрактованих спеціалізованих закладів, а саме 133 лікарні регіону мають контракт з НСЗУ. Підсумовуючи, спікер зауважила, що Північний департамент НСЗУ тісно співпрацює з органами місцевого самоврядування всіх рівнів задля продовження реформування системи охорони здоров’я в регіоні.

Оксана Мовчан, в.о. голови НСЗУ розпочала свою доповідь з гарантованого пакету медичних послуг.

Пакет медичних послуг складається власне з медичних послуг, до яких застосовується єдиний опис щодо специфікації і для надання яких встановлюються єдині умови.

Вимоги до надання медичних послуг сформовані таким чином, що будь-який заклад, незалежно від його назви, рівня надання медичної допомоги та спеціалізації, який відповідає вимогам щодо надання послуг у межах ПМГ, може укласти договір з НСЗУ на надання відповідної послуги чи групи послуг.

НСЗУ як центральний орган виконавчої влади реалізує політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення і є уповноваженим органом, відповідальним за ефективний розподіл бюджетних коштів під час надання медичних послуг пацієнтам у рамках ПМГ.

Окрім того, одним із завдань НСЗУ є здійснення закупівель якісних та безпечних медичних послуг, необхідних пацієнту в межах наявного бюджету ПМГ.

Варто нагадати, що для укладання договорів з НСЗУ медичний заклад має відповідати деяким критеріям, а саме:

• автономізація закладу (перетворення на комунальне некомерційне/казенне підприємство);
• комп’ютеризація (встановлення комп’ютерів або інших технічних засобів, наприклад планшетів, смартфонів, тощо);
• підключення закладу до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я через обрану медичну інформаційну систему;
• наявність у закладу чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;
• підписання договору з НСЗУ.

О. Мовчан також зауважила, що ПМГ побудовано навколо 4 пріоритетів, серед яких є тяжкі захворювання, такі як інсульт та інфаркт, та які потребують дороговартісного тривалого лікування. Тому одним з головних завдань НСЗУ став захист пацієнта та його інтересів. О. Мовчан також зауважила, що із запуском ПМГ було розблоковано інші важливі реформи, зокрема такі як:

• автономізація закладів охорони здоров’я;
• укладення контрактів із закладами охорони здоров’я. Суть цього нововведення полягає в тому, щоб заклади самостійно заробляли кошти, а не фінансувалися із державного бюджету за рахунок медичної субвенції тощо.

«У рамках ПМГ у нас з’явився опис медичної послуги, ми починаємо рухатися в бік стандартів. Стандарти надання медичних послуг є невід’ємною частиною контрактів, за дотриманням яких стежить НСЗУ. Це дозволяє говорити про дотримання стандартів і якість допомоги для пацієнтів», — зауважила очільник НСЗУ. Вона підкреслила, що завдяки впровадженню уніфікованої системи кодування НСЗУ отримує інформацію про обсяг послуг, які надає медичний заклад.

Крім того, підключення закладу охорони здоров’я до eHealth і контракти, які вони укладають з НСЗУ, надають інформацію про стан медичної мережі. Тобто фактично проведена інвентаризація медичних закладів, яка акумулює дані щодо того, скільки є закладів, яке вони мають обладнання та які фахівці там працюють.

Ця зведена інформація дозволяє НСЗУ, клінікам і їх власникам будувати майстер-плани розвитку мережі.

Надалі очільник НСЗУ розповіла про подані до Міністерства охорони здоров’я пропозиції щодо ПМГ–2021. У планах на майбутнє — надання закладам охорони здоров’я можливості укласти декларацію на 3 роки. Це дасть змогу медичним закладам планувати та залучати інвестиції, а також ефективніше організувати надання послуг пацієнтам та оплату праці лікарів.

За словами О. Мовчан, для реалізації всього запланованого щодо ПМГ–2021 необхідно виділити близько 240 млрд грн, але Міністерство фінансів України проведе необхідний аналіз та зробить висновок, яку суму держава може виділити на вказані цілі.

Одним із ключових акцентів ПМГ на наступний рік є наближення медичної допомоги до пацієнта, зокрема через розвиток амбулаторного рівня надання.

НСЗУ запропонувала з наступного року запровадити новий пакет медичних послуг для лікування туберкульозу на рівні первинної медичної допомоги. Тобто заклади первинної ланки зможуть підписати з НСЗУ договір щодо надання допомоги хворим на туберкульоз.

Щодо психіатричної допомоги — служба запропонувала запровадження додаткових послуг для амбулаторного лікування, зокрема введення нового пакету послуг «Мобільна психіатрична допомога», яка надаватиметься пацієнтам вдома.

Також наступного року планується розширити програму реімбурсації «Доступні ліки». Наразі за цією програмою пацієнти отримують ліки від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та цукрового діабету ІІ типу. Єдиним винятком є препарат для лікування ревматичних хвороб, вартість якого сплачується в пов­ному обсязі.

НСЗУ пропонує в ПМГ–2021 включити ліки для пацієнтів, що перенесли інфаркт або інсульт, та лікарські засоби для людей з розладами психіки та поведінки.

У 2021 р. планується запровадити новий пакет послуг, який включатиме надання допомоги пацієнтам, що перенесли інфаркт/інсульт, онкологічні захворювання, реабілітацію після хірургічної операції.

Також НСЗУ пропонує ввести підвищувальний коефіцієнт за дотриманням бригадами екстреної медичної допомоги правильних маршрутів пацієнтів. Центр екстреної медичної допомоги отримуватиме більше коштів, якщо бригада доставлятиме пацієнта до того закладу, з яким служба має укладений договір на зазначені медичні послуги.

Подані до Міністерства охорони здоров’я пропозиції містять й інші зміни, зокрема підвищення тарифів на паліативну допомогу і реабілітацію, на надання допомоги при онкопатології тощо.

Також О. Мовчан поінформувала, що НСЗУ відстежує рівень завантаження мережі лікарень, які було визначено для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою або з підозрою на таке захворювання. План розгортання мережі для лікування COVID-19 затверджено ще в березні й він передбачає першу, другу і третю хвилю медичних закладів. Зауважила очільниця служби й про те, що дані, які внесені клініками до eHealth, свідчать про значне та нерівномірне завантаження лікарень першої хвилі.

Така ситуація склалася у Львівській обл. Деякі медичні заклади завантажені на 80%, але є клініки, завантаженість яких становить 10–20%. Є також 2 медичні заклади, які взагалі не мають жодного пацієнта з COVID-19, але вони уклали контракт із НСЗУ й отримали за перший місяць фінансування для того, щоб зробити відповідні запаси лікарських засобів. Далі НСЗУ оплачує лікарням за надані послуги відповідно до рівня їх завантаження.

Але О. Мовчан підкреслила що наразі немає жодних офіційних доручень від Міністерства охорони здоров’я до НСЗУ щодо підготовки медичних закладів другої хвилі.

Дмитро Самофалов, директор Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ, зазначив, що у зоні уваги департаменту знаходиться 179 закладів, які надають спеціалізовану та екстрену медичну допомогу в 3 областях: Одеській, Миколаївській та Херсонській.

Протягом періоду квітень–червень за надання послуг за ПМГ спеціалізованим медичним закладам цих областей було сплачено 1,4 млрд грн, а центри екстреної медичної допомоги отримали майже 180 млн грн. Одеська обл. знаходиться на 5-му місці за кількістю виплат закладам, що надають спеціалізовану медичну допомогу. Це 90 закладів, які отримали від НСЗУ 735 млн грн. Із цієї суми найбільша частка кош­тів отримана за пакетом стаціонарної допомоги — 377 млн грн.

Директор Південного департаменту наголосив і на важливості правильної маршрутизації пацієнта. «Одне з основних питань якісної медичної допомоги — це питання маршруту пацієнтів. Маршрути пацієнта з інфарктом були збудовані вже 2 роки тому, пацієнтів з інсультом — минулого року. Наявність актуальних маршрутів гарантує, що пацієнт отримає медичну допомогу в пов­ному обсязі, а медичний заклад отримає гроші за відповідний пакет», — сказав він.

Д. Самофалов зауважив, що медична реформа — це складний багатокомпонентний процес, в якому задіяна велика кількість учасників, але хороший результат буде лише тоді, коли кожен з учасників буде виконувати свою частину роботи.

Мар’яна Возниця, директор Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ, зазначила, що до складу цього департаменту входить 8 областей: Львівська, Рівненська, Волинська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська та Хмельницька.

Протягом квітня–червня за надання послуг за ПМГ спеціалізованим медичним закладам вказаних областей виплачено 3,6 млрд грн. Центри екстреної медичної допомоги отримали 411 млн грн.

Найбільша кількість лікарень, які надають медичні послуги при гострому мозковому інсульті, знаходяться в Івано-Франківській обл., їх 14. І за цими пакетами послуг закладам виплатили 6,3 млн грн. Рекордна кількість закладів, які надають пріоритетну послугу «Допомога при пологах», знаходиться на Львівщині — 28, та з початку квітня такі заклади отримали більше 26 млн грн.

Чернівецька обл. є 4-ю за виплатами приватним медичним закладам, які надають спеціалізовану медичну допомогу. Відтак, з квітня за договором з НСЗУ приватним закладам виплатили 6,5 млн грн, з яких 5,6 млн спрямовані на медичну реабілітацію пацієнтів з ураженням нервової системи та опорно-рухового апарату.

Також Чернівецька область отримала найбільше коштів від НСЗУ за лікування пацієнтів з коронавірусною інфекцією — 125 млн грн, на 2-му місці — Івано-Франківська обл. — 120 млн грн. Доповідач наголосила, що в усіх без винятку регіонах, які знаходяться у складі Західного міжрегіонального департаменту, є лікарні, які уклали договір з НСЗУ щодо надання медичної допомоги хворим на COVID-19.

Підсумовуючи свій виступ, М. Возниця зазначила що Західний департамент тісно співпрацює з органами місцевого самоврядування, медиками та керівниками медичних закладів регіону задля максимального розуміння того, яким чином можна забезпечити отримання пацієнтом якісної медичної допомоги, зокрема і при COVID-19.  А медики, в свою чергу, мають отримати гідну оплату праці та якнайменше наражати своє здоров’я на небезпеку інфікування коронавірусною хворобою.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!