«Психічне здоров’я для України»: старт проєкту психосоціальної підтримки людей

Якщо уявити, що здоров’я людини — це яблуко,
то психічне здоров’я не буде лише однією зі скибок, воно буде осердям

(MH4U)

Психічне здоров’я є однією з тих «незручних» тем, які в українському суспільстві оповиті міфами та стигмою. І хоча за статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) кожен третій упродовж життя стикається з тим чи іншим психічним розладом — більшість людей не знають про наявність дієвих та доказових способів подолання таких проблем. Результати опитування «Психічне здоров’я в Україні: обізнаність та ставлення», проведеного в січні 2020 р. компанією InMind, демонструють, що лише 37% українців вважають себе достатньо обізнаними в питаннях психічного здоров’я. На брак інформації в цій сфері та бажання дізнатися більше вказують 69% респондентів. Водночас 79% вважають, що психічне здоров’я є серйозною та вартою уваги проблемою. Зважаючи на актуальність цієї теми, 9 липня 2020 р. в Українському домі відбувся пресбрифінг з нагоди старту нового проєкту «Психічне здоров’я для України». Під час заходу спікери підкреслили необхідність підвищення ефективності та доступності послуг, які наразі надаються в нашій країні у сфері психічного здоров’я. Стати частиною процесу реформації мають сімейні лікарі, психологи, вчителі, соціальні працівники та психіатри. У свою чергу, Уряд має прийняти закони, які дозволять цим фахівцям співпрацювати та ділити відповідальність.

9 липня 2020 р. в Україні стартував проєкт «Психічне здоров’я для України». Його основ­ною метою є підвищення якості та доступності допомоги та психосоціальної підтримки для людей із психічними розладами.

Першим кроком до того, щоб глибше ознайомити українців з питанням психічного здоров’я та важливості турботи про нього, став запуск офіційного сайту проєкту.

Даний сайт є джерелом достовірної інформації про психічне здоров’я для людей, які цікавляться цією темою, для тих, хто зіткнувся з проблемами психічного здоров’я, та їхніх близьких, а також для фахівців та членів місцевих громад.

На сайті є список гарячих ліній допомоги, а також — безкоштовний освітній онлайн-портал із навчальними курсами та вебінарами про психічне здоров’я. Під час карантину особливу увагу експерти проєкту приділяли психічному здоров’ю медиків, батьків та дітей, які опинилися в ізоляції.

Важливо зазначити, що цей сайт створений як частина освітньої кампанії 4-річного проєкту (2019–2023 рр.) «Психічне здоров’я для України»/Mental Health for Ukraine (MH4U).

Проєкт впроваджується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (Swiss Agency for Development and Cooperation — SDC), у контексті Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2020 рр. та підтримки реформи системи охорони психічного здоров’я в Україні.

MH4U втілює підходи «Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року», що передбачає «створення цілісної, ефективної системи охорони психічного здоров’я, яка функціонує в єдиному міжвідомчому просторі, забезпечує покращення якості життя та дотримання прав і свобод людини».

Проєкт включає 3 компоненти і націлений на:

  • стимулювання лідерства, координації та інституційного зміцнення національних і регіональних структур, які забезпечують роботу сфери охорони психічного здоров’я;
  • покращення якості та доступності послуг у сфері психічного здоров’я через сприяння узгодженню дій служб різних рівнів та ознайомлення з кращими світовими практиками й науково обґрунтованими інструментами;
  • підвищення обізнаності населення з питань психічного здоров’я, а також якості та ефективності допомоги в цій сфері з метою подолання стигми та розвитку готовності до отримання послуг.

MH4U: ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДЛЯ УКРАЇНИ

Перший етап кампанії передбачає знайомство українців з поняттям психічного здоров’я та актуалізацію потреби дбати про нього так само, як про фізичне здоров’я.

«В Україні 8,1 млн людей потребують ефективних послуг у сфері психічного здоров’я*. Однак лише 1,6 млн людей отримують необхідну їм допомогу. Це означає, що близько 80% людей, які потребують підтримки, не отримують її. Ідея нашої освітньої кампанії  донести людям, що турбота про власне психічне здоров’я може мати позитивний вплив на багато аспектів нашого життя. Тому ми побудували нашу освітню кампанію на основних чотирьох елементах психічного здоров’я за визначенням ВООЗ. Це здатність долати щоденні стреси; реалізовувати свій потенціал; працювати продуктивно та плідно; робити свій внесок у життя спільноти», — зазначає лідер проєкту MH4U Гайко Кьоніґштайн.

Наступним етапом кампанії буде підвищення обізнаності населення про психічні розлади та заохочення звертатися за підтримкою та професійною допомогою у разі потреби.

Згідно з даними ВООЗ, 30% українців матимуть різні психічні розлади протягом життя. Депресивні розлади в Україні більш поширені, ніж в інших європейських країнах. Водночас майже половина респондентів, які взяли участь в опитуванні «Психічне здоров’я в Україні: обізнаність та ставлення» не змогли назвати жодного психічного розладу.

«Міністерство під керівництвом Максима Степанова розуміє важливість реформи системи охорони психічного здоров’я. Ми цінуємо підтримку міжнародних партнерів, адже в Україні ще не до кінця сформована культура турботи про психічне здоров’я, і у нас попереду — велика освітня робота. Реформа системи охорони психічного здоров’я є важливою складовою загальної реформи медицини. Вона націлена на те, щоб перейти від надання психіатричної допомоги до збереження психічного здоров’я українців», — коментує актуальність проєкту заступник міністра охорони здоров’я (МОЗ) України Ірина Садов’як.

У свою чергу, Петро Ільків, координатор проєктів з боку Посольства Швейцарії, розглянув стигматизацію як одну з основних причин зниження доступності психологічних послуг:

«Тему психічного здоров’я сьогодні важко відкрито обговорювати в українському суспільстві, адже переважно люди сприймають її неоднозначно. Наша мета покращити якість та доступність допомоги для людей із психічними розладами, підвищити рівень обізнаності українців про психічне здоров’я та знизити рівень стигми щодо людей із психічними розладами», — наголосив спікер.

При цьому він відмітив, що психічні розлади і стани стосуються не лише тієї особи, яка має проблеми. Вони стосуються всіх, хто є довкола: родини, колективу і т.д.

«Там, де є нехтування психічним здоров’ям, де немає взагалі розуміння, що таке психічне здоров’я — там виникає простір для стигматизації та зневаги до цієї теми», — підкреслив П. Ільків.

Доповідач також зазначив, що наразі ВООЗ закликає до зменшення кількості великих психіатричних закладів і переходу до послуг, які надаються на рівні спільноти. Вважається, що, знаходячись у громаді й отримуючи допомогу з різних соціальних джерел (соціальні служби, освітні заклади і т.д), пацієнти можуть отримати значно кращі результати у своїй реабілітації, ніж ті особи, які замкнуті у великих спеціалізованих закладах.

Крім цього, спікер навів причини того, чому впровадження проєкту MH4U є настільки важливим для SDC:

«Найперше мушу сказати, що SDC є там, де є потреби. Навіть якщо мова йде про нішевий проєкт, можливо, невеликий, не дуже популярний і привабливий. Але ми розуміємо, що в цій сфері є дуже велика потреба. Це те середовище, де люди не отримують належної допомоги. І ми хочемо, щоб це змінилося. Разом з тим SDC має успішний досвід у впровадженні подібних ініціатив у інших країнах. І ми готові ділитися цим досвідом», — зазначив П. Ільків.

Наразі SDC очікує від проєкту MH4U наступного:

1) усвідомлення населенням того, що психічне здоров’я є важливою частиною життя людини;

2) наявності сприятливого нормативно- правового середовища та покрокової реалізації проєкту;

3) впровадження послуг з надання психологічної допомоги на рівні громади.

ЯК ЦЕ МАЄ ВИГЛЯДАТИ В МАЙБУТНЬОМУ?

Лідер проєкту MH4U Гайко Кьоніґштайн окреслив картину того, як у майбутньому може виглядати процес надання допомоги людині, яка має проблеми у сфері психічного здоров’я:

«Уявімо, що я українець, у якого виникла така проблема: уже кілька тижнів я не можу заснути, постійно почуваюся пригніченим, у мене немає енергії на те, щоб працювати, спілкуватися з друзями. Які варіанти допомоги я зможу отримати в майбутньому?

Я зможу звернутися до свого сімейного лікаря, який уже отримав базове навчання стосовно того, як розпізнавати проблеми психічного здоров’я. Сімейний лікар може запитати в мене про деякі аспекти мого життя, дати певні поради стосовно того, що мені варто змінити, щоб почуватися краще. Він також може погодити зі мною моє направлення до психолога, який також працює на рівні моєї спільноти і може надати мені консультацію. Якщо в мене є якісь проблеми, пов’язані з родиною, роботою — то є соціальний працівник, який може прийти, поспілкуватися зі мною та з’ясувати, що в мене відбувається. Такий соціальний працівник зможе надавати мені поради стосовно фінансів, деяких юридичних аспектів або з питань працевлаштування, якщо це мені буде необхідно».

Однак, що ж робити, якщо йдуть місяці, а стан людини не покращується? У такому разі Г. Кьоніґштайн говорить про необхідність звернутися до психіатра. Можливо, людині необхідне призначення певного курсу медикаментів або госпіталізація до місцевого закладу на декілька днів.

«Після того, як мені підберуть правильні медикаменти, я зможу повернутися додому й продовжувати свою роботу з психологом, сімейним лікарем, соціальним працівником. Ці спеціалісти мають переконатися, що зі мною все добре і мій стан покращується», — зазначив спікер.

Як повідомляє Г. Кьоніґштайн, у майбутньому сімейний лікар, психолог, психіатр та соціальний працівник матимуть можливість координувати свої дії. На рівні громади вони працюватимуть з координатором з питань психічного здоров’я чи взагалі в одному центрі психічного здоров’я, під одним дахом.

Таким чином, кожна громада, кожен район, кожне місто матиме конкретну процедуру стосовно того, що робити для людини, яка зіткнулася з певною проблемою у сфері психічного здоров’я. Тобто для такого пацієнта буде розроблено певний маршрут.

Уряд при цьому має встановлювати певні стандарти допомоги та забезпечувати якість підготовки спеціалістів.

«Поки що в Україні цей процес не налагоджений. Але наш проєкт «Психічне здоров’я для України» вже починає робити певні кроки в цьому напрямку. Ми разом з ВООЗ та іншими партнерами займаємося, зокрема, підготовкою сімейних лікарів до розпізнавання проблем психічного здоров’я. Ми займаємося з батьками, вчителями, сімейними лікарями та іншими медичними працівниками, навчаючи їх виявляти проблеми психічного здоров’я у дітей та підлітків. Адже ми знаємо, що профілактика на ранніх стадіях — це набагато краще, ніж лікування на більш пізніх етапах.

У наших цільових областях (Львівська, Луганська та Донецька) ми створюємо мережі професіоналів для співпраці. І вже можемо говорити про перший спільний досвід роботи. Ми співпрацюємо з національним урядом у напряму покращення якості підготовки та освіти спеціалістів.

Наразі, відповідно до правил, лише психіатр може надавати допомогу при проблемах із психічним здоров’ям. Але ми знаємо, що частину цих послуг можуть виконувати психологи. Ще одну частину — соціальні працівники та сімейні лікарі.

Тож ми хочемо змінити ситуацію. Хочемо, щоб відповідальність за психічне здоров’я могли нести різні категорії спеціалістів.

Крім того, наразі ми перекладаємо міжнародні протоколи допомоги при різних станах психічного здоров’я для того, щоб вони могли впроваджуватися на практиці в Україні.

Але для того, щоб змінити систему, нам потрібно познайомити українців із поняттям психічного здоров’я та з його можливими розладами. Саме тому ми запустили сайт проєкту «Психічне здоров’я для України» та сторінку в Facebook. Це необхідно для того, щоб звернути увагу населення на певні рекомендації з самодопомоги, а також надати людям права вимагати тих послуг, які їм потрібні. Крім цього, нам потрібне потужне лідерство з боку МОЗ, яке буде координувати ці зусилля та співпрацювати з іншими міністерствами», — зазначив Г. Кьоніґштайн.

Про те, які заходи вже впроваджуються в рамках реформи системи охорони психічного здоров’я на місцевих рівнях, розповіли Ксенія Сухова, заступник Маріупольського міського голови, та Анна Ярмола, директор Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Червоноград.

Важливо зазначити, що до освітньої кампанії проєкту буде залучено зірок і лідерів думок, партнерів у царині медіа та бізнесу, фахівців з психічного здоров’я, а також звичайних українців, які мають сміливість ділитися своїми історіями турботи про психічне здоров’я.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
*Психічне здоров’я населення України. Аналітично-статистичний довідник 2013–2015 рр. Київ, 2016.

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті